Світовий банк (СБ) рекомендує інституційно посилити науково-дослідний потенціал Українського гідрометеорологічного центру (Укргідрометцентр, УГМЦ) та Українського гідрометеорологічного інституту (УГМІ), які можуть виконувати функції Національного кліматичного ресурсного центру (НКРЦ) – ключового джерела даних щодо зміни клімату для України.

“Їх об’єднання під егідою НКРЦ може забезпечувати проведення систематичних досліджень у гідрометеорології, агрометеорології та кліматичних науках, включно з підготовкою сучасних кліматичних прогнозів, оцінкою ризиків та впливів на галузевому, національному та регіональному рівнях”, – наголошується в дослідженні СБ про вплив зміни клімату на економіку України, пише портал Green Deal.

Згідно з документом, оприлюдненим у середу, створення НКРЦ на базі УГМЦ та УГМІ відкриває для України можливість інтеграції з EURO-CORDEX як міжнародною ініціативою, підтриманою Всесвітньою програмою дослідження клімату (ВПДК), яка здійснює ефективне кліматичне планування для країн у всьому світі.

Світовий банк наголошує на необхідності переходу до кліматично збалансованого сільського та лісового господарства в Україні з метою мінімізації потенційних ризиків зміни клімату. Серед основних рекомендацій аналітики виділяють: покращення управління ґрунтами, водними та лісовими ресурсами, удосконалення адресності сільськогосподарських позичок та субсидій, розроблення продуктів страхування від кліматичних ризиків, а також просування новітніх технологій ведення землеробства серед фермерів.

У звіті зазначено, що Черкаська, Херсонська, Кіровоградська, Полтавська та Вінницька області зазнають найбільших втрат унаслідок зміни клімату в Україні.

Відповідно до RCP 8.5 (сценарій глобального підвищення температури до 2100 року відповідно на 4,3 °C) аналітики передбачають зниження врожайності в Україні ячменю, кукурудзи та соняшнику на 10-30% проти рівня 2010 року у 2030-2050 роках. Водночас у звіті прогнозується зростання врожайності озимої пшениці на 20-40% до середини століття порівняно з базовим періодом 2010 року переважно у північній та північно-західній частині країни.

Уточнюється, що непередбачуваність моделей опадів, особливо після 2050 року за сценарієм RCP 8.5, створює необхідність приділяти більше уваги прогнозованим змінам на місцевому рівні.

З іншого боку, експерти зазначають, що кліматично збалансовані стратегії управління водними ресурсами можуть підвищити загальну врожайність в Україні на 20-40%, зокрема до 80% – для кукурудзи та до 40-80% – для соняшнику. Згідно з дослідженням, щорічна вигода від підтримки оптимального водного балансу може становити $264-504 млн. Найбільші вигоди від раціонального управління водними ресурсами припадуть на кукурудзу як критично важливий експортний товар. Вони оцінюються у $92,7 млн.