В Україні створять кліматичний офіс за підтримки Німеччини та ЄС – глава Мінприроди

В Україні в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK)/ЄС "Розвиток здатності для кліматичних дій" буде створено кліматичний офіс, повідомив міністр захисту довкілля та охорони здоров'я України Руслан Стрілець.

"Створення Українського кліматичного офісу є чудовим прикладом підтримки України з боку наших давніх і надійних партнерів – BMWK та ЄС, що впроваджуватиме GIZ. Я запрошую всі країни, які прагнуть зробити внесок у подолання глобального потепління, до співпраці в рамках цієї ініціативи", – зазначив глава Мінприроди на кліматичній конференції ООН СОР27, слова якого наведено у повідомленні міністерства у телеграм-каналі.

Там уточнили, що офіційний запуск роботи офісу відбувся у рамках СОР27 у вівторок.

Як зазначається, проєкт співфінансуватиметься ЄС та Міжнародною кліматичною ініціативою (IKI) BMWK, а його метою є надання реальної допомоги Україні у реалізації кліматичних цілей на шляху до декарбонізації.

За словами Стрільця, кліматичний офіс надаватиме підтримку уряду України, містам та регіонам, а також підприємствам та бізнесу для реалізації елементів кліматичної політики.

Крім того, він, зокрема, допомагатиме з декарбонізацією галузей економіки, із розширенням можливостей для молоді та регіонів на шляху до Зеленого курсу ЄС та імплементацією положень Паризької угоди.

Одним із пріоритетних напрямів його діяльності буде вироблення та підтримка особливих підходів до кліматичного фінансування для України.

При цьому в повідомленні наголошується, що за останніми оцінками Мінприроди та міжнародних експертів, додаткові викиди парникових газів, спричинені воєнними діями на території України, вже становили приблизно 33 млн тонн CO2, найбільша частка яких припадає на пожежі – понад 23 млн тонн CO2.

Водночас, за попередніми підрахунками, на відновлення припаде приблизно 49 млн тонн викидів.

Водночас Стрілець наголосив, що Україна не відмовилася від зобов'язань перед світовою спільнотою, зокрема й щодо кліматичної політики, і не полишила намірів скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року.