Зниження Європою імпорту трубопровідного російського газу внесло структурні зміни до місцевого енергетичного ринку, зріджений природний газ стає ключовим джерелом енергії для регіону, вважають в англо-голландській Shell.

Як зазначаєтьсяя в щорічному огляді компанії щодо ринку ЗПГ, Китай переходить з категорії "ринку, що швидко зростає" до більш гнучкої ролі "балансувального покупця", тоді як раніше ця роль призначалася Європі, яка тепер стає "преміальним покупцем". У попередній моделі Shell роль "преміального покупця" призначалася лише ринку Північної Азії, тепер вона ділитиме цей п'єдестал з Європою.

Так, вже у 2022 році Європа, включно з Великою Британією та Туреччиною, збільшила імпорт ЗПГ на 60% (на 45 млн т) – до 121 млн тонн. При цьому Китай, який торік став найбільшим імпортером ЗПГ, у 2022 році досить довго перебував на карантині та знизив імпорт на 15 млн т – до 63 млн т ЗПГ. Японія імпортувала близько 72 млн т (приблизно на 2 млн т менше, ніж у 2021 році), Південна Корея - близько 45 млн т, що трохи вище за рівень 2021 року.

Згідно зі слайдами Shell, з європейських країн найбільше збільшили імпорт ЗПГ Франція – майже на 12 млн т, Великобританія – на 7,5 млн т, Нідерланди, Іспанія та Бельгія – приблизно на 6 млн т кожна, Італія – близько 3 млн т.

"Збільшені потреби Європи в ЗПГ, схоже, посилять її конкуренцію з Азією за обмежену пропозицію протягом наступних двох років, цей тренд може домінувати в ЗПГ-торгівлі та в довгостроковій перспективі. Зниження імпорту Китаєм на 15 млн т у поєднанні зі скороченням імпорту покупцями з Південній Азії допомогло європейським країнам забезпечити достатній обсяг газу і уникнути дефіциту. Зростання апетиту Європи до ЗПГ підштовхнув ціни до рекордно високого рівня і призвів до волатильності на енергетичних ринках по всьому світу", - пише Shell.

Згідно зі слайдами, у 2022 році використання ЗПГ-терміналів у Європі зросло з 48% до 80% на Північному заході та з 52% до 65% у Середземноморському регіоні. За даними GIE, регазифікаційні потужності Європи 2022 року становили 145 млн т/р.

У 2022 році в регіоні були запущені нові потужності з прийому ЗПГ приблизно на 5 млн т на рік, у 2023 році почнуть будуватися нові приймальні термінали, які збільшать ЗПГ-потужності приблизно на 40 млн т, випливає з презентації. Терміни закінчення будівництва в документі не вказані, але в перспективі до 2025 року нові потужності залишаються незмінними (+5 млн. т до 2021 року). Загалом, до 2025 року обговорюється можливість побудувати ЗПГ-термінали загальною приймальною потужністю на 75 млн т.

За оцінкою Shell, споживання газу в Європі до 2030 року знизиться із 480 млрд куб. м у 2022 році (535 млрд куб. м у 2021 році) до приблизно 400 млрд куб. м. При цьому частка внутрішнього виробництва збережеться приблизно на рівні 80 млрд. куб. м газу на рік, частка російського газу падатиме приблизно з 40 млрд куб. м газу 2023 року до 20 млрд куб. м у 2030 році, постачання трубопровідного газу з інших країн знизяться приблизно зі 180 до 120 млрд куб. м. Решта має прийти до регіону за рахунок ЗПГ. Так, у 2022 році Європа спожила 121 млн т ЗПГ, а до 2030 року її потреби становитимуть 140 млн т ЗПГ на рік, вважає Shell.

Роль основного постачальника ЗПГ до Європи належатиме США.

Згідно з підрахунками, у 2022 році виробництво ЗПГ у світі збільшилося на 16 млн т – до 397 млн т, у 2023 році очікується майже такий самий приріст, у 2024 році – близько 8 млн т, а у 2025 – приблизно 23 млн т на рік.

До 2030 року близько 80% зростання виробництва ЗПГ припаде на США та Катар. Очікується, що США до 2028 року наростять експорт ЗПГ з нинішніх близько 80 млн. т на рік до 160 млн. т, що становитиме близько 22% від рівня їхнього видобутку.

Shell відзначає важливість більш виваженого підходу - укладання довгострокових контрактів для забезпечення надійних поставок, щоб уникнути цінових сплесків.

Згідно зі слайдами, у 2022 році імпорт ЗПГ до Китаю та Японії на 100% був забезпечений довгостроковими контрактами, тоді як у Європі ця частка становила лише 30%. На 2025 дві азіатські країни забезпечили близько 90% своїх потреб довгостроковими контрактами, Європа - лише 20%, до 2030 року - 80% і 18% відповідно.

Shell зазначає, що портфельні гравці намагаються гарантувати постачання: якщо у 2021 році вони уклали довгострокові контракти приблизно на 23 млн т ЗПГ, то у 2022 році – вже на 33 млн т ЗПГ на рік. Європа у 2021 році підписала довгострокові угоди приблизно на 2 млн т ЗПГ, у 2022 році – на 13 млн т, Китай – на 27 млн т та 17 млн т відповідно.

Shell наводить оцінки, що ринок ЗПГ до 2040 року має збільшитися з нинішніх майже 400 млн т на рік до 700 млн т/р, але для цього потрібно інвестувати в галузь. Проте конфліктуючі сценарії з енергопереходу можуть стримувати інвесторів та учасників ринку.

Так, згідно з слайдами, очікується, що виробництво ЗПГ на зав одах знизиться з 400 млн до майже 300 млн т/р до 2040 року. Завдяки потужностям, до 2028 року виробництво ЗПГ дещо перевищить 500 млн т/р. Втім, з урахуванням скорочення виробництва на наявних об'єктах, поточний тренд показує, що виробництво ЗПГ до 2040 року становитиме близько 480 млн т/р, за прогнозах зростання попиту до 650-700 млн т/р.

Shell зазначає, що у 2022 році апетит Європи до ЗПГ вплинув і на інші ринки, зокрема в Азії. Водночас у Німеччині збільшується використання вугілля. Так, у 2022 році викиди СО2 від електростанцій у ФРН зросли з 410 до 425 СО2-еквівалента на кВт.год.

Загалом викиди парникових газів у 2022 році збільшилися в Індії на 5,5%, у Китаї – на 1,9%, у решті світу – на 2,2%.