Перша черга Тилігульської ВЕС, яку запущено в роботу, вироблятиме майже 400 тис. кВт-год е/е на рік - "ДТЕК"
Добудована під час війни і запущена в роботу перша черга Тилігульської ВЕС у Миколаївській області потужністю 114 МВт вироблятиме до 390 тис. кВт-год електроенергії на рік, чого достатньо для забезпечення електрикою 200 тис. домогосподарств, повідомили в компанії "ДТЕК".
Згідно з релізом ДТЕК, це перша у світі вітроелектростанція, яку будують під час війни, і один із перших проєктів, де встановлено турбіни EnVentus потужністю 6 МВт від данського виробника Vestas.
"У 2022 році у нас були великі плани щодо будівництва нової Тилігульської ВЕС, але російське вторгнення тимчасово призупинило цей проєкт. Сьогодні хочу сказати: ми вирішили відновити будівництво вітроелектростанції, і перша черга станції вже запрацювала на повну потужність. Війна нас не зупинить. Ми продовжуємо створювати робочі місця, платити податки, виробляти електроенергію, відновлювати мережі, боротися за нашу енергетичну незалежність та інвестувати в майбутнє. Ми переможемо у війні", - зазначив інвестор SCM Рінат Ахметов, слова якого наводяться в релізі.
Там зазначили, що в планах компанії - довести Тилігульську ВЕС до заявленої потужності 500 МВт, для чого вона заклала фундаменти для встановлення ще 64 турбін по 6 МВт кожна на II черзі будівництва. Це надасть змогу знизити викиди СО2 на 400 тис. тонн щорічно.
За підрахунками компанії, будівництво потужності в 500 МВт зробить станцію найбільшою ВЕС у Східній Європі та додатково забезпечить чистою енергією будинки і підприємства на півдні України, які значною мірою страждають від перебоїв з електропостачанням через обстріли енергетичної інфраструктури.
За словами генерального директора ДТЕК Максима Тімченка, завдяки таким проєктам, як Тилігульська ВЕС, Україна буде екологічнішою та чистішою, ключовим партнером в енергетичному майбутньому Європи, а розвиток інфраструктури, що ґрунтується на розподіленій генерації, створить стійкіше та стабільніше енергопостачання.
"ДТЕК готується до будівництва II черги. Компанія надалі сприятиме реалізації стратегії України з будівництва 30 ГВт потужностей ВДЕ до 2030 року (...). Уже зараз, завершивши першу чергу будівництва, ми подаємо сигнал нашим міжнародним партнерам про те, що вони можуть інвестувати в Україну сьогодні, не очікуючи закінчення війни", - зазначив Тімченко, слова якого наводяться в релізі.
Водночас у компанії зазначили, що плани ДТЕК із розширення Тилігульської ВЕС залишаються залежними від додаткового фінансування в $450 млн переважно від іноземних інвесторів і, що дуже важливо, від міжнародних фінансових установ, яких підтримують держави.
У компанії нагадали, що рішення про будівництво Тилігульської ВЕС ухвалили 2020 року в межах стратегії ДТЕК із розширення портфеля ВДЕ. Згодом проєкт надасть змогу збільшити потужності зеленої енергетики ДТЕК з 1 ГВт до 1,5 ГВт.
Основи ВЕС було закладено наприкінці 2021 року, а першу вітрову турбіну встановили в грудні 2021 року. Після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року ДТЕК зупинив будівництво станції, коли вже було встановлено 6 турбін, оскільки ворожі сили просунулися на Миколаїв, а іноземні партнери були змушені евакуювати персонал і обладнання.
"Влітку 2022 року за фінансової підтримки акціонера Ріната Ахметова ДТЕК відновив роботи з будівництва з українською командою, чисельність якої сягала 650 працівників у пікові періоди. Співробітники працювали в бронежилетах, і з серпня 2022 року до квітня 2023 року провели понад 300 годин у бомбосховищах під постійною загрозою ракетних ударів", - описали ситуацію в ДТЕК.
При цьому там зазначили, що в результаті, будівництво зайняло вдвічі більше часу, ніж зазвичай для проєкту такого масштабу, але назвали це видатним досягненням за винятково складних обставин.
У компанії навели кілька фактів щодо обладнання ВЕС, зазначивши, що на ній встановлено турбіни Vestas EnVentus V162-6,0 МВт, довжина лопатей яких становить 79 м, а вага однієї - 23 тонни. При цьому діаметр обертання лопаті - 162 м. Загальна вага турбіни - 730 тонн.
Як повідомлялося з посиланням на гендиректора "ДТЕК ВДЕ" Олександра Селищева, 15 травня ДТЕК запустив у роботу останню, 19-ту, вітротурбіну першої черги Тилігульської ВЕС потужністю 114 МВт, побудувавши 13 вітротурбін уже під час війни. За його словами, "ДТЕК" після запуску в роботу першої черги Тилігульської ВЕС має намір реалізувати ще низку проєктів з будівництва ВЕС - добудувати ще 384 МВт Тилігульської ВЕС і побудувати Тилігульську ВЕС-2 потужністю 70 МВт, а також побудувати ВЕС 650 МВт у Полтавській області.
