Франція разом із деякими іншими державами продовжуватиме пошук інструментів, щоб урегулювати питання з українським зерном на європейському ринку, повідомив міністр сільського господарства і продовольчого суверенітету Франції Марк Фесно перед засіданням Ради ЄС із питань сільського господарства та рибальства (Agrifish) у Генку у вівторок.

Французький міністр зазначив, що вважає нові обмеження щодо низки українських позицій агроекспорту задовільними.

"Заходи, спрямовані на регулювання потоків м'яса птиці, яєць і цукру, загалом відповідають французьким пропозиціям", - сказав він.

Фесно висловив схвалення щодо розширення періоду для розрахунку квот на чутливі продукти, починаючи з урахування частини 2021 року та 2022-2023 років.

"Це краще відповідає реальності потоків до війни. Мені здається, з цієї точки зору справи йдуть у правильному напрямі", - наголосив міністр.

Фесно також висловив жаль, що питання про квоти, зокрема на ячмінь і м'яку пшеницю, не було внесено до порядку денного. Він пообіцяв "використовувати інші інструменти", оскільки Франція не може чекати, доки ринок "розхитається ще більше".

"Я очікую, що комісія дасть нам уявлення про те, як вона має намір регулювати зернові в контексті глибокої дестабілізації ринку і в той час, коли українські зернові тепер можуть вивозитися через Чорне море", - сказав він.

Французький міністр переконаний, що Європейська Комісія після завершення дії автономних торговельних заходів має згадати про постанову 2015 року, згідно з якою країни-імпортери мають отримувати ліцензії на постачання своїх товарів на ринок ЄС.

"Потрібно постійно стежити за цим ринком. Ми не можемо дочекатися подальшої дестабілізації ринку зернових і знову втручатися. Я думаю, нам потрібні превентивні заходи. В будь-якому разі Франція разом із деякими іншими країнами спробує донести це послання (аграрним міністрам ЄС та Європейської Комісії - ІФ-У", - резюмував він.

Як повідомлялося, Європейський парламент і Європейська Рада в понеділок досягли попередньої угоди щодо продовження до 5 червня 2025 року для України лібералізації торговельного режиму, передбачивши захисні заходи для фермерів ЄС.

"Ці односторонні заходи з лібералізації торгівлі допоможуть стабілізувати українську економіку та сприятимуть поступовій інтеграції країни до внутрішнього ринку ЄС", - ідеться в повідомленні ЄС.

Відповідно до домовленостей, у разі значного збою на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох країн ЄС через український імпорт, наприклад пшениці, гарантується, що комісія може вжити швидких кроків і запровадити будь-які заходи, які вона визнає необхідними.

У рамках посилених заходів, спрямованих на захист інтересів місцевих фермерів, ЄС може задіяти аварійні обмеження для особливо чутливих сільгосппродуктів, а саме птиці, яєць, цукру, вівса, крупи, кукурудзи та меду. Учасники переговорів погодилися продовжити базовий період, який використовується як основа для застосування цього автоматичного захисту. Однак у разі, якщо імпорт цих продуктів перевищить середній обсяг імпорту, зареєстрований у другій половині 2021 року, а також упродовж усього 2022-го і 2023 року, тарифи буде переглянуто. Крім того, Європейська Комісія зобов'язалася посилити моніторинг імпорту зерна, зокрема пшениці.