Первая часть интервью главы Житомирской областной военной администрации Виталия Бунечко агентству "Интерфакс-Украина"

Текст: Дмитрий Кошевой

(подается на украинском языке)

 

-- Ви є рекордсменом перебування на посаді голови області серед всіх ваших колег: 8 серпня виповнилося п’ять років з дня указу президента Володимира Зеленського щодо вашого призначення головою Житомирською ОДА. У чому секрет?

-- Секрет в тому, що мені дуже подобається, що я чесно і щиро роблю свою роботу, виконую прямі доручення, які отримую від керівництва держави: якщо є державна політика, вона повинна виконуватись. Секрет також в тому, що область знаходиться в балансі, кордони зашиті, а всі плани, які ставить перед нами держава, виконуються в повному обсязі.

Так мене вчили мої вчителі, так мене вчив мій батько, і так я по-чесному працюю, починаючи з 1996 року, починаючи зі Служби безпеки України і  зараз вже в органах державної влади.

 

-- Навесні з’явилися кілька публікацій щодо можливого вашого призначення на іншу посаду із підвищенням. Чи було для цього підґрунтя, і з чим ви це пов’язуєте? Наскільки хотіли б змінити місце роботи та використати набутий досвід на іншому місці?

-- Знаєте, я згадую, як п’ять років тому відбувалося моє призначення на посаду очільника обласної державної адміністрації. Я людина військова – тоді на момент інаугурації президента я працював начальником Донецького управління Служби безпеки України, і мене викликали в Київ. Перші посади, які проговорювалися, були пов'язані з Службою безпеки України. Коли виникла необхідність заняття цієї посади на Житомирщині, мене викликали на Банкову (де знаходиться Офіс президента – ІФ-У) і кажуть, що є таке бачення: ти повинен очолити Житомирську обласну державну адміністрацію. Для мене це було досить несподівано, але я, як людина командна, погодився.

Я працюю п`ять років на цій посаді і точно не беру участь в якихось кон'юнктурно-номенклатурних плітках, не дивлюся вліво-вправо чи ще кудись на підвищення, а просто по-чесному роблю свою роботу та чітко керую Житомирською обласною військовою адміністрацією. А що там стверджують так звані псевдоексперти, які десь щось чули та постійно переміщують мене на якісь інші посади, -- це плітки і, як показує практика п'яти років, вони не мають під собою підґрунтя.

Я вважаю, що приношу користь державі на посаді голови обласної державної, а зараз -- військової адміністрації. Причому я завжди підкреслюю, що головою обласної державної адміністрації перші два з половиною роки мені подобалося працювати більше. Ці посади схожі, але в той же час це дві абсолютно різні посади. Ось наді мною орден Богдана Хмельницького третього ступеню в рамці висить. Це бойова нагорода і це велика честь. Але, зважаючи на обставини, краще все ж таки повернутися до нагород мирного часу.

 

-- А в чому основна відмінність посади голови ОВА від голови ОДА?

-- Це повністю включення в сферу державного управління військової компоненти і здійснення загальної координації між цивільною складовою та Силами оборони. Дуже важливо розуміти, що я не є військовим керівником, я не керую військовими, я координую роботу як голова Ради оборони області. Можливо, впливаю на рішення військових, але не приймаю військові рішення. Це координація роботи силового блоку, більш тісна взаємодія зі своїми бувшими колегами зі Служби безпеки.

 

-- Наступний великий блок запитань – енергетика. Добре, що зараз ця проблема відступила, але добре розуміємо, що ризики її повернення ближче до зими доволі великі. Ваша оцінка того, як Житомирській області вдалося пройти липневий пік відключень порівняно з усією країною, з сусідами?

-- В нас була нарада з президентом України після чергових обстрілів Харкова, доповіді Верховному головнокомандуючому щодо ситуації. Було досить несподівано, коли президент після докладу доповіді голови Харківської ОВА звернувся до мене, щоб почути сан справ на Житомирщині.

Як тоді так і зараз  можу сказати, що у порівнянні з Харковом в Житомирі проблем немає. Ми допомагали Харкову: возили туди надпотужні генератори, які передали наші громади, в тому числі в Житомирі. А щодо безпосередньо нашої області, то в нас, як і у всій державі, відбувалися планові відключення.

Я дуже багато чув по Україні, зокрема і в Київській області, де проживає моя мама, що графіки не витримувалися. Я з'ясовував в енергетиків, є насправді об'єктивні причини, чому так відбувається, але Житомирщина була в графіках, ми їх дотримувалися, і наше населення чітко розуміло, що якщо написано, що в 12-ій ночі буде відключення і в третій ночі буде включення, то воно так і відбувалося. Тому, звітуючи президенту, я сказав, що у нас ситуація важка, але повністю контрольована, і за це великі слова вдячності нашим енергетикам, нашому "Житомиробленерго", які протягом війни просто творять дива для того, щоб втримувати ситуацію.

Найважча ситуація була під час перших обстрілів у жовтні 2022 року, коли Київ фактично опинився в блекауті, і коли ми свої потоки фактично перенаправили, щоб підживлювати столицю. Наші енергетики зробили відповідні висновки для того, щоб тримати Житомирщину в балансі.

Безумовно, бувають різні ситуації. В мене є така звичка - коли не зайнятий та можу говорити, відповідаю на виклики з незнайомих номерів, хоча мої колеги та друзі інколи радять, щоб я в цю атракцію перестав грати, бо з незнайомого номеру нічого доброго ніколи не почуєш. Я відповів на телефонний дзвінок -  в селі Бердичівського району  більше 10 годин вимкнене світло. Телефоную директору обленерго, виявляється звичайний обрив на лінії -- впало дерево, поїхала бригада, але машина зламалася, суб’єктивний фактор, це також буває. Ми все з’ясували,  за 45 хвилин після дзвінка світло повернули. Я дзвоню на той незнайомий номер, чесно скажу, була надія добрі слова почути, й питаю – ну як, є світло? А мені кажуть – так, є, але ж напруга зовсім не така. Я не знаю, яка повинна бути напруга, а жінка в селі знає та може її виміряти! Ось така робота.

 

-- Як в області формується перелік критичних підприємств? Який відсоток споживання вони на себе забирають?

-- Перелік формується абсолютно прозоро. Є чіткі вимоги, що таке критична інфраструктура і які підприємства включені в до нього.

Інколи трапляються дивні ситуації. Одного разу, до мене приїхав керівник підприємства, який працює на виготовлення оборонних конструкцій. У нас на півночі ми цю тему вже закрили, тому він зараз переорієнтувався на Донецький напрямок. Він довго розповідав, що його відключають, хоча в нього такий важливий напрямок. А я дуже так спокійно його спитав, скільки він використовує електроенергії? Виявилося, що навіть мегавату не використовує.

Я йому доволі експресивно пояснив, що якщо він на третій рік війни не придбав мегаватний генератор, то не треба до мене приїздити, тим більше на "Лексусі". Якщо хтось хоче за рахунок держави "вискочити", здешевити, то не вийде -- це питання чесності і справедливості. Якщо сусіднє підприємство придбало генератор, то чому він повинен мати за рахунок держави якісь конкурентні переваги?. Виготовлення за рахунок державного замовлення оборонних конструкцій на донецький напрямок -- це одночасно і про оборону, але і про заробіток, про бізнес. І я йому дякую, що він перелаштував своє підприємство на виготовлення нових конструкцій, ми на День будівельника це підприємство нагороджували. Тож всі мають працювати в рівних умовах, враховуючі реалії військового часу.

 

-- Ви казали, що 90% найважливішої соціальної інфраструктури в області, необхідної для життєдіяльності, забезпечено генераторами – лікарні, школи, садочки, інтернати, котельні, ЦНАПи. Яким наразі є цей показник? Які зміни за цей час внесені до "генераторної" політики (наприклад, "Київстар" намагається переходити на стаціонарні генератори, які витриваліші та потребують меншого обслуговування)?

-- Якщо було 90%, то зараз соціальна інфраструктура забезпечена генераторами та іншими джерелами енергії вже на 94%. Чотири лікарні області на додаток до вже наявних дизель-генераторів мають власну сонячну генерацію, а ще три знаходяться на стадії реалізації таких проєктів. Дякую всім благодійникам, хто долучився, міжнародним організаціям -- ЮНІСЕФ, USAID. Останній приклад -- разом з МОЗ та благодійним фондом народного депутата Євгена Пивоварова передали для 27 медичних закладів області 77 систем зберігання енергії Tesla Павервол.

Ми будемо й надалі розбудовувати мережу центрів незламності: в минулому році було відкрито 400, а на цей рік ми відкриємо 700.

За проєктом USAID Житомир отримав дві когенераційні установки -- 0,6 МВт та 1,06 МВт, одна вже введена в експлуатацію, а друга буде в листопаді-грудні. Ми подали заявку ще на 16 установок по області, які готові дуже швидко включити.

Працює нова котельня на щепі в місті Житомирі на 7,1 МВт теплової енергії та 1,2 МВт електричної, 60% котелень в області працює на альтернативному паливі. Ми ще раніше рухались до газової незалежності і саме тоді почали переводити свої котельні на інші види палива.

Вже понад 240 МВт складає загальна встановлена потужність підприємства альтернативної енергетики в області: сонце, вода, біогаз… До кінця поточного року планується збільшення таких потужностей: когенераційні станції -- 30 МВт, вітрова генерація -- 3 МВт та сонячна -- 20 МВт.

 

-- Оператори мобільного зв’язку заявили, що навряд чи зможуть виконати вимоги щодо 10 годин роботи всього зв’язку в умовах відключень е/е. Як може та чи збирається область допомогти у забезпеченні безперервного зв’язку за відсутності е/е?

-- Є рішення Ставки. Ми готові допомагати в тому, що операторам потрібно: обслуговування генераторів, найбільш оптимальні з точки зору енергозабезпечення майданчики для встановлення або перенесення базових станцій, взаємодія з органами місцевого самоврядування. Але важливо, щоб і оператори, для яких це їх основний бізнес, дотримувалися ліцензійних умов, де наявність генераторів прописана окремо. Зараз стоїть завдання у випадку змін оперативної ситуації в державі, забезпечити мінімум 10 годин зв'язку, і це не просто так придумано.

 

-- Наскільки серйозною є проблема забезпечення роботи централізованого опалювання, водопостачання та каналізації в умовах відключень? Бо без світла доволі тривалий час вже якось навчилися обходитися.

-- Так, насправді, житлово-комунальне господарство – це держава в державі, і ми зобов'язані забезпечити його безперебійну роботу. Забезпечити роботу каналізації, щоб не порвало труби – це, напевно, одна з основних задач, але це задача органів місцевого самоврядування. Ми, як державна влада, повинні допомагати.

Є великі виклики, тому що є заборона на підвищення тарифів. І я, як новий житомирянин протягом останніх п'яти років, вдячний міському голові Житомира Сергію Сухомліну, що тарифи тримаються, хоча є великий розрив і заборгованість за різницею в тарифах. В нас, взагалі, міський голова досить прогресивний в цьому плані. Він постійно генерує нові ідеї, подає Міністерству інфраструктури, на Банкову -- як можна вирішити питання, і тарифів в тому числі. Наша задача – забезпечити діалог на всіх рівнях для того, щоб ЖКГ працювало. Я маю впевненість, що робота каналізації, нашого водоканалу забезпечена в повному об'ємі і підтримується міською владою.

 

-- Тобто, наскільки я розумію, у вас в області є ще можливість тримати поточні тарифи?

-- Так, наразі діє мораторій  на підвищення тарифів на послуги з розподілу природного газу для побутових споживачів та послуги з постачання теплової енергії та гарячої води для всіх категорій споживачів. Хоча за три роки на рівні області сформувалася заборгованість за різницю в тарифах понад 630 млн грн, але це питання вирішується на рівні держави. Залишок, що не покривається різницею в тарифах, становить 60 млн грн та буде погашений до початку опалювального сезону. Це питання постійно проговорюється з "Нафтогазом", з Міністерством енергетики, з Урядом і знаходяться шляхи, як його можна вирішити. Я сподіваюся, що ми пройдемо з гордо піднятою головою черговий опалювальний сезон.

 

-- І вже після війни вирішувати питання тарифів?

-- Так, безумовно. Думаю, що є механізми, як це робити.

 

-- Наступний блок запитань – оборона, кордон, мобілізація, бронювання. З ваших слів вище я зрозумів, що ви роботи на кордоні вже завершили, якщо підприємство на Житомирщині працює вже на Донеччину. Президент, коли нещодавно був на Волині, казав про 99% рівень готовності, а у вас вже всі 100%?

-- В дійсності теж 99%, тому що є певні деталі: деінде будівельники виправляють свої "помарки", десь ми проводимо експертизу, щоб переконатися у якості, десь треба підписати акти виконаних робіт та повністю розрахуватися. Але наші фортифікаційні споруди повністю готові, і у випадку, якщо хтось захоче зайти з північного кордону, то наші взводні, ротні опорні пункти, смуги перешкод готові зустріти ворога.

Ми роботу з будівництва глибоко ешелонованої лінії захисту на півночі нашої області не припиняли від початку лютого 2022 року, ні на секунду. Спочатку будували це без загальнодержавної концепції лінії оборони, а тепер із загальною, яка простирається від Волині закінчуючи Харківщиною -- повністю одна лінія оборони. Зараз вже є нові проєкти та рекомендації з боку військових, як зробити наш кордон та область пекельною пасткою для ворога.

Вірогідність наступу через Житомирщину, можу сказати, дуже мала, тому що ми дуже сильно заміновані. І коли сусідній васал Росії каже про переміщення військ і про все інше, то ми дуже впевнені в себе на кордоні по лінії захисту. І я думаю, що вони про це знають. Мені приємно, що в одному з інтерв'ю недопрезидент сусідньої держави сказав, що вони також відслідковують наші роботи.

Тож, підсумовуючи, наш північний кордон, де практично на 100% завершено будівництво фортифікаційних споруд (не тільки на першій лінії, а ще й на декілька кроків далі), і наші населені пункти дійсно захищені. Мені надзвичайно приємно, коли я знаходжусь на півночі області, що наші люди відчувають там впевненість в завтрашньому дні. Наприклад, в Овручі, а це, напевно, найбільший населений пункт, який так близько до кордону, відправляють діточок в новий побудований садочок – життя вирує, і це надзвичайно важливо. Кордон з Республікою Білорусь на Житомирщині зашитий повністю!

 

-- Тобто ви абсолютно спокійно сприйняли ці останні заяви Олександра Лукашенка про переміщення сил?

-- Дуже спокійно, хоча ми дуже уважно слідкуємо за ситуацією та готові до динамічних змін. Є норми, є військові стратегії, що повинно відбуватися у випадку переміщень. А що конкретно цих заяв, то, на мою думку, це говориться для громадян тієї держави (Білорусі – ІФ-У), щоб вони відчували якусь впевненість після подій в Курській області. Та я хочу сказати, що ми не будемо відкривати "другий білоруський фронт", поки немає такої задачі. Але якщо така задача буде, то ми зуміємо розвернути сили в інший бік. Я думаю, що про це також знають, як ми навчилися захищатися та вміємо воювати. Тож якщо комусь захочеться хоч щось кинути з Республіки Білорусь, то ми перезакинемо набагато далі. Бо ми це вже вміємо, а їм ще цьому треба вчитися. Я думаю, що їм не хочеться брати участь у війні.

 

-- Які особливості життя та правового стану у прикордонних районах області? Останнім часом було прийняти кілька рішень щодо посилення режиму в прикордонній смузі.

-- Люди нормально там живуть. Але, на жаль, ми у них забрали частину лісу. Для північних наших районів ягоди, гриби – це була велика складова життя громад. Люди з того жили: за рахунок кількох місяців літа та осені вони собі набивали на весь рік грошей та їжі. На жаль, прикрі випадки відбуваються, коли вони все рівно йдуть в ліс, і стаються підриви. У минулому році на очах у всієї родини загинув хлопчина, який був за кермом та попросив прибрати колоду там, де був напис заміновано, щоб проїхати в ліс по ягоди.

Ще раніше на ринки на півночі області приїздили білоруси, відбувався певний обмін товарів, але зараз жителі північних громад Житомирщини чітко переорієнтувалися на український ринок. На жаль, поки що в Білорусі при владі недружні нам керівники, які підтримують війну.

 

-- Як область бореться із "Шахедами" та іншою загрозою з повітря? Раніше ви анонсували створення 54 мобільних вогневих груп шляхом залучення 108 млн грн з громад області. У якому стані виконання цього плану? Чи достатньо цього?

-- Так, ми бачимо ці "Шахеди" майже кожен день або ніч. Хоча Житомирщина є більше "транзитною" – "Шахеди" летять до наших сусідів. Але, на жаль, нещодавно і у нас було влучання в об'єкт паливно-енергетичної інфраструктури.

Сьогодні було приємно, коли їхав на роботу, наздогнати військову машину, яка з накритою туреллю їхала, а на борту було два намальованих "Шахеди". Ці мобільні вогневі групи під час останніх обстрілів нашу енергоінфраструктури добре себе проявили. Зараз близько 150 мобільних вогневих груп захищають нашу область з різних боків. Військова адміністрація та громади спрямували на це понад 160 млн грн. З урахуванням ще й стаціонарних вогневих груп ми дивимося з оптимізмом в завтрашній день, тому що нам вдається збивати практично все, що летить в нашу область.

 

-- Складна тема мобілізації. Як вона у вас проходить? На Волині нещодавно був черговий інцидент біля ТЦК. Як побудована робота з рекрутингу, бо на Житомирщині базується кілька відомих військових частин?

-- Почну з рекрутингового центру, який ми відкрили в Житомирі -- поряд з міською радою та обласною адміністрацією, де наші десантники та Нацгвардія для себе підбирають хлопців і дівчат, які можуть зайти та ознайомитись з тим, де вони служитимуть. Плюс ще на базі 10 ЦНАПів області створено Центри рекрутингу. Нашій армії дійсно потрібні не тільки штурмовики, але й слюсарі, і ремонтники, і водії. Надзвичайно важливо це пояснювати, що не всі йдуть в штурмовики. І рекрутери мають саме таку ціль.

Що стосується мобілізації, то область має великі військові традиції. Відсоток добровольців з Житомирщини був чи не найвищим в Україні. Але й щодо мобілізації ми виконуємо показники, що ставляться Збройними силами України та Генеральним штабом перед нашим ТЦК СП, з високим відсотком, одним із найвищих в країні.

У нас був один прикрий інцидент (у Звягільському ТЦК СП, його розглядала тимчасова слідча комісія Верховної Ради у червні – ІФ-У). Слідча комісія в ньому розібралася, але цей інцидент був єдиний, бо ми за цим дуже слідкуємо. Це постійна роз'яснювальна робота в громадах, з головами громад, які взаємодіють з представниками ТЦК СП. На мій погляд, це все-таки робота більше на місцях, славнозвісні бусики в нас по місту не снують. Якщо ця робота вибудована правильно – від людини до людини – то вона не носить такий примусовий характер, який зображує наш ворогом в їх ІПСО, що начебто так скрізь. На Житомирщині за два з половиною роки чи не найвищі показники в країні без скандалів, без перекриття трас. І я дуже вдячний нашим громадянам, що вони з розумінням відносяться і взаємодіють на місцях з ТЦК.

 

-- Наскільки справедливими є заяви, що в містах відсоток мобілізації значно менший, ніж в сільській місцевості?

-- В нас баланс витримується, все по-чесному, об'єктивно. Я, принаймні, такого не чую про неправильний розподіл між селом і містом. Навпаки, зараз міста основні донори виконання тих планів, які ТЦК отримує, бо концентрація людей в містах вище.

 

-- Ми вже говорили про переліки критичних підприємств стосовно енергозабезпечення. А тепер запитання щодо бронювання. Які тут підходи Житомирської ОВА до надання статусу критичних підприємств? Яка частка працівників в області бронюється саме за наказами обласної влади?

-- Є комісія, яка працює згідно з вимогами 76-ї постанови Кабінету міністрів про бронювання. За 7 місяців 2024 року до комісії надійшли звернення від 335 підприємств області, прийнято рішення про надання статусу критичного 334, з них 73 сільгосппідприємства. Зараз на розгляді знаходиться 14 пакетів документів. Для мене якість комісійної роботи – це коли немає скандалів. Тож я знаю про її існування, але абсолютно не втручаюся, бо є чіткі вимоги постанови.

Той факт, що з 335 поданих заявок задоволено 334, означає, що люди завдяки роз'яснювальній роботі комісії чітко розуміють критерії, і що не можна піти і "вирішити питання".

Бронювання – це важливе питання, бо економіка формує базу для оборони. Але там, де можливо було замінити хлопців на дівчат, це вже зроблено або робиться. Ми відкриваємо в нашому профтехучилищі нову професію для дівчат -- водій шкільного автобуса, бо такі виклики теперішнього часу: ми до кінця року будемо нові шкільні автобуси за рахунок співфінансування поставляти в наші школи, але нам не вистачає водіїв.

. Також на будівництві фортифікацій я вперше побачив, як жінка обваловує деревину сокирою, хоча це також традиційно вважалося чоловічою роботою. Тож підлаштовуємося, як можемо, бо це реалії нашого часу.

 

-- Як наразі оцінюєте дефіцит кадрів в області? Чи вдається залучати ветеранів, людей з інвалідністю?

-- Безумовно, там, де можна це зробити, ми це робимо. Повернення, соціалізація і адаптація ветерана – це надзвичайно важливе питання вже сьогодні. Бо не вистачає рук, не вистачає будівельників фізично на будівництві цивільних об'єктів. Перші демобілізовані вже повертаються і після нашої перемоги це буде окремий дуже важливий напрямок роботи. І вже зараз Уряд, Міністерство ветеранів акцентують на цьому увагу. Ми, зокрема, проводили в на початку серпня форум в Звягелі, де обговорювали роль і створення умов для самореалізації ветеранів. Ця дискусія продовжилася на національному рівні. Напередодні Дня Незалежності в Києві відбувся форум, на якому ветеранську політику держави обговорювали за участі президента України Володимира Зеленського.

Мені дуже приємно, що наші житомирські ветерани добре себе показали на Іграх Нескорених, наші  веслувальники на човнах-драконах  взяли золото на європейських іграх і зараз готуються до участі у Чемпіонаті світу наприкінці серпня, наш ветеран 30-ї механізованої Звягільскої бригади Євген Корінець, який отримав поранення під Бахмутом, зараз представлятиме Україну на Паралімпійських іграх у Парижі в складі національної збірної команди з волейболу сидячи. Це дуже важливий приклад для тих, хто повертається: наші ветерани, незважаючи на отримані поранення, демонструють жагу до життя та показують, що життя продовжується.