Эксклюзивное интервью агентства "Интерфакс-Украина" с директором-распорядителем Фонда гарантирования вкладов физических лиц (ФГВФЛ) Ольгой Билай

Текст: Дмитрий Кошевой

(выпускается на языке оригинала)

- Передача активів та зобов'язань виведеного з ринку Комінвестбанку Асвіо Банку за результатами конкурсу стала помітною подією не тільки за ваші перших 100 днів на посаді голови Фонду, але й загалом на фінансовому ринку. Завдяки чому вдалося досягти такого позитивного результату? Я вже й не згадаю, коли останній раз було щось подібне.

- Останні подібні угоди, які реалізував Фонд, були в 2017 році, коли ми передали частину активів та зобов’язань банків "Діамант" та "Новий". З Комінвестбанком їх стало загалом шість, а з урахуванням всіх варіантів вирішення проблеми на етапі тимчасової адміністрації – це 12-й такий випадок.

Нагадаю, що з 2012 року Фонд має повноваження йти таким шляхом, як найменш витратним та більш ефективним порівняно з просто ліквідацією. Серед варіантів – передача частини активів та зобов’язань; перехідний банк та продаж акцій неплатоспроможного банку інвестору, який докапіталізує його і поверне на ринок. Були і такі приклади, наприклад, продаж Астра Банку, пов’язаного із Дельта Банком Миколи Лагуна. Тепер це дуже успішний Агропросперісбанк.

А щодо перехідних банків, то таких випадків було два – Кристалбанк як перехідний з Терра банку, та РВС Банк як перехідний з Омега Банку, який також належав Лагуну.

Успіх Комінвестбанку пов’язаний зі значно кращою якістю активів завдяки політиці та діям Національного банку України під час та після банківської кризи. Бо щоб передати зобов’язання, потрібно знайти активи на таку ж вартість, щоб вони їх збалансували. Ми по всіх банках, які передаються до Фонду гарантування вкладів, завжди відкриваємо конкурс на різні способи виведення з ринку для інвесторів, дозволяємо їм зайти в кімнату даних, проаналізувати активи. Але в банках, які виводили з ринку в 2019-му, в 2020-му роках, активи були надзвичайно низької якості.

По-друге, за результатами конкурсу щодо Комінвестбанку ми бачимо, що попит на ринку значно збільшився: до нас прийшло чотири банки! Таким чином вони задекларували, що в них є інтерес для розвитку свого бізнесу, для збільшення клієнтської бази. Бо вони ж і фізосіб отримують собі в портфель і можуть потім робити кроспродажі, пропонувати нові депозити, кредити.

У Комінвестбанку була непогана структура активів, тож ми передали приймаючому банку не тільки високоліквідні активи, такі як ОВДП, але й кредитний портфель та одне відділення, щоб вони могли приймати клієнтів у тому ж відділенні. Ми задоволені результатом як для вкладників, так і кредиторів: кредиторам сьомої черги 13% зобов'язань віддає приймаючий банк. І в нас ще залишились кошти Комінвестбанку для того, щоб почати виплати сьомій черзі кредиторів якомога швидше після початку ліквідації. Ми плануємо це зробити вже в березні, максимум на початку квітня.

Якби ми йшли за сценарієм, коли банк йде лише в ліквідацію, то складання реєстру кредиторів, ліквідаційної маси та всіх інших операційних дій, які ми робимо до задоволення вимог кредиторів, зайняло би 3-4 місяці. А так нам вдалося пришвидшити цей процес майже в два рази. Ми отримали конкурсну пропозицію 13 січня, а вже 31-го закрили угоду. Враховуючи, що реєстри нерухомості та інші не працювали в січні, це дуже швидко, бо нам треба було зареєструвати купівлю-продаж відділення і всі іпотеки за новим іпотекодержателем при відступленні кредитного портфелю.

Щодо покупця – АСВІО Банку, то для нього це не досить великий портфель: його активи загалом 4 млрд грн, тобто він прийняв десь 10% балансу. Це не дуже багато, але, з іншого боку, це поштовх для розвитку, щоб не витрачати час та зусилля на залучення кожного клієнта.

- А що з ОП "Ужгородський коньячний завод", який був найбільшим акціонером Комінвестбанку?

- На завод це не вплине. Він не має кредитних зобов’язань у Комінвестбанку.

- Наскільки я розумію, у випадку передачі Комінвестбанку Фонд був залучений уже на ранній стадії цього процесу?

- Так, і це теж одна з запорук успіху, що були активи, якими зацікавилися інші банки. Ми мали можливість також підготуватися до наших процесів і провести їх швидко. Наприклад, ми відібрали оціночну кампанію ще до того, як провели свої обов’язкові фондівські процедури. А також вивчили активи та пасиви банку раніше запровадження тимчасової адміністрації, що дозволило швидко сформувати кімнату даних для потенційних учасників. Три банки-претенденти прийшли до нас на другому тижні тимчасової адміністрації, один – в кінці першого місяця і мали можливість знаходились в "data room" (кімната даних).

- Чотири учасники – це справді багато. Як правило, це був один-двоє учасників

- Насправді учасників було п’ять. Крім чотирьох банків була ще одна фізособа. Для них це було цікавою пропозицією. Банк до неплатоспроможності намагався виправити свої проблеми, капітал трохи підтягнув, а по ліквідності в нього і не було проблем. Тому він і був цікавим ринку.

Важливо також те, що ринок має позитивні очікування. Зараз банки мають ліквідність, бажання розвиватися, мають відпрацьовані бізнес-моделі. Що більша конкуренція, то більше шансів, що ми отримаємо найкращу пропозицію.

- Як поставився до угоди регулятор – НБУ? Чи потребувала вона додаткового узгодження Нацбанком? Бо ми знаємо, що затвердження купівлі Ідея Банку групою ТАС Сергія Тигіпка регулятором затримується. Є великі питання, чи узгодить він продаж БТА банку В’ячеславу Мішалову.

- У нас тут є перевага: щодо неплатоспроможних банків законом прямо передбачений строк для висновку Національного банку – три дні. В даному випадку Нацбанк надав позитивний висновок. Важливо, щоб приймаючий банк під новими зобов'язаннями сам не впав, тому НБУ дивиться, наскільки банк спроможний все це освоїти.

Взагалі співробітництво з Національним банком у нас покращилось останнім часом. І напередодні неплатоспроможності банку і протягом врегулювання. Це також є дуже важливим для того, щоб такі способи виведення банку з ринку реалізовувались швидко.

- Нещодавно ТАСкомбанк повідомив, що йому продовжили статус приймаючого банку. Що це дає? Скільки таких банків зараз на ринку?

- Згідно із законом, всі банки України автоматично є попередньо кваліфікованими: якщо вони мають ліцензію, це означає, що Національний банк за ними здійснює нагляд, отже банк може дивитися активи інших банків.

Однак такий спосіб врегулювання як купівля 100% акцій потребує глибшого аналізу. В такому випадку покупець має прийти до Нацбанку, щоб показати, що в нього є кошти, та отримати згоду на купівлю істотної участі. І от у цьому випадку є попередня кваліфікація, щоб вкластися в чіткі строки, три робочих дні. Це особливо важливо, якщо Нацбанк цього інвестора ніколи раніше не бачив. Наприклад, це фізособа, яка хоче розширити бізнес за рахунок банківських активів, хоч це зараз вже не так популярно. В такому випадку такий інвестор має зібрати пакет документів, що займає певний час, після цього прийти до Національного банку, який буде його перевіряти ще 30 днів, тоді як тимчасова адміністрація має на всю процедуру максимум 60.

Тому й було введено таке поняття, як попередньо кваліфікований інвестор, якого Національний банк перевіряє на предмет бездоганної репутації, фінансової спроможності та наявності джерела коштів для підтримання капіталу банку. Якщо ми починаємо конкурс на продаж акцій виведеного з ринку банку, така особа автоматично до нього допускається. Щорічно Національний банк оновлює таку попередню кваліфікацію.

- Ви очікуєте, що ще якісь банки з 61 працюючого можуть у вас опинитися найближчим часом, щоб повторити такий успіх?

- Щоб повторити успіх, треба, щоб банк залишився з якісними активами, щоб було з чим працювати. Але зараз ми не очікуємо, що хтось з банків до нас найближчим часом потрапить. Всі бачать, що система прекрасно капіталізована і ліквідна.

В банках, які стоять в кінці списку, історичні проблеми з якістю бізнес-моделі. Але це невеликі гравці.

- Під час інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" голова Нацбанку Андрій Пишний сказав, що сподівається на вибір цими банками шляху добровільної здачі ліцензії.

- Це найбільш вигідний та найменш болісний варіант для всіх: як для вкладників, так і для власників.

- Перейдімо до наступної великої теми – підготовки позовів проти РФ щодо збитків, завданих в результаті військової агресії банкам, які опинилися у Фонді гарантування. Ви анонсували цей процес в інтерв’ю минулого року NV. Де на цьому шляху зараз знаходиться Фонд? Наскільки ви просунулися?

- Ми просуваємося динамічно. У січні подали ще один позов, причому об'єднаний – це наша нова практика: ми об'єднали п’ять банків. Зараз він знаходиться на підготовчій стадії. Також вже "на виході" ще один об’єднаний позов на чотири банківські установи. Це будуть цікаві кейси з юридичної точки зору.

Окрім того вже маємо рішення щодо банку "Український фінансовий світ". Передали його на виконання Державній виконавчій службі, яка відкрила виконавчі провадження, і зараз визначається, яким чином держава буде це виконувати. Гадаю, що це системна проблема: ми не єдині судимося в українських судах, тож всі звертатимуться до Мін’юсту за виконанням рішень такого типу, треба напрацювати практику. Такі рішення мають бути визнані та виконані за кордоном. Ми з самого початку побудували роботу таким чином, щоб дотримуватися усіх вимог міжнародного права у цій справі та, як наслідок, мати реальну перспективу розраховувати в тому числі на закордонні активи агресора.

Ще по одному нашому позову, щодо донецького Промекономбанку, у першій інстанції нам відмовили. Ми дуже цьому здивувалися, якщо чесно, але подали в апеляцію, будемо відстоювати те, що нам саме російська федерація завдала збитків.

Проводимо подальші дослідження, формуємо доказову базу також щодо інших банків. За попередніми підрахунками загальна сума збитків від дій рф до початку повномасштабного вторгнення вже перевищує 71 млрд грн. Плануємо заявляти ці позови найближчим часом, щойно необхідну підготовчу роботу буде завершено.

Плюс готуємо заяву до Міжнародного реєстру збитків щодо збитків після початку повномасштабної війни. Це механізм, який був створений в Гаазі на міжнародному рівні. Зараз там відкритий тільки розділ для приватних постраждалих, а юридичні особи, як очікується, зможуть подавати заяви десь до кінця 2025 року. Ми очікуємо, і поки ведемо свій реєстр. У нас є зруйноване майно не тільки в прифронтових зонах, а й у центральній Україні через ракетні атаки.

- Ми брали інтерв’ю у заступниці голови Офісу президента, ексзаступниці міністра юстиції Ірини Мудрої. Вона доволі скептично ставиться до внутрішньоукраїнських позовів через вкрай низьку ймовірність стягнення за ними збитків всередині країні. Хоча водночас вона визнає, що з цими документами легше буде подаватися до міжнародного реєстру.

- Річ у тім, що Фонд має дві категорії справ щодо завданих росією збитків: до 2022 року та після. На жаль, за збитками, завданими росією з 2014 року до початку повномасштабного вторгнення на сьогодні немає єдиного державного механізму, тому йдемо шляхом судових позовів. Справді, з такими судовими рішеннями буде набагато ефективніше звертатися до міжнародних інституцій. А щодо збитків після 2022 року, як я вже сказала, чекаємо на відкриття реєстру.

- В інтерв’ю NV ви розказували про гроші за кордоном, які належали МР Банку (колишній Сбербанк) та Промінвестбанку (ПІБ) і з яких вдалося зняти санкції, введені через санкції на їхні материнські структури. Чи вдалося повернути ці кошти?

- Поки що не повернули. Санкції з цих коштів ми зняли тільки наприкінці листопада 2024 року, хоча процес запустили ще в 2022 році. Але ще того самого року на кошти Промінвестбанку почали претендувати особи в американському суді. Мотивація їхня була така, що їхні родичі загинули від дій Талібану в Афганістані, і тому їм мають виплатити компенсацію за рахунок російських коштів, оскільки росіяни фінансували Талібан. Тож громадяни США теж претендують на кошти ПІБу, який був "дочкою" державного російського банку ВЕБ.

- Тобто в України вже є конкуренти в міжнародних судах за російські гроші?

- Так, є. У російської федерації на державне майно вони не можуть претендувати, оскільки, як і в будь-якій іншій державі, воно захищене суверенним імунітетом. Тож в таких випадках завжди шукають майно, особливо в іноземних юрисдикціях, яке пов'язане з державою, але належить третім особам на праві приватної власності.

У липні 2023 року нам вдалося виграти цей спір в Окружному суді Нью-Йорку, але позивачі подали апеляційну скаргу. І ось зараз маємо нову інформацію, що буквально кілька днів тому ми отримали рішення апеляції на нашу користь. Тепер у громадян США формально є 90 днів на звернення до Верховного Суду, але наші очікування позитивні, оскільки санкції з цих коштів були зняті в ході цього процесу, і у позивачів тепер фактично не залишилось аргументів. Ми будемо комунікувати з Bank of New York Mellon (BNYM), щоб вони виконали рішення суду, яке набрало законної сили, не чекаючи завершення цього 90-денного періоду.

Уточню, що коли ми отримаємо ці кошти, а це понад $2 млн та понад EUR36,6 млн, ми їх перерахуємо в повному обсязі до державного бюджету на підставі рішення РНБО, прийнятого ще в травні 2022 року.

Інший процес іде в Німеччині, де були гроші в німецькому "сестринському" банку ВТБ, який зараз знаходиться в процесі ліквідації, - EUR3,3 млн. Там процес перерахування кредиторам теж має свої стадії за їхнім законодавством.

- А загалом по МР Банку та ПІБу вдалося повернути кредиторам практично всі гроші, навіть попри те, що в бюджет було перераховано 26,9 млрд грн за рахунок ОВДП та інших ліквідних активів?

- На Промінвестбанк та МР Банк свого часу були накладені санкції на виведення капіталу. Промінвестбанк просто накопичував кошти від повернення кредиторами зобов’язань.

По МР Банку з дев'яти черг кредиторів ми повністю задовольнили вісім. У 9-й черзі стоїть субординований борг перед материнським банком. Але замість материнського Сбербанку за рішенням РНБО тепер власником є держава Україна. Тобто вона зараз і кредитор 9-тої черги, і акціонер. Ми прийняли рішення, і вже почали задовольняти вимоги держави Україна як кредитора 9-тої черги: 5% вже виплачуємо за рахунок коштів від продажу і погашення активів.

До речі, багато хто з корпоративних позичальників – український бізнес – виконав свої зобов'язання. Щодо інших, то борги зараз реструктуризовані і погашаються, дисципліна непогана. Ще залишились активи, які ми допродаємо. Кошти накопичуємо і будемо віддавати державі як кредитору за 9-тою чергою, а потім вже залишкове майно передамо державі як акціонеру.

- Акціонеру-державі в особі Національного інвестиційного фонду?

- Так, Національний інвестиційний фонд є кредитором.

- А який обсяг цієї 9-тої черги?

- Великий, десь 15 млрд грн.

- Окрім того у 2025 році Фонд планує перерахувати Мінфіну 5,5 млрд грн за позиками 2014-2016 років. Який після цього борг перед державою у Фонду залишиться та який графік його погашення?

- Нагадаю, що йдеться про борг, який виник під час системної банківської кризи в 2014-2016 роках, коли Національний банк України (далі - НБУ) визнав неплатоспроможними 94 банки - більше 50% банківської системи. На виплати відшкодування гарантованої суми їхнім вкладникам необхідно було майже 90 млрд грн. Це значно більше, ніж було у Фонді на той момент. Тому нам передали ОВДП в обмін на наші векселі. У 2022 році, коли було запроваджено 100% гарантію за вкладами, тим же законом одночасно провели реструктуризацію цієї старої заборгованості за векселями.

Що означає ця реструктуризація? Є тіло боргу, а є проценти за векселями, які на сьогодні перевищують основну суму заборгованості. Хоча де Фонд має брати гроші на ці проценти? Умовно, ми 100 мільйонів виплатили вкладникам, і банк у ліквідації має повернути нам 100 мільйонів. Де взяти 12 мільйонів на відсотки? Фонд гарантування вкладів не бізнес-організація.

Реструктуризація передбачає, що вексельні зобов’язання Фонду припинено та створено такий механізм: коли накопичений нами фонд (регулярні внески банків, доходи від їх інвестування та інші наші доходи) перевищить цільовий показник, суму перевищення ми й перераховуємо Міністерству фінансів. Тобто спочатку ми забезпечуємо стабільність системи гарантування, достатність коштів на випадок ризику. Наразі цей цільовий показник – 2,5% від загальної суми вкладів, і він буде динамічно збільшуватися – за результатами цього року до 2,8%, наступного – 3,2%, а до 2028 - 3,5%.

Гадаю, цього року ми зможемо перерахувати навіть не 5,5 млрд грн, а 7,8 млрд грн.

- Скільки боргу перед Мінфіном у вас ще залишиться?

- На сьогодні за законом Фонд не має боргів перед бюджетом України. Як я вже щойно сказала, що ми здійснюватимемо відрахування до держбюджету лише у випадку, якщо матимемо кошти понад прогнозований обсяг покриття ризиків у банківській системі. У Фонді повинно бути достатньо коштів, щоб забезпечити виплату гарантованого відшкодування вкладникам банків.

За нашими розрахунками, Фонд сплатить до 2031 року всю суму, яка відповідає номінальній вартості списаних векселів, це понад 40 млрд грн.

- Торік Фонд суттєво наростив власні ресурси - на 14,3 млрд грн за рік, до 42,8 млрд грн, очевидно, завдяки відсутності великих гарантованих виплат. Яка структура цих надходжень?

- Десь 60% — це зараз регулярні внески від банків. Збільшення надходжень регулярного збору від банків-учасників системи гарантування вкладів відбулося за рахунок зростання обсягів вкладів у банківській системі. Наступне джерело — доходи від інвестиційної діяльності. Ми інвестуємо понад 90% коштів Фонду. З метою підтримки держави розміщуємо кошти виключно в облігації внутрішньої державної позики. Зрозуміло, що зараз більший інвестиційний дохід, ніж він був до повномасштабної війни, бо тоді ставка за ОВДП була нижча, ніж зараз. Але все одно всі гроші працюють на державу, бо ми або інвестуємо в ОВДП, або потім ці доходи повертаємо як надлишок понад цільовий показник.

І третє за важливістю джерело – це надходження від банків у ліквідації. Це ті кошти, які ми як кредитор третьої черги, виплативши гарантовані депозити, отримуємо від ліквідаційної процедури, від продажу активів.

Далі буде