Наш пріоритет – збільшення кількості клієнтів, які роблять щоденний банкінг з нами – голова правління ОТП Банк
Ексклюзивне інтерв'ю із головою правління ОТП Банку Володимиром Мудрим
Текст: Дмитро Кошовий, Діана Павленко (13.02.2024)
-- ОТП Банк майже втримався на тому ж місці в секторі, яке займав і до повномасштабної війни. Наразі банк стоїть «на порозі» десятки лідерів банківського ринку за активами. Чи є мета увійти в ТОП-10, або поточна позиція вас повністю влаштовує?
Такий швидкий розвиток ринку – це великий сюрприз для всіх. Оскільки ще на початку 2024 ріст сектору понад 10% прогнозувала мала кількість опитаних банкірів. А у підсумку кредитування корпоративних клієнтів по сектору збільшилося на понад 20%, ритейл виріс ще активніше. Це свідчить про стрімке відновлення банківської системи.
Це дуже добре, що ринок розвивається темпами, які є надвисокими для європейських країн, адже це гроші в реальний бізнес. Збереження нашої частки ринку – це позитивний результат, що свідчить про рух ОТП Банку «в ногу» з ринком. Разом з тим, найактивніше зараз зростають державні банки, оскільки роль держави в цілому постійно збільшується. Тому те, що ОТП Банк розвивається у середньому для ринку темпі – уже показник того, що у нас ситуація стабільніша, ніж у цілому у банків з приватним капіталом.
-- Дозвольте уточнити: з огляду на активізацію теми приватизації банків чи наявний інтерес до них OTP Group, про який раніше повідомлялося?
В OTP Group пошук можливостей для купівлі – це стратегія на багатьох ринках. На публічних зборах акціонерів торік було оголошено, що як тільки буде оголошена приватизація, OTP Group буде розглядати ці можливості, але наразі ми не бачимо новин у цьому напрямі.
-- Тобто такі фінустанови, як Ідея Банк, який виставлявся на продаж, не є ціллю Групи?
По-перше, потенційний банк для купівлі має бути достатньо великого розміру, а по-друге, бути компліментарним до нашої бізнес-моделі. Тільки виконання цих двох умов для купівлі та інтеграції може створити додаткову цінність для акціонерів та вкладників банку.
-- Ви згадали про операційну ефективність. Чи можете поділитись, скільки становив чистий прибуток за 2024 рік за попередніми даними?
Треба дивитися на прибуток до оподаткування, тому що через введення повторного 50%-го оподаткування в останню мить одні банки застосовували цю ставку щодо результату за 11 місяців, а інші вже стосовно фінрезультату за 12 місяців. ОТП Банк вже в листопаді застосовував 50%, тому ми у рейтингу трохи нижче. Але, я думаю, ОТП Банк увійде у ТОП 5-6 банків-лідерів за рівнем прибутку (за даними НБУ станом на 20 лютого 2025 року, ОТП Банк з чистим прибутком в 2024 році 4,1 млрд грн посів 5-те місце – ІФ-У).
-- За рахунок чого ОТП Банку це вдалося?
Насамперед цьому сприяло серйозне відновлення кредитування в корпоративному сегменті. Ми практично стали таким собі дистриб'ютором міжнародних програм з Європейським банком реконструкції і розвитку, IFC та USAID. До слова, у 2024 ОТП Банк був єдиним банком-партнером за програмами USAID, що стосувались кредитування бізнесу, у тому числі зменшення відсоткової ставки за кредитами. Також у червні 2024 року ми долучилися до Меморандуму стосовно енергокредитування, у грудні відновили кредитування купівлі сільськогосподарської землі. Також нові контракти в агросегменті значно перевищили період до повномасштабного вторгнення, рівень кредитування аграрного сектору в 2024 році був більшим за показники кінця 2021 року і склав 2 млрд грн для малих та середніх агровиробиків. Наші партнерські програми кредитування виявились більш вдалими, ніж ми прогнозували, попит на них був на 33% вищий, ніж наприкінці 2021 року.
-- Тобто частка державних цінних паперів та депозитних сертифікатів в прибутку зменшується?
Частка доходів від операцій з цінними паперами зменшилась з 56% у 2023 до 50% у 2024, але маржинальність на кредитуванні так чи інакше більша. Кредитування – це «хліб» банківського бізнесу. Коли є приріст клієнтської бази, кредитування, то це ж і комісійний дохід, залишки на рахунках і т.д.
-- Яких змін на ринку в цьому році ви очікуєте? Які KPI ставите для ОТП Банку на 2025?
Учора (12 лютого 2025 року – Ред.) парламент прийняв в 1-му читанні законопроєкт «Про факторинг», сподіваємося, що максимально швидко Рада ухвалить закон про систему страхування воєнних ризиків. Є багато бізнесів, які готові реалізовувати інвестиційні проєкти і будуть потребувати додатокового фінансування. І банки мають великі апетити до такого кредитування, але потрібне страхування від воєнних ризиків. Тому інвестиційне кредитування в корпоративному бізнесі має отримати новий розвиток. Повертаючись до факторингу: це не факторинг про погані борги, з чим зазвичай він асоціюється в Україні, це про торгове фінансування. Нарешті має бути ухвалений закон, який розмежує один факторинг від іншого. Це стоврить нові можливості для фінсування малого та середнього бізнесу.
У ОТП Банку присутні амбіції до подальшого зростання як універсального банку. Насамперед, маємо зростати як мінімум у темпі з ринком. Де точно хочемо прискорюватись – це в кредитуванні фізичних осіб. Торік банк досить довго приглядався до того, як поводить себе ринок, позичальники, тому на 2025 у нас серйозні плани по зростанню. Це всім відомі оплати частинами, кредитні картки, але разом з тим велика ставка на кеш-кредити під різні потреби, енергокредити. Значний фокус буде на кредитуванні автомобілів з пробігом. Ринок дуже великий, а ми в цьому сегменті маємо широку експертизу, тому що в ОТП Групі в Україні присутня найбільша лізингова компанія – ОТП Лізинг, багаторічний лідер у своєму напрямі. Тим часом сам банк створив маркетплейс Ponova by OTP Bank, на якому зараз доступні для купівлі понад 200 тисяч автомобілів з пробігом у кредит. Продаж цих машин зручний та доступний завдяки нашій партнерській мережі, яка охоплює більше 550 автомайданчиків у 45 містах України. Це агрегатор, і у планах розвивати цей бренд. Фактично, ми як банк надаємо клієнту комплексний сервіс від вибору самого автомобіля, його перевірки до фінансування самої купівлі. Залишаєть лише сказати банку – «хочу придбати авто».
-- Де ще вбачаєте простір можливостей для ОТП Банку в 2025?
Наприклад, у ритейлі, ОТП Банк розпочав спільний проєкт разом з Rozetka й запустив довірчий кредит від Rozetka на товари на їх маркетплейсі. Нам вдається та подобається зараз втілювати технологічні проєкти, це дозволяє бути конкурентноспроможними з більшими банками, бо інакше змагатися з тим же «Приватом», у якого 1107 відділень, коли в нас 70 – досить тяжко. Останні два роки фокусуємося на інвестиціях у диджитальні кредитні процеси, щоб вони покривали ширший спектр продуктів, а не лише кредитні картки.
У corporate сегменті основний напрямок зростання ОТП Банк – подальша розбудова парнерських програм для забезпечення комплесного обслуговування та кращого сервісу. Наприклад, фінансування енергонезалежності бізнесу з повною експертизою: від розрахунку необхідної потужності, варіантів генерації енергії, до пошуку постачальників і запуску обладнання.
Диджиталізували процес агрокредитування, маємо відчутний гарний бізнес результат по цьому продукту. Звичайно, ми не можемо стверджувати, що це лише завдяки спрощенню процесу: тут відіграв роль комплекс чинників, але тим не менш диджиталізація прискорює процес, а правильна технологічна платформа не створює потім зайвих проблем при зміні потреб ринку.
Будемо і далі розвиватися як банк-технологічний партнер для фінкомпаній. Вже зараз ОТП Банк проводить платежі для RozetkaPay, NovaPay, це такі два наші флагманських проєкти. Є ще ряд інших клієнтів, які звертаються до наших послуг. Ми це називаємо banking as a service (BaaS), тобто фактично ми кажемо клієнтам: «Ми виконуємо забезпечення платежів і стаємо вашими партнерами по розвитку бізнесу».
-- Не боїтесь, що вирощуєте конкурентів?
Партнерство – це частина філософії ОТП Банк. Тому, ні, не боїмось. Хочемо дивитися в перспективу: зараз банківський ритейловий ринок України – це модель карткових кредитів. Як результат, усе дуже волатильно та можливий швидкий світчинг клієнта з одного банку на інший. ОТП Банк натомість вибудовує довгострокові відносини з клієнтом: це про великі кеш-кредити, автокредити, фінансування ремонтів тощо. Наступним етапом має стати іпотека на років 15-20. Відповідно, якщо працювати за цією стратегією, то фінкомпанії будуть залишатись у цій платіжній та кредитно-картковій моделі і не будуть нашими конкурентами. Тому нам вигідно з ними співпрацювати.
-- Зараз на ринку небагато компаній, що функціонують у межах фінансової групи. У вас, мабуть, «ОТП Капітал» – одна з найбільших ринкових компаній з управління активами, є власна лізингова компанія. Чи збираєтеся створювати окрему факторингову компанію?
Тут стратегія ОТП Групи полягає у сфокусованості. Ми створювали різні компанії, щоб кожен займався своєю справою. Наприклад, лізингова компанія ОТП Лізинг максимально концентрується на послугах лізингу й робить якомога кращий продукт, і відповідно є лідером ринку.
Зараз у нас іде agile-трансформація в банку, в основі якої лежить створення окремих команд, що зосереджені на P&L (Profit and Loss) одного продукту, але це все робиться всередині організації, без юридичного відділення. Тож поки agile не було, ми знали, що це треба робити на різних юрособах. Зараз же є розуміння як впроваджувати горизонтальну організаційну структуру такого типу на одній юридичній особі. У нас вже є окремі команди під «АгроФабрика», кеш-кредити, інвестиції і т.д., у них є свої керівники. Це дає максимальну ефективність.
-- Лідери команд по agile підпорядковуються вам?
Вони належать до бізнес-напряму, тобто знаходяться у вертикалі відповідного бізнесу: корпорейту чи ритейлу.
-- Як на плани ОТП Банку впливає зміна інфляційної динаміки?
Звичайно, зростання процентних ставок зменшує попит на кредитування, особливо в корпоративному сегменті, оскільки визначається дохідність проєкту, бізнес-модель і т.д. Водночас я погоджуюсь із прогнозами Національного банку, що десь із другої половини року ми побачимо зменшення інфляції, і тоді клієнти мають швидше реагувати на пониження ставки.
Основною причиною стрибка інфляції називають нижчий рівень урожаю минулоріч, але інший момент, який мене тривожить – ріст імпорту, у тому числі споживчих товарів, продуктів харчування. Цей тренд треба змінювати. Так, вже запущена минулого року програма Національного кешбеку направлена на заохочування попиту на товари вітчизняного виробника. Але факт зростання імпорту демонструє, наскільки багато ще внутрішнього потенціалу для економіки.
-- На полях форуму в Давосі міністр економіки зустрічалася з макроекономістами для прогнозування ймовірних сценаріїв у випадку закінчення війни. Експерти розійшлись у думках: хтось очікував спаду ВВП після завершення війни, натомість хтось вбачав у цьому поштовх для розвитку. Чого очікуєте ви, і чи готується ОТП Банк до потенційного завершення війни?
Банки – це ті організації, які постійно живуть за сценаріями. Хоча за вимогами Національного банку та інших регуляторів, ці сценарії зазвичай негативні. Поки ми всі їх «проходимо», включно з усіма оцінками.
Згоден, що потрібно починати говорити про позитивний сценарій також. Найбільше, що мене турбує – невтілення очікувань стосовно припливу грошей в Україну. Нам варто більше покладатися на власні зусилля – що кожен з нас починає робити у відповідний час?
Для банків виникає велике питання: а скільки в реальності ми всі разом зможемо прокредитувати проєктів? Якого розміру? Треба буде фінансувати великі інфраструктурні проєкти, і жоден банк самотужки не спроможний на це. На часі розробити програму консорціумного кредитування, де банки могли б об'єднуватись і ділити ризики під великі проєкти. Тобто питання в тому, наскільки капіталізована банківська система, щоб забезпечити цю підтримку відновлення економіки.
-- Давайте поговоримо про фондування. Згідно зі звітністю, кошти юросіб в ОТП Банку вдвічі перевищують кошти фізосіб. У середньому в банківській системі України це співвідношення складає 1,2. Для банків з іноземним капіталом - це 2,5. Чи влаштовує вас така пропорція?
Кожен банк має стратегію, бізнес-модель та сприйняття на ринку. Це забезпечує стабільність, і це не так просто змінити. Більшість іноземних банків – для великого бізнесу, і в них частка коштів фізичних осіб є дещо нижчою. Як можна змінити це? Здається, дуже просто: давайте піднімемо ставки за депозитами, і тоді люди прийдуть до нас. Але суть питання не у рівні депозитних ставок. Люди, які з нами, довіряють ОТП Банк кошти на строкові депозити.
Наше завдання – збільшення кількості саме клієнтів, які роблять щоденний банкінг з нами. Це і є наш пріоритет на найближчі роки. Досягнути цього можливо через запровадження нових продуктів, зручний мобільний застосунок, партнерські програми.
-- Як вплинуло на динаміку депозитного портфеля підвищення податку на доходи фізичних осіб у зв'язку із підняттям воєнного збору?
Я кожному клієнту кажу, що в нього так чи інакше мають бути три інструменти, залежно від наявного рівня доходів: поточний залишок, депозит, і, якщо достатньо коштів, можна купувати облігації внутрішньої державної позики. Отже, ми пропонуємо три продукти. Відповідно до того, скільки в людей залишків на рахунку, так вони себе й поводять. Придбання ОВДП доступне у застосунку OTP Bank UA. Клієнт може вийти як на первинний, так і на вторинний ринки. Первинний – аукціон Міністерства фінансів – проводиться не щодня, тоді як вторинний – продаж з портфелю банку – завжди доступний. До речі, ОТП Банк – єдиний в Україні, що надає клієнтам – фізичним особам доступ до аукціонів Мінфіну напряму через застосунок.
Купувати облігації з портфелю банку можна щоденно, 24/7, онлайн, починаючи від 1000 грн. Від моменту запуску цього сервісу в травні 2024 року і по сьогодні клієнти – фізичні особи купили ОВДП з портфелю на 1,8 млрд грн в еквіваленті. Зараз ми доопрацьовуємо можливість викупу облігацій у клієнта банком для тих випадків, коли інвестору терміново потрібні кошти.
Серед основних наших пропозицій – валютні ОВДП. Якщо ви оформили депозит на три місяці, і він закінчився, то далі гроші лежать і не «працюють», тоді як українські ОВДП дають до 4% дохідності, і ви їх можете купити у будь-який день. З депозитами у банку є стратегія, вона себе виправдовує, але ми також даємо клієнтам альтернативу.
-- Які в ОТП Банку плани з нарощення портфеля ОВДП?
Хочемо збільшити продажі фізособам мінімум у два рази, тому що ми бачимо великий потенціал. Людям дуже складно інколи зважитися на цей крок. Ми тримаємо досить гарну пропозицію, у портфелі банку завжди є цінні папери на різні строки, з різним відсотком дохідності.
-- Які ваші очікування з приводу розвитку ринку капіталу в Україні?
В Україні зараз відсутній фондовий ринок як такий. Це одне з питань меморандуму з МВФ, що треба його перезапускати. І це корелює з питанням пошуку ресурсів на відновлення. Тому що є три основні джерела збільшення інвестицій в економіку: 1) кошти самих власників бізнесу; 2) банки – через механізми кредитування; 3) інституційні інвестори та населення, гроші яких можна було б залучити до відновлення економіки через цінні папери.
Дуже сподіваюся, що побачимо перші кроки з середини вже поточного року. Це був би один із великих інструментів фінансування відновлення економіки.
-- І з огляду на очікуване відновлення ринку зберігаєте ОТП Капітал?
ОТП Капітал зможе бути якраз тією платформою, через яку можна акумулювати кошти. Компанія є частиною ОТП Групи, її діяльність спрямована на те, щоб недосвідчений клієнт не інвестував самотужки, а віддав у професійне управління кошти. Результати по прибутковості фондів ОТП Капітал є значно вищими доходності по депозитах.
Також ОТП Капітал управляє одним з найбільших приватних пенсійних фондів. Чекаємо на пенсійну реформу, але вже зараз збільшується запит на формування пенсійних збережень, щоб ці кошти приносили дохід. Продажі накопичувальних пенсійних рахунків поступово зростають. Як не дивно, переважна кількість клієнтів – молоді айтівці.
-- ОТП Банк є підписантом Меморандуму про забезпечення прозорості ринку платіжних послуг, що передбачає поступове звуження ліміту вихідних переказів Р2Р та IBAN до 100 тис. грн/міс. Наразі встановлено ліміт 50 тис. грн/міс. для «високоризикованих» клієнтів і 150 тис. грн/міс. – для решти. Як змінилась динаміка переказів з їх введенням? Чи багато клієнтів звертались до вас з приводу збільшення цього ліміту?
Чомусь про цей Меморандум багато говорять у негативному контексті, а про позитив мало хто згадує. Насамперед він встановлює єдині правила гри на ринку, це його основна мета. Правильні речі зазвичай не популярні, а тут банки досягли єдності в підході, щоб кожен мав комфорт, і клієнтам були зрозумілі ці правила.
Бо коли дропи почали розповсюджуватися системою подібно вірусній інфекції, це потрібно було зупиняти, оскільки вона б вразила всіх: впливаючи і на євроінтеграцію, і на співпрацю з такими органами як FATF… І тому перший крок зробив Нацбанк, встановивши ліміт 150 тис. грн на Р2Р, знаючи, що це не лікує проблему повністю. Це був радше сигнал, що з цим явищем гратися не варто.
І це вплинуло на людей, які потенційно думали стати дропами. Мені здається, до них поверталось розуміння, що не все так просто, як це «рекламується».
Потім почали обговорювати, що можемо ще зробити у напрямку боротьби із дропами на рівні банківської спільноти. Так було колегіально домовлено укласти Меморандум з консолідованими правилами. У результаті кількість дропів кардинально зменшилась. Якщо говорити про ОТП Банк – це в рази. Досі є ті, хто намагається це робити, але якщо раніше це були сотні клієнтів, то зараз це до 10 осіб, які намагаються «чудити».
За плечима ОТП Банку велика підготовча робота. Починаючи з 3-го кварталу 2023 року, коли була введена 110 постанова НБУ, що зобов'язує відслідковувати клієнтів, чиї транзакції вдвічі перевищують заявлений при відкритті рахунку обсяг, практично весь час ми ставили різні питання з приводу доходів клієнтам з великими оборотами. До того ж у нас були вже налаштовані алгоритми виловлювання дропів. Фактично, коли ми прийшли до Меморандуму, вже було чітке розуміння, як це буде працювати, щоб не завдавати клопоту порядним клієнтам.
Кількість надісланих звернень стосовно підвищення ліміту можемо порахувати на пальцях однієї руки. Відповідні клієнти передали в колцентр необхідні документи. Основна маса звернень, приблизно до сотні, була на кшталт: «Якщо я перевищу ліміт, то які документи маю надати?». Не скажу, що в нас є велике падіння оборотів чи в Р2Р, чи в IBAN. У принципі, нормальний рівень, який і був.
-- Немає такого побоювання, що цими додатковими обмеженнями якусь частину «сірого» ринку просто виштовхнуть на «чорний» ринок? Як ви бачите цей компроміс – між поліпшенням фінмону та збереженням клієнтів у системі?
Поки бачу негатив лише у тому, як комунікується Меморандум. Але ж є клієнти, у яких 200-300 тис. грн та більше заходить на картку, ми ж розуміємо, що якщо клієнту приходить зарплата з юридичної особи, там є сплачені податки. Навіщо нам у такому разі зайвий раз запитувати документи? Питаня виникають, якщо клієнт, приміром, отримав 200 тис. грн з рахунку іншої фізособи в іншому банку, а потім 150 тис. зі своєї картки розкидає на 25 фізосіб. Окремо хотів би акцентувати: у постанові НБУ сказано, що 150 тис. грн – це чіткий ліміт, тоді як у Меморандумі прописано, що кожен банк визначає свій, але навіть якщо немає підтверджених доходів, це може бути 150 тис. грн, якщо ж клієнту треба більше, він має надати документи.
-- З введенням єдиного реєстру дропів ситуація ще покращиться? У 61 банку одночасно картки навряд чи відкриєш, проте в 15-20 це цілком реально зробити, а це вже 15-20 на 150 – 2,25-3 млн грн ліміт на місяць.
Так, але для його створення потрібен закон і відповідно час. Потрапляння в цей реєстр означатиме зіпсовану репутацію клієнта. Тим не менш, поки що кожен банк працює з використанням згаданих лімітів. Звичайно, якщо ми знаходимо дропа, то робимо закриття рахунку відповідно до статті 15 закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…», інформуємо про це Держфінмоніторинг. Проте це не стримує клієнта відкривати рахунок в іншому банку. З реєстром дропів з'явиться серйозніша відповідальність. Кожне правило має містити пряник і трошечки батога.
-- Материнська група ОТР Group досі лишається на ринку рф. Фінустанова входить у ТОП-10 найприбутковіших іноземних банків на території рф, хоч його частка активах сектору незначна - 0,2%. Оновлення ознак небездоганної ділової репутації Нацбанком торік якось зачепило банк?
Ми зараз подали на розгляд НБУ всю анкету про структуру, бізнес, керівних осіб банку і повязані компанії, відповідно до вимог постанови НБУ №170. Чекаємо на висновок і відповідь регулятора. Стратегічно ОТП Група заявила про готовність та реальну роботу над виходом з ринку рф. Питання залишається відкритим, тому що в разі продажу банку, ціна угоди дисконтується на 60% і додатково власник має сплатити 35% «оціночної» вартості в бюджет країни-агресора. Математично, продаєте банк за 1 доллар і платите сотні мільйонів доларів в бюджет рф.
Чи зменшує OTP Group присутність на російському ринку? Так, і кількість відділень, працівників, корпоративний кредитний портфель – усе це скорочується. OTP Group зупинив всі міжнародні платежі в євро з рф, окрім як на Євросоюз. Давайте памятати, що також є вимоги від Національного Банку Угорщини та інших європейських регуляторів щодо обмежень роботи на ринку рф, які банк виконує. Заходи зі зменшення присутності, пошуку покупця, мінімізації можливості використання банку в транзакційному бізнесі – це акціонер робить.
-- Як ставитесь до входу Revolut в Україну? Вже відомо про різний клієнтський досвід: комусь вдається поповнити рахунок в необанку та переказати валюту за кордон, комусь ні, залежно від банку.
Revolut стане показником, наскільки успішними є локальні фінтехи. Одна річ – конкуренція фінтеху з класичним банком, але коли у тебе на ринку є також фінтех, як Revolut – це вже інша ситуація. Тому конкуренцію я там бачу досить велику, наявність Revolut змусить фінтехи все-таки більше вкладатися у розвиток. У цьому сегменті ринку буде «червоний океан». Це завжди дуже добре для споживача.
Проте я не підтримую, створення додаткових можливостей з непродуктивного виводу капіталу. У нас в банку немає можливості фізичним особам перераховувати гроші за кордон через Р2Р перекази. Адже по SWIFT ви можете пераховувати виключно за навчання, лікування та ще в декількох винятках. Як відповідальний банк ми прийняли рішення не вмикати функцію переказів за кордон для карток. Так само з нашими картками не можна грати в онлайн казино.
Є в нас такий момент – брати на себе більше функцій, ніж потрібно просто для бізнесу. Можливо, це і стримує наш розвиток в певному сенсі, про що ви вже згадували. Ми європейський банк, і несемо всюди відповідну культуру.
-- Загалом, розвиток фінтехів, поява поштового банку – як це може вплинути на ринок? Можливо бачите в цьому нові можливості для колаборацій?
Добре, що з'являються ці фінтехи, і те, що ми вміємо з ними співпрацювати. Конкуренція завжди дає тільки додаткові стимули. По фінтехах, типу NovaPay, RozetkaPay, будь ласка, пробуйте. Банківський бізнес не настільки простий, як здається, тому що самий «смак» в регуляторці: в управлінні капіталом, ліквідністю, процетними ризиками і т.д. Професіоналізму лише в управлінні кредитним ризиком далеко не достатньо.
Щодо поштового банку – гарна справа, оскільки він зможе обслуговувати прифронтові зони, адже для класичних банків це складно та витратно. Тому я думаю, що зробити на базі «Укрпошти» банк фінансової інклюзії – правильне рішення. Мене тривожить, що це плюс ще один державний банк, частка держави ще більше зросте на ринку. Було б добре мати не декларацію, а реальну стратегію, що хоче держава робити на банківському ринку. Бо так в нас буде тільки більше й більше державних банків з'являтися.
Також зараз є тенденція, що маркетплейси запускають фінкомпанії, а банки – маркетплейси. Буде цікаво подивитись, як цей процес розвиватиметься надалі, тому що і там, і там старт дуже гучний.
Прогнозую більш стрімкий розвиток корпоративного бізнесу. Зараз вже є гарні приклади і в інших банках, і у нас, по агрокредитуванню, можливості подати заявку онлайн. Тобто це вже про онлайн-кредитування юридичних осіб. Так само починаємо напрацьовувати механізм онлайн-відкриття рахунку юрособи з інтеграцією із застосунком Дія і подібне.
Разом з тим, сподіваюся, що банківська система у співпраці з митницею знайде рішення, як максимально спростити громіздкі етапи валютного контролю, оформлення митних декларацій, для роботи наших клієнтів з експортом та імпортом.
-- Як загалом оцінюєте ситуацію на валютному ринку? Торік можна було спростерігати певні коливання гривні.
У нас режим керованої гнучкості. Поки діятиме цей режим, значних коливань не буде. Безумовно, якщо зараз основне завдання стримати й приборкати інфляцію, тоді ця керованість має залишатись на максимально високому рівні. Скачок наприкінці зими був спровокований сезонністю, або точніше – значними бюджетними виплатами. Усі про це знають і, напевно, про це також потрібно державі думати, чому саме в грудні ми стільки грошей одночасно витрачаємо? Контроль видатків має бути білш рівномірним по місяцях.
-- Останні кілька місяців чиста купівля доларів населенням перевищує мільярд, у вас є припущення куди дівається ця валюта – чи не виводиться за кордон? Чи повернуться кошти у банківську систему, якщо в Україні буде все гаразд?
Я не думаю, що причина таких обсягів купівлі – виведення за кордон. А щодо повернення у систему, так, повернуться. Основне питання – дати інструменти, у що «повертати». Зараз у зв'язку із наявністю відкладеного довгострокового попиту люди намагаються хеджувати валютні ризики заощаджень. Але наші стрес-тестування демонструють, що гроші навіть у тих самих ОВДП – це краще і вигідніше, ніж у доларах. Тому що на доларах ви взагалі нічого не заробляєте, а інфляція в доларах також відбувається, просто ми її не помічаємо.
Мінфін досить рідко робить обмежене в кількості розміщення валютних ОВДП. Банкам фактично немає зараз куди вкладати ці долари, тому й боротьба за валютні пасиви відсутня.
-- Минулоріч курс був як ніколи близький до закладених урядом показників у бюджеті. На вашу думку, чи перетне протягом 2025 середньорічний курс прогнозну відмітку в 45 грн/$1?
У нас працює курс керованої гнучкості. Я б рекомендував орієнтуватись на сигнали Національного банку. Рівень резервів наразі досить високий, НБУ має мандат використовувати його на підтримку курсу, щоб не створювати додаткових чинників для інфляції.
-- Як оцінюєте здобутки Незалежної асоціації банків України, яку очолюєте?
НАБУ – міцна, активна асоціація, яка об'єднує професіоналів ринку. До ради Асоціаціїї входять голови правлінь провідних банків країни. Для мене честь бути головою організації. За останній час дуже багато зроблено в налагодженнні співпраці з НБУ, міністерствами, парламентом та ішими державними установами. На платформі Асоціації підготовлено та укладені два Меморандуми – щодо енергокредитування та про прозорість надання фінансових послуг. Ці кроки матимуть довгостроковий позитивний вплив на економіку країни. Так, не все вдається: ми активно виступали проти повторного введення 50%-го податку на прибуток банків.
Асоціація робить багато. Чи можна більше? Стовідсотково. Зараз одним з ключових питань є розвиток іпотечного ринку, залучення до нього більшої кількості гравців, розширення доступності для клієнтів. Зараз НАБУ працює над імплементацією стандартів ESG, тому що це є вимогою всіх іноземних донорів; активно займаємось питанням приєднання української фінансової системи до SEPA.