Новая программа НЕФКО "зеленого" восстановления Украины будет сосредоточена на социальной и инженерной инфраструктуре - главный советник по инвестициям
Интервью с главным советником по инвестициям Северной экологической финансовой корпорации (НЕФКО) Юлией Шевчук
(подается на языке оригинала)
Текст: Оксана Гришина
- НЕФКО створила програму "Зеленого відновлення України" у 2022 році у відповідь на агресію Росії. Які її результати наразі?
- Ми активно працюємо у межах цієї програми. Наразі вона охоплює понад 60 проєктів, а ще кілька перебувають на стадії розробки. Попри війну, нам уже вдалося завершити 30 проєктів.
Основні напрями нашої роботи – це підвищення енергоефективності будівель бюджетної сфери, реконструкція та будівництво нового житла для внутрішньо переміщених осіб, а також проєкти, пов’язані з критичною інфраструктурою. Ми працюємо у сферах водопостачання, теплопостачання та поводження з відходами, сприяючи їх модернізації та сталому розвитку.
Сума, яку нам вдалося залучити для цієї програми, зараз складає більше EUR330 млн. З них, приблизно, дві третини надані Європейським Союзом, третина - нашими засновниками, країнами Північної Європи (Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія), також Eastern Europe Energy Efficiency and Environment Partnership (E5P) та Nordic Environmental Development Fund (NMF).
- Наскільки пам’ятаю, одними з перших по цій програмі були проєкти відновлення критичної інфраструктури, перш за все на звільненій Київщині.
- Саме так. Перша фаза - ініціатива вартістю в EUR50 млн, спрямована на відновлення ключової комунальної інфраструктури, водопостачання, водовідведення і теплопостачання, у 12 громадах Київської області (Ірпінь, Славутич, Борщагівка, Бородянка, Немішаєве, Іванків, Димер, Дмитрівка, Велика Димерка, Калинівка, Гостомель та Пісківка). Більшість із них – це малі громади, тож як ми, так і консультант із підтримки громад доклали значних зусиль для реалізації цих проєктів.
- Який статус проєктів по цій фазі?
- Проведені всі тендери, підписані контракти та роботи почалися майже по всім. Всього було 48 контрактів, з них 30% вже завершені. Серед завершених - проєкти по воді та теплопостачанню у Бородянці, заміна мереж водовідведення у Димері та водопостачання в Іванкові. У Немішаєві вже введена в експлуатацію лікарня. У Бородянці ще тривають роботи, там, зокрема, поставлена система знезалізнення води. У Димері - модернізація трьох котельних, каналізаційні насосні станції, також система знезалізнення води.
- Настільки велика проблема з якістю води на Київщині, що відновлення потребує додаткових систем доочищення?
- Громади звернулися із запитом на знезалізнення та очищення води, і наші водні експерти підтримали цю ініціативу, адже НЕФКО фінансує екологічні проєкти.
Ще одна важлива екологічна проблема, яку вирішують ці проєкти, – відсутність систем водопостачання та каналізації у частині сіл і деяких міст. У таких населених пунктах ці системи доводилося створювати з нуля. Завдяки цьому компоненту значно покращуються умови життя місцевого населення.
Проєкти, спрямовані на покращення якості питної води, є не тільки екологічно дружніми, але й ефективними з точки зору використання ресурсів, оскільки вони зменшують обсяг пластикових відходів. Покращення якості води дозволяє зменшити залежність від бутильованої води, що, в свою чергу, знижує виробництво пластику, відходи та забруднення навколишнього середовища.
Також є й інші переваги, такі як ефективніше використання води, оскільки сучасні технології фільтрації та очищення зменшують витрати води, оптимізуючи використання ресурсів.
Ці проєкти відповідають цілям сталого розвитку, оскільки вони зберігають природні ресурси, знижують рівень відходів та забезпечують чистіше та здоровіше навколишнє середовище для нинішнього та майбутніх поколінь.
У Немішаєвому - комплексний проєкт передбачає будівництво нових водоочисних споруд.
В Україні нелегко знайти підрядників, здатних реалізовувати складні проєкти, такі як водоочисні споруди чи станції очищення стічних вод. Таких компаній буквально одиниці, і ми дуже раді, що вони беруть участь у наших проєктах. На жаль, іноземні компанії досі не зайшли в Україну у значній кількості.
- Ви цю проблему обговорюєте з нашими можновладцями, щоб спростити доступ іноземних компаній на ринок? Чи це загальносвітова проблема і в інших країнах у вас також значна складова локалізації підрядників?
- Ні, в інших країнах локальна складова не є настільки значною. Для реалізації таких комплексних проєктів необхідні інноваційні іноземні технології та потужні підрядники. Однак для України залучення нових іноземних компаній залишається серйозною проблемою.
Наскільки мені відомо, багато країн працюють над її вирішенням. Наприклад, нещодавно Україна та Данія підписали угоду, яка спрощує умови для виходу данських компаній на український ринок. Проте головна системна проблема полягає у тому, що іноземні компанії часто не мають українських партнерів. А без них неможливо отримати статус генерального підрядника, адже реалізація проєкту залежить від дозволів на будівництво, а також від наявності місцевого персоналу, який фактично виконуватиме роботи.
Ми постійно наголошуємо на цьому під час конференцій, в яких беремо участь: іноземним компаніям варто шукати українських партнерів для входження в інфраструктурні проєкти.
Деякі країни більш активно бачать перспективи України як ринку. Наприклад, країни Балтії вже організовували бізнес-делегації до України навіть під час війни. Але загалом проблема залишається складною.
Але у нас є приклад успішної співпраці – інжинірингові та консалтингові компанії. У проєктах, зокрема, на кейсах НЕФКО, українські консультанти та проєктанти працюють разом із міжнародними фахівцями. Це партнерство забезпечує повний супровід розробки проєктно-кошторисної документації та впровадження проєкту. Ми працюємо з консалтинговими компаніями з Австрії, Швеції, Фінляндії, Франції, Норвегії, Данії та іншими країнами.
- Це ж загально світова історія, монополізація та локалізація ринку будівництва, особливо житлового?
- Але Україні критично важливо входження нових технологій, більш потужних компаній для того, щоб покрити всі потреби на етапі відновлення.
- У НЕФКО дві програми, які мають метою допомоги вирішенню проблеми житла для ВПО - реновація будівель та створення нового.
- У НЕФКО є дві програми, спрямовані на вирішення проблеми житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО): реновація існуючих будівель та створення нових.
Завершена програма: Термінове житло для ВПО (NIP III), яка отримала грант від ЄС у розмірі EUR19 млн. Програма була перепрофільована у 2022 році з "Управління відходами" на "Термінове житло для ВПО". Вона передбачала реновацію муніципальних будівель у 10 громадах західної України, таких як Чернівці, Ковель, Івано-Франківськ, Хмельницький, Чортків, Ківерці, Золочів, Рівне, Звягель, Луцьк. Завдяки цьому проєкту 1500 внутрішньо переміщених осіб отримали доступ до оновленого житла.
Поточна програма: Будівництво житла для ВПО з грантом у розмірі EUR100 млн від Європейського Союзу. За цією програмою, яка охоплює 11 міст у дев'яти регіонах західної та центральної України, передбачається будівництво нових соціальних житлових будівель та реновація зруйнованих будівель бюджетної сфери у звільнених містах Київської області. Загалом 9000 осіб отримають допомогу, з яких 4000 ВПО отримають житло у нових будівлях, а 5000 отримають послуги у відновлених будівлях бюджетної сфери. На сьогодні у рамках програми заплановано будівництво 32 житлових будівель і 55 000 кв. м нових квартир. У Львові у листопаді 2023 року вже підписано контракт, а перша будівля вже завершена у лютому 2025 року.
Ми очікуємо, що наступні міста за цим компонентом будуть Ковель та Нововолинськ, де можливо вже влітку будуть також здані будинки.
- Чи планується розширити цю програму?
- Наскільки мені відомо, НЕФКО більше зосереджене на відновленні та ремонті будівель, ніж на будівництві нових, оскільки у зведенні нових об'єктів переважає соціальна складова, тоді як ми орієнтовані насамперед на екологічні та енергоефективні проєкти. Саме тому наша діяльність здебільшого буде зосереджена на ремонті будівель.
Ймовірно, буде запущена нова програма, можливо, за підтримки Євросоюзу, і ми вже працюємо над її розробкою. Вона передбачатиме різні типи проєктів, зокрема, ремонт будівель для внутрішньо переміщених осіб, а також адміністративних і соціальних об’єктів, таких як школи, дитячі садки та лікарні.
- Соціальна інфраструктура була фокусом вашої роботи до війни. Серед завершених під час війни проєктів - відновлення лікарні у Немішаєвому. Які ще проєкти медінфраструктури зараз у роботі?
- З початку повномасштабного вторгнення НЕФКО завершила вже один проєкт у 2024 році (Центр первинної медико-санітарної допомоги у Немішаєвому Київської області).
Наразі під управлінням НЕФКО знаходяться два проєкта у процесі реалізації у Макарові (Київська обл.) - реконструкція терапевтичного корпусу лікарні (загальний обсяг фінансування проєкту становить EUR2,1 млн) та реконструкція поліклініки (загальний обсяг фінансування проєкту становить EUR630 тис.). Обидва проєкти фінансуються ЄС в рамках програми "Житло для внутрішньо переміщених осіб та відновлення звільнених міст в Україні – IDP I".
На стадії підготовки знаходяться проєкт комплексного ремонту двох корпусів Овруцької міської лікарні та Овруцького ліцею №3 (очікуване фінансування EUR3,4 млн) та проєкт енергоефективної реконструкції Красилівського центру первинної медико-санітарної допомоги (очікуване фінансування EUR2,1 млн).
Проєкти, які знаходяться на стадії підготовки, фінансуватимуться грантами за підтримки Норвегії.
- Чи розширюється кількість громад, з якими ви співпрацюєте?
- У нас дуже багато звернень від громад: щотижня ми отримуємо кілька нових запитів, і так триває вже протягом трьох років. Це пов’язано з тим, що НЕФКО розробила високоефективну модель швидкої реалізації проєктів, яка вдосконалювалася протягом кількох років. Вона дозволяє завершувати проєкти у середньому за один-два роки, навіть під час війни, при цьому якість робіт залишається на високому рівні. Це забезпечується залученням висококваліфікованих місцевих фахівців і консультантів, які активно підтримують громади на всіх етапах реалізації.
Щодо вибору громад, існує поділ на тилові та фронтові території. Наскільки мені відомо, Україна прагне, щоб більше грантового фінансування спрямовувалося саме у фронтові та прифронтові громади, тоді як тилові території мали б активніше залучати кредитні ресурси для вирішення своїх потреб.
- Це те, що хоче Україна. Але донори готові надавати кошти своїх платників податків на ризикові проєкти?
- Донори передусім оцінюють ризики, тож навряд чи значні кошти будуть спрямовані в громади, що розташовані біля лінії фронту. Я бачила, наприклад, що в Ізюмі адміністративну будівлю, яку відновили, знову було зруйновано… Також читала коментарі місцевих мешканців щодо пріоритетів і того, на що дійсно варто спрямовувати допомогу.
З огляду на це ми наразі зосереджуємося на проєктах у західній та центральній частинах країни.
- Як змінились під час війни рамкові вимоги до громад стосовно частини проєкту, яку вони мають покрити самостійно?
- Умови фінансування значно залежать від конкретного проєкту. Наприклад, є проєкт із постачання техніки для демонтажу зруйнованих будівель та управління відходами в Ірпені. Усі розуміють, що цей проєкт не є комерційно окупним, тож вимагати від громади значного власного внеску було б надто складно. Саме тому деякі гранти надаються без фіксованої частки співфінансування.
Втім, навіть у таких випадках внесок громади не є нульовим: хтось має займатися управлінням проєктом, координацією робіт та іншими організаційними питаннями.
Для проєктів, які мають вищу окупність, наприклад, у сфері енергоефективності соціальних об’єктів, умови інші. Якщо громада знаходиться у тилу, її власний внесок зазвичай становить від 10% до 30%.
- Щодо запитів, за якою допомогою частіше звертаються?
- Основна частина запитів стосується внутрішньо переміщених осіб та зростаючого навантаження на громади через збільшення кількості мешканців. Проєкти можуть охоплювати різні сфери, зокрема, будівництво житла для ВПО, забезпечення водопостачання, теплопостачання та управління відходами.
Щодо готовності проєктів, ситуації різняться: деякі громади вже мають готову проєктно-кошторисну документацію, тоді як інші перебувають на початкових етапах підготовки.
- І як ви обираєте проєкти? По якості документації? По готовності громади прийняти допомогу?
- Для нас одна з ключових умов – розуміння, що є підтверджене фінансування від донора. Коли такі кошти доступні, донор зазвичай визначає власні вимоги та пріоритети, адже його платники податків очікують конкретних результатів. Саме від цього ми відштовхуємося: якщо донор заявляє, що пріоритетом є школи, ми шукаємо відповідні проєкти серед поданих звернень.
Деякі донори, як от Євросоюз, у першій програмі самостійно відбирали громади через конкурс. Перелік затверджувався Міністерством відновлення, а ми вже працювали з погодженими проєктами.
Однак у більшості випадків ми самостійно підбираємо проєкти серед наших чинних партнерів. Якщо ж громада є новим партнером, проводимо ретельну перевірку: аналізуємо репутацію керівництва міста, наявність політичної підтримки та інші чинники, які можуть вплинути на підписання та виконання грантової угоди. Також оцінюємо важливість проєкту для громади: чи дійсно він є критично необхідним, чи є у міста команда для його реалізації або готовність її сформувати, а також рівень співпраці громади з нами.
Важливим критерієм відбору є також екологічний ефект проєкту. Оскільки НЕФКО є "зеленим" банком, ми фінансуємо виключно екологічно стійкі ініціативи, які приносять максимальну користь довкіллю.
- Тобто будь-який політичний шторм заважає реалізацію проєкту?
- Так, це справді так, оскільки новій людині потрібно певний час, щоб вивчити ситуацію, зрозуміти, на якому етапі перебуває проєкт. Крім того, вона може вимагати заміни команди, яка безпосередньо працює над проєктом. Тому, на жаль, питання політичної послідовності стає важливим навіть для інфраструктурних проєктів. Наші проєкти є динамічними, і будь-яка затримка означає, що нові ініціативи для громад розпочнуться пізніше.
- З точки зору донорів, які загальні проблеми, які не вирішені під час війни, затримують реалізацію?
- З точки зору донорів, на реалізацію проєктів під час війни впливають кілька загальних проблем. Перша – це наслідки радянської спадщини в управлінні проєктами на місцевому рівні. Протягом тривалого часу ці практики затримують впровадження проєктів, бо вони обумовлені старими стандартами та процедурами, що часто є застарілими і сприяють ризикам корупції.
Також значним фактором, що затримує реалізацію, є зміни на національному рівні, наприклад, у будівельних нормах чи нові правила у казначействі. Якщо громада не має можливості оперативно вирішити ці питання, особливо у маленьких містах, то може виникнути серйозна затримка, а у разі зміни керівництва на місцевому рівні проєкт може зовсім зупинитись. В Україні немає єдиного координатора на державному рівні, який би допомагав вирішувати проблеми проєктів на місцевому рівні.
Також є проблема у тому, що в умовах радянської спадщини часто підрядники стикаються з необхідністю змінювати проєкти на етапі виконання, що вимагає повторної експертизи і погодження змін у казначействі. Це значно затримує хід робіт. В інших країнах, де ми працюємо, система набагато більш гнучка, і між державою та бізнесом існує більша довіра. В Україні ж процеси більш централізовані та зарегульовані, що уповільнює реалізацію проєктів.
Щоб змінити ситуацію, необхідно налагодити прямий і конструктивний діалог із муніципалітетами, щоб: ефективно вирішити старі, жорсткі адміністративні процедури та вимоги;підвищити обізнаність про переваги нових та сталих рішень, особливо у контексті економії енергії та покращення якості публічних послуг;створити місцеву політичну волю для реалізації важливих реформ у сфері інфраструктури України.
Попри те, що Україна офіційно підтримує "зелену" трансформацію, на практиці правоохоронні органи часто вимагають дотримання застарілих будівельних норм та стандартів, що ускладнює впровадження більш прогресивних, енергоефективних технологій та європейських стандартів у грантових проєктах. Практично всі партнери НЕФКО зіткнулися з такими запитами від правоохоронних органів.
- Які ще системні проблеми?
- Нагальна проблема пов'язана із мобілізацією.
- Але ж люди, які працюють на проєктах за донорські кошти, мають право на бронь?
- Це вимога законодавства, але для використання цього механізму необхідно, щоб проєкт міжнародної технічної допомоги був зареєстрований, а підрядник внесений як виконавець.
Реєстрація – це спільна робота: громада подає свою частину документів, НЕФКО – свою, а секретаріат Кабміну здійснює реєстрацію. Проте інколи держоргани вносять підрядників не як виконавців, а як субпідрядників, що унеможливлює бронювання співробітників.
Ми ведемо діалог із Кабміном щодо кожного кейсу, але не завжди вдається оформити статус виконавця. Дефіцит персоналу на майданчику, своєю чергою, є ризиком для дотримання строків проєкту.
Зростаючий дефіцит робітників і консультантів становить серйозний ризик для подальшої успішної реалізації проєктів з відновлення інфраструктури.
- І все ж є очікування, що програми будуть розширяти завдяки допомозі ЄС та донорів. Які програми обговорюються, які напрямки можливі?
- Ми плануємо продовжувати співпрацю з донорами, зокрема, з країнами північної Європи та Євросоюзом. Ключові напрямки нашої діяльності залишаються такими: енергоефективність; соціальна інфраструктура; ремонт житла для ВПО; водопостачання та водовідведення; теплопостачання; а також управління відходами.
Наприклад, у сфері поводження з відходами ми розпочнемо з невеликих проєктів, таких як збір, сортування та переробка сміття. Крім того, плануємо продовжити проєкт із постачання техніки для розбору зруйнованих будівель і управління відходами завалів. Ймовірно, у 2025 році ми запустимо цей проєкт в одному або двох містах, можливо, у Київській області.
НЕФКО зараз працює над цікавим проєктом, для якого планується виділення гранту від Фінляндії. Він передбачає будівництво школи з близьким до нульового споживання енергії (NZEB) на місці зруйнованої внаслідок війни будівлі.
Ця школа відрізнятиметься від стандартних навчальних закладів. Наскільки нам відомо, в Україні шкільні будівлі жорстко регламентовані, що ускладнює внесення змін до їхніх проєктів. Наприклад, обов’язковими є великі приміщення, такі як спортивний зал, актова зала та їдальня.
Однак для будівлі з близьким до нульового споживання енергії важливо передбачити багатофункціональне використання простору. Інакше витрати на опалення будуть надто великими, і необхідні показники енергоефективності не будуть досягнуті.
Тому ми закладаємо мультифункціональні простори. Наприклад, актова зала може мати рухомі стіни, як у конференц-залах готелів, що дозволить використовувати її для різних навчальних цілей. Таке рішення допоможе суттєво знизити енергоспоживання.
Ця школа планується за концепцією "проєктуй-будуй". Уже є консультант, який готує тендерну документацію. Ми плануємо закуповувати проєктанта разом із підрядником, проте вже отримали попередження про можливі труднощі з проходженням експертизи. Це ускладнює процес, але школа з нульовим споживанням енергії все одно буде збудована.