Потрібно розблокувати процес врегулювання маркетингу ліків - голова асоціації "Виробники ліків України"
Голова асоціації "Виробники ліків України" Петро Багрій розповів агентству "Інтерфакс-Україна", що відбувається з фармавцевтичним ринком в очікуванні врегулювання маркетингових платежів в аптеках країни
Нагадаємо, що в лютому 2025 року президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців. Згідно з документом, уряд, виробники та аптечні мережі визначили перелік 100 препаратів, на які з 1 березня ціни було знижено на 30%. Крім того, було передбачено встановити з 1 березня заборону на здійснення маркетингових послуг та послуг із промоції лікарських засобів, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу (так звані маркетингові платежі – І-ФУ). Наразі навколо запропонованих моделей маркетингу розпочалися активні дискусії між виробники та аптечними мережами.
Автор – Ганна Левченко
- Що сьогодні відбувається з розробкою порядку надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів на роздрібному фармринку?
- У рамках ініціатив, запропонованих та впровадженихі президентом і РНБОУ, почалася суттєва й рішуча реформа фармацевтичного ринку. Ключові аспекти цієї реформи – це насамперед введення регулювання торговельних (роздрібних) надбавок на весь спектр лікарських засобів, зареєстрованих в Україні, без винятку (крім наркотичних, психотропних, прекурсорів та медичних газів), встановлення заборони на здійснення маркетингових послуг до впровадження Кабінетом міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби. Наразі робота з реалізації реформи активно триває.
Одним з найбільш актуальних аспектів цієї реформи є нормативно-правове регулювання маркетингу. Створену робочу групу модерує заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук.
Скажу об’єктивно: Ірина Андріївна намагається почути думку всіх учасників ринку задля ухвалення виваженого рішення, яке дасть ринку змогу стабільно розвиватися і забезпечити пацієнтів необхідними ліками за доступною ціною.
- Чи вже є якісь напрацювання, запропоновані моделі?
- Сьогодні, власне кажучи, є кілька моделей. Спочатку була модель, запропонована Міністерством охорони здоров'я. Вона викликала певне обурення, насамперед серед виробників. Ця модель проєктувала введення маркетингових платежів розміром 12% від загального кошика лікарського засобу. Тобто, якщо аптека продала цього препарату на 1 млн грн, то вона за його маркетинг може отримати від різних виробників або від одного виробника не більш як 12%, або 120 тис. грн. Чому було незадоволення виробників і особливо невеликих? Тому що сьогодні така модель давала б можливість зловживати на цьому великим компаніям. Наприклад, заходить така компанія в аптечну мережу і каже: я плачу вам 120 тис. грн маркетингових платежів, але за умови, щоб препарати моїх конкурентів у вашій аптеці не продавалися. На мій погляд і на думку учасників ринку, особливо виробників, це історія неправильна.
Водночас основною проблемою такої моделі є те, що ми маємо врегулювати надання маркетингових послуг на безрецептурні препарати, оскільки надання таких послуг на рецептурні законодавчо заборонено, і не тільки у нас, а й у всьому світі. Тому ми не можемо враховувати в маркетинговій моделі рецептурні препарати і платити 12% від усього обороту, тобто враховувати рецептурні препарати в маркетингових платежах. В рецептурному сегменті працюють інші механізми, а запропонована модель призводила б до того, що маркетинг безрецептурних препаратів становив би до 41% обороту і навантаження на безрецептурні препарати насправді було б більше, ніж до медичної реформи. Тому ми не змогли б виконати завдання президента і знизити ціни, бо насправді платежі стали б ще вищими.
Тоді виробники, власне кажучи, звернулися з відповідним листом і максимально не підтримали зазначений підхід.
- Як відреагував МОЗ?
- Міністр, напевно, нас почув, оскільки зовсім несподівано для більшості учасників ринку з'явився новий проєкт постанови з іншою моделлю регулювання маркетингу, якого міністр особисто презентував учасникам ринку.
Ця модель є більш компромісною та чітко встановлює, що маркетингові послуги оплачуються тільки на безрецептурні препарати і їх адмініструє виробник. Тобто виробник, щоденно відгружаючи безрецептурні препарати, чітко розуміє, скільки маркетингу він може заплатити, і надає відповідні дані Держспоживслужбі.
- Який розмір маркетингових платежів враховує ця модель?
- Ця модель пропонує 18% від обігу безрецептурних препаратів. Зрештою для виробника це в рази менше, ніж 12% від обігу ринку. Крім того, виробник може здійснювати платити маркетингові платежі, якщо він хоче підтримати якийсь препарат. Це його право і вибір. Проте модель у 12% з всього обороту, як це спочатку пропонувалася, ставала реальною платою за "вхід на полицю".
Якщо бути відвертим, то ми, вітчизняні виробники, пропонували менше - ми пропонували 10%. І ще у нас була пропозиція чітко визначити, що таке маркетингова послуга і що вона включає. Тобто за що можна платити.
- Чи проєкт від МОЗ дає визначення, що таке маркетинг?
- Так, але не зовсім так, як ми це бачимо. Ми хотіли, щоб було прописано чітко й однозначно, щоб на цьому не було зловживання і завтра не з'явилися якісь "навчання провізорів чи фармацевтів", за які ми були б змушені платити. На жаль, поки такої прозорої моделі немає. Для її остаточного формування потрібно спочатку ухвалити закон про аптечну діяльність, в якому визначити, що аптека може, що аптека - це заклад охорони здоров'я.
Сьогодні в Україні врегульовано й прийнято європейські стандарти майже стосовно всіх секторів фармацевтичного ринку - виробництво, фармрозробки, доклінічні дослідження, клінічні випробування, державна реєстрація, дистрибуція. Все це працює за європейськими стандартами - належна виробнича практика, належна лабораторна практика, належна клінічна практика, належна практика дистриб'юції. А належної аптечної практики немає. І треба її прийняти.
- Чи є якісь пропозиції з врегулювання належної аптечної практики?
- Є, звичайно, і в міністерстві, і парламентський комітет працює над законодавством, і ми надавали свої пропозиції. На наш погляд, потрібно прийняти одну з європейських моделей, які є в країнах Європейського Союзу, і її втілити в життя. Це дасть можливість запобігти багатьом зловживанням саме на аптечному ринку. Наприклад, в аптеках за прилавком, як первостільник, може стояти не обов'язково фармацевт. За кордоном це неможливо, а у нас це дуже часто. На одного фармацевта оформлено по 10 аптек, його дипломи лежать в різних місцях одночасно. Як це можливо? Чому немає жодгної відповідальності за це?
Або коли ми приходимо до аптеки, то замість лікарського засобу нам можуть запропонувати БАД, тому що аптека на БАДі більше заробляє. Або запропонувати препарат, на якому аптека теж заробляє більше. І це, на жаль, поширене явище.
- Наскільки мені зрозуміло, ви кажете, що спочатку треба ухвалити закон про аптечну діяльність, а потім вже приймати порядок надання маркетингових послуг?
- Я вважав би саме так. Спочатку потрібно було ухвалити закон, але ми розуміємо, що закон - це довго. Тому ми, як завжди, йдемо шляхом найменшого супротиву, оскільки аптеки тиснуть і МОЗ йде їм назустріч, намагаючись запровадити хоч якийсь маркетинг.
Аптеки кажуть, що без маркетингу "не виживуть", бо їм не вистачає коштів, які вони отримують як торговельні надбавки.
На нашу думку, це неправильно, тому що маркетингові платежі можуть бути, а можуть і не бути - вони не мають перетворюватися на обов’язкову плату за "вхід на полицю". Аптека має бути суб'єктом господарської діяльності. Це бізнес, і вона має працювати за рахунок торговельних надбавок, а який препарат візьме покупець, має визначати лікар. Фармацевт може тільки порадити, показати, що за тією ж самою діючою речовиною в аптеці є кілька препаратів за різними цінами, а вибір має зробити пацієнт. Натомість наразі фармацевт пропонує той препарат, який маркетується і за який аптека отримує гроші від виробника.
- Якщо говорити про маркетинг рецептурних препаратів, то там теж є конкуренція. Які пропозиції в цьому сегменті?
- Остання пропозиція МОЗу про 18% для безрецептурних препаратів теж передбачає достатньо робочий механізм на рівні 2% для рецептурних препаратів за так зване управління залишками в аптеці. Тобто міністр свою позицію обґрунтував тим, що аптека має мати запас рецептурних препаратів. Особливо це стосується аптек у віддалених регіонах, сільських аптек. Безумовно, важливо, щоб в аптеці рецептурні препарати були в наявності, тому МОЗ пропонує і виробники це підтримали - дозволити сплачувати 2% за управління залишками рецептурних препаратів, які виробник міг би доплатити, якщо вважає за потрібне.
Тобто у аптеки для продажу і формування запасу рецептурних препаратів є витрати, які виробники готові компенсувати.
Насправді це нормальна практика обслуговування рецептів, прийнята і в Європі. Ми такий підхід, звичайно, підтримали. Ми розуміємо, що завдання міністра в першу чергу забезпечити постійну наявність рецептурних препаратів, оскільки вони є в протоколах лікування і важливі для здоров'я громадян. Без безрецептурних препаратів, за великим рахунком, можна жити, а без рецептурних - неможливо.
- Тобто, якщо резюмувати, то які три основні механізми наразі підтримують вітчизняні виробники?
- Пропозиція міністра складалася з трьох основних меседжів. Перше: дозволити для безрецептурних препаратів 18% маркетингу. Друге: на рецептурні дозволити платежі 2% за управління залишками в аптеці. Третє: щоб зробити маркетинг прозорим, покласти відповідальність за його сплату і адміністрування на виробника, оскільки держава і податкова може спокійно перевірити, скільки продано того чи іншого препарату.
На нашу думку, цифру 18% маркетингу дещо завищено - було б достатньо й 10%. Але теоретично як компромісне рішення ми готові його підтримати. Потрібно розблокувати процес, тому що аптеки ж погрожують, що вони зникають і закриваються. Це насправді не так: за даними Держлікслужби, наразі аптек відкривається значно більше, ніж закривається, аптечні мережі розростаються.
Тож на сьогодні маємо дві пропозиції (маркетингові платежі 12% від всього обороту та 18% від обороту безрецептуарного препарату плюс 2% за управління залишками для рецептурного – ІФ-У). Обидві пропозиції - від МОЗу. І МОЗ як регулятор повинен винести на засідання уряду певний варіант. Далі – завдання для міністра.
Ми пройшли громадське обговорення, думку спільноти міністр почув. Тобто наразі ми чекаємо від Міністерства охорони здоров'я проєкт постанови, в якій буде вже остаточно визначено відповідну модель.
