Делаем маркетплейс, чтобы украинец в одном месте мог купить ОВГЗ, фонды, корпоблигации и иностранные ЦБ - глава ИГ "УНИВЕР"
Интервью агентства "Интерфакс-Украина" с основателем и президентом Инвестиционной группы "УНИВЕР" Тарасом Козаком
Автор: Дмитрий Кошевой
Вторая часть (текст интервью подается на языке оригинала)
-- За рахунок чого тоді зараз виживає "УНІВЕР"? Я знаю, що хтось допомагає інвестувати на міжнародних ринках, ще краще, коли за кордоном вже є легальні гроші. Хтось пропонував операції з іноземними облігаціями та ОВДП для юридичних осіб, хоча з кінця минулого року по червень цього ці легальні схеми Комісія прикрила під тиском Нацбанку та МВФ. Які ще послуги дозволяють сьогодні вам виживати?
Всі ці операції ми робили, тому що вони законні та повністю легальні. Наприклад, торгівля іноземними цінними паперами, які потім можна було вивести за кордон у минулому році. Ми навіть попали в лист Нацбанку, що ICU, "Домінанта" та "УНІВЕР" найбільші оператори цього ринку. Хоча коли клієнт робить замовлення на купівлю, а інший клієнт – на продаж, і все це на біржі, то ми просто не можемо не виконати це замовлення. Інакше Комісія прийде і забере у нас ліцензію за те, що ми не виконуємо замовлення клієнта. Так само, якщо потім клієнт переказує ці цінні папери за кордон, ми не можемо їх не переказати. І все це відповідає вимогам фінмоніторингу: ми аналізуємо походження коштів та кінцевих бенефіціарних власників. Але держава вирішила закрити, ми закрили: з 1 січня цього року ми такі операції не виконуємо.
Щодо валютних ОВДП – те ж саме: держава сказала, що тепер не можна – значить не можна. Але це у нас були точно не основні види діяльності.
-- Так а на чому ви все ж таки заробляєте?
Наша місія, як прописано в нашій візії, це дати можливість кожному українцю інвестувати в українські фінансові інструменти просто і зручно. Нам треба вирішувати для виконання такої візії кілька задач. Перша – просвітницька: треба кип'ятити цей океан, підвищувати фінансову грамотність. "УНІВЕР" організує купу всіляких курсів, лекцій, в нас накопичена величезна база знань в додатку про те, як це все працює. Я особисто проводжу регулярно лекції в бізнесових клубах, читаю вже другий раз курс на "Прометеусі" (ресурс онлайн навчання – ІФ-У) – "Інвестиції для початківців". Ця діяльність неприбуткова, тому що це все витрати, але це дозволяє залучати клієнтів.
Наприклад, коли ми показуємо, що ОВДП – це краще, надійніше та прибутковіше, аніж депозити.
В нас також є багато інтеграцій. Наприклад, саме "УНІВЕР" знаходиться, якщо можна так сказати, під капотом застосунку Novapay – дочірньої компанії "Нової Пошти" (Компанія запустила на ринок РЕПО-операції з власними облігаціями на термін від місяця до року як аналог депозитам – ІФ-У). Коли клієнт Novapay натискає "купити облігації", то в цей момент "УНІВЕР" відкриває рахунок в цінних паперах цьому клієнту, проводить фінансовий моніторинг, заповнює всі анкети. Клієнт це все підписує електронним підписом, пересилає на банківський рахунок гроші, і ми продаємо йому облігації із зобов’язаннями Novapay викупити їх через місяць чи три.
-- Ваша частка в нових рахунках фізичних осіб, про які щомісячно звітує Розрахунковий центр, мабуть значна?
Я думаю, що завдяки всім нашим зусиллям просвітницьким та рекламним ми зараз лідер по кількості рахунків, що відкриваються: десь приблизно тисячу нових рахунків на місяць. Novapay – це наш найбільший партнер.
-- За рахунок чого Novapay може конкурувати з депозитами?
На відміну від банків, вони не резервують кошти під залучені депозити. Хоча, з іншого боку, ці вклади не захищені Фондом гарантування, як депозити. Але клієнти це розуміють, бо їх відкрито про це попереджають.
Але окрім Novapay ми пропонуємо нашим клієнтам найбільший в Україні вибір цінних паперів, його можна побачити в нашому додатку, який, як ми вважаємо, є найкращим серед всіх брокерів і банків. (Додаток) "Сенс" подібний до нас, але в "Сенсі" тільки ОВДП, тоді як у нас окрім 10 серій ОВДП ще понад 30 інструментів. Наприклад, ОЗДП (єврооблігації України – ІФ-У). Минулого року дуже багато клієнтів заробили на їх реєструктуризації, коли ціни на ці облігації виросли.
Наша друга основна діяльність – ми або реєструємо, або допомагаємо створювати нові фінансові інструменти. Це і облігації, і фонди, і ще низка інструментів.
-- Розкажіть про них
У випадку з облігаціями, ми, напевно, зараз найбільший андерайтер. Наприклад, ми були андерайтерами Novus на 400 млн грн. МВФ тільки згадує у меморандумі про необхідність прийняття закону про інструменти з покриттям, а ми вже допомогли випустити Novus облігації з покриттям нерухомості згідно того закону, що є. Застава з торговлельних центрів Novus сформована в обсязі 480 млн грн у великій юридичній компанії Integrites, яка є тримачем цієї нерухомості. Якщо Novus, не дай Бог, не справляється з виплатою, то без його погодження Integrites може це все продати і клієнтам роздати гроші.
Ще один приклад – велика фінтех-компанія Activitis, яка випустила облігації на 300 млн грн. Плюс є ще низка менших емітентів, де ми виступаємо як андерайтери або адміністратори. А брокерами ми є фактично в усіх найбільших останніх випусках облігацій, наприклад, "Нової пошти".
Всі ці інструменти зазвичай потрапляють в додаток, і клієнт в кабінеті має вже досить великий вибір інструментів.
-- А ви якось аналізуєте якість цих інструментів, здійснюєте попередній відбір?
Ми точно в кабінет не допускаємо те, у що не готові інвестувати якусь частину своїх портфелів. У нас є свої інвестиційні фонди – давайте якраз перейдемо від облігацій до інвестфондів.
На сьогодні є три типи фондів. Перші – старі, традиційні, які самі інвестують в ціні папери: "Михайло Грушевський", "Тарас Шевченко" – інвестують в Україну; "Ярослав Мудрий" та "Отаман" – до війни інвестували відповідно в індекси S&P500 та Nasdaq, але зараз їх інвестиції обмежені. Результаті цих фондів хороші: фонд "Михайло Грушевський" показав 50 з чимось відсотків доходності у 2023 році та 32% у 2024 році. Клієнт бачить, що це сталий дохід, і він інвестує, хоча й ми попереджаємо, що це не значить, що і в наступному році буде такий дохід. Втім в нього завжди є можливість вийти з цих фондів, бо вони відкриті.
Другий тип – це інвестиції в нерухомість. Андрій Журжий зі своїм "Інжуром", ще кілька компаній у нас в додатку є, . Наприклад, є фонди Standard One – це великі дохідні будинки з апартаментами, що будують: біля ВДНГ (S1 ВДНГ) та на Оболоні (S1 Obolon). Тобто інвестори заходитимуть у фонд, а він купуватиме апартаменти.
-- Тобто це не фонди фінансування житлового будівництва?
Ні, такими фондами ми принципово не займаємося. Це квартири, які потім здаються в оренду. Такі фонди – будівництво житлове з ціллю здачі в оренду – постійно з’являються. Ми розуміємо ці активи й допускаємо їх до кабінету.
Ці фонди – кваліфікаційні. В них є вимоги до мінімального внеску – 122 тис. грн. Але клієнти збираються і купляють.
І третій тип фондів – це земельні: "Твоє коло", "Грунтовно", "Перший український аграрний фонд" – вони купляють на баланс землю, а потім здають її в оренду. У фондів є якісь дивіденди за рахунок плати за оренду, але великий інтерес клієнта – це за невеликий чек на 100-200 тис. грн купити шматочок землі. Бо напряму купити пай та їм управляти, це важко – їздити до нотаріусу, здавати в оренду це все, розбиратися, чи цей пай чистий.
-- А ви свої подібні фонди не створюєте?
Ні, ми зараз зосереджені тільки на управлінні фондами, які інвестують в цінні папери.
-- Бо, наприклад, Ігор Мазепа та його Concorde залучають гроші у свої подібні проєкти
Ми єдина компанія в Україні, яка продає чужі фонди. Ми будуємо платформу, бо наша місія – дати можливість українцям інвестувати в різноманітні активи, всі найкращі, які є на ринку. Багато хто з конкурентів питає, а для чого ви продаєте крім своїх фондів ще чужі? А ми зараз плануємо ще додавати інші фонди, які навіть в ціні папери інвестують, тобто це вже зовсім фонди-конкуренти.
-- Тобто такий фондовий маркетплейс?
Так, ми робимо маркетплейс, щоб в одному місці українець міг купити і ОВДП, і фонди, і якісь корпоративні облігації, і якісь іноземні ціні папери, які ще до війни були заведені в Україну. Коли наші клієнти хочуть продати, ми виставляємо їх в кабінет, і інші наші клієнти їх купляють.
-- Це вже не просто маркетплейс, а й внутрішня біржа
-- Трошки біржа.
Тож ми готові, щоб наші фонди конкурували з іншими. У кого вище дохідність, у того клієнт й купляє. Клієнту зручно тримати всі фінансові інструменти в одному місці. Наприклад, прийшов йому купон за державними облігаціями, й він тут же за ці гроші може купити більш ризиковані інструменти. Більша частина клієнтів так себе й веде – ефективно використовує навіть невеличкі кошти в вигляді купону.
Це також зручно, бо в одному місці вся звітність: брокерський звіт та звіт депозитарія показує, що в тебе є, по якій куплено. Це спрощує податкову звітність: людина бере наш брокерський звіт і в податкову декларацію просто цю цифру переписує. Ми податковий агент, оскільки ми брокер, тож ми всі ці доходи розраховуємо та платимо за клієнта, якщо в нього є гроші, або клієнту кажемо, що він повинен стільки-то заплатити до першого серпня наступного року. Виключення, тільки дохід, з якого утримує податки емітент. Тобто ось таку платформу ми будуємо.
-- І скільки у вас таких вже клієнтів? Або яка загальна сума їх активів на відкритих у вас рахунках?
Порядку 20 тисяч у нас клієнтів, і приблизно тисячу в місяць ми відкриваємо нових рахунків. Обсяг грошей я точно не скажу, але це багато мільярдів гривень, які інвестовані в різного роду фінансові інструменти.
До речі, забув сказати, що ми також продаємо акції акціонерних товариств, наприклад "Аксес Файненс Груп" групи AccessFinance, а також навіть частки в ТОВ-ках. Поки що не з брокерського рахунку, хоча ми ведемо з Комісією цей діалог, але можна купити частки в ТОВ, які залучають в свій капітал гроші від міноритаріїв: 0,5%, 1% або 2%. Законодавство зараз дозволяє, щоб в ТОВ було більше 150 учасників. Національний депозитарій (НДУ) може ввести облік власників часток ТОВ, що дає гарантії від чорних нотаріусів, а електронний підпис поки ніхто не підробив. І ми перші, хто в Україні зробив подальшу частину – ми в нашій депозитарній установі можемо вести облік частки клієнта в ТОВ.
-- Казали, що там якісь занадто великі тарифи на облік часток ТОВ
Тариф високий, якщо зберігати безпосередньо в НДУ. Якщо зберігати в депозитарній установі, то там тариф значно нижчий. Плюс часто емітенти беруть цю плату на себе.
Ми це не рекламуємо, але якщо клієнт хоче залучати кошти в ТОВ, то ми даємо таку можливість. І це буде простіше, ніж йти до нотаріуса. Плюс ми також тут виступаємо податковим агентом.
Цілком можливо, що оскільки в нас законодавство про акціонерне товариство дуже зарегульоване – мільйон звітностей – то невеличкі акціонерні товариство можуть далі перейти у ТОВ, бо вони просто не здатні нормально весь цей обсяг звітності надавати. Це ж не "Укрнафта", де 20 юристів, тому й кількість акціонерних товариств в нас постійно зменшується.
Тож у нас біля 20 тис. клієнтів, які нам довіряють. Тому що за 20 років, які ми днями відсвяткували, ми не помічені в якихось скандалах. Хоча, якщо реально працюєш, то були й штрафи, були й якісь кримінальні провадження. З цікавих, з 2018 року ніяк не закриється провадження СБУ щодо купівлі депутатами ОВДП через якихось брокерів, тоді як СБУ прийшла до всіх. Це до теми актуальності аудиту кримінальних проваджень. Ми ніяким чином не впливаємо на це – коли закриють, тоді закриють. Але це заважає працювати, бо кожен раз, коли ми відкриваємо рахунок, банк запитує всі дані по нас та бачить ось це відкрите у 2018 році кримінальне провадження. У нас на цей випадок є вже стандартні кілька листів пояснень, і добре, що там окрім нас є й Укргазбанк, і ще якісь державні банки, тому питання знімається.
-- А управління венчурними фондами ви пропонуєте?
Так. Венчурні фонди – це теж цікавий напрямок, який не зовсім ринковий, не для публічного інвестування. Цим займається компанія з управління активами "УНІВЕР Менеджмент", яка веде і публічні фонди, і венчурні. В моменти, коли ринку немає, а такі моменти дуже часто бувають у нас, на жаль – і 2014 рік, і 2020, і 2022 – це дозволяє виживати.
-- Це зараз поширений спосіб структуризації бізнесу в Україні.
Структуризація, податкове планування, бо в цих фондах вже реалізований податок на виведений капітал. Тобто прибуток ти не оподатковуєш до того моменту, поки не виводиш його на власників.
-- До речі, МВФ це теж не подобається.В останньому меморандумі українська сторона взяла зобов’язання "підготувати до кінця липня 2025 року дорожню карту для усунення прогалин в ІСІ щодо міжнародної передової практики та у консультації з міжнародними фінансовими установами, включаючи посилення регулювання та моніторингу, водночас повністю враховуючи фіскальні наслідки та пов'язані з цим податкові витрати".
Що я на цю тему можу сказати. По-перше, це не стільки МВФ, скільки Мінфін, де не дуже розуміють цей бізнес. Якщо ми подивимося на міжнародні компанії, які вони у виграшному стані щодо наших компаній, бо вони користуються всією міжнародною інфраструктурою, у тому числі й низькоподатковими юрисдикціями. Всі користуються: Google, Facebook, інші. Це Ірландія, Кіпр, Багами. І коли така компанія працює в Україні, вона тут показує мінімальний прибуток, а платить за торговельну марку кудись на Багами, щоб збільшити собівартість. Ефективна ставка податку на прибуток у західних компаній – 3-4%, а не 18-20%. Так було, коли я займався цим питанням у 2016-2017 роках, і саме тому ми запропонували податок на виведений капітал.
Українські компанії, на жаль, по-різному мінімізують: десь через збільшення витрат, десь через податки. Венчурні фонди – це легальна можливість конкурувати з західними компаніями. І компанії користуються венчурними фондами тоді, коли вони переходять з чорної сторони на білу. Вони зараз "білі", у повному обсязі сплачують ПДВ, тому що венчурні фонди не просто не дозволяють мінімізувати ПДВ, а фактично заставляють його платити ПДВ, бо перекладається на майбутнє податок на прибуток.
Мінфін думає, що якщо ці пільги забрати, то ці компанії стануть платити на загальній системі повністю. Моя точка зору, підкріплена спілкуванням з такими компаніями, – вони повернуться в сіру зону. Тобто, податок на прибуток не з'явиться, а, можливо, ще і ПДВ зменшиться.
Додам ще, що дуже великий попит на венчурні фонди з'явився тоді, коли в Україні з'явилося антиофшорне законодавство у 2020-2021 роках та країна почала підписувати документи про обмін податковою інформацією. І це класно, тому що тепер у нас тут все всередині, не треба звертатися по міжнародну допомогу, якщо хтось щось "косячить": достатньо зробити запит в КУА та фонд, і ви отримаєте всю інформацію. Бо раніше доводилося писати в офшор – кудись на Багами, де невідомо чи дадуть відповідь та коли. І, великий плюс, гроші не тікають з України.
-- Вдасться відстояти цю позицію?
Не знаю. Мінфін не хоче це розуміти. Мінфін вважає, що це пільга. МВФ каже, що всі пільги треба прибрати, й це знову закріплено в меморандумі.
-- МВФ напирає на те, що 50% венчурних фондів мають одного власника, а 90% – до п'яти власників, тому це не інститути спільного інвестування (ІСІ).
Це так, але в законі про ІСІ написано, що навіть, якщо один власник – то це ІСІ. Це пряма норма закону. Хоча можливо її й приберуть. Втім, в світовій практиці в венчурних фондах невелика кількість інвесторів, бо це ж не публічні фонди. Там буває 3, 5, 7, 20 – спільно, разом кілька людей вирішили створити якийсь там бізнес й користуються саме таким механізмом.
Можливо справу в тому, що венчурні фонди асоціюються з дуже ризикованими інвестиціями, а у нас це може бути звичайний бізнес. Але ведення бізнесу в Україні саме по собі дуже ризиковане. Тому, я думаю, що треба дуже ретельно аналізувати на кейсах можливості втрати цих речей.
Я знаю, що є значна кількість "венчурів" (хоча в нас таких принципово немає), через які йдуть продажі продукції. Наприклад, у будівництві: якщо продавати нерухомість через фонд, то ПДВ не платиться. Але тут також треба зрозуміти, чи зможе будівництво без цього працювати.
-- А щодо визначення кінцевих бенефіціарів, то наразі тут претензій до фондів нема?
Бенефіціара кожного фонду ви зможете побачити в YouControl чи подібних системах.
-- Але є вимога відмовитися від пайових інвестфондів, де такого власники не видно. Щоб кожен фонд був окремою бридичною особою.
Це наші зобов'язання перед Європою, щоб у нас були впроваджені UCITS (Undertakings for Collective Investment in Transferable Securities - директиви ЄС, які регулюють інвестиційні інвестиційні фонди – ІФ-У). В цьому напрямку щось треба робити, напевно. Але проблема точно не в цьому, бо на ринку приблизно 95% від загальної кількості фондів – це венчурні фонди: десь 1900 з 2000.
-- Ще хотів уточнити. При структуризації бізнесу через венчурні фонди їх власники доволі часто створюють ще й підконтрольні компанії з управління активами (КУА). За рахунок чого вам вдається залучати сторонніх клієнтів?
Це довіра, яка викристалізувалася роками, бо за наявності всієї звітності все одно страшно в Україні передати свої активи в управління якісь чужій КУА. Але в нашому випадку всі знають, що ми не пов'язані ані з якимись олігархами, ані з підсанкційними особами.
Підсумовуючи, цей бізнес – не сильно дохідний, але він дозволяє переживати кризи, коли ринку немає. Якась реформа цього ринку буде, але головне з водою немовля не виплеснути, бо це може бути ударом по величезному сектору економіки. Тому треба дуже-дуже акуратно розбиратися: сідати з представниками галузі, МВФ, Мінфіну, Комісія і опрацьовувати разом, що ми втрачаємо, а що отримуємо. Не робити так, як робили з софтом "Української біржі".
-- Останнє запитання. В рамках співпраці з МВФ та євроінтеграції очікується також підвищення рівня вимог до капіталу, в тому числі і небанківських фінансових установ. Які тут ризики? Наскільки ринок може бути очищений за рахунок такого нормативу?
Ми всі вимоги виконуємо. Не скажу, що вони сильно обтяжуючі.
-- Але якщо це буде EUR3 млн або EUR7 млн – вже точно не пам’ятаю, які рівні пропонувалися?
Начебто EUR3 млн. Головне питання – чи буде це рентабельно? Нацбанк для фінкомпанії поставив 10 млн грн – це нормально. Для депозитарної установи, яка зберігає активи на мільярди гривень, також логічно мати вимоги щодо певного капіталу та вимагати поступового їхнього виконання. Але чи треба, як зараз написано, щоб компанія-радник, яка просто надає консультації, мало капітал багато-багато мільйонів? Думаю, що непотрібно. Ми ж хочемо, щоб на ринку залишилася конкуренція. Щоб не був один "УНІВЕР", а щоб таких компаній було 10-20-30, тому що ми всі "кип’ятимо океан".
В Європі ці вимоги запровадили, коли там ринок став величезний. А у нас спочатку пропонують встановити вимоги, а потім вже налити воду.
-- Тоді просто прийдуть європейські компанії…
Вони не прийдуть, ми просто вб'ємо те, що є. А схематозники все одно завжди знайдуть якийсь шлях.
Ми в "УНІВЕР" запровадили справді незалежну наглядову раду, напевно перші на ринку, хто це зробив. Я, як власник, віддав велику часову повноважень наглядовій раді, в якій є просто членом, навіть не головою. У нас в наглядовій раді два колишніх CEO – Денис Міхов, який був головою департаменту інвестицій в BNP Paribas, та Олександр Куліков. Її членом також є дуже відомий на ринку юрист Шаді Саад, колишній казначей Альфа Банку Віктор Сізоненко, керівна партнерка рекламно-комунікаційної групи Havas Village Ukraine Наталля Морозова та директорка майданчику U.biz з "Прозорро. Продажі" Марія Карнаухова. Всі ці люди дорожать своєю репутацією. Тому компанія стабільна, будує великий, сталий та довгостроковий бізнес.
