Заступник гендиректора МЗУ Заболотній: Всі факти, де постачальник не виконує свої зобов'язання за договором, переходять у юридичну площину
Нещодавно ДП "Медичні закупівлі України" (МЗУ) долучилося до ініціативи зі створення Спільноти публічних закупівельників, яка об’єднала найбільших замовників України.
Про основні завдання спільноти у сфері медичного забезпечення розповів агентству "Інтерфакс-Україна" заступник генерального директора з правового забезпечення МЗУ Сергій Заболотній
Текст: Ганна Левченко
- Чому було створено цю спільноту? Це, скажімо так, разове зібрання чи спільнота працюватиме й надалі?
- Спільнота публічних закупівельників створена за ініціативи ДУ "Професійні закупівлі", щоб обмінюватися досвідом та напрацьовувати спільні рішення, котрі сприятимуть розвитку сфери публічних закупівель загалом. Що ми вже зробили: підписали відповідний меморандум, провели першу стратегічну сесію. Ми домовилися, що це не буде разова зустріч. Ми планували збиратися не рідше, ніж раз на квартал, і за потреби структурно визначити роботу. Будуть створюватися певні комітети, які відповідатимуть за кожен профіль своєї діяльності.
Рішення, які будуть обговорюватися на комітеті, надалі виноситимуться на загальне засідання для вирішення певного питання або його адвокації. Тобто, це не закритий клуб за інтересами, а де-факто колегіальний орган, який не ухвалює одноосібних рішень. Водночас ми раді долучити до нашої спільноти нових учасників, які готові поділитися своєю експертизою.
Поки що ця спільнота не має чітко визначеної юридично-організаційної правової форми. Але в подальшому ми розуміємо: щоб більш ефективно відстоювати інтереси спільноти, ми маємо визначитися з організаційно-правовою формою, таким чином ми зможемо вже від спільноти офіційно подавати до органів влади, як-от до Мінекономіки чи до Кабміну, своє бачення змін, необхідних у законодавстві, або висвітлювати ту чи іншу проблему.
Зокрема, ми обговорювали напрацювання змін до закону "Про публічні закупівлі". Ви, непевне, чули, що зараз напрацьовується нова редакція цього документа. Звичайно, частина наших колег, і я в тому числі, є учасниками робочої групи, яка безпосередньо бере участь у напрацюванні цих змін.
Ми розуміємо важливість цього документу, тому що він адаптує національне законодавство з вимогами Євродиректив, тому це буде максимальна гармонізація з європейським законодавством у сфері публічних закупівель.
- А що, наприклад, треба буде змінити?
- Насамперед потрібно буде детальніше унормувати питання, пов’язані з функціонуванням електронного каталогу. Є бачення синхронізувати його з динамічною системою закупівель (DPS), оскільки зараз цей напрям прописано не дуже конкретно, а те, що прописано, дещо суперечить певним нормам європейського законодавства. Тож ми маємо це більш якісно прописати.
Нагадаю, DPS – це система закупівель, яка відрізняється більшою гнучкістю та відкритістю на відміну від традиційних рамкових угод.
Крім того, ми розуміємо, що викликом для багатьох замовників є застосування нецінових критеріїв, зокрема вартості життєвого циклу TCO (Total Cost of Ownership). Це показник, який відображає повну суму витрат, пов’язаних із придбанням, використанням, обслуговуванням та утилізацією певного активу чи послуг протягом усього життєвого циклу. Це те, що всім болить, адже роль цих критеріїв у публічних закупівлях зростає, особливо в чутливих сферах, як-от медицина, де важлива не лише ціна.
Тому ми розуміємо, що мають бути якісні напрацювання цих критеріїв, які враховуватимуться під час оцінки тендерної пропозиції.
Ми також розуміємо, що залежно від того, як ми застосуємо чи не застосуємо будь-які критерії, до нас можуть приходити з перевірками різні контролюючі органи й запитувати, чому один закупівельник трактує їх так, а інший – інакше. Тому ми хочемо напрацьовувати однакову практику для їх застосування.
- Як ці зміни можуть вплинути на закупівельників і, зрештою, на ціну товарів?
- Філософія застосування цих критеріїв саме й полягає в тому, щоб розширити можливості учасників з якісним товаром конкурувати з ціною, адже не завжди низька ціна – це ключовий показник.
Тому насамперед йдеться про прозорість, відкритість та раціональне використання бюджетних коштів. Адже, наприклад використання таких нецінових критеріїв, як життєвий цикл під час закупівлі медвиробів, які імплантуються (ендопротези, штучні водії серця, кохлеарні імпланти), можуть компенсувати вищу початкову вартість.
Тому, якщо говорити про ціну, на перший план виходить прозорість та відкритість. Тобто якщо цей механізм буде покращуватися, ставати прозорішим, то учасникам закупівлі буде більш зрозуміло, чому і як ми застосовуємо ті чи інші нецінові критерії. До прикладу: застосування такого критерію, як строки поставок, коли є необхідність здійснити нагальну закупівлю. У нас дуже давно триває дискусія, чи можемо ми застосовувати цей критерій як неціновий, адже ми розуміємо, що інколи строки поставок можуть здорожчувати ціну товару. Втім, якщо ми говоримо про медичні закупівлі, саме строки поставок допомагають отримати лікарський засіб своєчасно і так забезпечити пацієнтів ефективним лікуванням.
Тобто ми маємо балансувати між ціною і дуже важливим неціновим критерієм. Ми розуміємо, що він здорожчує вартість товару, але як представники держави усвідомлюємо: без нього в деяких випадках, як-от нагальна потреба у закупівлі, неможливо.
Насправді таких критеріїв дуже багато, тому, розуміючи всі виклики, ми хочемо в цій спільноті уніфікувати їх. І це не залежить від того, чи це закупівлі медтоварів, чи це закупівлі в АТ "Укрпошта", чи в ДП "Ліси України". Ми хочемо, аби ці критерії було уніфіковано, коректно визначено та правильно застосовано, щоб контролюючі органи не приходили до нас з перевірками і не фіксували жодних порушень.
- А строки поставки зараз враховуються під час проведення тендерів?
- Звичайно, це один із основних критеріїв. Як правило, він залежить від наявності лікарських засобів на залишках і від можливостей виробників виготовити цей товар. Тому що ми розуміємо: є наше бажання отримати препарат швидко, але є реальні можливості виробника та реальні технологічні терміни. Якщо у постачальника немає препарата на залишках на складах, то як би ми не хотіли, щоб він поставив товар, наприклад, через місяць, він його не поставить, адже є певні технології виробництва. Якщо технологічний цикл триває 6-7 місяців плюс логістика, то ми маємо враховувати цей критерій під час закупівель.
Втім, аби мінімізувати ризики несвоєчасного забезпечення медичними товарами лікарень і переривання лікування пацієнтів, ми перейшли на дворічне та трирічне планування закупівель, що вже довело свою ефективність. Таким чином, і бізнес може спланувати свою діяльність на 2-3 роки вперед, а ми – мінімізувати вищезазначені ризики.
Усі факти, де постачальник не виконує свої зобов’язання за договором, переходять у юридичну площину. У нас умовами контракту держава і бюджетні кошти захищені максимально. По-перше, ми встановлюємо максимально жорсткі штрафні санкції та пеню за такі порушення, на постійній основі ведемо якісно претензійно-позовну роботу. До прикладу: у 2024 році на користь держави ми стягнуои 63,1 млн грн, а станом на вересень 2025 року — 61,9 млн грн.
Варто зазначити, що у більшості випадків постачальники, які порушили взяті на себе договірні зобов’язання, добровільно сплачують нараховану неустойку (пеню та штраф) на підставі пред’явлених нами претензій. Разом з тим є окремі постачальники, серед яких і той, що ви назвали, котрі відмовилися добровільно виконувати вимоги за виставленими претензіями, у зв’язку з чим ми звернулися до суду.
З іншого боку ми також розуміємо, що, на жаль, навіть якщо ми наклали санкції на ненадійного постачальника, пішли в суд і через суд стягнули штрафні санкції, це не врятує життя громадян, які з його вини не отримали своєчасне лікування, тому кожне прострочення поставок для нас - це не про наповнення бюджету, це наш основний біль. На жаль, особливості здійснення закупівель містять вичерпний перелік підстав для відхилення учасників закупівель.
З метою недопущення таких випадків у майбутньому МЗУ розробили Порядок відхилення тендерних пропозицій недобросовісних постачальників, які будуть відхилятись через невиконання ними взятих на себе зобов’язань за раніше укладеними договорами про закупівлю. З ним можна ознайомитися на сайті МЗУ: https://mpu.gov.ua/uk/about/reports.
- Які актуальні питання, не врегульовані нормативною базою, наразі є у сфері публічних закупівель?
- Насправді більшість питань на законодавчому рівні врегульовано. Але, як я вже казав, станом на сьогодні є робоча група, яка займається напрацюванням змін до оновленої редакції закону про публічні закупівлі. Одним з дискусійних є питання, що стосуються договорів керованого доступу (ДКД).
Трішки додам контексту. ДКД – це договори, які дають змогу ДП "Медичні закупівлі України" закуповувати інноваційні лікарські засоби за зниженою порівняно з ринковою ціною завдяки прямим перемовинам з виробником. У таких закупівлях є певна специфіка, тому що це не участь учасників у відкритих торгах на Prozorro, а участь в комунікації між виробником інноваційного лікарського засобу й нашої організацією шляхом переговорів для зниження ціни, що базується на принципі конфіденційності.
Тобто, ми не можемо розголосити ціну, за якою виробник готовий продати державі лікарський засіб. Він повідомляє це в конфіденційному порядку, і таким чином ми досягаємо максимальної економії бюджетних коштів.
Так от, стосовно ДКД в новому законі є дискусія про те, як його визначити: чи це буде переговорна процедура, чи ні, бо ДКД не підпадають під розуміння переговорної процедури, як це прописано в законодавствах України і Європи. Тому існує дискусія щодо формату ДКД в новому законі.
Від початку впровадження ДКД була дискусія навколо того, що закупівлі проводяться за державний кошт, але держава і громадяни не знають, за скільки купують такі товари.
- Ця дискусія зараз вже не ведеться чи ще триває у фоновому режимі?
- З того, що мені відомо, ця дискусія не ведеться. Але разом з тим ми точно знаємо, що ці препарати закуповуються за значно нижчою ціною, ніж запропонована на українському ринку, нижчу навіть за ту, яка може бути запропонована через Prozorro. Тобто це значно нижча ринкової ціна на товар, яку ми не можемо розголошувати, бо це - конфіденційна інформація, згідно з умовами таких договорів.
- Як ви наразі оцінюєте ефективність механізму Prozorro?
- Система електронних торгів Prozorro безперечно залишається одним з найуспішніших прикладів реформ в Україні. Вона забезпечує прозорість, конкуренцію та відкритість у сфері державних закупівель, а також створює довіру між державою, бізнесом і громадянами.
Якщо ми ретроспективно повернемося до того, як це було до її появи, коли збиралися тендерні комітети, а в конвертах подавалася тендерна документація, коли в зачинених кабінетах ухвалювалися рішення, то зараз, із запуском електронної системи закупівель, ми бачимо кардинальні позитивні зміни. Prozorro дає можливість одразу, в режимі реального часу, бачити, як відбувається процедура, як проходить зниження ціни від того чи іншого постачальника.
Тому загалом ми оцінюємо Prozorro як зручну та гнучку платформу, яка вже довела свою ефективність і продовжує розвиватися відповідно до нових викликів.
