15:48 08.05.2018

Д. Костржевський: Наступного року аеропорт "Київ" подвоїть свої потужності (I частина)

7 хв читати
Д. Костржевський: Наступного року аеропорт "Київ" подвоїть свої потужності (I частина)

Ексклюзивне інтерв'ю голови ради директорів міжнародного аеропорту "Київ" Дениса Костржевського агентству "Інтерфакс-Україна"

- Ви є головою ради директорів аеропорту вже кілька років. Як цей період проходив безпосередньо для Вас? Які виникали проблеми?

- Це довга історія. Я займаюся проектом розвитку аеропорту "Київ" з 2010 року. Цікаво було завжди, а важко тільки спочатку, коли було цілковите запустіння, нічого не літало, в пожежних гідрантах не було води, аеродром перебував у стадії реконструкції. Утримувати колектив підприємства, що фактично не працює, і платити зарплати було найважчим.

У 2012 році компанія "Майстер-Авіа" побудувала і відкрила термінал "А" для міжнародних рейсів, в 2013-му – термінал "D" для внутрішніх рейсів і бізнес-термінал "B" для бізнес-авіації і приватних рейсів. Столичний аеропорт відродився, і на сьогодні – це другий аеропорт України за пасажиропотоком, а комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Київ" перебуває на другому місці у списку найбільших платників податків столиці.

У найближчі кілька років ми прогнозуємо зростання пасажиропотоку, і з цим пов'язана нова масштабна реконструкція, яку провадить в аеропорту компанія "Майстер-Авіа". У 2019 році потужності аеропорту на приліт і виліт збільшаться вдвічі. А наразі вже переобладнано і збільшено зону прильоту міжнародних рейсів. У середині травня цього року в аеропорту розпочинається масштабна реконструкція міжнародного термінала "А".

- Що конкретно підпаде під реконструкцію? Які терміни і вартість робіт?

- Раніше аеропорт використовував термінал "D" тільки для обслуговування внутрішніх рейсів. На жаль, внутрішній пасажиропотік значно скоротився, практично зійшов нанівець. Було ухвалено рішення переобладнати частину потужностей для обслуговування пасажирів, що прилітають міжнародними рейсами. Точну вартість реконструкції я назвати не можу, оскільки ми в процесі, – це приблизно 20 млн грн.

Ми побудували дві галереї, які з'єднали термінали "D" і "О", подвоїли кількість стійок паспортного контролю, значно збільшили площу для перебування пасажирів, вдвічі збільшили кількість стрічок видачі багажу.

До термінала "А" планується прибудувати близько 9 тис. кв. м додаткових площ, що дасть змогу вдвічі збільшити кількість стійок реєстрації – до 40. Також удвічі зросте кількість стійок паспортного контролю, пунктів контролю на авіабезпеку. У результаті кількість пасажирів, яких обслуговують одночасно, зросте в 2,5 разу. Зараз це близько 700 пасажирів на годину, у планах – довести до 1,5 тис.

- Що краще, на Вашу думку, – управляти приватним чи державним аеропортом, наприклад "Борисполем"?

- Я не маю досвіду управління державним об'єктом, але, на моє глибоке переконання, держава не має керувати бізнесом. У всіх розвинених країнах держава обмежується функцією забезпечення рівних конкурентних умов для бізнесу і не втручається в нього.

Якщо держпідприємством управляють державні менеджери, то це вже нерівні конкурентні умови для інших. Держава завжди матиме на своїх підприємствах конкурентну перевагу з наявністю фіскальних, силових і будь-яких інших важелів впливу на конкурентне середовище.

Я переконаний, що держава не повинна займатися бізнесом. Функція держави – регулювання, перерозподіл державних коштів у розвиток інфраструктури, а бізнес – це не до держави.

На прикладі "Борисполя" ми бачимо втручання держави в цінову політику, я навіть сказав би – спроби тиску шляхом демпінгу, а це в принципі неконкурентно. Ну і управляти такими підприємствами важко, оскільки менеджер з одного боку має відповідати критеріям бізнесу, а з іншого – критеріям держчиновника, а це дві несумісні функції. Або ти бізнесмен, або чиновник, який покликаний регулювати бізнес. У цьому складність.

Повертаючись до розвитку аеропорту "Київ". Наступним етапом збільшення пасажиропотоку, прибутку та платежів у бюджет стане реконструкція злітно-посадкової смуги аеродрому. ЗПС на сьогодні перебуває в експлуатації близько 10 років і поступово стає непридатною. Для гарантування безпеки польотів необхідно в найближчі два-три роки провести капремонт злітно-посадкової смуги із закриттям аеропорту на рік.

Але тут ми стикаємося з тим, що ЗПС сьогодні належить комунальному підприємству, тобто громаді міста, і тільки таке підприємство може здійснювати її реконструкцію. Щоб залучити приватне фінансування на реконструкцію смуги (а це логічно) необхідно вирішити питання передання ЗПС або в концесію, або в оренду приватному інвестору на умовах проведення реконструкції. Це завдання стоїть перед нами на наступні два-три роки: забезпечити реконструкцію смуги або за рахунок муніципального бюджету, або із залученням приватного інвестора.

- У продовження: як проходить робота з держчиновниками? Чи завжди вдається роз'яснити все, що необхідно?

- Чиновники – це велика маса людей, які працюють у багатьох сферах. У кожному з відомств є десятки чиновників, з якими нам доводиться контактувати. Сказати, що з усіма виходить або навпаки, не можна. Десь виходить краще, десь гірше, десь заходимо в глухий кут, але, хоч там як, досягаємо компромісів, взявши за основу доцільність і здоровий глузд. Спілкування йде.

- Скільки разів Вам хотілося піти з посади в класичний приватний бізнес?

- Жодного разу. Адже й це приватний бізнес. Не виникало у мене бажання залишити аеропорт.

- Щодо роботи з лоу-костами. Ще рік тому, коли була спроба першого заходу Ryanair, Ви висунули абсолютно протилежні тези, пояснивши, що економічно недоцільно йти на низку поступок. З точки зору дня сьогоднішнього, Ви вважаєте ту позицію виграшною?

- На той момент, коли ірландська Ryanair вступила в переговори, в нашому аеропорту вже працювали шість лоу-кост компаній, які забезпечували абсолютно зрозумілу цінову політику в сегменті дешевих авіаперевезень. Зараз ми ведемо переговори ще з двома-трьома компаніями, які виходять на ринок.

Є ціна, яку платить авіакомпанія за одного пасажира, що вилітає з аеропорту. Вона сформована не зі стелі, а в результаті детальних економічних розрахунків та затверджується державними органами. Це аеропортові збори. Держчиновник перевіряє правильність розрахунків, не дозволяючи закладати надрентабельність, прибутковість становить близько 15%, решта – собівартість. Ця ціна затверджується. В аеропорту "Київ" така ціна становила близько $24 на одного пасажира, і ця ціна влаштовує всі авіакомпанії, що літають. При цьому передбачено прозору систему знижок – чим більше авіакомпанія літає, тим менше вона платить. При великих обсягах перевезень ціна може зменшитися практично вдвічі, і це логічно.

Коли приходить нова авіакомпанія, яка не зробила жодного рейсу, і просить надати знижку з $24 до $7, ми розуміємо, що аеропорту це економічно невигідно. Наш аргумент був простий – неможна купити за $7 те, що коштує $24. Так, можна купити дешевше, але через систему знижок, показавши значний пасажиропотік. Ryanair це не влаштувало, вони хотіли з першого дня отримати $7 на пасажирі, а ми не могли піти на ці умови.

Те, що відбувалося у "Борисполі" – це якраз яскравий приклад тиску держави на бізнес на догоду політичним амбіціям. І те, що прийнято в цьому аеропорту, ми розцінюємо як демпінг щодо інших учасників ринку, тому що $7 не забезпечують компенсації витрат підприємства.

- За таких умов менеджеру справді нелегко. Скажіть, якби Вам запропонували очолити "Бориспіль" чи подібний державний об'єкт, Ви погодилися б?

- Я не працюю на державних посадах і завжди кажу це відкрито. Мені це нецікаво.

- А чи вважаєте за потрібне змінити щось в управлінні аеропортом "Київ"?

- Оскільки зростає пасажиропотік, то збільшується навантаження на всі служби аеропорту. Зі збільшенням навантаження виникають всілякі варіанти оптимізації технологічних процесів. Можна піти двома шляхами. Перший – збільшення персоналу пропорційно збільшенню кількості пасажирів. Другий – впровадження нових технологічних рішень, які дадуть можливість забезпечити більшу кількість послуг з тією ж кількістю співробітників. Це стосується стійок електронної самореєстрації, пристроїв автоматичного прийому багажу та інших технологічних удосконалень. Це нескінченний процес.

- На вашу думку, чи виправдана ініціатива вкладання грошей в аеропорти Білої Церкви, Гостомеля тощо?

- Побудувати можна все, головне, щоби був економічний сенс. Якщо в процесі розвитку якоїсь галузі бере участь бізнес, то він завжди прораховує можливі видатки і можливі прибутки, щоб зрозуміти окупність. Коли процесом інвестування займається держава, то питання окупності в принципі не повинно стояти. Держава має будувати інфраструктурні об'єкти – дороги, порти й аеропорти, але управляти ними повинен приватний бізнес, тоді це буде економічно виправдано.

Якщо говорити про перспективи розвитку аеропортів у 40-60-кілометровій зоні від Києва на правому березі Дніпра, то я вважаю, що сучасний великий аеропорт таких параметрів, як "Бориспіль", необхідний. Де його розмістити – питання скоріше маркетингове. Звісно, там, де краща логістика, де краще забезпечена геометрія руху повітряних суден. Такий аеропорт потрібен, питання – за чиї гроші його будуватимуть. Якщо це будуть державні гроші, це добре, але важливо отримати не другий "Бориспіль", а аеропорт, який працює на конкурентних засадах і перебуває на управлінні у приватного бізнесу.

РЕКЛАМА
Загрузка...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Голова "Укрцементу": збільшення виробництва цементу можливе лише за умови покращення залізничних перевезень

Заступник міністра охорони здоров'я П.Ковтонюк: "Амбулаторна меддопомога розпочне реформу з другого кварталу 2019 року"

Лілія Гриневич: Я не бачу можливості зменшувати кількість охоплення стипендій

Глава НКРЕКП: З 1 січня плануємо зменшити тарифи на вхід-вихід з ГТС принаймні вдвічі

Радник з приватизації ОПЗ: З українськими олігархами у нас немає жодних зв‘язків

Голова НКРЕКП: Сподіваюся, що низькі тарифи "Енергоатома" стимулюватимуть до зниження тарифів іншу генерацію, а не навпаки

Голова НКРЕКП: Ми сигналізуємо, що ринок електроенергії запрацює і не треба марнувати час

Ю.Филюк: У Франківську будується дуже багато житла, а якісна комерційна нерухомість відсутня

Голова Мінфіну Оксана Маркарова: Ми плануємо створити Агенцію з управління державним боргом

В.о. директора Фонду енергоефективності: Сподіваємося прийняти перші заявки від ОСББ вже на початку 2019 року

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА