Ексклюзивне інтерв'ю командувача операцією Об'єднаних сил генерал-лейтенанта Сергія Наєва агентству "Інтерфакс-Україна".

З початку ООС на Донбасі минуло більш ніж сім із половиною місяців. Які ключові зміни у життєдіяльності Донецької та Луганської областей відбулись із запуском ООС? Які поставлені перед силами і підрозділами цілі були реалізовані за цей час, які проекти близькі до впровадження/запуску? За якими напрямами діяльності наразі прогресу немає або він недостатній чи незадовільний, і чому?

Запровадження нового формату військової операції, як операції Об’єднаних сил, засвідчило її ефективність вже із перших тижнів.

По-перше, Об’єднані сили забезпечили повний контроль усієї лінії зіткнення, що є визначним фактором у дотриманні належного рівня безпеки та стабільності у районах ведення операції.

По-друге, формат Об’єднаних сил встановив ефективну взаємодію з військово-цивільними адміністраціями щодо забезпечення життєдіяльності відповідних територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення, таких, наприклад, як організація гуманітарного розмінування, реконструкція та відновлення важливих об’єктів соціальної інфраструктури, відновлення пріоритетних соціальних послуг, доступу до правосуддя - тобто найголовніших чинників суспільної безпеки, примирення та розвитку довіри громадян. Звісно, насамперед це стосується населених пунктів, що наближені до лінії зіткнення.

Водночас хочу зауважити, що головним чинником, який робить неможливим настання повноцінного миру на Донбасі наразі є постійна ескалація напруги з боку російсько-окупаційних військ.

За час проведення ООС військовими під контроль України повернули кілька населених пунктів, а на деяких ділянках лінії зіткнення наші підрозділи закріпились на нових позиціях. Можете підсумувати здобутки в цьому плані? Як вплинули ці кроки на тактичну ситуацію у визначених районах? Чи має повернення цих територій суттєвий вплив на диспозицію сил у регіоні загалом?

Ми укріпили наші позиції довкола кількох населених пунктів, які за Мінськими домовленостями входять до складу територій, підконтрольних Україні. Це, насамперед, убезпечує місцевих мешканців, оскільки бойові дії вестимуться далі від їхніх осель. Крім того, в взятих під контроль Об’єднаних сил населених пунктах одразу ж відновлюються державні інституції та найважливіша соціально-економічна інфраструктура.

Зміна тактичного положення значною мірою убезпечує також здоров’я та життя особового складу, поліпшує умови спостереження за противником та ведення оборонного вогню у відповідь на обстріли російсько-окупаційних військ.

Які оціночні втрати в живій силі та техніці поніс ворог за цей період?

За даними нашої розвідки, від початку операції Об’єднаних сил втрати противника становили близько 450 вбитими та близько 850 пораненими. Крім того, знищено 28 одиниць військової техніки.

Ми надаємо і далі надаватимемо адекватну відповідь на кожен випадок обстрілів зі сторони окупаційних військ. Жоден постріл ворога не залишається безкарним!

Чи виплачуються бійцям ООС нагородні за знищену техніку противника?

Від початку проведення операції Об’єднаних сил видано 97 наказів на виплату грошових винагород в ООС на загальну суму 22,5 млн. гривень. З них понад 1,5 млн гривень виплачено за знищення ворожої техніки, за участь у бойових діях – понад 17 млн. та більше 2,8 млн за виконання завдань.

Які нові види озброєння та військової техніки мають та використовують підрозділи ООС? Загалом, як Ви оцінюєте рівень забезпечення оновленим спорядженням, озброєнням та технікою задіяними в операції сил? Яке приблизно у підрозділах, з урахуванням їхньої приналежності до різних служб і відомств, співвідношення нового або модернізованого оснащення та техніки до застарілих аналогів?

Сьогодні у Збройних силах успішно виконується стратегія із переозброєння механізованих, мотопіхотних бригад, щоб кожна з них мала сучасні протитанкові ракетні комплекси. Нині маємо в підрозділах сучасні вітчизняні протитанкові засоби – ПТРК "Стугна", "Корсар", які ефективно застосовуються в бойових умовах. Багато уваги приділяється забезпеченню підрозділів тепловізійними прицілами, антиснайперськими комплексами, станціями радіоелектронної боротьби та безпілотними літальними апаратами для здійснення аеророзвідки та координування вогню.

Загалом, уся техніка, що стоїть на озброєнні, здатна виконувати завдання за призначенням, зокрема із застосуванням нових тактичних прийомів.

Яким, на Вашу думку, буде подальший перебіг подій на Донбасі у випадку, якщо ситуація розвиватиметься у тому ж руслі, що й в останні місяці: вилазки ворожих ДРГ, снайпери, безсистемні обстріли українських позицій по всьому фронту з різних видів озброєння та артилерії?

Об’єднані сили перебувають у стані повної бойової готовності. У нас достатньо сил та засобів, щоб ефективно протидіяти агресії у разі ескалації конфлікту. Весь силовий блок перебуває під єдиним керівництвом у готовності адекватно відреагувати на будь-які зміни обстановки. Як би противник не намагався змінювати тактику своїх дій, ми завжди готові йому відповісти і в нас є чим це зробити.

Чи є в штабі ООС інформація щодо обстановки на окупованих територіях Донбасу, а точніше в угрупувань, що контролюють окремі райони Донеччини та Луганщини? Чи є дані щодо чисельного складу дислокованих там ворожих підрозділів, а також щодо наявної у них техніки та важкого озброєння? Можливо, відомо, який морально-психологічний стан бойовиків?

Нам відомо про наявність на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей російських регулярних військових формувань – першого та другого армійських корпусів загальною чисельністю близько 32 тисяч осіб, 11 тисяч з яких – росіяни. Керівні посади цих формувань обіймають кадрові офіцери та генерали Збройних сил Росії.

Зауважу, що це не добровольче ополчення так званих "ЛНР/ДНР", це регулярні підрозділи, які за своєю системою управління підпорядковуються штабу восьмої загальновійськової армії, що дислокується в місті Новочеркаську Російської Федерації.

Основу їхнього озброєння становить радянська техніка, втім, не рідкість на частково окупованих територіях і сучасне російське озброєння зокрема, засоби радіоелектронної боротьби "Репеллент", "Житель", "Шиповник-Аеро". Саме за допомогою цих комплексів російсько-окупаційні війська перешкоджають роботі БПЛА СММ ОБСЄ на окупованих територіях Донецької та Луганської областей і на глибину до 60 км від лінії розмежування на території, контрольованій Урядом України.

З огляду на суттєве нарощування росіянами військової присутності в Азовському морі, наскільки високо Ви оцінюєте загрозу висадки морського десанту на нашому узбережжі? Які заходи вживаються у світлі такої загрози? Чим українські війська готові "зустріти" ворога у випадку його спроби десантування з моря? Можливо, є якісь додаткові превентивні заходи, які б могли бути реалізовані на узбережжі Азовського моря задля покращення диспозиції українських військ, або/та для максимального ускладнення спроби висадки десанту ворогом?

У цьому контексті, чи достатньо захищений Маріуполь та організована його оборона як з суші, так і з моря?

Наразі у військовому відношенні українське узбережжя Азова надійно захищене. Для недопущення вторгнення противника зі сторони акваторії Азовського моря, Об’єднані сили вжили комплекс заходів із вдосконалення системи оборони на цій ділянці, підвищення рівня боєздатності частин і підрозділів, що оперують на цьому напрямку. З Командуванням ВМС ЗС України налагоджена взаємодія з питань обміну розвідувальною інформацією про повітряну, наземну та морську обстановку. Крім того, у складі Об’єднаних сил створено угруповання протидесантної оборони, завданнями якого є посилення охорони морського узбережжя Азовського моря. Щодо Маріуполя, то там створена потужна лінія оборони. Місто надійно захищене і з суші, і з моря, і повітря.

Зважаючи на протяжність лінії зіткнення на Донбасі та обмежену кількість залучених до ООС підрозділів, чи достатньо налагоджена система оборони? Які рішення могли б бути додатково реалізовані задля укріплення оборонних рубежів? Які сили і засоби потрібно залучити для цього?

Об’єднані сили продовжують зміцнювати оборонні укріплення на лінії зіткнення з російськими окупаційними військами. Ми постійно облаштовуємо фортифікаційні споруди, укриття для особового складу і військової техніки, щоб не допустити втрат наших військових. Бригади, задіяні в проведенні операції Об’єднаних сил, нарощують свою міць, що ми бачимо під час кожного тренування чи навчання. Щодо особового складу, то Об’єднані сили укомплектовані достатньою кількістю, щоб виконати завдання зі стримування агресії Російської Федерації, а у разі відкритої агресії – її відсічі та утриманні утримуваних рубежів.

Повідомлялось, що у 2015/2016 роках на Донбасі українська сторона споруджувала ешелоновану оборону, в рамках якої, окрім власне передових позицій біля лінії зіткнення, також зводили другу та третю лінії. В якому стані перебувають фортифікаційні споруди та інженерні укріплення другої та третьої ліній? Як їх нині використовують підрозділи ООС?

Фортифікаційні споруди ІІ-ІІІ лінії оборони, до зведення яких у 2015-2016 роках долучалися усі обласні адміністрації України, наразі перебувають під охороною підрозділів НГУ та Збройних сил. На цих об’єктах періодично вживаються заходи щодо їх підтримки та, за потреби, ремонту. У разі необхідності вони здатні забезпечити виконання завдань за призначенням військ, які їх займатимуть.

Як вплинуло на ООС введення з 26 листопада в дію правового режиму воєнного стану, зокрема в Донецькій і Луганській областях? Чи отримала ООС підкріплення або інше підсилення у зв’язку з воєнним станом? Чи збільшилась кількість завдань, що виконують підрозділи ООС на Донбасі?

Яким чином введення воєнного стану позначилось на житті місцевих мешканців, діяльності військово-цивільних адміністрацій?

Як Ви вважаєте, чи є необхідність у продовженні військового стану у цих областях?

Введення воєнного стану практично не вплинуло на життя цивільного населення Донецької та Луганської областей. Воєнний стан стосувався лише резервістів першої черги, оскільки Міністерству оборони та Генштабу доручено уточнити мобілізаційний план Збройних Сил та провести навчальні збори з цією категорією військовозобов’язаних.

Усі підприємства, установи, школи, дитсадки, лікарні, об’єкти соціальної сфери, КПВВ працювали у штатному режимі.

Більшість заходів, реалізованих у рамках воєнного стану, стосувалися військових частин Збройних сил України та інших складових сектору безпеки і оборони, включених до складу Об'єднаних сил. 

Ми здійснили заходи із нарощування сил і засобів розвідки, у рази збільшено перевірки боєздатності військових частин, збільшено кількість заходів безпосередньої підготовки штабів та підрозділів до відбиття агресії. Я та командири оперативно-тактичних угруповань провели воєнно-польові поїздки за всією лінією зіткнення та на морське узбережжя, під час яких на місцях вивчався стан та розташування ворога, його можливі дії, надавалася допомога в укріпленні оборони.

Інженерні підрозділи ЗСУ, що у складі об’єднаних сил, активно залучаються до відновлення зруйнованих під час бойових дій або підірваних бойовиками мостів на Донбасі. В яких іще заходах із відновлення інфраструктури та допомоги місцевим жителям беруть участь підрозділи ООС?

Об’єднані сили стоять не лише на захисті інтересів держави зі зброєю в руках, а й активно відроджують окремі сфери життєдіяльності сходу України. Сьогодні сюди, до міст та селищ, повертаються мешканці, а це означає, що мають повернутися і нормальні соціально-побутові умови. Для цього підрозділи цивільно-військового співробітництва зі складу Об’єднаних сил беруть активну участь у відновленні водо- і газопостачання населених пунктів, відбудові житлових приміщень, ремонту об’єктів соціального призначення. Передусім, йдеться про райони, які безпосередньо межують із лінією зіткнення. Крім того, в нашій діяльності присутня також і потужна гуманітарна складова, прикладом якої можна назвати гуманітарну ініціативу "Допомога Схід", метою якої є надання адресної допомоги дітям із населених пунктів поблизу лінії зіткнення, їхньому оздоровленні та лікуванні. Разом з нею ми запровадили мистецький проект "АRTперемир’я", що сприяє культурному відродженню регіону, відновленню та зміцненню духовних традицій населення.

Ми розраховуємо, що завдяки нашим зусиллям, завдяки зусиллям військово-цивільних адміністрацій, нам вдасться створити на території Донецької і Луганської областей соціальні та правові умови, що будуть потужним стимулом для повернення додому для тих громадян, які нині опинилися під окупацією