18:58 09.07.2019

Перехід армії на стандарти НАТО триватиме 7-10 років при належній увазі держави - екс-начальник Генштабу Замана

7 хв читати
Перехід армії на стандарти НАТО триватиме 7-10 років при належній увазі держави - екс-начальник Генштабу Замана

Ексклюзивне інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" екс-начальника Генштабу ЗСУ (2012-2014), кандидата в народні депутати за списком партії "Сила і честь" Володимира Замани

Які проблеми у Збройних Силах, на Ваш погляд, є найгострішими сьогодні?

Ситуація дещо ускладнилася у зв'язку з тим, що конфлікт затягується. Він перебігає в нединамічному стилі, тому велика кількість особового складу вже втомилася від війни, коли немає результату, немає конкретних завдань. Небезпечно, що значна частина людей, які отримали бойовий досвід, звільняється.

Інше питання – якість озброєння і техніки, що закуповується і постачається в ЗСУ. Коли вони неякісні, немає впевненості в надійності – це, мабуть, найстрашніше для військовослужбовця.

Об'єктивно треба зазначити, що за ці роки зроблено доволі багато позитивних речей у забезпеченні особового складу, наприклад, у налагодженні харчування.

Попри позитивні речі за останні 5 років, по суті, наші Збройні Сили залишаються тією ж радянською армією не в кращих її традиціях. Ми не перейшли до професійних збройних сил. Не викорінили корупцію, не вирішили питання із запасами матеріально-технічних засобів.

Як щодо кількості озброєння і техніки в ЗСУ?

У 2014 році в силу різних причин була втрачена значна кількість озброєння. До нинішнього часу питання забезпечення озброєнням і технікою, навіть старими радянськими, відремонтованими зразками, не вирішено. Укомплектованість бажає бути значно кращою. І питання з корупцією в оборонно-промисловому комплексі не додають впевненості, що найближчим часом це питання буде вирішене.

Радянській техніці 40-50 років. Вона морально, фізично старіє. Нових зразків у Збройних Силах невелика кількість. Над цим треба працювати.

Але дуже гостро стоїть питання якості цього озброєння і техніки. Не все найкраще, що є в країні, не все, що можуть вироблять приватні підприємства, потрапляє до Збройних Сил. З різних причин, зокрема через лобіювання представниками влади інтересів певних підприємств.

Як Ви оцінюєте бойову готовність сил, що перебувають у зоні проведення ООС?

Питання досить складне, гостре, і воно погіршується. Насамперед це стосується особового складу. Укомплектованість бажає бути кращою. Ця проблема є.

Як скоротити кількість "уклоністів" від призову?

На мою думку, армія, народ і держава – взаємопов’язані речі. Народ ненавидить владу. Люди відмовляються захищати державу, коли це потрібно, уособлюючи її з владою.

На мою думку, реформування Збройних Сил – це не завдання лише Збройних Сил. Вони самі себе зсередини реформувати не можуть. Реформування ЗСУ можливе лише разом із державою. Держава буде покращуватися – будуть покращуватися і Збройні Сили.

Без вирішення питання професіоналізації, без створення професійного ядра ми далі кроку не зробимо.

Я спілкувався з військовослужбовцями. Підвищенням грошового забезпечення питання залучення людей в армію не вирішити. Це треба робити комплексно. Насамперед соціальним забезпеченням військовослужбовців.

Ним не повинні займатися якісь чиновники. Має бути закон, система, завдяки яким соціальне забезпечення військовим буде надаватися автоматично, а не в ручному режимі.

Чи можливо зробити армію повністю професійною?

Однозначно треба перейти на військову службу за контрактом. Ми почали цей процес у 2005-2006 роках. Необхідно відмовитися від військовослужбовців строкової служби. Армія має бути повністю професійною.

Але не всі контрактники є воїнами, професіоналами. Такими є 15-20 осіб із сотні. За них треба триматися. З них треба робити касту професіоналів. Це сержанти, інструктори, певні спеціалісти. З ними треба заключати довгострокові контракти, давати забезпечення. Таким чином створити ядро Збройних Сил. Скільки їх там буде – залежить від можливостей держави.

Іншими укомплектовується решта посад в армії. Це дасть можливість стабілізувати Збройні Сили. Тоді з’явиться сержантський склад, професіоналізм. І техніка не буде виходити з ладу так швидко, як зараз.

Ядро професіоналів буде дисциплінувати та мотивувати інших військових.

Як іде процес приведення військових стандартів до норм НАТО?

До стандартів НАТО треба йти. Швидко ми їх не досягнемо. Стандарти Альянсу ми запроваджуємо приблизно з 2005 року. Є підрозділи, які вже досягли взаємосумісності з підрозділами країн НАТО. Станом на 2013 рік це рота морської піхоти і 13-й батальйон 95-ї бригади.

Чому тривалий час немає серйозного прогресу в цьому питанні? Ми не стабілізували Збройні Сили. Підготували якийсь підрозділ, особовий склад звільнився, офіцери пішли на підвищення. І рівень підрозділу відкочується назад.

На першому етапі треба вирішити питання особового складу, щоб дорогу зброю – безпілотні літальні апарати, тепловізори, снайперські гвинтівки – давали в руки навченим професіоналам. І щоб 10-15 років мінімум ці фахівці лишалися працювати.

Певний прогрес у реформуванні Збройних Сил вже є. Чогось досягли, але не закріпили. Має бути ядро особового складу, яке тривалий час стовідсотково повинно служити в Збройних Силах.

Питання також у знанні англійської мови.

Крім того, взаємосумісними повинні бути автоматизована система управління військами, автоматизована система контролю повітряного простору. Над цим працюємо, але це складно.

Якщо держава буде приділяти увагу запровадженню стандартів Альянсу в українській армії, думаю, перехід займе 7-10 років. Одна із причин гальмування запровадження стандартів НАТО – зміна зовнішньополітичного вектору держави.

На мою думку, треба дивитися, чи на місці у нас ті чи інші структури. Наприклад, в США Національна гвардія – у складі збройних сил.

Ще приклад. У нас Головне управління розвідки, Військова служба правопорядку підпорядковані міністру оборони. А мають бути підпорядковані начальнику Генерального штабу.

Вважаю, що в державі ми ще не приступали до серйозного реформування Збройних Сил.

На фінансування оборонної сфери передбачено 5% ВВП. Чи достатньо цього?

Для нас 5% - це суттєво. До 2014 року у нас фінансування доходило до 1%. Цього бюджету вистачало тільки на утримання Збройних Сил. Про розвиток не йшлося.

Але ми повинні розуміти, що 5% - не тільки на ЗСУ, але і на Національну гвардію, Міністерство внутрішніх справ. Суто на ЗСУ реально йде близько 2,5% ВВП.

У цьому питанні у нас один шлях – оптимізувати Збройні Сили. Є структури, без яких можна обійтися. Це питання болісне, оскільки вони надають робочі місця. Але в умовах дефіциту коштів такі заходи необхідні.

Приклад. Є Військовий інститут при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Він готує перекладачів, юристів, фінансистів. Бюджет закладу станом на 2012 рік був близько 50 млн гривень на рік. Багато випускників цього вишу після навчання йдуть працювати в цивільну сферу. Ми витрачаємо серйозні кошти, а ефективність низька.

Треба рішуче позбавлятися того, без чого можемо обійтися, і більш ефективно використовувати фінансування. Більше 5% ВПП на оборону держава собі дозволити не може.

Ваше ставлення до розведення сил у Станиці Луганській. Чи можливе продовження цього процесу на інших ділянках фронту?

5 років була ситуація, коли нашій владі не потрібна була ні перемога, ні мир. Для перемоги треба було не красти, ефективно використовувати кошти.

Вічно війна тривати не може. Моє ставлення до розведення військ позитивне. Цей процес започаткований. Я маю надію на те, що він буде продовжений.

Чи можливо досягти врегулювання на Донбасі на основі Мінських угод? Чи необхідно досягнення інших домовленостей?

Я впевнений, що питання Донбасу і Криму не можна розділяти. Їх треба вирішувати в комплексі. Якщо ми зараз підемо шляхом вирішення питання Донбасу, то ускладнимо проблему Криму.

Досягти урегулювання ситуації на Донбасі виконанням Мінських угод, мені здається, проблематично. Треба знаходити інші шляхи з допомогою міжнародної спільноти, в першу чергу, США та Великобританії.

Я не бачу вирішення питання по Донбасу найближчим часом. Припинення вогню – так, можливе. А в подальшому буде чи то заморожений конфлікт, чи то розблокування торгівлі.

Поки не наведемо лад у країні, жодної мови про повернення або якесь урегулювання на Донбасі не може бути. Мені здається, буде успіх в економічних та соціальних реформах – буде успіх у вирішенні цього питання.

Як оцінюєте призначення Руслана Хомчака начальником Генштабу? Якими якостями має володіти міністр оборони?

Хомчак – досвідчена, розумна людина. Він має бойовий досвід, має певні негативні моменти своєї військової служби під час конфлікту на Донбасі. Але від помилок ніхто не застрахований. Головне – щоб людина робила висновки. Без досвіду, навіть негативного, не може з'явитися розуміння і бачення.

Думаю, що Хомчак буде ефективним начальником Генерального штабу. В нього є бачення. Він має розуміння, що не треба плутати політичні рішення і військові. Для нього військова доцільність і життя людей – на першому місці. Боєздатність та підготовка Збройних Сил – на першому місці.

Щодо міністра оборони. В державі треба вирішити багато питань для забезпечення готовності до агресії. Міністром оборони має бути досвідчена людина, хай навіть із досвідом військової служби в радянських збройних силах.

Є генерал-лейтенант Лев Миколайович Гнатенко, який пройшов серйозний шлях. Він може бути міністром оборони.

Виходячи із завдань української армії, має бути сформована концепція бойових дій. Після цього вирішувати питання кількості особового складу, визначити потреби у зброї та техніці.

Через ставлення держави до Збройних Сил як до чогось другорядного, через залишкове фінансування протягом тривалого часу ми багато втратили.

 

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Голова НСЗУ: "Ми просимо у Мінфіну додаткові кошти для Програми медичних гарантій"

Баканов: У переговорах зі звільнення українців ми продемонстрували, що життя громадянина безцінне

Глава НАГС Ващенко: Проект перезавантаження держслужби розроблявся за нашої участі

IFOM показав, що лікар в Україні знає лише третину від необхідного - екс-заступник міністра охорони здоров'я Лінчевський

​​​​​​​Гриневич: В освіті не можна приймати волюнтариські рішення

Керуючий партнер юридичної фірми INTEGRITES: "Перші аукціони відбудуться у 2020 році, і тільки тоді ми зрозуміємо, як вони вплинуть на ціну"

Комітет ВР із соцполітики до 1 січня 2020 року розробить і внесе новий Трудовий кодекс - претендент на посаду голови комітету Третьякова

Зеркаль: Звільнення політв'язнів - це те, чого зараз чекають від Москви

Ми проводимо такий аудит мережі медустанов, який нікому і не снився - голова НСЗУ Олег Петренко

Гусєв: Херсонщина має стати пілотним регіоном для реформ та ініціатив команди президента Зеленського

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА