14:47 06.09.2019

Глава НАГС Ващенко: Проект перезавантаження держслужби розроблявся за нашої участі

17 хв читати
Глава НАГС Ващенко: Проект перезавантаження держслужби розроблявся за нашої участі

Ексклюзивне інтерв'ю голови Національного агентства України з питань державної служби Костянтина Ващенка агентству "Інтерфакс-Україна"

За останні роки прогрес у реформуванні державної служби був очевидний, без сумнівів. Але головна претензія, що реформа відбувалася повільніше, ніж очікувалося. У чому була основна причина?

Мені здається, що за останні п'ять років ми зробили дійсно багато, щоб наша державна служба стала європейською і базувалася на принципах політичної нейтральності, професіоналізму і оцінки службовців на основі результатів роботи.

Водночас, якщо говорити про темпи, то, звичайно, хотілося б, щоб вони були більші. Та треба зважати на декілька обставин. По-перше, ми починали, можна сказати, з мінусової точки, коли ми мали абсолютно розбалансовану державну службу, яка піддавалася політичним впливам, коли ключовим для кар'єри держслужбовця була демонстрація лояльності до керівника, коли були відсутні чіткі правила вступу на державну службу і звільнення з неї. А найголовніше – це заробітна плата держслужбовців, особливо на місцевому рівні, яка не досягала прожиткового мінімуму. Відповідно, це створювало корупційні ризики і відсутність належної мотивації.

Друга причина полягає в тому, що сама по собі будь-яка реформа без зв’язку з іншими реформами не може мати результату. Якщо говорити про реформу державного управління загалом, то вона вимагала зміни трьох ключових складових: інститутів, процесів і людей. Закон "Про державну службу" зробив наголос на людині: хто такі держслужбовці, як вони мають потрапляти на службу, як має оцінюватися їх діяльність, яка має бути їх заробітна плата, які у них є права і обов’язки. Але без реформи Кабінету міністрів, без зміни підходів до прийняття рішень, без вирішення комплексу питань, для чого взагалі працюють держслужбовці і яку мету переслідують, виключно закон "Про держслужбу" не міг забезпечити ривок в налагодженні ефективної системи державного управління загалом. На жаль, новий закон "Про Кабінет міністрів" прийнятий не був, переобтяжений регламент Кабміну теж не був змінений, крім того, був заветований президентом закон "Про службу в органах місцевого самоврядування". Тобто друга причина – це несистемність.

Третя причина полягає в тому, що для будь-якої реформи необхідна політична воля. З одного боку, вона була у вищого керівництва держави. І не дарма, що однією із перших ініціатив після Революції Гідності була якраз зміна законодавства про держслужбу. До речі, і сьогоднішня влада знову починає з питання законодавства про державну службу, і це абсолютно зрозуміло. Але на етапі імплементації, при розробці вторинного законодавства, підзаконних актів, ми постійно наштовхувалися на певний спротив, і кожне рішення давалося достатньо складно. Часто доводилося йти на компроміси для того, щоб досягати результату. Але з точки зору часу, мені здається, дійсно було втрачено більше, ніж потрібно.

Експерти, які займаються реформою держслужби і держуправління в цілому, стверджують, що одна з основних причин повільної імплементації – це відсутність реального лідерства.

Роль керівників уряду – і Арсенія Яценюка, і Володимира Гройсмана – була великою. Вони в певний момент часу взяли на себе відповідальність переконувати інших членів уряду і стейкхолдерів цього процесу в необхідності змін правил гри. Водночас, такого роду реформи потребують щоденної роботи і уваги. Тому, я би казав, що скорше тут йдеться не про відсутність лідерства, а відсутність системного підходу в розумінні реформи держслужби як частини всіх реформ у країні.

Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроект про зміни до деяких законів України щодо перезавантаження влади, який вносить низку суттєвих новацій до законів "Про державну службу", "Про Кабінет міністрів" та "Про центральні органи виконавчої влади". З вами проводилися консультації під час підготовки цього документу?

Безумовно. Я би сказав так, що ми розуміємо, що такого ґатунку реформи є непростими, і впродовж останніх п'яти років ми моніторили і аналізували, що вдається, а що ні, щоб мати можливість корегувати. Національне агентство бачило ті моменти закону і процедури, які потребують вдосконалення. Ще навесні, до виборів, ми підготували проект змін до закону "Про державну службу". І коли у новообраних президента і парламенту постало питання, яким чином забезпечити перезавантаження влади і державної служби, ми подали свої пропозиції і брали участь у робочій групі. Той текст, який сьогодні є на сайті парламенту у вигляді законопроекту, значною мірою враховує наші пропозиції.

Давайте пройдемося по головним змінам, які пропонуються. Зокрема, в проекті вказується, що держсекретарі міністерств і Кабміну призначаються урядом без подання Комісії з питань вищого корпусу державної служби. Це означає відміну конкурсів на ці посади?

Я не буду приховувати, що дискусія була достатньо непроста по змінам до закону. Були новообрані парламентарі, які взагалі сповідували достатньо радикальний підхід, що "всіх потрібно змінити, закон скасувати і писати по-новому", тобто перезавантаження в радикальному значенні слова. Були й інші позиції. Мені здається, що цей пошук компромісів дав результат, який сьогодні може бути прийнятним для державної служби.

Але щодо конкурсів?

Так, були позиції і щодо скасування конкурсів, щоб дати керівнику самостійно вирішувати, кого брати на роботу, а кого звільняти. Ми переконали, що цього робити не можна. По-перше, це суперечить нашим зобов'язанням перед міжнародними партнерами, а по-друге, конкурс як механізм добору людей на держслужбу є інструментом, який діє у всіх країнах Європейського Союзу і не тільки. Тому конкурси ми зберегли, натомість, змінився баланс між рішенням конкурсної комісії і рішенням суб'єкту призначення. Якби ми скасували конкурси загалом, то ми би повернулися в ситуацію, від якої ми п'ять років йдемо.

Щодо призначень керівників центральних органів виконавчої влади і їх заступників, то законодавець пропонує за результатами конкурсу подавати декілька, але не більше п’яти кандидатур. Це не збільшить суб’єктивізм?

Коли в попередній редакції закону встановлювалася норма про подання однієї кандидатури на призначення, то вважалося, що такий підхід буде більш прозорий і зрозумілий, але і президент, і Кабмін завжди ставили питання, де їх роль у цьому процесі. І ця жорстка конструкція постійно спричиняла непотрібну дискусію, яким чином ці конкурси проходять. Мені здається, що запропонована система створить баланс. Тобто комісія скаже, що ось декілька кандидатів, які відповідають встановленим вимогам, а вам обирати. Це хороша робоча конструкція.

Щодо ЦОВВ зрозуміло. Але по держсекретарям все ж трохи інше формулювання, там прописано, що їх призначає Кабмін без подання комісії.

Так, там так написано. Але якщо говорити про мою позицію, то я вважаю, що державні секретарі – це такі самі службовці категорії "А", як і решта, і на них так само мають поширюватися конкурсні процедури. Ми на засіданні профільного комітету будемо мати дискусію з цього приводу. Також ми готуємо свої пропозиції з приводу певних неузгодженостей у проекті закону, які до моменту прийняття необхідно скорегувати, в тому числі стосовно норми про державних секретарів.

До речі, а закладені в законопроект формулювання мають таку опцію, що конкурсна комісія подаватиме суб'єкту призначення декілька кандидатур, а він може не обрати жодну з них і призначити когось іншого?

Ні, такого немає. Більше того, коли ми будемо прописувати порядок проведення конкурсу, ми будемо передбачати умову про те, що потрібно буде набрати певний мінімум балів, щоб тебе номінували. Не може бути так, щоб п'ять кандидатів взяли участь, один набрав 19 балів, останній набрав 2 і всіх п'ятьох подають. Будуть певні обмеження, щоб комісія була свідома того, що подає дійсно гідних кандидатів.

Ще одна цікава норма цього законопроекту, яка суттєво змінює підходи до держслужби, – це розширення підстав звільнення працівників в період зміни влади. А саме - суб’єкт призначення може звільнити держслужбовця категорії "А" з власної ініціативи або на підставі подання міністра чи керівником ЦОВВ протягом одного року з моменту призначення такого міністра чи керівника. Чи не поверне це нас до старої системи, коли після зміни влади буде повністю змінюватися чиновницький апарат, що в результаті знову призведе до деградації держслужби?

Сьогодні є політична воля спростити порядок. Реалізуючи цю волю, ми намагалися, і мені здається, нам вдалося, запропонувати певні механізми, яким чином це має виглядати, в разі, якщо приходить новий міністр і у нього немає "хімії" , наприклад, з державним секретарем. Тому, у нас виникло три варіанти, як діяти в цій ситуації. Перше – це те, що у нас запроваджується механізм ротації, якого не було. Це означає, що в межах однієї категорії держслужбовці можуть бути змінені місцями. Друге – це механізм позачергового оцінювання, коли встановлюються певні завдання на три місяці, а далі йде оцінювання. І, нарешті, є третій механізм, якщо не можна задіяти перший і другий. Коли є конкретний обґрунтований перелік претензій, то державний службовець категорії "А" може бути звільнений. В той же час, ми запропонували так званий "срібний парашут": у такому випадку звільнення йому виплачується шестимісячна заробітна плата, а також впродовж року він може без конкурсу бути прийнятий на посаду категорії "А". Тому, можна сказати, що дійсно повертається політичний вплив, і цього не потрібно приховувати, це наслідок політичної волі, яка сьогодні демонструється владною командою щодо перезавантаження.

Але мушу відзначити, що дуже важливо: інститут державних секретарів збережено. Я завжди казав, що реформа державної служби відбудеться тоді, коли ми побачимо, що буде з державними секретарями після виборів. Я думаю, зважаючи на сигнали, які є сьогодні, що половина, а можливо, і більше держсекретарів залишиться на своїх посадах. І як носії інституційної пам'яті, як люди, які допоможуть будь-якому міністру швидко увійти в курс справи, як люди, які орієнтуються в апаратній роботі і регламентних нормах, будуть виконувати свої функції.

Побачимо, як буде далі, але та кількість нових підстав для звільнень і їх широке формулювання відкривають можливість до масових звільнень у найближчому майбутньому.

Я не думаю, що будуть масові звільнення. Ми уже неодноразово це проходили, і жодного разу це не дало результату. Це певною мірою популістський підхід. Закон визначає рамку, а далі багато залежить, і ми будемо над цим працювати, від правильно виписаних процедур. Зокрема, порядки укладення контракту, встановлення невідповідності займаній посаді та інші. В той же час, в цих порядках має бути збережений баланс між керівником держслужби в органі і самим державним службовцем. Позаяк, сьогодні у держслужбовців більше прав, ніж у керівника, і доводиться чути багато скарг, що неможливо нікого звільнити. Тому, я вважаю, що тут цей баланс буде більш доцільним. Він і держслужбовців дисциплінуватиме, і надасть керівникам можливість впливати на кадрову політику.

Ваше ставлення до пропозиції повністю скасувати існуючий механізм оскарження, а натомість спрямовувати незгідного з чимось держслужбовця майже одразу до суду?

Це те, що мене найбільше хвилює у цьому законопроекті. Це те, про що я буду намагатися дискутувати з депутатами під час обговорення документу. Мені здається, що ця норма обмежить стабільність державної служби і впевненість службовця в своєму майбутньому. Ми за п'ять років дійсно створили достатньо серйозний механізм досудового захисту державних службовців, коли перш, ніж йти в суд, вони могли звернутися до Національного агентства чи до спеціальної комісії, щоб їх можливе порушення прав було розглянуте об'єктивно, і було прийняте відповідне рішення.

Хочу сказати, що за ці п'ять років приблизно в половині випадків рішення приймалося на користь державного службовця. Ця система продемонструвала свою дієвість. А якщо згадаємо, як це було раніше, коли тільки суди, то дай Боже, щоб в 2-3% випадків держслужбовці могли відстояти свої права. Тому, я вважаю, що в законопроекті збережена можливість контролю за законодавством про державну службу, але відсутній механізм, яким чином це робити, і це одна з тих неузгодженостей, які ми маємо виправити. Бо покладати цю роль тільки на суди сьогодні передчасно.

А хіба можливість контролю збережена? З того, що побачив, то депутати пропонують, навпаки, позбавити НАДС контрольної функції, більшість таких норм вилучаються з функціоналу відомства.

Погоджуюся. Я про це й кажу. Можливості НАДС впливати на захист державних службовців дійсно серйозно обмежені. Написано, що ми здійснюємо контроль, але не вказано, в який спосіб, тому ми зараз готуємо пропозиції, щоб хоча б частково цю ситуацію зберегти. Хочемо ми чи ні, але Національне агентство є для держслужбовців певним маяком – до нас апелюють, до нас дослуховуються і по суті, не будучи міністерством, ми формуємо політику в цій сфері.

Серед іншого пропонується дещо змінити підходи до формування Комісії з питань вищого корпусу держслужби, а саме усунути керівника НАЗК і представників від профспілок і роботодавців. Їх присутність не була ефективною в попередні роки?

Я вважаю, що інститут Комісії з питань вищого корпусу держслужби в цілому продемонстрував свою ефективність. Тепер, що стосується роботодавців і профспілок. Участь у комісії роботодавців і профспілок обґрунтовувалася тим, що їх роль була насамперед в оцінці компетентностей керівників місцевих органів. Потім, була зміна до закону, коли з державної служби були виведені керівники місцевих органів влади, і така обґрунтованість зникла. Тому сьогодні просто норма приводиться у відповідність. Натомість ми давно говорили, що комісії необхідний фахівець із роботи з персоналом, і ця норма тепер є.

А що з НАЗК?

Це була не наша пропозиція, це очевидно сталося на етапі доопрацювання депутатами. Логіка представництва НАЗК була в тому, що всі кандидати подають декларації, і такий представник міг під час конкурсу більш експертно поставити правильні запитання і провести попередню перевірку. Мені здавалося, що наявність представника НАЗК була б доцільною.

Ще одна глобальна новела – запровадження контрактної форми проходження державної служби. Яка, на вашу думку, головна мета такої ініціативи?

Головна політична настанова, яку ми сьогодні чуємо, - це перезавантаження, спрощення порядку найму і звільнення з посад, а також знайдення оптимального балансу між працівниками і керівниками держслужби. Ми шукали компромісне рішення, яке б давало б можливість більш гнучкого підходу у формуванні кадрового складу певних органів. І тоді виникла ідея додаткової опції. Тобто загальний порядок залишається – найм на державну службу на основі конкурсу. Але якщо керівник вважає, що на певні посади йому потрібні люди тимчасово, або до цих посад є окремі вимоги, то він може прийняти рішення до оголошення конкурсу визначити, що ці посади передбачають контракт від одного до п’яти років з можливістю продовження. Мені здається, що як опція це абсолютно нормально. Як мінімум вона не погіршує ситуацію, а робить більш чесними відносини між керівниками органів і державними службовцями. Який буде результат, ми будемо бачити після того, як ця норма запрацює.

Як ви оцінюєте практичну цінність прийняття і подальшого впровадження цього законопроекту для реформи держслужби і держуправління в цілому?

Я би розглядав це як новий етап розвитку державної служби. Принципи і підходи залишаються базовими. Натомість, мені здається, ці зміни дадуть можливість забезпечити прихід нових людей на державну службу, а тим хто сьогодні працює – ще раз довести, що вони не просто так обіймають свої посади.

Оплата державного службовця. Це важлива тема, яка напряму впливає на якість держслужби в цілому. Що потрібно змінити тут?

За останні п’ять років в цьому питанні дуже великий прогрес. Ми починали із ситуації, коли посадовий оклад, скажімо, спеціаліста районної державної адміністрації, був нижче за прожитковий мінімум. Сьогодні той самий спеціаліст має згідно із законом оклад у два прожиткових мінімуми плюс преміювання. Зараз ми спостерігаємо ситуацію, коли на місцевому рівні є черги людей на конкурси державної служби, бо це уже є конкурентна історія. Так само по всій системі зарплата росте.

Хоча це єдиний компонент, який мене ще не задовольняє, тому що ми ще не навели лад в оплаті праці, запровадження принципу "однакової оплати за однакову роботу", і взагалі, забезпечення ще більшої прозорості оплати праці. Тому сьогодні Нацагентством підготовлена концепція реформування оплати праці, яка буде виноситися на розгляд Кабінету міністрів. Вона передбачає подальше збільшення посадового окладу, ліквідацію всіх додаткових надбавок та інших речей, обмеження премій в 30%. Із надбавок залишається тільки "за вислугу років", що дозволяє утримувати людей на державній службі.

Наскільки реалізація цієї концепції реформування оплати праці підвищить зарплати держслужбовців у середньому "по палаті"?

Концепція передбачає, що мінімальний посадовий оклад має бути три прожиткових мінімуми. Тому можна звідси рахувати, що в загальному збільшення буде відсотків тридцять. До речі, за оцінками незалежних експертів, на низовому і середньому рівнях зарплата на держслужбі є конкурентною ринковій, а на рівні ТОП-менеджерів ще ні, але в перспективі ми будемо шукати можливості забезпечити конкурентність і тут.

А за контрактом буде передбачена можливість встановлення індивідуальних умов оплати?

Ні. Не може бути, що людину беруть на контракт на посаду головного спеціаліста і в неї прописано 50 тис. грн. зарплата, в той час, коли у інших головних спеціалістів 12-13 тис. грн. Єдине, що в межах загальної системи в контракті можуть бути визначені більш чіткі правила, за що людина отримує премію і коли ця премія може бути знята.

На якому етапі запровадження Інформаційна система управління людськими ресурсами (HRMIS)?

HRMIS, або система "ПоКлик" – це та сама держава в смартфоні, про яку всі сьогодні говорять, але над якою ми почали працювати пару років тому. Мова йде про переведення всіх процесів управління персоналом, всієї кадрової документації в електронний режим. Цей проект ми реалізуємо спільно зі Світовим банком і за підтримки Європейського Союзу. Він є дуже складним, навіть більш складний, ніж система "Прозорро" чи будь-який реєстр, який сьогодні діє, тому що система державної служби достатньо складна. Але, як тільки ми це зробимо, це в будь-який момент часу буде давати повну картину по кількості держслужбовців, по їх заробітній платі, по їх навчанню тощо.

Зараз у нас дуже важливий етап, а саме тестування програмного забезпечення. Ми це робимо спільно з переможцями тендеру, який відбувся за правилами Світового банку. Також у нас є група консультантів, яка допомагає це робити. Наше завдання, щоб на кінець року в пілотному режимі в декількох органах ця система запрацювала. Контракт передбачає, що повністю система "ПоКлик" має бути розгорнута в 2020 році. Контракт Світового банку передбачає, що до липня 2020 року система має бути запроваджена на рівні всіх центральних органах виконавчої влади, а далі уже на місцевому рівні.

Який наразі гендерний баланс на державній службі?

Хочу сказати, що європейську практику в 30% ми уже сьогодні маємо.

Скільки відсотків чоловіків на держслужбі йдуть у декретну відпустку?

Це поодинокі випадки. Переважно вони соромляться це робити і використовують це, в тому числі, як можливість сховатися на певний час, поки "дують якісь політичні вітри". Це моя оцінка, я можу помилятися. Сьогодні у державних службовців є така можливість, але, напевно, через суспільну думку, яке ще по-різному на це реагує, чоловіки цим не користуються.

Наскільки часто ви чуєте про факти сексуальних домагань на держслужбі?

Скарг ми таких не отримували, але самі цю тему сьогодні піднімаємо. Тобто ми напрацьовуємо методики і навчаємо служби управління персоналом по темам, які раніше не те що були табу, вважалося, що їх взагалі не існує. Наприклад, мобінг, коли людину просто виживають з колективу. Закон чітко прописує, що не має бути дискримінації за будь-якою ознакою, але одна справа написати, а інша - дати інструменти, яким чином діяти, щоб попереджати або реагувати на ці випадки.

Чому у нас люди не скаржаться на ці порушення? Не думаю, що у нас не виникає таких проблем…

Думаю, що це ще інерція мислення. Мені здається, що це або хибне розуміння, або боязнь суспільної думки. Але тут теж треба розмежовувати. Державні службовці більшу частину часу проводять на роботі, виникають і службові романи, навіть деякі переростають у родини. Тому треба вміти відрізнити романтичні стосунки між чоловіком і жінкою від якогось харасменту, не можна ж зробити так, щоб люди взагалі один на одного не дивилися. Грамотний ейчар має вміти давати оцінку і, за потреби, реагувати. Це все дуже тонкі матерії. Але ми на себе беремо функцію допомогти правильно розставляти відповідні акценти.

А наскільки гостро стоїть питання булінгу ЛГБТ на держслужбі?

Я не пригадую, щоб хтось скаржився на цю тему. Але моя позиція абсолютно чітка на цю тему – жодної дискримінації за будь-якою ознакою у вільному демократичному суспільстві, частиною якої є державна служба, бути не може. Якщо такі випадки будуть виникати, то реакція буде жорсткою. Якщо вина державного службовця буде доведена, то це буде мати достатньо серйозні санкції, в тому числі звільнення з держслужби.

Коли державна служба стане повністю доступною?

Ми сьогодні уже маємо певні досягнення. Зокрема, одна зміна, яку ми запровадили, - це участь у конкурсах людей з особливими потребами, наприклад, які мають проблеми з зором. Вони сьогодні мають можливість складати тести за допомогою шрифту Брайля. Для людей з проблемами рухового апарату теж пристосовано, а саме збільшено час і багато іншого. Не буду все перелічувати, але скажу, що ми адаптуємо для цього всі існуючі процедури. Водночас, ми працюємо над тим, щоб у держслужбовців було розуміння, що залежно від особливостей потреб людина може працювати не на кожній посаді. Тому потрібно чітко розуміти, які посади найбільш адаптовані для людей, залежно від того, які вони мають вади. Сьогодні у нас уже є випадки, коли люди з особливими потребами працюють, вливаються в колектив, почуваються на держслужбі нормально і є затребуваними – це є супер.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

13 тез щодо українсько-російських відносин

Крок, який варто зробити

Всі держпідприємства вже давно приватизовані – через менеджмент – голова комітету з питань економрозвитку Дмитро Наталуха

Михайло Радуцький: "Не можна вводити закон про медичне страхування поки ми не вирішимо питання, що робити з чорним налом і з зарплатою в конвертах"

Не можна вводити закон про медичне страхування до вирішення питання, що робити з "чорним налом" та із зарплатнею у конвертах – Михайло Радуцький

Разумков: Коли Рада стане лобістом інтересів України – це буде суперпарламент

Зоряна Скалецька: "Мої заступники і я не завжди задоволені якістю документів і проектів рішень, які нам пропонують прийняти"

Крістоф Ляйтль: Інвестори дивляться, чи вибере Україна верховенство права, чи скаже "ні" корупції

Виплата або невиплата пенсій на непідконтрольній території буде питанням урядової стратегії - Соколовська

Голова НСЗУ: "Ми просимо у Мінфіну додаткові кошти для Програми медичних гарантій"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА