17:38 15.01.2020

CEO "Оператор ГТС України" Макогон: Ми готуємо техніко-економічне обґрунтування для оптимізації системи

21 хв читати
CEO "Оператор ГТС України" Макогон: Ми готуємо техніко-економічне обґрунтування для оптимізації системи

Ексклюзивне інтерв’ю генерального директора ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" Сергія Макогона агентству "Інтерфакс-Україна"

Процес анбандлінгу цілком завершено чи залишилися якісь деталі?

Усе цілком завершено. 1 січня було підписано акт про передання державного майна в господарське відання компанії, в нотаріуса підтверджено зміни до статуту про зміну власника з "Укртрансгазу" на "Магістральні газопроводи України". Крім того, 1-го числа відбулася транзакція з купівлі в "Нафтогазу України" 912 млн куб. м газу для роботи ГТС, оплату буде здійснено впродовж двох років. Загалом усе повністю завершено, недопрацьованих питань немає.

Глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв говорив, що 3 січня планувалося перерахування першого траншу від НАК до ОГТСУ в рамках їхнього контракту з "Газпромом". Перерахували?

Ми отримали три суми. Найбільша – місячна передоплата за транзит, відповідно до тарифів, затверджених НКРЕКП, з розрахунку транзиту 178 млн кубометрів на добу. Ми отримали цю плату в повному обсязі – декілька мільярдів гривень. Потім ми отримали від "Нафтогазу" гроші за внутрішнє транспортування, оскільки НАК є постачальником газу для ТКЕ і населення. Також ми отримали гроші від "Укргазвидобування" як передоплату за транспортування газу, який вони видобувають. Усі три суми – це близько 4 млрд грн.

Чому транзит російського газу через Україну в перші дні січня сильно знизився? Є припущення?

Ми виконуємо всі заявки, які подає "Газпром". Скільки нам подають – стільки і транзитуємо. Я маю декілька гіпотез. Перша: "Газпром" сам здивувався досягнутій домовленості щодо транзиту з 1 січня. Можливо, вони готувалися до його переривання і зупинили продаж газу на січень, щоб у штрафні санкції не потрапляти. Думаю, що свята завершаться, вони розпочнуть продаж, і все дійде до обумовлених обсягів. Найголовніше, що вони нам платять за 178 млн кубометрів на добу, хоча ми й качаємо менше. Більше того, ми навіть економимо на паливному газі, деякі агрегати нам не потрібно вмикати.

Друга гіпотеза пов’язана з тим, що вони пристосовуються до роботи в європейському режимі номінація-реномінація, тому просто побоюються брати на себе відповідальність перед Заходом: якщо щось не так спрацює, і вони зазнають збитків за недопостачання. Є ризики для тих, кому робота за європейськими правилами в новинку, Румунія, Молдова. Але ми з ними працюємо, поки що проблем не бачу. Можливо, "Газпром" на період свят вирішив подивитися, як працюватиме їхня служба на кордоні Україна-Росія. На західному кордоні за європейськими правилами вже давно працює "Газпром експорт", а на східному – безпосередньо "Газпром", і вони там іще не такі просунуті. Тому відточують механізми й дивляться, як працює ланцюжок номінацій-реномінацій на всьому маршруті від РФ до країн ЄС.

Може, "Газпром" качає такі маленькі обсяги, щоб іще більше не знизити ціну в Європі?

Можливо. Вони готувалися до затяжної блокади, в них у Європі дуже багато свого газу в підземці. Плюс, як ви бачите, зима дуже тепла.

Реверс, який наразі йде через газопровід "Союз" через знижені обсяги транзиту, він потребує якихось додаткових витрат газу?

Потребує, але в межах розумного. Звісно, ідеальний для нас варіант – не включати реверс, але ми добре підготувалися для роботи в цьому режимі. В реверсному режимі ГТС України працювала лише у 2009 році, коли було повне відключення транзиту. Сьогодні ми бачимо, що все нормально функціонує. Тож усі інвестиції, внесені за останні два роки в рамках підготовки до нульового транзиту, доводять, що вони були правильними, дають нам змогу без проблем пройти цей січень.

Про який обсяг інвестицій ідеться?

Близько 3-4 млрд грн. У 2019 році в "Укртрансгазу" був рекордний обсяг інвестицій, якщо брати останні 5-10 років. Дуже багато роботи було виконано. Ми фактично всю нашу систему перебудували на реверсний режим. Не лише напрямок зі Словаччини, а й південний напрямок із Румунії. Як ви знаєте, Молдова до останнього моменту розраховувала отримувати газ із південного напрямку. Наразі газ продовжує йти через нас, але в середині грудня "Газпром" навіть забронював потужності з Болгарії до Румунії.

Була така цікава ситуація, що ми зі Словаччини отримували газу більше, ніж туди передавали. Словаки навіть були змушені робити фізичний реверс у себе – забирати газ на Lanžhot (Чехія) і транспортувати його в Ужгород, тому що газу, який надходить транзитом через Україну, бракувало, щоб забезпечити наші потреби. Адже "Газпром" постійно розповідав, що ніякого реального реверсу немає.

У чому була основна проблема тривалості переговорів зі словаками щодо interconnection agreement (IA)? Дискусія про те, на яких ГВС робити вимірювання – "Ужгород" чи "Вельке Капушани"? І про що в результаті домовилися?

Основна дискусія пов’язана з тим, що у словаків є транспортний контракт із "Газпромом" до 2028 року. Фактично "Газпром" був для них на кордоні Україна-Словаччина суміжним оператором TSO (transmission system operator), підтверджував номінації і т. д. "Газпром" їх повністю влаштовував, але не влаштовував нас, з огляду на те, що там були не європейські правила, ми взагалі не контролювали потоки газу, не було можливості робити віртуальний реверс.

Що це означає? Припустимо, якщо йде 100 млн кубометрів транзиту з України до Словаччини, то ми повинні мати право ці 100 млн кубометрів імпортувати віртуальним реверсом, без необхідності фізично вивозити газ у Словаччину й потім назад в Україну ввозити. Раніше ми не могли робити віртуальний реверс, тому й виникла потреба відкрити новий газопровід в Україну через Будинці (Словаччина). Але качати фізично газ в обидва боки немає жодного сенсу, ніхто так у Європі давно не працює – скрізь робиться взаємозалік зустрічних потоків газу (віртуальний реверс). Словаки дуже трепетно ставилися до свого контракту з "Газпромом". Він побудований за принципом "качай або плати", і "Газпром" оплачує ним дуже значні суми, хоча давно не використовує всі заброньовані потужності. Тому вони дуже не хотіли щось змінювати, посилалися на свій контракт. Натомість ми говорили про європейські правила, що ми всю країну з ніг на голову поставили, щоб упровадити Третій енергетичний пакет і європейські правила, а з’ясувалося, що все це не зможе запрацювати через якісь історичні контракти у Словаччині.

Основний аргумент словаків, що формально таких зобов’язань упроваджувати європейські правила в них немає, тому що все це відбувається не на кордоні EU–EU, а на кордоні EU–третя країна. Уся дискусія була такою. Тому відразу після підписання угоди з "Газпромом" у Відні я 30 грудня полетів до Брюсселя, туди на нашу вимогу також викликали словацький Eustream. У Єврокомісії точилися дуже палкі дискусії. Я розповідав, що була домовленість, що ми в Україні європейські практики впроваджуємо, анбандлінг у рекордні терміни зробили, а тепер виявляється, що більшість потрібних нам змін на кордоні не працюватиме. Дві доби майже сперечалися, доки словаки погодилися, і 31 грудня в обід ми підписали міжоператорську угоду.

Стосовно того, на чиєму боці вимірювальна станція, то це не принципово. Має бути станція, якій довіряють обидві сторони. Наша станція "Ужгород" відповідає українським стандартам, відповідає вимогам "Газпрому". ГВС "Вельке Капушани" більше відповідає європейським вимогам. Тому ми домовилися, що основне вимірювання відбуватиметься на "Вельке Капушани", але наша станція залишається контрольною, і якщо відхилення у вимірах перевищуватиме певне значення, тоді ми переходимо на вимірювання в режимі "середнє між станціями".

А вимірювання відбувається в кубічних метрах чи енергетичних одиницях?

Ми перейшли на енергетичні одиниці. Це європейські вимоги. "Газпром" дає "Нафтогазу" заявку в МВт-год на вхід в Україну й на вихід з України теж у МВт-год. З урахуванням того, що в нас усередині облік здійснюється в кубометрах, то ми на початку переговорів пропонували залишитися в кубометрах, доки не зміниться українське законодавство. Але "Газпром" наполіг, щоб були МВт-год, оскільки це вимоги європейського законодавства. Окрім цього, "Газпром" сильно переживає за якість газу, який у рамках транзиту буде доставлений на західний кордон України. Вони хочуть, щоб якість газу, який виходить з України, була не гірша за якість газу, який входить в Україну. І це справедлива вимога. Думаю, це стане додатковим стимулом, щоб ми всередині України також перейшли на енергетичні одиниці.

Якщо говорити про IA, я правильно розумію, що з Білоруссю немає сенсу підписувати, тому що там оператором є "Газпром"?

Не те, щоб немає сенсу підписувати, просто вони не хочуть. Ми їм пропонували підписати, я особисто писав їм листи, розповідав, що ми готові їм у разі потреби подавати газ. Але вони категорично відмовилися, сказавши, що їм можливість постачань з України не потрібна.

Поговорімо про майбутнє. Якщо в контракті з "Газпромом" уже зазначено конкретні обсяги транзиту на п’ять років, чи має вже компанія плани щодо модернізації та оптимізації роботи ГТС України?

Так, звісно, ми готували ці плани, в нас розроблено три сценарії. Перший – це нульовий сценарій, за якого необхідно відмовитися від близько 90% компресорних станцій (КС) і близько 5 тис. км надмірних газопроводів. Другий сценарій прописано для 30 млрд кубометрів транзиту, що фактично близько до 40 млрд кубометрів на 2021-2024 роки. Третій сценарій – на 60 млрд кубометрів.

Наразі в нас уже є розуміння, що, найімовірніше, буде плюс-мінус 40 млрд, і під ці потужності ми перебудовуватимемо систему. Це означає, що ми вкладатимемо в модернізацію лише тих КС, які використовуватимуться, а інші поступово виводитимемо з експлуатації. Ми готуємо техніко-економічне обґрунтування для оптимізації системи. Далі вийдемо на міністерство (Міністерство енергетики та захисту довкілля) і Кабінет Міністрів із нашими пропозиціями, оскільки це держмайно, і ми можемо щось із ним робити тільки з їхнього дозволу.

Самі труби ніхто не викопуватиме, тому що це економічно недоцільно. Витрати на їх вилучення, рекультивація землі тощо не покривають вартість металу. В цих трубах буде знижено тиск, відповідно, пред’являтимуться менші вимоги за регламентними роботами, рідше треба здійснювати діагностику.

Скільки компресорних станцій будуть надмірними за другого сценарію?

Близько 75-80%.

Першим оптимізації зазнає південний напрямок через уведення "Турецького потоку"?

Так. Роки два або три тому навіть був скандал, коли "Нафтогаз" через ризик реалізації "Турецького потоку" скасував тендери на ремонт чотирьох компресорних станцій, який хотів зробити "Укртансгаз". Я тоді був членом правління УТГ і не підтримав цього рішення правління про реконструкцію. Навіщо витрачати мільярди гривень на модернізацію станцій, якщо транзиту не буде? Адже це очевидні речі.

До того ж, у нас у 2019 році було дев’ять точок входу з РФ, а після нового контракту використовуватиметься тільки дві точки – "Суджа" та "Сохранівка". "Суджа" – це здебільшого транзит до Західної Європи, там використовуватимуться дві труби газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород. "Сохранівка" – це переважно постачання транзитом до Молдови й на Балкани.

Скорочення точок входу до двох пов’язане з тим, що Росія почала готувати й частково ліквідовувати транзитну інфраструктуру на своїй стороні?

Скорочення кількості точок входу було нашою позицією. Ми сказали, що не готові підтримувати всю інфраструктуру. Якщо треба 40 млрд кубометрів, то ми залишаємо 40 млрд. Якщо треба більше, то давайте більше. Це так працює.

На переговорах якось обговорювалася ситуація з постачанням на непідконтрольні території Донбасу?

Ні. Адже ви знаєте, що з нашого боку труби відключені, там стоять заглушки. Тому в нас сьогодні неможливе постачання туди суто технічно.

Низький тиск з боку РФ на початку січня сильно впливає на роботу ГТС?

Ні. Ми домовилися про нові контрактні тиски: вони нижчі, ніж були раніше, але відповідають тій гідравліці, яка нам потрібна для нових обсягів транзиту. Переговори в цій частині були досить складними, тому що кожна зайва атмосфера – це додаткові витрати. Можу сказати, що "Газпром" досить конструктивно підійшов до цього, й було знайдено рішення, що задовольнили обидві сторони.

Тобто в технічному плані проблем у переговорах із "Газпромом" не було?

З точки зору технічних питань особливих проблем не було, тому що 90% технічної угоди – це копія попередньої. Туди додано європейські правила – номінації-реномінації, але вони дуже жорстко регулюються європейськими нормами, тому там немає місця для суперечок. "Газпром" дуже хотів залишити своїх представників на наших західних ГВС, але, звісно, про це не могло бути й мови.

У листопаді-грудні "Нафтогаз" заявляв, що росіяни не допускають перевіряльників на "Суджу". Питання врегульовано?

Так. Це був пік протистояння – російська сторона шукала, як загострити ситуацію. Наразі проблем немає, все нормально. Ми дуже активно працюємо безпосередньо, налагоджуємо взаємодію, ситуація робоча. Набагато краще, ніж було раніше.

Навіщо все-таки потрібен "Нафтогаз" як посередник у контракті з "Газпромом"?

Тут немає ніякої крамоли. "Газпром" досить пізно розпочав із нами продуктивну роботу. Перший проект IA ми передали у вересні на тристоронній зустрічі у Брюсселі. Я особисто віддав у руки міністрові Новаку два документи: стандартний договір транспортування та IA. Потім чекали від них якоїсь відповіді, але її не було. Активна робота розпочалася фактично лише в середині грудня. Щодо IA питань майже не було, а за типовим договором транспортування ми отримали від них зауваження тільки 21 грудня. В принципі, їхні пропозиції були цілком розумні. Але договір транспортування – це регуляторний акт, а в нас за процедурою внесення до нього змін триває мінімум два місяці.

Також "Газпром" зазначав, що затверджений регулятором стандартний договір транспортування має дуже багато відсилань до Кодексу ГТС. Відповідно, підписавши цей договір, вони мають у будь-який момент виконувати будь-які зміни, затверджені українським регулятором, але вони до цього не готові через наявні довгострокові контракти на 5-10 років уперед. Вони хочуть мати певну стабільність у регулюванні, тарифах, заявляли, що не готові підписати контракт на п’ять років за наявності ризику зміни умов. Особливо за наявних прецедентів спростування і скасування в українських судах рішень українського регулятора.

Спочатку "Нафтогаз" не хотів бути учасником транзитного процесу. "Газпром" спочатку планував залучити європейську компанію як організатора транзиту, але коли ця компанія відмовилася, на переговорах у Мінську було досягнуто компромісного рішення, за якого "Нафтогаз" мав стати організатором і взяти на себе ризики, пов’язані з роботою всередині країни, але за певну маржу.

Розкажіть про систему оплати "Газпромом" транзитних обсягів понад контракт.

"Нафтогаз" працює з нами за стандартним договором. Ми отримуємо від них номінації, які їм дає "Газпром", і їх відпрацьовуємо. 178 млн кубометрів на добу розбиті за напрямками, і ми транспортуємо в цих обсягах. Якщо "Газпром" захоче більше, то він подасть заявку "Нафтогазу", і той може додатково купити квартальні, місячні або добові потужності, але вони будуть із підвищувальними коефіцієнтами, які затверджені НКРЕКП. Відповідно, такі самі підвищувальні коефіцієнти виставляють "Газпрому". Дзеркально. І "Нафтогаз" в усіх випадках отримує свою маржу.

У контракті протягом 2020 року зафіксовано обсяг 65 млрд кубометрів. Там є якесь розбиття за місяцями?

За місяцями ніякого розбиття немає. Це рівномірний потік протягом року – 178 млн кубометрів на добу. Це була наша принципова позиція: якщо це річна потужність, то вона трактується як в європейському законодавстві, де річна потужність – це рівномірний потік протягом року. Якщо ви хочете щось більше, то це коштує додаткових грошей. "Газпром" із цим дуже неохоче, але погодився.

Чи вноситиме НКРЕКП якісь зміни до кодексів, типових договорів? Приміром, є якісь пропозиції від "Газпрому"?

Я не можу сказати, що це робитиметься для "Газпрому". Зміни, звісно, будуть вносити – це постійний процес. У нас є низка питань, які погоджені з регулятором, йдуть публічні обговорення. Ми зі свого боку готові продовжувати роботу з "Газпромом" щодо підготовки тексту договору, який їх задовольнить. Хоча я не знаю, чи захочуть вони зараз щось змінювати.

Як визначали обсяги за контрактом, за яким принципом?

Щодо обсягів була гаряча дискусія. Спочатку "Газпром" запропонував коротший термін і нижчі обсяги. Ми говорили, що за такого терміну та обсягів тарифи будуть значно вищі, оскільки у нас впроваджено європейську тарифну методологію. Більше того, "Нафтогазу" не було сенсу відмовлятися від позову в $12 млрд за таких запропонованих обсягів. Після тривалих суперечок уже в Мінську домовилися на обсяги 65-40-40-40-40. Підозрюю, що значне зниження пов’язане з "Північним потоком 2", тобто вони для себе вирішили, що цього року їм потрібні обсяги більші, ніж за рік. Думаю, що у 2020-му буде понад 65 млрд кубометрів. Із "Північним потоком 2" ситуація досить незрозуміла, як і з другою ниткою "Турецького потоку". Більше того, в травні у "Газпрому" будуть переговори з Польщею щодо використання газопроводу "Ямал-Європа", і, наскільки я розумію, ситуація там дуже непроста.

Поговоримо про внутрішньоукраїнські справи. На рівні уряду та комітетів ВР точаться дискусії про небаланси? Що з ними робити?

Небаланси, або, простіше кажучи, неоплачувані відбори газу облгазами і підприємствами ТКЕ, – це основний ризик роботи нового незалежного оператора. Якщо це питання не вирішимо, то більша частина грошей, які ми заробимо на транзиті, піде облгазам, що здійснюють несанкціонований відбір, і ТКЕ. Це як мінімум явне крос-субсидування. Я виступаю за те, щоб був абсолютно прозорий механізм розрахунків за газ усіма учасниками ринку. Якщо тарифи облгазів і ТКЕ не покривають їхніх обґрунтованих витрат, треба підвищувати тарифи. Не так багато залишилося підвищити, щоб вони мали змогу платити за своїми рахунками в повному обсязі. Якщо є підозри, що вони крадуть газ, то з цим мають розбиратися відповідні правоохоронні органи та служби. Але давати їм тариф, що не відповідає витратам, – це неправильно. Без економічно обґрунтованих тарифів не зможе запуститися повноцінний ринок газу. Наскільки я знаю, нині тарифи облгазів не покривають їхніх потреб. Через це в облгазах середня зарплата по 6 тис. грн, і люди працюють по два-три дні на тиждень. Я вже не говорю про інвестиції в основні фонди – розподільні газові мережі. Там зношеність перевищує 85%, а це питання безпеки.

Нині на тлі зниження ціни на газ найкращий час, щоб навести лад. Треба розпочати роботу з чистого аркуша, дати нормальний тариф, але дуже жорстко карати, якщо хтось за нових умов працюватиме нечесно. Облгази своїх мереж фактично не мають, розподільні мережі – це або державне, або муніципальне майно, а вони просто компанія-оператор. Якщо немає порядку, то погану компанію-оператора необхідно поміняти. У разі порушення ліцензійних умов потрібно запроваджувати механізм зовнішнього управління, брати під зовнішній контроль цей облгаз і наводити там лад.

Тобто затверджені НКРЕКП наприкінці грудня тарифи на послуги операторів газорозподільних мереж ще недостатні, щоб розв’язати проблему неплатежів?

На мій погляд, їх потрібно ще збільшувати. Треба переглянути всі ввідні цього тарифу. Основна проблема – до тарифу не включені всі обсяги газу на виробничо-технологічні витрати, які їм потрібні. Більше того, у кожного облгазу має бути свій постачальник, який ніс би відповідальність за всі відбори газу цією організацією. Усі небаланси потрібно "вішати" на постачальника, який замовляє послуги транспортування, нехай він несе відповідальність. Балансувати облгаз, який є не постачальником, а суміжним оператором, не зовсім логічно. Це ті зміни до кодексу ГТС, на яких ми наполягаємо.

Друга проблема щодо небалансів – це ТКЕ, на яких практично 50% несанкціонованих відборів. Багато підприємств ТКЕ не мають договору з "Нафтогазом" на постачання газу, але самі споживають газ, а ми вимушені ці обсяги відносити на відбори облгазів, хоча вони жодного стосунку до них не мають. Так прописане чинне законодавство. Так, теоретично облгази мають закрити подання газу на таке підприємство ТКЕ, але ж усі розуміють, що в опалювальний сезон ніхто їх не відключить. Я повністю згоден з Андрієм Коболєвим, що місцеві ради мають надавати фінансову гарантію для своїх підприємств ТКЕ. Переважно всі ТКЕ – це або муніципальна власність, або державна. Наразі у нас йде децентралізація, багато грошей у регіонах. Мер – це та людина, яка має нести відповідальність за забезпечення міста теплом. Мер має розуміти, що якщо він не розрахується за газ, то гроші в тебе автоматично спишуться, і не буде коштів на все інше. Має бути розуміння, що замість будівництва чергового "фонтану" краще навести лад із ТКЕ.

Про які цифри щодо небалансів ітиметься, доки цю проблему не розв’язано?

Вони не зміняться в обсязі, але трохи знизяться у вартості, оскільки ціна на газ знижується. Але в будь-якому разі, якщо ми нічого не вирішимо, то за 2020 рік у нас будуть до 10 млрд грн несанкціонованих відборів. Фактично значна частина транзитного доходу, який ми отримаємо від "Газпрому", піде в небаланси. Це вкрай неправильно, не за це ми так довго боролися.

За який період можна врегулювати цю проблему і на якому рівні?

Я думаю, за бажання за місяць усе можна зробити. Це має бути рішення уряду та НКРЕКП. Ми ініціюватимемо його ухвалення найближчим часом. Сподіваємося на підтримку "Нафтогазу".

У найближчі два роки нам треба привести наш ринок газу в повну відповідність до європейських правил. Нам треба розв’язати проблему несанкціонованих відборів, треба відкрити ритейл-ринок, повністю впровадити усі європейські кодекси, запустити біржову торгівлю. Мені здається, що нині у нас дуже конструктивна робота з регулятором, є розуміння і підтримка від міністра енергетики та прем’єр-міністра. Ми маємо продовжити реформи. Можливо, вони частково будуть непопулярні, але треба довести цей ринок до розуму.

Яку цінність становить "МГУ", окрім наявності наглядової ради?

Мені важко відповідати на це запитання, тому що "МГУ" є власником ОГТСУ. Але я пам’ятаю, що коли створювалися "МГУ", то вони мали стати оператором ГТС. Нині ж оператором є ОГТСУ, тому роль "МГУ" має значно змінитися. Я намагаюся донести до наглядової ради "МГУ", що немає сенсу створювати додаткову керуючу надбудову над оператором ГТС. Це ж не холдинг із різними напрямами бізнесу, а фактично монобізнес. Наразі я не бачу сенсу створювати там якусь керуючу структуру. Я чув, що на роботу в "МГУ" хочуть найняти головного інженера, начальника служби безпеки, фінансового директора тощо. Але навіщо нам два головні інженери над ГТС? Це буде відразу ж природжений внутрішній конфлікт і зростання бюрократії. Ми маємо шукати синергію, а не плодити дублювальні функції.

Основна цінність "МГУ" нині – це незалежна наглядова рада, вона дуже професійна, там якісні спеціалісти з хорошим послужним списком. Вони можуть принести дуже багато цінності новій компанії порадою, затвердженням стратегії тощо. Ми маємо чітко провести межу між оперативним управлінням компанією та наглядовою радою. Завдання наглядової ради – гарантувати, що працює чітка система внутрішнього контролю та ризик-менеджменту, допомагати зі стратегією. Supervision-функція.

Нині йдуть досить серйозні дебати, але моє бачення таке, що має бути єдина, об’єднана компанія, з єдиною керуючою командою і наглядовою радою. Створювати ще одну керуючу команду в "МГУ" не бачу жодного сенсу. Це марна трата грошей. Краще заплатити дивіденди країні, ніж створювати непотрібні додаткові рівні управління, які, окрім додаткових бюрократичних речей, нічого не принесуть.

Вважаю, що фінальне рішення щодо структури та функцій "МГУ" має ухвалити Міністерство фінансів як його власник.

Якщо говорити про структуру ОГТСУ, її вже повністю сформовано?

Так. У нас працює 11 тисяч людей. Ми зробили колосальну роботу, перейшли на дворівневу систему управління. Якщо раніше у нас був рівень лінійних підрозділів, потім рівень регіональних підрозділів, а потім уже київський апарат, то нині ми повністю ліквідували проміжний регіональний рівень. Завдяки цьому і за рахунок низки інших заходів нам вдалося скоротити близько 700 людей. В "Укртрансгазі" працювало майже 19 тисяч людей, ми забрали собі лише 11 тисяч, які вирішують завдання забезпечення транспортування. В "Укртрансгазі" залишилися ПСГ і ремонтні служби.

Тобто ОГТСУ – це абсолютно чистий транспортний бізнес?

Абсолютно чистий, без сервісних підрозділів та іншого. Проте якщо порівнювати з нашими західними колегами, то 11 тисяч – це все одно багато. Але тут проблема в рівні автоматизації, в це треба досить багато інвестувати.

Чи має вже ОГТСУ план розвитку в цьому напрямі? Чи це ще плани "Укртрансгазу"?

Ми ще в жовтні подали свій 10-річний план розвитку. Зрозуміло, що на 99% він відповідає планам "Укртрансгазу". Згідно з планом передбачені великі проекти щодо реконструкції компресорних станцій, у рамках яких буде перехід на віддалене управління, збільшення ККД. "Укртрансгаз" співпрацював з експертами з консорціуму (Gasunie, Eustream, SNAM, GRTgaz), які майже рік аналізували нашу систему організації ремонтів і запропонували багато цікавих ідей. Експерт з італійської компанії дав дуже багато цінних порад щодо метрології та обліку даних. У нас буде досить важливе завдання щодо впровадження SCADA – загальної системи, яка дасть змогу нам консолідувати дані з усіх вузлів та агрегатів про оперативний стан ГТС.

Наступні п’ять років у нас буде достатній дохід, який дасть змогу нашу систему привести до ладу. Я для себе поставив завдання привести ГТС до того вигляду, щоб за п’ять років ми були в змозі працювати, навіть ґрунтуючись лише на внутрішніх обсягах споживання. Думаю, що навіть за п’ять років транзит залишиться, але ми маємо підготуватися й до іншого розвитку подій. У нас перше засідання наглядової ради 21 січня, на ньому ми розглянемо перший драфт стратегії.

І в яких обсягах може бути транзит за п’ять років?

Думаю, що він залишиться не менше ніж 40 млрд кубометрів. Такої балансувальної потужності, такої гнучкості, яку може дати українська ГТС, більше немає. "Північний потік" – це абсолютно негнучка система. У них стоїть одна компресорна станція на 200 або 250 атмосфер на Балтиці і качає газ через усю Балтику, який виходить у Німеччині. Ця система розрахована на постійне прокачування стабільних обсягів. Тому наша система має залишитися затребуваною, якщо "Газпром" залишиться основним постачальником газу в Європу.

Інвестиції в реконструкцію братимуть із тарифу чи можливе залучення стороннього фінансування?

Наша тарифна виручка повністю покриває наші потреби, немає потреби додатково залучати кошти.

Із російської сторони поки що лише "Нафтогаз" бронював від "Газпрому" чи ще якісь компанії?

Я читав про якісь п’ять компаній, що хочуть імпортувати російський газ, але до нас ніхто не приходив. З іншого боку, можу сказати, що юридичних підстав відмовляти комусь, хто прийде забронювати потужності, немає.

А із західної? Чи нині лише "Нафтогаз" потроху імпортує?

"Нафтогаз", готуючись до кризи, забронював 1 млрд кубометрів на перший квартал 2020 року. Розділіть мільярд на квартал – це приблизно 10-11 млн кубометрів на добу. От вони нині і йдуть.

Питання консорціуму з управління ГТС ще актуальне?

Нам потрібен цей консорціум, щоб завершити реформи на ринку газу і зробити їх необоротними, захистити незалежність оператора. Так, нині є сильна команда: прем’єр, міністр енергетики, "Нафтогаз", незалежний оператор, але це змінюване. Консорціум зробить реформи на ринку газу необоротними.

Раніше питання консорціуму розглядалося як можливість забезпечити транзит. Це завдання ми вирішили самі. Нині необхідно знайти новий формат взаємодії. Якщо ми хочемо через п’ять років розраховувати на транзит, нам треба не зупинятися на досягнутому і продовжити реформи.

Я також вважаю, що згодом необхідно зробити компанію публічною, виходити на IPO. Вимоги до IPO – це вимоги до прозорості та внутрішнього контролю. Звісно, на це потрібно отримати підтримку від держави.

Можете озвучити повну суму платежу "Газпрому" за рішенням Стокгольмського арбітражу з відсотками?

Грудневий переказ від "Газпрому" "Нафтогазу" був у сумі $2 917 551 678,80.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

аirBaltic негайно розпочне польоти, як тільки повітряний простір України буде відкрито, – Мартін Гаусс

Сподіваємося обрати нових суддів ВАКС до кінця цього року, можливі зв'язки з державою-агресором перевіряємо прискіпливо – суддя ВАКС, член ВККС Коліуш

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

Директор Державного центру зайнятості Жовтяк: Наше завдання - змінити стереотип, що ми "біржа праці"

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ухвалення нового закону про ОСЦПВ дасть українському ринку можливість відповідати європейським стандартам - гендиректор МТСБУ

Ми реально боремося за те, щоб біржовий ринок агро існував - член НКЦПФР Ільін

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА