15:26 09.06.2020

Заступник голови МЗС Єнін: Зволікаючи з передачею "чорних скриньок", Іран грає не на свою користь

19 хв читати
Заступник голови МЗС Єнін: Зволікаючи з передачею "чорних скриньок", Іран грає не на свою користь

Ексклюзивне інтерв'ю заступника міністра закордонних справ України Євгена Єніна агентству "Інтерфакс-Україна"

- Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував запуск міжнародного авіасполучення з 15 червня. Які є домовленості з іншими країнами щодо відкриття кордонів?
- Станом на сьогодні практично у всіх випадках країни вдаються до обмежень того чи іншого рівня: або через визначення категорій громадян, яким дозволено прилітати (наразі це стосується лише громадян країни або громадян з правом на постійне проживання), або обмежень регіонів, звідки заборонено рейси через спалах там пандемії. Очевидно, що зараз країни відкриватимуться для авіасполучення, та будуть змушені шукати шляхи подальшого контролю за поширенням хвороби. Тут існують досить різні практики та підходи. Наприклад, переважна більшість країн здійснює контроль за симптомами. В той же час окремі країни, наприклад Австрія, Китай, Японія проводять ще й обов'язкові тестування на наявність коронавірусу по прильоту. Такі країни, як Кіпр, Сінгапур або Об'єднані Арабські Емірати здійснюють швидкі тести. Практично в усіх країнах існує і обов'язок щодо самоізоляції. В Австрію, Чехію, Сербію можна в'їхати з довідкою про зроблений протягом останніх двох-чотирьох днів тест на відсутність вірусу. 
Ми, безумовно, розраховуємо, що країни, які скасували регулярне авіасполучення, поступово його відкриватимуть, розпочавши насамперед із внутрішніх рейсів. Також країни поступово зніматимуть обмеження для категорій громадян, яким дозволяється в'їзд до країни. В ЄС це стосуватиметься насамперед громадян ЄС. МЗС активно вивчає закордонний досвід і консультується з нашими іноземними партнерами щодо поступового відновлення авіаційного сполучення. В той же час Україна розглядає питання першочергового відкриття авіасполучення з тими країнами, де, окрім контрольованої епідемічної ситуації, вже діє регулярне авіасполучення, а також відсутні обмеження на в'їзд громадян України. Ми активно продовжуємо опрацьовувати відповідні питання на двосторонньому рівні, і наразі є позитивні сигнали, що дозволяють очікувати відновлення авіасполучення з Азербайджаном, Болгарією, Грузією, Туреччиною та Кіпром. Наші дипломати перебувають в активному переговорному процесі ще з цілою низкою держав і по мірі прогресу ми будемо обов'язково інформувати суспільство.
Країни по-різному підійшли до обмеження авіасполучення. Частина країн, до яких належить і Україна, скасували регулярне авіасполучення (йдеться про Польщу, Словаччину, Кіпр, Єгипет, Катар, Фінляндію) і зберегли виключно гуманітарні рейси та репатріаційні. А низка таких держав з великим пасажиропотоком, як Франція, Великобританія, Німеччина, Бельгія, Нідерланди регулярне сполучення не закривали. Сьогодні вже очевидно, що взаємодія між державами, авіакомпаніями та аеропортовими службами буде лише посилюватися з метою вироблення узгоджених алгоритмів епідеміологічного контролю на об'єктах інфраструктури. 
- Які проблеми можуть виникнути у зв'язку з відкриттям кордонів? Наприклад, коли українці масово захворіють у якомусь готелі чи будуть змушені залишитись на двотижневий карантин та звернуться до МЗС з проханням про евакуацію. Який у МЗС є план щодо того, як на ці ситуації реагувати?
- Безумовно, той досвід повернення великої кількості громадян України з початком оголошення пандемії вніс значні корективи як у діяльність консульських служб, так і призвів до напрацювання відповідних алгоритмів взаємодії з іноземними партнерами. Той досвід, який ми здобули за останні декілька місяців, дозволяє нам набагато більш упевнено надавати всіляку підтримку нашим співвітчизникам в умовах закордону.
- Нещодавно МЗС повідомило, що координує підготовку до спрощеного візового режиму з Канадою, очікує оціночну місію найближчим часом. Коли можна очікувати дану місію і які шанси щодо спрощення візового режиму?
- Буквально два дні тому міністр закордонних справ України провів зустріч з послом Канади в Україні Ларисою Галадзою. Було визначено, що питання спрощення візового режиму з Канадою є одним з пріоритетів не лише України, але й канадської сторони. Найближчим часом канадська сторона має визначитися з термінами направлення оціночної місії в Україну. Значною мірою це залежить від епідемічної ситуації в обох державах. Ми домовилися достатньо активно підійти до зазначеного питання, і Міністерство закордонних справ висловило свою готовність відігравати координуючу роль з боку органів влади України в цьому процесі. 
- Яка ситуація з призначенням українських послів за кордоном. Повідомлялося, що екс-віце-прем'єр і екс-міністр закордонних справ Вадим Пристайко може бути призначений послом у Великобританії. Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак повідомив про призначення на наступному тижні нового посла України у Франції. Чи можете підтвердити цю інформацію і які ще очікуються ротації та призначення? 
- Процедура погодження та призначення послів є усталеною не лише в Україні, а й в усіх інших державах. Абсолютно стандартною є практика коментування цих подій і призначень уже за фактом оприлюднення відповідних указів на сайті Президента України. 
- Інша актуальна тема - скандал із так званими "плівками Деркача". Що Україна робить, щоб він не вплинув на українсько-американські стратегічні відносини і не зіпсував відносини з нинішнім або майбутнім керівництвом країни? 
- Рівень взаємодії з американською стороною є настільки ґрунтовним і стратегічним, що цей курс надзвичайно важко змінити. Ми притримуємося принципів невтручання у внутрішню політику США. Для нас пріоритетним є забезпечення двопартійної підтримки в Сполучених Штатах на українському напрямку. Крім того, ще однією запорукою зміцнення наших двосторонніх відносин є продовження Україною демократичних реформ. Це стосується бізнес-клімату, верховенства права, захисту прав інтелектуальної власності, зміцнення взаємовідносин у ключових сферах взаємного інтересу. Йдеться не лише про безпеку та оборону. Йдеться про космос, торговельно-економічну співпрацю, енергетичний напрямок тощо. 
- На вашу думку, кому вигідно це розгойдування ситуації та негативний вплив і зрештою руйнування стратегічних відносин наших країн? 
- Це є очевидним. Держава-агресор є головним бенефіціаром у разі ускладнення наших взаємин не лише зі Сполученими Штатами Америки, але і європейськими партнерами. 
- Найближчим часом Україна представить свою офіційну делегацію на переговорах з Іраном щодо збитого біля Тегерана літака "МАУ". Коли очікувати представлення і хто в неї увійде? 
- Відповідні пропозиції, узгоджені з усіма відомствами, були передані до Офісу президента, і протягом найкоротшого періоду часу ми очікуємо на оприлюднення відповідного указу Президента про склад української делегації на переговорах з іранською стороною. Крім того, планується затвердити відповідні директиви української делегації. Тим не менш, ми не стоїмо на місці, ми здійснюємо досить активні перемовини з тим, щоб стимулювати іранську сторону до максимально ефективної співпраці не лише з Україною, але й з іншими державами, що постраждали в результаті цієї катастрофи. Багато в чому це залежить від політичної волі іранської сторони. 
- Якими питаннями буде займатися ця делегація?
- Розслідування катастрофи щодо збиття Боїнга "МАУ" Іраном включає три основні напрямки. 
Перший напрямок - це технічне розслідування причин катастрофи. Другий напрямок - це кримінальне розслідування, в якому, як ви добре розумієте, головну роль відіграватимуть органи досудового розслідування, прокуратури, насамперед іранської сторони. Водночас відповідне кримінальне провадження розслідується органами Служби безпеки за процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора. І третій напрямок - це політичні переговори, головною метою яких є, по-перше, забезпечення прозорого неупередженого розслідування причин катастрофи. Друга мета - це надання гарантії неповторення відповідних інцидентів в подальшому з боку іранської сторони, і третє - це забезпечення гідних компенсацій родичам загиблих, авіакомпанії "МАУ" і державі Україна у випадку, якщо українська сторона буде змушена звернутися до Міжнародного суду ООН. 
- Нещодавно іранські ЗМІ повідомили про те, що влада країни ухвалила рішення відправити чорні скриньки збитого літака "МАУ" в іншу країну, ніби то через затримку України з відповіддю на пропозицію Ірану щодо скриньок, а також уточнення подальших дій. Однак посол Ірану днями спростував цю інформацію. Розкажіть, будь ласка, яку Іран надсилав пропозицію Україні? Адже з нашого боку виглядає навпаки, що це саме Іран затягує передачу скриньок?
- Так виглядає не лише з боку української сторони. Усі мають очі, всі чудово розуміють, про що йдеться. Нашим завданням є забезпечення залучення іранської сторони до цього процесу. Є відповідні вимоги міжнародних конвенцій - Чиказької конвенції, Монреальської конвенції, які визначають принцип невідкладної розшифровки або, в разі відсутності належних технічних можливостей, невідкладної та безумовної передачі для розшифровки чорних скриньок тій державі, яка має відповідне устаткування і авторизоване компанією-виробником, в даному випадку "Боїнг", програмне забезпечення. Ключовим у цьому етапі є довіра і міжнародне визнання результатів відповідної експертизи саме через те, що не можна виключати, що на певній стадії, якщо переговори з Іраном зайдуть у глухий кут, і відповідні переговорні можливості будуть вичерпані, Україні доведеться, можливо, разом з іншими державами, звертатися до інших механізмів захисту своїх інтересів. 
Насамперед, ключовими є швидкість цього процесу і міжнародне визнання результатів такої експертизи, незалежно від того, в якій країні вона відбудеться. 
- Скільки в Ірану відповідно до міжнародного законодавства є часу на те, щоб передати скриньки? 
- Це має відбутися невідкладно. Під час минулої ради IKAO (Міжнародна організація цивільної авіації - ІФ) у березні цього року іранська сторона запевнила, що передача відбудеться протягом двох тижнів. Безумовно, можна робити певні поправки на заходи, пов'язані з пандемією. Однак, я впевнений, що іранська сторона, зволікаючи з передачею чорних скриньок, грає не на свою користь. 
- Цими днями виповниться вже півроку з часу збиття лайнера і загибелі громадян. Чому українська сторона не реагує більш жорстко на таку риторику та більш різко не вимагає повернення чорних скриньок?
- Ми робимо все можливе, з урахуванням того інструментарію, який має міжнародне право, та конвенцій, членами яких є Україна та Іран. Міжнародно-правові механізми ніколи не були миттєвими. Водночас у даному випадку головне - невідворотність відповідальності. І ми маємо відповідні приклади. Я проведу паралель з Боїнгом MH-17 "Малайзійських авіаліній". Минуло досить багато часу, тим не менш ми бачимо, що перші підозрювані вже постали перед нідерландським судом і ближчим часом суд продовжить слухання в цій справі. Крім того, справа малайзійського Боїнгу є частиною українського кейсу в рамках конвенції про протидію фінансуванню тероризму, і вже в листопаді цього року російська сторона має передати до Міжнародного суду ООН свій контрмеморандум, в якому вона має пояснити високому суду, яким чином російський зенітно-ракетний комплекс "Бук-М3" з території Курську опинився на території українського Донбасу в супроводі аеромобільних військ РФ. 
- Чи відводить Україна для себе якісь терміни, коли вирішить подати позов до Міжнародного суду ООН або створити спеціальний арбітраж?
- Міжнародне право не передбачає конкретного терміну. Водночас є таке поняття, як вичерпання переговорних можливостей, у даному випадку з іранською стороною. Ми вже проходили це з РФ. І через деякий час, коли ми здобули всі документальні підтвердження, що можливості переговорного процесу вичерпані, Україна сформувала відповідний позов до Міжнародного суду. 
- Як на практиці виглядає розслідування і як в ньому бере участь Україна, наші експерти? 
- Створено міжнародну групу, до складу якої входять також представники й української сторони, вони вже два рази були на території Ірану, в тому числі на місці трагедії. Вони мали певний, хоча і обмежений доступ. Подальшим кроком у даному технічному розслідуванні має стати дослідження чорних скриньок, оскільки вкрай важливим є встановлення дійсних причин зазначеної катастрофи. Це впливатиме і на можливість притягнення Ірану до міжнародно-правової відповідальності, і на розмір компенсацій родичам загиблих, авіакомпанії (та державі Україна, в разі якщо Україна звернеться до Міжнародного суду ООН). 
- До речі, щодо питання виплати компенсацій рідним загиблих і авіакомпанії "МАУ" - про які суми йдеться? Чи визначено формулу, за якою буде вирахувано обсяг, компенсацій?
- Формула підрахунку компенсацій якраз є одним із предметів переговорного процесу. Її розрахунок є достатньо непростим. Задачею української делегації буде забезпечення гідного рівня компенсацій відповідно до кращих практик у цій сфері.
- А що стосується терміну виплати компенсацій? 
- Йдеться про те, що на першому етапі родичі загиблих мають отримати так звану "hardship" - страховку від страхових компаній. Після цього страхові компанії в регресному порядку звертаються до іранської сторони за відшкодуванням понесених збитків. Українська делегація буде вести перемовини на міжурядовому рівні і вимагатиме від іранської сторони максимально повного виконання нею міжнародно-правових зобов'язань, в тому числі щодо виплати компенсацій. 
- Тобто поки що Україна не представляла свою позицію Ірану і про це домовлятиметься наша делегація? 
- Буквально в перші дні після катастрофи українська сторона направила до МЗС Ірану відповідну вербальну ноту, в якій було сформовано першопочаткові позиції української сторони в цьому зв'язку і запропоновано розпочати перемовини. На даному етапі ми продовжуємо активно стимулювати Іран до якнайшвидшого початку перемовин, і конструктивної позиції, зокрема в рамках технічного розслідування та забезпечення прозорості кримінального розслідування. 
- Які є механізми примусового стягнення компенсацій з Ірану за скоєне?
- Будь-які засоби примусового стягнення передбачають, зокрема, рішення міжнародних судів. 
- Раніше ви заявляли, що Іран досі офіційно не поінформував Україну щодо причин збиття літака. Чи є у вас уже ця інформація? Адже ЗМІ повідомляють, що Міністерство оборони назвало відповідальним за інцидент оператора ракетної системи. Чи має Україна документальне підтвердження того, чи дійсно трапилась помилка, чи український літак було знищено навмисно? 
- Як правник, я прибічник того підходу, що будь-які публічні заяви щодо причин трагедії мають ґрунтуватися на відповідних експертизах і юридичних фактах. До моменту завершення технічного розслідування, до моменту вступу в законну силу відповідних рішень судів говорити остаточно про характер причин цієї катастрофи було б і зарано, і некоректно, насамперед по відношенню до родичів загиблих. 
- Останнім часом немає новин щодо перемовин в рамках Міжнародної групи з координації допомоги жертвам катастрофи рейсу "МАУ". Коли очікувати наступних перемовин? 
- Будь-який політичний і дипломатичний процес передбачає те, що як тільки сторони досягають домовленостей, вони визначають форму, яким чином поінформувати суспільство, і в потрібний час відповідні сигнали будуть надані. На даному етапі можу сказати, що позиція постраждалих країн, фактично, є ідентичною і базується на трьох головних постулатах: забезпечення прозорого, об'єктивного розслідування, надання гарантій неповторення інцидентів у майбутньому та забезпечення гідних компенсацій. 
- Як щодо питання компенсації авіакомпанії "МАУ"?
- Українська Держава активно сприятиме компенсації збитків українській авіакомпанії "МАУ". Ми знаходимось у безпосередньому діалозі з керівництвом "МАУ". Буквально декілька тижнів тому ми провели зустріч з президентом компанії. Ми надіслали "МАУ" декілька запитів з метою отримання потрібної нам інформації для формування нашої переговорної позиції. Частково "МАУ" відповіла нам, щодо іншої частини інформації ми розраховуємо на їх взаємодію. Вважаю, що найкращого результату ми можемо досягнути в цьому напрямку саме спільними зусиллями. 
- Хто саме висловлює претензії уряду Ірану на даний момент - родичі загиблих, авіакомпанія чи саме Держава Україна? 
- В принципі, всі три шари є взаємодоповнюючими. Кожен громадянин, який є родичем чи правонаступником загиблого, має право подати до суду. Наприклад, нам відомо про наявність відповідних процесів у канадських судах. Законодавство України не передбачає такого поняття, як універсальна юрисдикція. Тобто громадяни України можуть оскаржувати відповідні дії в іранських судах, це їхнє невід'ємне право. В той же час хотів би зазначити, що саме перемовини на міжурядовому рівні можуть забезпечити максимальний розмір відповідних компенсацій. Проте це право кожної особи самостійно визначатись з формою захисту своїх інтересів. 
- Тобто українські громадяни не зверталися до іранських судів? 
- Станом на сьогодні ми не маємо відповідної інформації. Те ж саме стосується авіакомпанії "МАУ". Це її невід'ємне право використовувати всі наявні правові інструменти захисту порушених інтересів. Як компанії "МАУ", так і відповідної страхової компанії, яка забезпечила договір страхування на зазначений рейс. 
- Які останні новини в судовому процесі щодо збиття літака MH-17 "Малайзійських авіаліній" над Донбасом. На якому зараз етапі розгляд і як на нього вплинула пандемія? 
- Перший напрямок. Ближчими днями нідерландський суд продовжить судові слухання в рамках кримінального процесу по притягненню до відповідальності чотирьох громадян, троє з яких громадянами Росії і один - громадянином України. (У понеділок, 8 червня, в Нідерландах розпочалася друга сесія судового процесу по справі - ІФ). Наскільки мені відомо, міжнародна слідча група, що складається зі слідчих і прокурорів з Голландії, Малайзії, Австралії, Бельгії, України продовжує досудове розслідування. Я не виключаю, що список підозрюваних буде розширено, і до нього ввійдуть не лише безпосередні виконавці цього злочину, а й ті, хто віддавали відповідні злочинні накази, аж до військово-політичного керівництва РФ.
Другий напрямок - це те, що справа про збиття "Боїнга" "Малайзійських авіаліній" у небі над Донбасом є частиною нашого позову в Міжнародний суд ООН, і восени росіяни подадуть контрмеморандум. Тобто процес триває, і це є достатньо яскравим свідченням невідворотності покарання, справедливості за злочини терористичного характеру. 
- Ви вірите в те, що на лаві підсудних у цій справі реально буде вище військове керівництво РФ? 
- Кожен великий шлях починається з малого кроку. Ми віримо в те, що всі побачать, що справедливість існує, але для цього ми дуже ретельно формуємо наші юридичні позиції, збираємо докази, забезпечуємо комунікацію з нашими міжнародними партнерами та розраховуємо на об'єктивність, неупередженість як нідерландської судової гілки влади, так і суддів Міжнародного суду ООН. 
- Україна подала меморандум до Арбітражного трибуналу щодо захоплення кораблів і моряків у Керченській протоці. Які тут останні новини? Що буде після того, як минуть три місяці, які РФ має на висловлення заперечень щодо юрисдикції в цій справі?
- Як ви абсолютно правильно зазначили, російська сторона має три місяці на застереження щодо юрисдикції. Після цього восени цього року міжнародний арбітраж визначиться щодо формату розгляду зазначеної справи: або розглядати в рамках одного процесу юрисдикційну складову і розгляд по-суті або розвести це на дві окремі стадії. За будь-яких умов є чіткий графік судових засідань і подачі відповідних документів обома сторонами, і фінальне рішення ми очікуємо до кінця 2023 року.
- Як ви оцінюєте шанси України виграти цю справу? 
- Ми зібрали досить солідну доказову базу, її збором, аналізом займалася група дуже досвідчених юристів-міжнародників в Україні, найкращі світила світового порядку у відповідних галузях міжнародного права, також провідні міжнародні юридичні компанії. Зрештою, за нами правда, і ми дуже впевнені в нашій позиції. 
- Також тривають інші справи України проти Російської Федерації, що розглядаються Міжнародним судом ООН - про порушення Російською Федерацією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Чи тут усе йде за планом?
- Так. Усі три справи плануються бути завершеними до кінця 2023 року, деякі трохи раніше, деякі трохи пізніше. Але до кінця 2023 року ми очікуємо на фінальні рішення у всіх справах. 
- Чи є у вас плани на подальшу перспективу? Наприклад щодо повернення Криму через міжнародні суди чи ініціювання інших судових справ, пов'язаних із Кримом?
- Ми досить активно взаємодіємо з усіма причетними відомствами, з Міністерством юстиції, яке курує судові процеси в Європейському суді з прав людини. Ми активно співпрацюємо з Офісом генерального прокурора, який здійснює комунікацію з Міжнародним кримінальним судом і робимо все, щоб максимально ефективно відстоювати інтереси України в міжнародних судових інстанціях. 
 - Але на вашу думку, чи можливо загалом повернути Крим через міжнародні суди? 
- Повернення Криму має стати результатом реалізації комплексної стратегії Української Держави на цьому напрямку, і на сьогоднішній день головним відповідальним органом є відповідне Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Це радше питання до них. Але ми активно допомагаємо їм в реалізації цього вкрай важливого напрямку політики. 
- Міністр після призначення наголосив, що хоче відкрити для українців Південно-Східну Азію і більше розвивати відносини України з цими країнами. Чому це необхідно, який потенціал криється в таких відносинах, які тут домовленості вже є і плануються.
- Я надзвичайно радий тому, що азійський напрямок визначений, як один з пріоритетних напрямків вітчизняної зовнішньої політики, і це невипадково, оскільки аналіз свідчить про близькість підходів нашої держави та більшості країн азійського регіону до вирішення актуальних проблем як регіонального, так і глобального порядку. Безумовно, йдеться про наявність значного потенціалу в торговельно-економічній, науково-технічній, культурній і військовій сферах. 
Одним з вагомих чинників політичного й економічного розвитку держав азійського регіону є Асоціація держав південно-східної Азії, або АСЕАН. Українська сторона нещодавно подала заявку про приєднання до цієї структури, і ми активно працюємо з тим, щоб це сталося. Важко наразі прогнозувати конкретні терміни, але ми йдемо цим шляхом. 
Паралельно ми виокремили пріоритети щодо кожної нашої ключової країни-партнера в цьому регіоні. Буквально на днях ми презентуватимемо міністру так званий "dashboard", це дуже структурована інформація, яка складається з кількох напрямків. В першу групу потрапили ті інвестиційні проекти, які вже є працюючими та успішно реалізованими в рамках співробітництва України та держав азійського регіону. У другу групу ввійшли ті проекти, які хотіли б реалізувати наші підприємства на території азійських держав-партнерів. Третя група - це ті проекти, в яких на території України зацікавлені наші азійські партнери. А остання група - це перелік так званих відкритих питань, які потребують якомога швидшого вирішення з тим, щоб стимулювати розвиток двостороннього діалогу з цими державами. Це задача не з простих, це не є виключною компетенцією МЗС, оскільки коли ми говоримо наприклад, про вихід на іноземні ринки, нам треба пройти достатньо непростий шлях отримання доступу. Йдеться про фіто-санітарні заходи, про технічні регламенти. Першим кроком має бути збільшення поінформованості наших бізнес-кіл щодо умов доступу на зазначені азійські ринки. Другим кроком має бути укладання відповідних двосторонніх домовленостей щодо нормативного закріплення нашого доступу. 
Якщо ми говоримо про такий напрямок діяльності, як збільшення інвестицій, то постають вкрай важливі питання бізнес-клімату, верховенства права. Це питання не є якимось риторичним, тому що інвестиції - це не пожертви, і той, хто інвестує гроші, хоче бути впевненим, що він може захистити власний капітал на території іноземної держави. До того ж вкрай важливим є регіональний напрямок співробітництва, тому що інвестиції не падають просто з неба. Йдеться про співпрацю на базі конкретних, у даному випадку, українських регіонів. Керівництва регіонів мають бути зацікавлені в приході іноземного інвестора, і саме українські регіони мають змагатися між собою за надання найкращих умов для іноземного інвестора з точки зору розбудови інфраструктури, пільгового оподаткування, забезпечення кваліфікованого персоналу.
- Які ринки ви назвали б пріоритетними для українського бізнесу?
- Дивлячись на потенціал азійського ринку, можна сказати, що ніша для українського експорту є, фактично, скрізь. Питання в тому, наскільки наш бізнес готовий використати зазначений потенціал. Наша задача, як для дипломатичного корпусу - бути готовими надати максимальне сприяння нашому бізнесу виходу на нові ринки, тобто йдеться про те, що це має бути визначено одним з ключових напрямків нашої дипломатичної активності на східному напрямку зовнішньої політики. Якщо ми знаємо, що отриманню доступу до іноземних ринків сприятимуть саме політичні контакти, підтримка наших посольств у державах акредитацій, то наші установи мають займати проактивну роль у цьому процесі. Підхід до надання сприяння бізнесу має бути проактивним. Наші дипломати, консули не повинні забувати, що вони працюють за гроші платників податків. Відповідно, чим кращими будуть показники вітчизняного бізнесу в торгівлі з іноземними державами, тим більше податків буде сплачено і тим сильнішою буде наша держава завтра в економічному плані. 
- Розкажіть будь ласка, про якісь перспективні проекти, які планують спільно втілити Україна та країни цього регіону?
- Наведу невеликі, але практичні здобутки. Починаючи з квітня завдяки спільній роботі з державним агентством Сінгапуру з питань харчових продуктів українські виробники термічно оброблених продуктів з м'яса птиці, свинини та яєць можуть експортувати власну продукцію в Республіку Сінгапур. Наприклад, одним з найбільших економічних партнерів України серед країн південно-східної Азії є Індонезія, зовнішньоторговельний оборот з якою в минулому році перевищив один мільярд доларів. На завершальному етапі погодження знаходяться міжвідомчі домовленості щодо фіто-санітарних вимог для експорту зерна пшениці з України до Республіки Індонезія, що має суттєво збільшити поставки українського зерна на ринок країни. Маємо гарні перспективи співпраці з Малайзією в космічній, авіабудівній галузях відповідно до підписаного в червні 2019 року меморандуму про співробітництво між державним підприємством "Південмаш" і Малайзійським аерокосмічним консорціумом "TIJAN – GALAXY". Зокрема, українське підприємство візьме участь у розробці й експлуатації ракетно-космічної системи з авіаційним типом старту з території Малайзії для орбітальних пусків мікро- та наносупутників різного призначення. 
Фактично, яку країну не візьми, скрізь є ті речі, які ми абсолютно здатні продемонструвати протягом певного часу. 
- Як ви вважаєте, чому стільки років МЗС не досить уваги приділяло цьому регіону та що ми втратили від цього? 
- Я схиляюсь до того, щоб проаналізувати досвід минулого та виправити це. В наших сьогоднішній реаліях дуже важливим є те, що на сьогоднішній день азійський напрямок повернувся до кола пріоритетів, і нашим завданням на прикладі нашої дипломатії на азійському напрямку є продемонструвати окремі success stories, і їх ми плануємо зробити в тісній співпраці з усіма гравцями на цьому напрямку: це Міністерство економічного розвитку і торгівлі, це Торговельно-промислова палата, різного роду галузеві бізнес-асоціації, наші відомства, які відповідають за технічні, фіто-санатарне регулювання тощо.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Голова ВАКС: Якщо хтось буде давати рекомендації або вказівки суду, ми про це заявимо публічно

ОДА як маленький Кабмін: інтерв'ю голови Дніпропетровської області

Магазин дуже важливий для нашої бізнес-концепції, особливо на українському ринку - керівник IKEA в Україні

Прокурор Києва: термін "люстрований" до мене вже не застосовується

Лікарні отримали такий бюджет, який не дає їм можливості розвиватися – замміністра охорони здоров'я Микичак

Голова Верховного Суду: «Необхідно дійти розуміння на державному рівні, що незалежність потрібна не судді, а тим, хто звертається до суду»

Віце-прем'єр Уруський: "Повітряний старт" може стати для України національною ідеєю

Заступник міністра фінансів Василь Шкураков: "Портфельні держгарантії ми готові запускати в серпні"

Міністр економіки Ігор Петрашко: Я прихильник концепції "виробляй в Україні"

Інфляція в нашій ситуації повинна бути 8-9% - міністр економіки Ігор Петрашко

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА