Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" розповів про підсумки саміту Україна-ЄС, останніх закордонних візитів президента України Володимира Зеленського та плани на найближчу перспективу.

Ляшенко Роман

- Які головні досягнення саміту Україна-ЄС, який відбувся 6 жовтня в Брюсселі?

- Дуже важливо зрозуміти, про що був цей саміт. Це дійсно був перший саміт для нового керівництва ЄС з президентом України, і це був другий саміт для президента Зеленського. Перший був у липні 2019 року ще з попереднім керівництвом ЄС, і він був радше про підсумки діяльності до цього. Нинішній саміт був про підсумки більш ніж річного періоду діяльності президента Зеленського і прогресу України за цей рік. Дуже важливо було, щоб Європейський союз справедливо оцінив цей прогрес. І він дійсно це оцінив.

ЄС погодився на те, що у 2021 році буде здійснена спільна оцінка виконання угоди про асоціацію Україна-ЄС. Не лише Україна буде звітувати, а спільна оцінка того, як Україна та ЄС виконали угоду про асоціацію, і ця спільна оцінка стане рушійною силою для перегляду угоди в тих моментах, де вона вже є застарілою. Йдеться про сім додатків до Угоди про асоціацію. Ми передали наші прагнення, що хочемо оновити. Європейський союз вивчає зараз цей документ. До цього ЄС не погоджувався навіть говорити про можливість перегляду угоди про асоціацію. Він говорив, що треба повністю використовувати існуючі інструменти.

Всі ми читали Спільну заяву лідерів України та ЄС за підсумками саміту. І там записане дуже сильне формулювання про підтримку України щодо ситуації на Донбасі, підходів України до продовження діяльності Нормандського формату та принесення миру на Донбас. Ми чітко сказали про те, що питання Криму також має бути на порядку денному, і представили свій позиційний документ щодо "Кримської платформи". ЄС взяв до роботи цей документ, і сказав, що буде підтримувати Україну в реалізації цієї ініціативи, а без його підтримки вона неможлива.

Ми говорили і про "промисловий безвіз". Нині діє оціночна місія ЄС для вивчення українського законодавства у відповідній сфері. Пізніше вона оцінить спроможність наших сертифікаційних інститутів. А результатом цього в підсумку має бути Угода про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції, що ми називаємо "промисловим безвізом". Це дуже важливо для наших виробників. ЄС також довго не йшов на це, довго говорили про необхідність прийняття відповідного законодавства. Воно в Україні вже прийнято, вже оцінюється в ЄС, і питання зрушило з місця.

Щодо Угоди про спільний авіаційний простір, то ми знаємо, що, в принципі, там залишилися технічні питання. Але, на жаль, вони залишилися. І ЄС чітко сказав, що поки не завершиться процес формально вже виходу Великої Британії з ЄС, ця угода не буде укладена, але як тільки завершиться цей процес, угода буде укладена. Навіть був названий конкретний час – початок 2021 року.

Крім того, були намічені кілька нових сфер, які ми до цього не піднімали. Наприклад, яким чином Україна могла б бути залучена до Європейської зеленої угоди (The European Green Deal). Діалог у напрямку кіберзахисту – це те, де ми можемо обмінятися досвідом.

Про ось такі конкретні речі йшлося під час саміту. Без якогось пафосу, надриву, зайвих емоцій. Але навіть незалежні фахівці оцінюють, що це була одна з найсильніших, якщо не найсильніша спільна заява України та ЄС за підсумками самітів. А це вже був 22-й саміт Україна-ЄС. Тому підбили підсумки, оцінили прогрес і намітили подальші шляхи співробітництва.

- Як би ви прокоментували думки та припущення деяких журналістів та експертів, що нинішнє керівництво ЄС на першій зустрічі з президентом Зеленським вирішило утриматися від критики, щоб одразу не погіршувати відносини?

- На саміті говорили і про певні критичні речі. Говорили, наприклад, про антикорупційну інфраструктуру. Для ЄС важливо, щоб антикорупційна політика і надалі здійснювалася, щоб діяльність антикорупційних органів була незалежною. І президент Зеленський вкотре запевнив, що він – абсолютний прихильник цієї політики, і незалежність діяльності Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури буде абсолютно забезпечена. ЄС почув це і згодився з цією позицією.

Тому ті, хто говорять про те, що "це ж була перша зустріч" тощо, є абсолютно некомпетентними. Президент Зеленський вже мав комунікацію з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем, з яким вони говорили по телефону, і мали особисту зустріч, коли він ще не був на цій посаді, але вже знав про призначення. З головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яка не була фізично присутня на саміті, президент також кілька разів говорив по телефону, зокрема напередодні саміту. Мали зустріч з високим представником ЄС в закордонних справах і з політики безпеки Жозепом Боррелем за десять днів до саміту.

І інституції ЄС – це не якісь сентиментальні органи чи люди, які будуть робити якісь поблажки. Була чесна, відкрита розмова. І на саміті, на пленарному засіданні президент Зеленський мав розмову тет-а-тет з Шарлем Мішелем. Тому ніяких поблажок Україні не було. А те, що мало бути оцінено як прогрес, було оцінено.

- Коли все-таки Україна отримає макрофінансову допомогу від ЄС? Які є умови для цього з боку ЄС, та чи немає нових? Це залежить лише від співпраці з МВФ?

- Окремих власних зауважень чи побажань від ЄС не було в контексті макрофінансової допомоги. Ми вкотре подякували ЄС за макрофінансову допомогу, за монетарну допомогу для боротьби з COVID-19.

В Брюсселі ми говорили про макрофінансову допомогу, про безумовне виділення першого траншу в розмірі EUR600 млн. Нагадаю, що це дійсно має бути безумовним. Це вже другий транш залежить від певних зобов'язань, які на себе взяла Україна.

Дійсно, є прив'язка до нашої активності у відносинах з МВФ. Ми говорили про те, що ми на постійному робочому зв'язку з європейським департаментом МВФ та місією МВФ. Тому коли останні питання, які вважаю більш технічними, будуть зняті, то ЄС нас чітко запевнив, що перший транш буде наданий.

Додам, що наскільки мені відомо, жодній з країн-партнерів Східного партнерства, яким була виділена макрофінансова допомога, перший транш ще не був наданий. Тому не варто займатися спекуляціями та штучними прив'язками до будь-яких інших питань. Наскільки я знаю, діалог з МВФ плідний і він триває. Думаю, що у короткі терміни ми будемо розраховувати на виділення першого траншу макрофінансової допомоги. На мою думку, ми можемо точно говорити про жовтень.

- Чи зможе Україна отримати вакцину від COVID-19 за допомогою ЄС, коли вона з'явиться? Бо ЄС вже підписує відповідні угоди, а на саміті президент Зеленський говорив про необхідність солідарності та взаємодії в цьому питанні.

- Так, ми дійсно постійно порушуємо це питання в наших переговорах з керівництвом ЄС. Ви праві, що вже укладені угоди з двома компаніями, йдуть перемовини ще з чотирма компаніями.

Потрібно розуміти, що пріоритет буде наданий державам-членам Європейського союзу на укладання таких угод з конкретними компаніями щодо певної кількості вакцин. До речі, ми заявили також певну базову кількість вакцин для України, ми назвали цю цифру – вона абсолютно реалістична.

Це може відбуватися декількома шляхами. Перше – дійсно президент Зеленський заявив, що у нас сьогодні вже існують фармацевтичні потужності, які готові виробляти таку вакцину в Україні. Безумовно, якщо тим компаніям підійдуть наші виробничі потужності, така вакцина швидше потрапить до України. Бо, очевидно, що виробляючи її для інших країн, ми також будемо виробляти її для себе за відповідними угодами. Це один шлях. Але тут мають між собою говорити спеціалісти, фармацевти, подивитися на наші потужності, оцінити їх. Я так розумію, вони доволі потужні, ефективні і сучасні, але тут мають говорити фахівці.

Другий варіант – якщо ми говоримо навіть про вакцину для держав-членів ЄС, насамперед, то є можливість у цих держав, за наявності надлишку вакцини від COVID-19 в їх країнах, говорити про продаж її для третіх країн, зокрема для України.

І третій шлях – з огляду на те, що ми ведемо діалог, приєдналися до відповідних механізмів щодо державних закупівель, ми можемо бути в черзі з країн-партнерів.

Ці три шляхи всі є реальними. Можливо, всі з них якраз і будуть реалізовані. І я думаю, що на той час, коли вакцина вже буде вироблена, випробувана і поставлена на виробництво, Україна точно не буде пасти задніх в отриманні цієї вакцини.

Але поки що ми говоримо лише про теоретичні речі. До речі, ми про вакцину говорили також під часу візиту до Великої Британії. Адже британські компанії вже на виході щодо тестування вакцини. Ми говорили про це з прем'єром Джонсоном, запропонували йому потужності наших підприємств. Він одразу відреагував і сказав, що це дуже цікава ідея. І сказав про те, що наші відповідні відомства мають щодо цього співпрацювати. Можливо, британську вакцину можна буде навіть швидше отримати.

- Якщо говорити про візит у Велику Британію, чи задоволена українська сторона новою угодою про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство з цією країною? Що конкретно вона передбачає? Чи вдалося, зокрема, відстояти українські інтереси щодо торгівельних квот, адже нові позиції по товарах, наскільки відомо, не з'явилися, а лише були розширені вже існуючі?

- Угода про політичне про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство в такому компонуванні, з цих трьох частин, - вона унікальна. Тому що Велика Британія вже встигла після початку свого виходу з ЄС укласти декілька угод про вільну торгівлю, є у неї угоди про стратегічне партнерство, але такої угоди, як з Україною, у Великої Британії немає з жодною країною світу. І друге – жодну з цих угод не підписував особисто прем'єр-міністр Великої Британії. В даному випадку прем'єр Борис Джонсон висловив бажання особисто підписати цю угоду від імені своєї країни.

Ті фахівці, які розуміють, як працює зовнішня політика Великої Британії, знають, що британці не розкидаються терміном "стратегічне партнерство". Вони застосовують його дуже обережно, вибірково, і країна має пройти певні критерії, щоб називатися стратегічним партнером Великої Британії. Відповідно, Україна пройшла таку перевірку і стала справжнім стратегічним партнером.

Згідно з угодою, запроваджується Діалог стратегічного партнерства. Це регулярний діалог на рівні керівництва держави – прем'єр-міністра Великої Британії та президента України. Це означає, що вони регулярно зустрічаються і обговорюють найважливіші безпекові і стратегічні питання не лише двостороннього співробітництва, а і питання регіонального співробітництва, світової безпеки тощо. Питання військово-оборонного співробітництва. Це регулярний діалог на рівні лідерів, на рівні представників міністерств та відомств, і регулярний діалог на рівні торгівельного комітету.

Дуже важливе положення цієї угоди – стаття 18, яка говорить, що сторона готові до започаткування діалогу в сфері міграції, вільного руху осіб між країнами, полегшення цього руху. Це означає, що ця стаття є підставою для довгоочікуваного започаткування діалогу щодо безвізового режиму для громадян України, які подорожують до Британії. І цей діалог вже почався. В рамках візиту зустрічалися наші міністри внутрішніх справ, і вони почали його.

Раніше навіть не чули від Великої Британії бажання говорить про безвізовий режим. А сьогодні не лише говоримо, а навіть почали предметно обговорювати категорії, з яких почнеться цей безвізовий режим. Далі – що потрібно буде виконати України. Безумовно, британська сторона повинна бути оцінити нашу міграційну систему, як видається громадянство України, як захищені наші паспорти. Коли це все Британія вивчить, а ми вже запрошуємо відповідну британську місію, то через певний час, ми впевнені в цьому, безвізовий режим для громадян України буде наданий.

До речі, ви знаєте, що Україна одразу безумовно запровадила на рік безвізовий режим для британських громадян після Brexit, з тим, щоб щороку мати змогу його продовжувати. Ми також очікуємо на відповідний крок з боку британської сторони.

Ще дуже важливий компонент угоди про те, що будуть захищені наші трудові мігранти і громадяни України, які перебувають у Великій Британії.

І, нарешті, торгівельний блок, з якого і почалися переговори щодо цієї угоди. Дійсно, за основу була взята та частина угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка втрачає чинність для Британії. Ми взяли цю частину, включили її в угоди з Великою Британією, тому там дійсно залишилися ті товарні позиції, які були в угоді про асоціацію. І там дійсно залишилася більшість положень щодо товарів.

Наприклад, 98% української продукції дійсно буде постачатися в Британію без квот і мит. Дійсно, залишилися квоти на ті товари, які були в угоді про асоціацію. Але, оскільки це угода лише для однієї країни, але не для всього ЄС, то в абсолютній кількості ці квоти насправді збільшилися. Збільшилися квоти на постачання української пшениці, кукурудзи, м'ясо птиці, томатної пасти. Більше того, через два роки, а по деяких позиціях навіть раніше, ці квоти можуть бути переглянуті в сторону збільшення. По м'ясу птиці не треба двох років – вже на другий рік можуть початися переговори по збільшенню відповідних квот.

Не секрет, що Велика Британія потребує якісної аграрної продукції, і про це прем'єр Джонсон говорив під час переговорів. А ми говорили в свою чергу, що це якісна продукція, яка не гірша за стандарти ЄС, але нижча за ціною. Тому це взаємовигідна історія і для Британії, і для України. Перемовини по торгівельній частині угоди тривали буквально до останнього дня, і вважаю, що це велика перемога для українських виробників.

- Розкажіть про деталі Меморандуму між Україною та Великою Британією про співробітництво у військовій та військово-технічній сфері? Яким саме чином Британія розбудовуватиме військово-морські спроможності України?

- Цей документ називається меморандумом, і ми свідомо йшли на такий вид документу, щоб не бралися зобов'язання там, де ще треба провести переговори. Меморандум – це рамка. І вже власне почалися переговори між відповідними відомствами. Міністри оборони України і Великої Британії провели два дні на окремих переговорах.

Чомусь всі звернули увагу на катери, що, безумовно, дуже важливо. Але тут я би говорив не стільки про катери як такі, а про сучасне британське озброєння, яке могло б бути поставлене на ті військово-морські кораблі та катери, які вже є в Україні. Україна має власне виробництво таких суден, постачання з інших країн, а у Британії є високоточне озброєння.

Також Україна потребує створення фактично з нуля військово-морських баз. І наголошу, що не британська військово-морська база буде розміщена в Україні, а українська база буде побудована із залученням британських фахівців. Ми говоримо про те, що нам потрібні декілька сучасних військово-морських баз. Маємо опрацювати британський досвід, не повторювати їх помилки. У нас інша ситуація, не такі військово-морські спроможності як у Великої Британії, але у нас два моря, які треба захищати. Нам потрібна одна база на Чорному морі і одна – на Азовському.

Ми говорили про конкретні терміни, за які така база може бути побудована. Президенту Зеленському були представлені спроможності британських компаній, які можуть такі бази будувати. Все це зараз буде предметом переговорів. Жодних якихось кількісних показників, цифр немає в меморандумі. Є цифра 1,25 млрд фунтів стерлінгів – це той кредитний обсяг, який може бути наданий британською стороною на будівництво таких компонентів. В найближчі місяці будуть йти інтенсивні переговори між Україною, Британією і, що не виключено, іншими країнами, які є нашими стратегічними партнерами.

- Що дає рішення та відповідний меморандум про залучення британського агентства UK Export Fina на український ринок, яке може надати Україні кредитні гарантії у розмірі 2,5 млрд фунтів стерлінгів для британсько-українських торгових контрактів?

- Меморандум між Міністерством фінансів України та компанією UKEF, британським кредитно-експортним агентством, можна назвати кредитною лінією на 2,5 млрд фунтів для проектів в Україні. Йдеться про декілька інструментів. Це, насамперед, кредитні гарантії, коли британський виробник для того, щоб побудувати щось в Україні, або українська компанія звертається до того чи іншого банку за кредитом. Це може бути британський або український банк, а покриття цього кредиту відбувається за рахунок цією кредитної лінії. Це один спосіб.

Інший спосіб – це надання безпосередніх кредитів за рахунок UKEF, але в такому випадку потрібно, щоб участь британської сторони була не нижче, ніж 20%, і був спільний проект.

В яких сферах проекти? Військова, про яку ми вже сказали. Тобто ці 2,5 млрд фунтів покривають 1,25 млрд по військовій лінії. Але не лише військова. Сільське господарство, медицина, зокрема, британська вакцина від COVID-19 може також купуватися за рахунок цього кредитного покриття, і енергетика. Це чотири основні сфери, на які виділена ця кредитна лінія.

Дуже важко йшли переговори з UKEF, декілька років ми намагалися залучити UKEF до діяльності в Україні. Нам це вдалося, це дуже важливо, і це також своєрідний знак якості для британських інвесторів. Тому що коли вони бачать, що UKEF гарантує їх діяльність в Україні, вони ще більше висловлюють готовність приходити в Україну.

До речі, ми говорили з прем'єром Джонсоном і про інфраструктурні проекти. Про те, що Британія володіє потенціалом, наприклад, будівництва тунелів, автодоріг. Там потрібно будувати тунелі як в Карпатах, так і, наприклад, під Києвом, між лівим і правим берегом Дніпра, щоб розвантажити рух.

Загалом, десь 80% зустрічі президента Зеленського з прем'єром Джонсоном було присвячено саме економіці. Говорили і про британські банки. Борис Джонсон сам підняв цю тему, сказавши, що вже час, напевно, британським банкам прийти в Україну і подивитися, яким чином вони можуть брати участь у кредитуванні відповідних проектів, можливо і відкрити свої представництва в Україні.

- Яке значення мала зустріч з представниками найбільших інвесторів в українські державні цінні папери?

- Цей захід відбувався на Лондонській фондовій біржі. У нас була зустріч спочатку з керівництвом фондової біржі і лордом-мером Лондонського Сіті. І потім була зустріч з інвесторами. Дійсно, це компанії, які готові інвестувати або вже інвестують в боргові зобов'язання. Тобто так звані "портфельні інвестори". Вони говорили про те, що їм цікаво це робити. І вони це роблять не лише для того, щоб отримувати власний прибуток. Вони казали про те, що їм цікаво, як розвивається економіка, яка ситуація в Україні, яким чином Україна гарантує? права інвесторів.

Ми говорили про один важливий проект – будівництво Київ-Сіті. Ми говорили про те, що вивчили історію Лондон-Сіті, який спочатку будувався як центр ділової активності і концентрації капіталу будівництва, і пізніше вже перетворився на біржу і так далі. Приблизно таку історію ми хочемо зробити в Україні. Президент неодноразово говорив про це під час своїх виступів, а в Лондоні він предметно з керівництвом біржі та Лондонського Сіті проговорив про те, як би це могло діяти в Україні. У нас є відповідні ділянки, і бажання інфраструктурних компаній, очевидно, IT-компаній прийти в цей Сіті і розбудовувати там відповідні спроможності. Можливо, на цій зустрічі якраз розпочалася практична розмова щодо створення Київ-Сіті в Україні.

На жаль, зараз ділова активність не така, як була до коронавірусу. Наприклад, ми прийшли на Лондонську фондову біржу, яка була порожня, вона працює зараз онлайн. Але це означає, що не треба думати про перспективу. Тому ми провели цю хорошу зустріч. Говорили, наприклад, також про створення національного суверенного фонду в Україні, як це працює в багатьох країнах. І як це може бути реалізовано в Україні з допомогою відповідних інвесторів, зокрема британських.

В нашій делегації були міністр фінансів та голова Національного банку України. Вони також відповідали на питання інвесторів.

- Ви слідкували за тим, як реагувала на візит президента до Великої Британії місцева преса, яка відома своєю чіпкістю та прискіпливістю?

- Британські ЗМІ є різні, але загалом британська журналістика вважається одним з еталонів світової журналістики. Там преса дуже непроста, відчуває всі нюанси і реагує, якщо щось неправильно. Ми дійсно провели аналіз британської преси, нам було цікаво подивитися реакцію на цей візит. І вона була, м'яко кажучи, дуже позитивною.

Безумовно, всюди розійшлася новина про зустріч з Королівським подружжям. І не лише тому, що були красиві фотографії, що це була перша зустріч для британського Королівського подружжя після коронавірусу. Там говорилося про дійсно важливі речі, про благодійність. Не можна розголошувати, про що йшлося, так не прийнято в Королівському протоколі. Відбулася тепла зустріч, яка, до речі, тривала наполовину більше визначеного часу.

Президент України запросив Королівське подружжя в Україну, яке не часто здійснює візити. Але якщо про це йде мова, а безумовно це не була несподіванка, про це попереджали. Візити королівських осіб – це трохи складніше, ніж візити лідерів. Є певний час, коли про це можна оголошувати. Але повірте мені, ми дуже скоро побачимо продовження діалогу Королівської родини з президентом України та його дружиною.

Вся британська преса написала про зустріч з Джонсоном та підписання угоди між Україною та Великою Британією про стратегічне співробітництво. Було дуже позитивне висвітлення по суті.

- Чи задоволені в Офісі президента загалом результатами останніх закордонних візитів? Чи виправдали вони сподівання?

- Зовнішньополітична активність президента Зеленського не лише відновилася після паузи, а і є однією з найінтенсивніших. У яку б країну ми зараз не приїжджали, ми всюди відкриваємо свого роду політичний сезон, і всюди кажуть, що це перший візит президента іноземної держави після перерви через пандемію коронавірусу. Так було в Австрії, в Словаччині. Так само був перший "живий" саміт з країною-партнером для ЄС. У Великій Британії це була перша зустріч Королівської родини з іноземним лідером.

Якщо говорити про візит у Австрію, то це був важливий візит і з точки зору політичних відносин. У нас з цією країною тісні відносини і на рівні президентів. Власне, це президент Ван дер Беллен запросив президента Зеленського. А основна ідея цього візиту була економічна. Ми дуже багато говорили з австрійцями про інфраструктуру, адже Австрія відома своїми спроможностями в інфраструктурі, дорожньому будівництві.

Наприклад, за кілька місяців до візиту був підписаний меморандум між "Укравтодором" та австрійською державною компанією ASFINAG, що відповідає за будівництво та експлуатацію федеральних автомобільних доріг Австрії. А вже під час візиту ми говорили про конкретні проекти, які реалізуються компаніями двох країн. Ми говорили про можливість залучення Австрії до будівництва доріг, тунелів, де вони мають відповідний досвід. Говорили, що Австрія може долучитися до розбудови медичної інфраструктури України, говорили про проект побудови госпіталю в Луганській області.

Також було підписано кілька угод між регіонами України та Австрії. Крім того, дві угоди, які спрямовані на допомогу з боку австрійської компанії у лікуванні дітей, хворих на рак, зокрема з Луганщини.

Одним з головних результатів візиту президента Зеленського до Словаччини, безумовно, стало підписання угоди про розблокування роботи аеропорту в Ужгороді. Ці перемовини йшли довго. Раніше, з незрозумілих причин, попереднім керівництвом держави ця угода була протермінована, не була продовжена, тому фактично довелося її відновлювати. Угода дозволяє через певний час приступити до повноцінного функціонування Ужгородського аеропорту. За оптимістичними прогнозами, літаки почнуть повноцінно літати з Ужгорода вже на початку 2021 року. Це має символічне значення для президента України, адже він казав, що хоче цією угодою "зшити" країну. З Ужгорода мають літати до різних міст України, щоб мешканці Закарпаття не почувалися "відрізаними".

Це одна важлива угода буда укладена в сфері мультимодальних залізничних перевезень. Це частина знаменитого шляху "Азія – Європа", яка має проходити через Україну та Словаччину, і далі в країни-члени ЄС. І на території цього шляху будуть логістичні хаби, як наприклад в Ужгороді, Чопі. І є підприємства у Закарпатській області, які готові долучатися до цієї ініціативи. 

Президенти України і Словаччини також обговорювали співробітництво у сфері прикордонного контролю. Ми говорили про те, що необхідно впроваджувати спільний митний і прикордонний контроль. Потрібно не лише пришвидшити здійснення догляду, адже не секрет, що останнім часом утворюються черги на українсько-словацькому кордоні з боку України, а і дивитися на це питання комплексно. Потрібний спільний митний і прикордонний контроль та нові пункти пропуску, яких недостатньо.

- Які ще плануються візити до кінця року та хто приїде в Україну? Чи відбудеться візит президента у Корею чи навіть азійське турне у кілька країн?

- Вже відомо про візит президента Дуди до України 12-13 жовтня. Президент Польщі відвідає не лише Київ, а разом з президентом Зеленським відвідає Одесу, де буде проведено окремий бізнес-захід, який буде спрямований на інфраструктурну тематику. Буде підписана низька угод, зокрема, щодо нашої морської інфраструктури.

Тобто ми продовжуємо і розширюємо тематику наших відносин з Польщею на економіку. Говоримо не лише про політику, про історичне минуле, про що, безумовно, йтиметься під час візиту, а і про наші економічні відносини. Адже за товарообігом Польща один з наших найбільших партнерів в Європі.

Візит президента Дуди планувався ще навесні. І він дуже важливий, адже це вперше за останні три роки президент Польщі відвідує Україну. В 2017 році він був у Харкові, а в Києві останній раз – у 2016 році.

Крім того, наприкінці наступного тижня відбудеться ще один візит президента України до ще одного стратегічного партнера – Туреччини. Там також буде багато часу присвячено економіці. Нам врешті-решт треба завершувати переговори щодо зони вільної торгівлі. Важливі питання і військово-технічного співробітництва між Україною та Туреччиною.

У нас ще буде один візит, над яким ще триває робота, на багатосторонній захід. І декілька візитів буде інших іноземних лідерів до України до кінця року. Тому нинішня зовнішньополітична інтенсивність президента Зеленського збережеться до кінця року.

Щодо Кореї чи навіть азійського турне, то, на жаль, з огляду на ситуацію з пандемією і в тому регіоні, і в Україні, очевидно, будемо говорить, що до кінця цього року таке турне не відбудеться.

До того ж, візит потрібно підготувати та наповнити його реальним змістом. У нас є дуже багато сфер для співробітництва з Кореєю. Вони, зокрема, з'явилися і останнім часом. Ви знаєте, що Корея дуже сильно допомагала нам в перші місяці пандемії і з постачанням ПЛР-тестів, а вони доволі якісні і надійні. Ми зараз говоримо про те, що спільно з Кореєю ми можемо говорити про створення свого роду медичного кластеру якраз з виробництва і тестів, і захисного обладнання.

Ми, очевидно будемо говорити про перше півріччя 2021 року, і не лише про Корею, а і кілька інших країн. Зараз немає посла України в Кореї, йде пошук активного посла, який би такий візит підготував. Дуже скоро, я думаю, вийде указ про посла України в Кореї. А, відповідно, за відсутності посла також було б неправильно здійснювати візит.

Також йдеться і про В'єтнам. У нас теж є багато сфер для економічного співробітництва. В цю країну, до речі, теж потрібно призначити посла. Можемо говорити і про Таїланд.