12:42 30.12.2020

Мовний омбудсмен Кремінь: Держава повинна оголосити 2021-й роком української мови

11 хв читати
Мовний омбудсмен Кремінь: Держава повинна оголосити 2021-й роком української мови

Інтерв'ю уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Єгор Шуміхін

 

Секретаріат уповноваженого уже працює на повну: сформовано штат, зроблені всі кадрові призначення?

Відповідно до чинного законодавства і закону про мову штатна чисельність Секретаріату разом із уповноваженим складає 50 осіб. Штат був сформований на дві третини ще восени. Тому, в принципі, наш Секретаріат працює на повну.

 

Чи достатньо виділяють фінансування на повноцінне функціонування Секретаріату? Наприклад, на наступний рік у держбюджеті закладено 20,4 млн грн.

Нам цього достатньо. Ми свідомі того, що ці кошти передусім нам потрібні на оплату праці співробітників, на комунальні послуги, постійні відрядження. З появою свого приміщення по вул.Хрещатик, 34, наступного, 2021 року, нам доведеться його обживати, тому ремонт, закупівля оргтехніки, матеріалів, меблів важливо не менше. Робочі місця співробітників, умови праці, безпека їх діяльності повинні відповідати сучасним вимогам.

 

Коли планується створення регіональних офісів, в яких працюватимуть представники уповноваженого, і скільки їх буде?

У нас, відповідно до структури Секретаріату, на сьогоднішній момент уже є три представники уповноваженого. Планується, що до кінця року їх буде значно більше. Ми сподіваємося, що кількість штатних одиниць буде не менше 75 співробітників, бо нам важливо мати представників уповноваженого в кожній області України. Така необхідність пов’язана з тим, що в регіонах є немало проблем, на які ми повинні реагувати. Передусім це пов’язано як із захистом української, правами громадян на отримання інформації та послуг державною мовою,  так і організаційною, просвітницькою діяльністю. А це - співпраця з місцевою владою, громадськими організаціями, закладами освіти, науки, культури, охорони здоров’я, соціальної сфери тощо.

 

Ваша попередниця свою відставку пояснила тим, що не бачить у влади політичної волі виконувати закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Ви погоджуєтеся чи ні з цією тезою?

Я призначений на посаду трохи більше п’яти місяців тому. За цей час я відчуваю достатню підтримку і з боку Кабінету міністрів, і з боку Верховної Ради України, органів державної влади, місцевого самоврядування. За цей час я мав зустрічі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, віце-прем’єр-міністром Ольгою Стефанішиною, віце-прем’єр-міністром - міністром цифрової трансформації України Михайлом Федоровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, міністром Кабінету міністрів Олегом Немчіновим. За цей короткий час своєчасно подані та враховані наші пропозиції до регламенту Уряду щодо необхідності погоджувати з уповноваженим усі проекти актів, які стосуються захисту, функціонування і розвитку державної мови. Підтримано наш бюджетний запит на 2021 рік. За сприяння Фонду держмайна України і ДП “Ядерне паливо” віднині наш офіс в самому центрі столиці. Можу впевнено сказати, що маю потужну команду Секретаріату, відповідно - якість і динаміку діяльності нашої інституції.

 

Чому тоді досі не затверджена Державна програма сприяння опануванню державної мови, передбачена законом?

Відповідно до закону, Міністерство культури та інформаційної політики відповідає за розробку такої державної програми. Вона мала бути затверджена ще на початку 2020 року. На сьогодні є тільки план заходів, але все ще немає стратегії. Але зі свого боку скажу, що після наших кількаразових звернень на адресу Мінкультури та на адресу прем’єр-міністра, нам вдалося зрушити з місця і цю ситуацію. На даний момент вже є постанова Кабінету міністрів України про затвердження плану реалізації Стратегії  популяризації української мови до 2030 року "Сильна мова - успішна держава" на найближчі роки. Це лише перший крок. Далі має бути схвалена концепція держпрограми, після цього – власне, програма, над якою ми працюватимемо разом із урядом. Як уповноважений, я готовий сприяти, щоб цей надзвичайно важливий для утвердження державної мови документ був розроблений якомога швидше. Крім того, бажано, щоб у 2021 році така програма почала фінансуватися. Невід’ємним атрибутом гуманітарних змін, як це визначено мовним законом, повинні стати й курси з безкоштовного вивчення державної мови, котрі мають бути доступними для громадян України.

 

Коли така мережа безкоштовних курсів з вивчення української мови має запрацювати?

Вони почнуть працювати після того, як буде передбачене фінансування. Наразі в бюджеті на 2021 рік немає коштів ані на держпрограму, ані на курси. Я про це говорю постійно. Сподіваюся, це під силу українській владі.

 

Скільки у 2020 році, за час роботи Секретаріату, надійшло скарг щодо порушення мовного законодавства, яка статистика результату їх розгляду та чого саме вони стосувалися?

Ми отримали сотні скарг на нашу поштову адресу. Крім того, щодня отримуємо десятки звернень через соціальні мережі. Ми досить активно спілкуємося з громадянами, які надсилають свої звернення нам на офіційну сторінку у Facebook, але завжди просимо, щоб всі вони мали документальне підтвердження факту порушення, щоб на нього було можливо відреагувати. В інших випадках, такі звернення вимушені залишати без задоволення. На сьогодні здійснюються заходи державного контролю щодо 21 звернення. Тут мова йде про факти умисних, на думку заявників, порушень мовного законодавства.

Якщо говорити про іншу роботу Секретаріату, то загалом у нас проаналізовані чи не всі офіційні веб-ресурси центральних органів виконавчої влади, сайти облдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, вивчено регламенти роботи обласних рад, підготовлені інформаційно-роз’яснювальні листи щодо положень мовного закону тощо.

 

Чи були уже випадки, коли вам було необхідно звертатися до суду?

Таких випадків ще не було. Хочу подякувати тим суб’єктам господарювання, які все ж дотримуються мовного законодавства.

 

Із 16 січня, коли вступить в силу наступна норма закону, кількість скарг суттєво збільшиться, так як має дуже широке коло застосування. Як буде проходити робота із забезпечення цієї норми закону?

Мовне законодавство діє в Україні з 16 липня 2019 року. Частина норм імплементуватиметься з часом. Що стосується сфери обслуговування, то про необхідність переходу на українську знали всі, тому для підготовки до реалізації ст.30 було півтора роки. Варто сказати, що ми отримали колосальну підтримку як із боку українських компаній, так і наших інвесторів. Тут я маю на увазі відомі світові бренди, що входять до складу Американської торгівельної палати, Європейської бізнес асоціації. Також хочу подякувати тим українським мережам, які долучилися до інформаційної кампанії щодо популяризації 30 статті. Вони проводили тренінги, мовні курси, широку роз’яснювальну роботу серед персоналу щодо переходу на обслуговування громадян України державною мовою. Тому переконаний, що 16 січня ніякого шоку для сфери обслуговування не станеться.

Хочу підкреслити, що ця норма закону – це не каральний захід, а, скоріше - попереджувальний, щоб право кожного громадянина України на отримання інформації та послуг державною мовою було по-справжньому захищене. Однак це не означає, що той, хто потребуватиме інформацію будь-якою іншою мовою, не отримає такої можливості. Ми - за кращі можливості в межах чинного законодавства.

 

Розкажіть механізм, що буде відбуватися у випадку порушення права громадянина на обслуговування державною мовою.

Є два засоби реагування. Перший – це державний контроль, тут ми маємо великий досвід. Тобто, це факт встановлення порушення і застосування до порушника відповідних санкцій. Друге – це заходи щодо усунення порушення протягом 30 днів та недопущення його повторення у майбутньому. Якщо ж упродовж року трапляються повторні аналогічні порушення, і вони категорично не виправляються, то уповноважений має право, встановивши факт, скласти акт, потім протокол, а після винести постанову про накладення на суб’єкта господарювання штраф у розмірі від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що наразі становить від 5,1 до 6,8 тис. грн. Хочу підкреслити, що штраф накладається саме на суб’єкта господарювання, а не на працівника. Тобто, якщо працівник дозволив собі порушення, то штраф буде стягатися з юридичної особи. Саме тому керівництво закладів у сфері обслуговування має бути зацікавленим у широкій інформаційній кампанії серед своїх співробітників. Повірте, це важливо.

 

Для виявлення порушень мовного законодавства, особливо в сфері обслуговування, будете працювати лише зі скаргами, чи і самі будете ініціювати певні рейди, “таємних покупців” тощо?

Скажу вам відповідально, що в умовах пандемії я не можу ризикувати здоров’ям своїх колег та вимагати від них аналогічні форми контролю. Натомість нам вистачає інших можливостей зафіксувати факти можливих порушень. Відповідно до плану нашої роботи на 2021 рік ми готуємося до різних форм перевірок, проте заходи державного контролю - серед основних.

 

Тобто, якби не пандемія, то вашими положеннями передбачені такі польові заходи контролю?

Звичайно.

 

16 липня 2021 року набуває чинності норма про те, що кожен претендент на посаду в органах державної влади чи місцевого самоврядування, повинен складати іспит на рівень володіння українською мовою відповідно до нових стандартів, розроблених Національною комісією зі стандартів державної мови. Яким чином це відрізнятиметься від того, що існує на сьогодні?

Це запитання скоріше до Нацкомісії зі стандартів державної мови, адже вони  відповідальні за організацію і здійснення такого іспитування. Але скажу, що це буде поширено не тільки на тих, то претендує на посади в органах державної влади, але й претендентів на громадянство України.

Наскільки я знаю, Нацкомісія робить усе від неї залежне для своєчасного початку іспитів.  Дія сертифікату на рівень володіння мовою встановленого зразка буде безстрокова, але якщо претендент з першого разу не складе іспит, у нього буде час підготуватися і перескласти. Крім того, ці сертифікати матимуть різні рівні складності залежно від посади, на яку претендує людина. А це - категорії А, В, С. Якщо ми говоримо про топ-чиновників рівня президента, прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, то складання сертифікату на рівня володіння є обов’язковим. Такі норми закону.

 

Ця норма буде діяти лише на нових кандидатів у владу, а чи немає необхідності введення якогось національного іспиту для всіх представників держави, зокрема діючих?

У нас сьогодні є два рівні іспитування на рівень володіння державною мовою: зовнішнє незалежне оцінювання для випускників загальної середньої освіти і для тих, хто претендуватиме на посади в органи державної влади. На перспективу, я думаю, що може бути і добровільне іспитування на рівень володіння державною мовою. В такому випадку, або місцева влада, або центральна влада повинна гарантувати відповідні умови для підвищення рівня мовних компетенцій. Тут нам якраз потрібна Державна програма сприяння опануванню державною мовою і курси з безкоштовного вивчення державної мови. Тобто, якщо ми вимагаємо щось від людей, то спочатку потрібно створити для них умови. Я думаю, що в глобальному вимірі, держава мала б оголосити 2021 рік Роком української мови та якнайшвидше затвердити згадану державну програму. Бо це не скільки питання освіти чи науки. Це - питання національної безпеки гуманітарного рівня, державна мовна політика, інтелектуальна капіталізація суспільства.

 

Нещодавно компанія Google назвала найпопулярніші запити 2020 року в Україні. З них можна зробити два висновки. По-перше, переважна їх більшість стосувалася російського інформаційного простору. Але найпоказовіше інше - всі вони були зроблені російською мовою. Чому так відбувається?

Думаю, що це не зовсім коректне порівняння, адже Google – це лише одна із пошукових програм. Але хочу сказати, що на 9 листопада, День української писемності і мови, найзатребуванішим запитом у Google українською мовою був “радіодиктант національної єдності”. Тоді ж було презентовано і звіт про стан української мови у 2020 році, який теж став одним із найзатребуваніших запитів. Мені здається, що починаючи від 1 грудня, коли ми нагадали про набуття чинності норм мовного закону щодо сфери обслуговування з 16 січня 2021 року, то запити в частині роз’яснень, особливостей і сфери застосування, так само стали одними із ключових запитань для пошукової системи Google. І не тільки.

Для того, щоб на такі запитання були відповіді, має зміцнюватись державна мовна політика. Вона повинна бути фундаментальною, відкритою, багатофункціональною. Тому на цих принципах і будується робота як уповноваженого із захисту державної мови, так і нашого Секретаріату.

 

Як зробити українську мову престижною і цікавою для молоді?

Якщо перефразувати арабське прислів’я, скажу: якщо молодь не послуговується державною мовою, то для неї потрібно створити кращі умови. Це означає, що повинно неухильно виконуватися освітнє законодавство, яким визначено особливості щодо мови освітнього і виховного процесів. Зрештою, прийшов час збільшити державну підтримку культури, стати на захист української літератури, вберегти творчі спілки. Має бути жорсткий контроль за мовними квотами на радіо і телебаченні. І останнє, на що дуже реагує українська молодь, так це українофобія окремих чиновників як на мовному, так і світоглядному рівнях. Недалекоглядність окремих політиків - ознаки відсутності елементарних знань, державницьких поглядів та культури.

 

Ви говорили, що не бачите ознак утиску російської мови в Україні. А яким чином можна захищати українську мову в Росії?

Українське законодавство не застосовується в Росії. Я би краще звернув вашу увагу на те, що на окупованих територіях України скасоване мовне законодавство, чим позбавлено українську статусу державної. Це - не тільки примітивна імітація процедур т. зв. законотворчої діяльності окупаційного режиму. Це - порушення прав людини, про що повідомлені депутати ПАРЄ, Верховний комісар ОБСЄ. Сподіваюся, що інформація, яку ми збираємо разом з уповноваженою Верховної Ради з прав людини Людмилою Денисовою, обов’язково стане предметом її щорічного звіту 2021 року. Впевнений, він буде розтиражований по всьому світу.

 

Якою має бути мовна політика на тимчасово непідконтрольній території Донбасу і Криму після деокупації?

Крим, Донбас – це Україна, а люди, які там живуть – українці. Жодним чином їх не можна відокремлювати. В тому числі у мовному питанні.

Але сьогодні, насамперед, потрібно говорити про кращий доступ дітей із окупованих територій до української освіти.

 

Чи потрібно буде приймати певні перехідні положення до закону про мову після деокупації територій?

Це питання до Верховної Ради України. уповноважений із захисту державної мови діє виключно в межах і спосіб, визначені Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

 

Які три головні завдання на 2021 рік ви бачите як уповноваженого?

По-перше, посилення інституційної спроможності Секретаріату уповноваженого, пошук кращих представників для роботи в регіонах, попередження порушень і боротьба з порушниками мовного закону. По-друге, комплексна діяльність з популяризації української мови, всебічний захист громадян та їх прав. По-третє, вдосконалення державної мовної політики.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Важко захищати об'єкти критичної інфраструктури без прямого впливу на процес захисту інформації. Це потрібно змінювати – голова Держспецзв'язку

Менеджер з комерції "Укрзалізниці": Закон про ваговий контроль на автодорогах за 1-2 роки поверне вантажі на залізницю

Юрій Вітренко: Ми розуміємо, як навіть за найгірших обставин пройти цей опалювальний сезон

Кабмін має дуже велике бажання працювати над кліматичним порядком денним – делегація ЄС

Голова Верховного суду: Чим більше порушень у ході судової реформи – тим швидше відбудеться процес у зворотному напрямку

Голова Держмитниці: Поки ми не застосовували поліграфи, але думаю, скоро застосуємо

Міноборони розмістило майже  85% річного обсягу замовлень в рамках Державного оборонзамовлення - Уруський

Оновлена система містобудівного контролю запроваджує нові запобіжники від порушення законодавства – заступник міністра розвитку громад та територій

Кулеба: Євроінтеграція - зараз інструмент зміцнення України, а не ціль

Хочемо підняти зарплати в 2-3 рази, оцифрувати послуги та підвищити престиж українського прапора - новий голова Морадміністраціі

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА