14:57 04.01.2021

Без поповнення ресурсу приватизації об’єктів для продажу вистачить до літа 2021 року – голова ФДМУ

21 хв читати
Без поповнення ресурсу приватизації об’єктів для продажу вистачить до літа 2021 року – голова ФДМУ

Інтерв'ю голови Фонду держмайна України Дмитра Сенниченка агентству "Інтерфакс-Україна", 1-ша частина

-- Приватизація вже пішла на новорічні канікули? Чим кардинально буде відрізнятися приватизація-2021 від приватизації-2020? 

-- Не до канікул: підсумовуємо рік, що минув, плануємо наступний. Щойно завершив конференцію з міжнародними інвесторами. Цікавість з їх боку є, а значить буде й попит, якщо зробимо необхідну роботу. Ви знаєте, що до жовтня законодавчо була заборонена навіть підготовка до великої приватизації. Але наразі ми її відновили та будемо активно рухати велику приватизацію прямо з початку року.

Вже на другий квартал плануємо аукціони з продажу Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), "Президент-готелю" та заводу "Більшовик" (нині - Перший київський машинобудівний завод).

Для цього зараз на Кабмін подаємо умови конкурсу по ОГХК на затвердження. По "Більшовику" затвердили радника, KPMG, який переконаний, що все необхідне для продажу повинно бути на кінець першого кварталу. По "Президент-готелю" теж поновили контракт з "Конкорд-Консалтинг".

І одночасно продовжуємо поточні аукціони з продажу малих та середніх об’єктів.

-- Скільки ФДМУ вдасться в цьому році перерахувати грошей в бюджет? На початку квітня під час коронакризового перегляду план надходжень був зменшений з 12 млрд грн до 0,5 млрд грн. Тоді Ви заявили, що готові перевищити його в шість разів.

-- Так і буде -- під 3 млрд грн, але якщо точніше, то за рік загальна ціна продажу об’єктів якраз складе близько 3,03 млрд грн. Однак, після аукціону ще потрібен час на підписання договору (іноді це розтягується на місяць), а потім ще на сплату. Тому держбюджет-2020 встигне отримати близько 2,13 млрд грн. Це у два з половиною рази більше, ніж у "нековідному" 2019 році та в 10 разів більше, ніж у 2018 році.

З цих 3,03 млрд понад 1,26 млрд грн – результат 20 аукціонів з продажу спиртових активів. Всі були продані успішно. Тобто, ринок починає розуміти, як це працює: є віртуальна кімната, де все написано і є всі документи, можна подивитися і фізично поїхати руками помацати.

Я підготував кілька концентрованих досягнень ФДМУ у 2020 році. Це не лише про приватизацію, оскільки в Конституції та в законі про Фонд держмайна написано, що ми центральний орган виконавчої влади, який реалізує також державну політику в області регулювання оціночної діяльності, орендних відносин державного майна та управління корпоративними правами держави (ДКП).

Так ось, Фонд прийняв в управління в 10 разів більше підприємств, ніж за всі роки незалежності – 435. Ми забезпечили погашення боргів по зарплаті для 15 тисяч працівників на 32 підприємствах, повернули дев"ять стратегічних підприємств під контроль держави, замінивши там директорів, власне, представників олігархів. І ще продовжуємо цю роботу в судах, у боях. Ми ведемо 1935 судових справ, з яких 149 вже виграли, захистивши права держави, як акціонера.

За рік компанії в управлінні Фонду перерахували до бюджету 248 млн грн. В цьому році ми виведемо "Центренерго" в прибуток замість збитків, що становили 2,2 млрд грн в попередньому році. Загалом з нашим портфелем ДКП ми відповідаємо за 3% ВВП.

Особисто я тричі відмовлявся від хабарів: $5 млн, $800 тис., $100 тис.

Ми провели більш як 2 тисячі відкритих аукціонів. Вдвічі збільшили середнє зростання ціни на аукціонах у порівнянні зі стартовою. Було кілька аукціонів зі зниженням ціни там, де якісь державні об’єкти були значно переоцінені, наприклад, база відпочинку Національного банку, але в цілому зростання ціни було двократним.

Ми також відкрили сайт privatization.gov.ua замість газети. Фактично створили велетенський онлайн магазин державних об’єктів приватизації. 99% покупців – це українські інвестори. Середня температура по палатах вдвічі, тобто стартова. Новий закон, який ми розробили спільно з депутатами, Офісом простих рішень та результатів, бізнес асоціаціями та "ProZorro.Продажі", якраз спрямований на те, щоб забрати кошти з офшорів та матраців, дістати й пустити їх працювати в економіку.

Розробили сервіс оцінки, прибрали посередницьку схему з використанням авторизованих електронних майданчиків, і громадяни не переплатили 620 млн грн з 1 лютого, коли вступив у дію цей закон.

Запустили в оренду 2,5 млн кв. м виробничих складів і офісних приміщень. Зараз вже пішла оренда через майданчики ProZorro, для цього теж буде окремий сайт. Але вже можна переглядати ці об’єкти, дивитися місяці, коли відбуватимуться конкурси, і брати в них участь. Можна було б й раніше це запустити, адже закон набрав чинність 1-го лютого, однак "підзаконку" Кабмін ухвалював сім місяців. Ми власними силами розробили положення про оренду та стандартні договори й просували увесь цей процес, хоча взагалі-то регулювання повинно було здійснювати Мінекономіки, а наша справа - реалізація. Але на практиці: і пишемо закони, і просуваємо їх, так само й "підзаконку" пишемо і просуваємо. Називається "Зроби сам", хоча ми не проти, головне - щоб був результат.

Під час коронакризи ми також подбали про орендарів: розробили спеціальну методику системи знижок в залежності від видів діяльності та зекономили 2000 орендарям за цей рік понад 100 млн грн, тоді як загалом надходження від оренди за рік склали 1,26 млрд грн.

Ми також оновлюємо організаційну структуру Фонду: запустили вже третю реорганізацію. Запрошуємо людей на роботу і бачимо, що довіра зростає: якщо на початку року конкурс складав 15 людей на місце, то зараз – 40!

- Це у вас так зросли зарплати?

- Зарплата не зросла. Просто ось дійсно вірять та йдуть. Я бачу ці обличчя, які доходять вже до фіналу, коли треба проводити співбесіди. Так, ми в принципі відповідаємо тому, що коїться у нас в господарстві. Все це є здобутками команди Фонду.

Якщо говорити про найбільш успішні кейси, то всі побачили продаж готелю "Дніпро" за 1 млрд 111 млн грн, в якому брали участь 28 учасників.

- Хвилинку, маю запитання: Ви й досі вважаєте надуспішним продаж "Дніпра", навіть після всіх дискусій навколо його власників: хто з них справжній та звідки гроші? Чи це питання не є для вас важливим? Бо з тими ж спиртзаводами така ж історія: окрім профільного Nemiroff та молдавського Zernoff, переважно всі покупці – це маловідомі компанії, часто ще й створені зовсім нещодавно. В останніх продажах прізвище та ініціали одесита-власника 50% у компанії, створеній лише в серпні цього року, що стала переможцем аукціону, збігаються з прізвищем та ініціалами якогось одеського патрульного.

- В таких перехідних економіках як наша, але також і в розвинутих країнах існує таке поняття як SPV -- Special purpose vehicle: для початку якогось бізнесу відкривається спеціальна компанія, яка стає власником цього активу.

Коли я працював в девелопменті, це було проектне фінансування. Існує компанія, що здійснює фінансування, та просто дивиться, як завести кошти в Україну. Для цього відкривається спеціальна ТОВка, яка потім отримує кошти для купівлі певного об’єкта. На мою думку, це якраз і є повернення тих коштів, які колись були виведені в офшор, в економіку України. Це нормальна практика і до цього не варто ставитись підозріло. Це просто інструмент для оперування конкретно цим об’єктом.

Щодо питання, а хто там виступає засновниками, відповідь: тут треба чітко розмежовувати. Є фінмоніторинг, який перевіряє походження коштів. Є також інші спеціальні служби, які перевіряють, чи немає в засновниках російського сліду, або ж якихось коштів, здобутих нелегальним шляхом. Тож Фонд держмайна діє абсолютно в межах закону, в якому написано, що ми повинні зробити, а саме - організувати аукціон. Якщо процедура аукціону відбулась без порушень, ми повинні підписати протокол про те, що аукціон відбувся. Наступним етапом іде перевірка засновників, акціонерів. І ми направляємо листи в СБУ, в податкову та інші інстанції, щоб цих акціонерів перевірили. І якщо в структурі власності відсутній "русский след", структура власності розкрита, тоді ми підписуємо договір. На цьому етапі включається фінансовий моніторинг: Національний банк і банки перевіряють походження коштів. Наприклад, ми застосовували подібну схему з готелем "Дніпро", якщо кошти взяли в кредит в українському банку, то це кошти звідси. І вже тільки після проходження всіх процедур ми підписуємо договір про передачу цього активу переможцю. Тобто є трирівневий процес: аукціон відбувся, власників розкрито і кошти перевірені.

- Тож, на вашу думку, велика кількість невідомих покупців по тих спиртзаводах – це не проблема? Рано чи пізно цей об'єкт знайде свого стратегічного покупця?

- Зрозуміло, що всі хочуть якогось Morgan Stanley – покупця на мільйон доларів. Але переважно це кошти, які хтось колись заробив, а ми їх просто повертаємо в економіку України. Хтось (можливо й судді, прокурори чи політики) колись щось "накосили" і тримали це у себе в банках на городі або десь в офшорі, але тепер вони купують старий завод і змушені будуть його ремонтувати. Бо в ті ж спиртзаводи, як розповідав нещодавно в одному інтерв’ю виробник української горілки, треба ще вкласти мінімум $2 млн, або й $3 млн. Це є наша філософія і політика приватизації: важлива не лише ціна, а й подальші інвестиції. Бо на одну вкладену гривню в купівлю об'єкта на аукціоні надалі вкладається ще 4-6 гривень в його модернізацію та перебудову. Наприклад, компанія "Бастіон-Груп" купила "Київпассервіс" за 231 млн грн, і зараз вони на цих автовокзалах вкладають гроші в ремонт: купують цеглу, цемент, наймають робітників, які потім за ці гроші також щось купляють, і всі щасливі. Це і є кумулятивний ефект приватизації.

- Ви продали 2 тис. об‘єктів, а скільки ще у вас залишилось?

- Давайте будемо розрізняти державні підприємства й окреме майно. Загалом є близько 3600 державних підприємств (для порівняння, у Швеції, Канаді, Польщі – від 46 до 55). Але також існує окреме непрофільне майно, і по ньому в нас передбачена окрема програма. Ми вже знайшли майже 370 санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку і навіть гірськолижний курорт, якими управляють міністерства, відомства, агентства.

- Це клуб "Динамо" в Славському ?

- Ні, це у ДФС, але також в Карпатах. Існують об’єкти у Міністерства охорони здоров'я, у Міністерства економіки, які повинні формувати політику за цими напрямками. Але поки Фонд держмайна змушений писати за них закони та постанови, бо вони всі зайняті управлінням – "Артемсіллю", конярством абощо. І якби хоч якісно керували, але насправді якість цих активів можна описати словом "докерувалися". Наприклад, уряд Гончарука в грудні 2019 року ухвалив рішення передати на приватизацію 530 підприємств. За рік, що минув, з 530 нам передали 410. Бо міністр сказав заступнику, той держсекретарю, далі сказали завгоспу, а завгосп думає – послухайте, курорт нам самим потрібен, тож даймо Фонду якийсь непотріб.

Що ми побачили? Єдиної центральної бази таких підприємств немає. Ще кілька років тому Transparency International Ukraine, за підтримки міжнародних донорів створила портал фіннасової звітності державних підприємств Prozvit. Дані на який надходять з Мінекономіки. Проте, ця інформація не є повною. А в тих теках, які нам передавали міністерства разом з підприємствами - порожньо. На багатьох підприємствах навіть директор хтозна-де. Ми оголосили в розшук 104 директорів! 

Загалом з 410 підприємств, які нам передали, 191 - є буквально привидами: не функціонують, не звітують, або ж із ними відсутній будь-який зв’язок. Ще 103 перебувають в процесі ліквідації або банкрутства, 76 – збиткові або їхні борги перевищують суму активів, і лише 40 з них є прибутковими.

З 2017 року діє постанова Кабміну про те, що Міністерство економіки має завершити процедуру "тріажу": розділити всі держпідприємства на стратегічні – ті, які не можна приватизувати і які забезпечують виконання державою своїх функцій, і на решту, які можна продавати, передавати в концесію або ліквідувати. (Схвалений у липні 2017 року урядом Гройсмана "тріаж" передбачав залишити з 3444 компаній та об‘єктів у власності держави 15 важливих підприємств та ще 363 об’єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій – ІФ). Ми відпрацювали критерії, USAID – правила. Але не так сталося, як гадалося. Держава все ще здійснює управління великою кількістю суб'єктів господарювання і намагається конкурувати з приватними власниками у виробництві солі, кукурудзи та борошна або ж управління готелями. Саме тому дуже важливо продовжити цю реформу. Бо нам вдається, як мені сказала представник ООН, перетворювати непродуктивні активи в продуктивні. Але треба кидати туди дрова, щоб на виході були такі ковбаски, які вже купують за гроші.

- Наскільки я розумію, цього року процес навіть пішов у зворотному напрямку, бо деякі об'єкти – "Артемсіль", ДПЗКУ, "Хліб України" – прибрали з переліків на приватизацію, а таблиця заборонених для приватизації у відповідному законопроекті суттєво виросла. 

- Дивіться: уряд Дениса Анатолійовича Шмигаля підтримує приватизацію, президент особисто теж підтримує, але у міністра є секретаріати, міністерство тощо. І тому коли уряд Дениса Шмигаля вирішив в серпні передати Фонду чергове 201 державне підприємство, то станом на сьогодні з них передали лише чотири. Це називається невиконання рішень уряду. Ми попросили знайти тих, хто це рішення саботує, й покарати. Якщо немає покарання, то навіщо виконувати рішення Кабінету міністрів?

- Чому досі не ухвалили новий закон з обмеженим переліком заборонених підприємств?

- Законопроект вперше був внесений урядом Гончарука з кількостю, по-моєму, близько 200 підприємств. Потім, у зв'язку зі зміною уряду, законопроект повернули назад процедурно. Потім новий уряд дивився-дивився, і збільшив цю кількість до 659 об’єктів. В перелік об'єктів включили навіть те, що законом про приватизацію і так заборонено до продажу, наприклад, ліси, лісогосподарства або заклади культури.

Паралельно є також подання до Конституційного суду від депутатів на чолі з Юлією Тимошенко, щоб визнати закон, ухвалений восени минулого року, який зняв заборону зі списку 1400 об'єктів, неконституційним. Якщо Верховна Рада не встигне ухвалити новий список заборон, то Конституційний суд може визнати вказаний закон неконституційним і взагалі відкотити цю реформу назад. І тоді виникне правовий колапс, оскільки деякі об’єкти з переліку тих 1400 вже встигли знайти свого щасливого власника.

- Повертаюсь до свого питання -- що буде після продажу 2 тис. об‘єктів? Вам ще є що продавати?

- Загалом об’єктів для продажу нам вистачить десь так до літа 2021 року. Якщо не поповнювати ресурс приватизації, то з такою швидкістю і якістю, як ми готуємо, продавати буде по суті нічого. Залишаться лише ті об’єкти, що перебувають в процедурі ліквідації або банкрутства, а також ті, де ми навіть директорів знайти не можемо.

Для того, щоб очистити карму держави, ми розробили новий комплексний закон, який вперше дає перелік чітких критеріїв для того, щоб міністерства та інші органи держуправління не створювали штучних перепон та передавали об’єкти на розгляд Кабміну. Відтак, у Фонду держмайна повинні з'явитися ресурси: у законі передбачений так званий револьверний фонд – 2-3% від продажу об’єктів направляється на підготовку наступних, бо в підготовку також треба щось вкладати. Згідно зі статистикою 2020 року, на одну гривню, вкладену в підготовку об'єкта приватизації, ми отримали 71 гривню надходжень. Нагадаю, що на початку року бюджет на заходи, пов’язані з приватизацією, складав 258 млн грн, але коли коронакриза вдарила, у нас забрали 243 млн грн і тільки через шість місяців моїх походів від прем'єра до Мінфіну та Верховної Ради, десь у жовтні, нам повернули 48 млн грн, які зараз ми активно витрачаємо, щоб вийти на аукціони на початку наступного року. На 2021 рік закладено 149 млн грн.

Тому треба дуже уважно подивитись на об’єкти, що іменуються непрофільним майном. Згідно з положеннями закону про Фонд держмайна та постанови Кабміну в нас є така функція – перевірка ефективності використання майна. Ми здійснили відповідну перевірку 9% майна, що перебуває у державній власності, це 104 тис. об‘єктів загальною площею 67 млн кв. м. Приходили регіональні філії з представниками інших державних органів влади на державні об'єкти та запитували: "А хто у вас тут в оренді, а покажіть договір оренди?" 15% ого, що ми перевірили, це "чорна/сіра" оренда або ж вказані приміщення не використовуються. Якщо даний середній показник мультиплікувати на загальну площу, то, за попередньою оцінкою, 28 млн кв. м площі або не використовуються, або ж це "чорна/сіра" оренда. Якщо зобразити це образно, уявіть собі 200 НСК "Олімпійський" в ряд! 

Тож ми кажемо:  дайте нам об'єкти, ми будемо використовувати їх ефективніше або продамо. Половину Києва вже розпиляли за принципами якихось договорів про спільну діяльність. Якісь заводи, яких не можна чіпати через стратегічний статус, а потім дивишся -- на їх місці вже виросли "свічки".

Наприклад, ми дивились ДП "Преса України". Звучить гордо, але насправді це територія на проспекті Перемоги, яка в детальному плані території міста Києва вже має призначення під житлову забудову площею 250 тис. кв. м. Там є один корпус, де поки знаходяться кілька друкарських станків, що здійснюють друк візитівок, листівок, але нічого державно значущого. Тобто, яке рішення видається логічним? Взяти ці станки, перенести їх в інше місце, щоб вони друкували, а територію з будівлею виставити на аукціон і, повірте, це будуть мільярди гривень. Або завод "Більшовик", якраз через дорогу від "Преси України". Теж 30 га території посеред міста, все деревами та травою поросло. П’ятий корпус треба продати, щоб добудувати Шулявську розв’язку, а решту виставити на аукціон, як ми й робимо. І це також будуть мільярди гривень. Таким чином слід проаналізувати ще багато об'єктів, що мають сувору назву, на кшталт "науково-дослідницький-виробничий"…

В нашому новому законі є революційна річ для того, щоб зупинити подібні криві викупи за невід’ємні покращення. Ми кажемо: гаразд, об'єкт знаходиться у вас в оренді, ви зробили там якісь інвестиції, зареєстрували, що 25% цього майна від його балансової вартості ви вже оновили, та хочете за процедурою викупу отримати решту 75%. Ми даємо вам таку можливість, але лише після того, як сформується ринкова ціна об’єкту. Для цього ми виставляємо цей об'єкт на ринок, з’ясовуємо, хто готовий скільки запропонувати, і після сплати вказаної ціни чинний орендар може стати його власником. Тобто в нього є "право першої ночі". Якщо орендар відмовляється, право першої ночі переходить до іншого, який може здійснити покупку, але компенсує орендарю його невід'ємні покращення.

- Якщо я не помиляюсь, схожий принцип діятиме в аукціонах з оренди на ProZorro? Здається, там поточний орендар теж може викупити об’єкт за ціною, що склалася на аукціоні?

- Саме так. Тому в нас є чимало завдань в наступному році. І частина з них розв’язується на рівні закону, який ми сьогодні реєструємо. Ми у Фонді держмайна зробили все, що могли. Тепер ми зобов’язані боротися з корупцією та мати достатньо політичної волі, щоб продовжити передачу нам подібних непрофільних об'єктів, а також розробити інструментарій, щоб відрізняти їх від профільних.

- Але, повторюсь, поки що здається, що процес йде у зворотному напрямку.

- В нас є журналісти, є громадськість. Найголовніше у нас є бізнес: наші прихильники – це всі бізнес-асоціації, з якими ми зустрілися при розробці нашого закону. Вони сказали – ми готові вкладати в Україну, покажіть лиш куди саме. Дайте інвестиційне меню, перестаньте нам розказувати про вічну перспективу і подібні речі. Дайте щось конкретне: ось гірськолижний курорт, ось готель в управління, ось завод, який не працює.

- Перейдемо до перспектив великої приватизації у 2021 році. Згідно з графіком, який ви опублікували, чи можуть перші аукціони відбутися вже у другому кварталі?

- Так, серед перших аукціонів продаж ОГХК, який запланований на кінець першого або початок другого кварталу. Це реально. Ми вже виносимо умови конкурсу на затвердження Кабміну.

- Приблизну грошову оцінку зараз вже можете назвати?

- Дуже важливо розуміти, що стартувати слід з ціни трохи нижчої. Не з низької, а трохи нижчої від ринкової для того, щоб було більше учасників. Стартова ціна варіюватиметься між 3 і 5 млрд грн. Але остаточно вона ще не визначена.

- Тобто, за умови успішного проведення аукціону, лише цим одним об'єктом можна закрити половину річного плану в 12 млрд грн?

- Можна.

- Чи не виникне до конкурсу на ОГХК якась чергова проблема з управлінням? За цей рік в компанії змінилося три керівники.

- Ми пильно стежимо за управлінням ОГХК. Директорів будемо змінювати допоки не приватизуємо об’єкт. Але говорімо мовою результатів та сухих цифр: торік ОГХК показала річний прибуток у 100 млн грн, за 10 місяців поточного року показник досягнув позначки в 600 млн грн, а за підсумками 2020 року може сягнути 700 млн грн. Тобто, просто треба менше красти. Або взагалі краще не красти.

- Якщо ви вже згадали про проблеми в управлінні, яка нині ситуація на ОПЗ, де також нещодавно змінили директора?

-- По ОПЗ виключно податків було сплачено більше ніж 500 млн грн. 

- Тобто, не треба боятися помилок з призначеннями, головне - швидко їх виправляти новими призначеннями?

- У Фонді ми встановили абсолютно іншу систему корпоративного управління. Поки всі говорять, що слід створити якусь агенцію, національну компанію чи Фонд добробуту, ми вже управляємо. У Конституції та в законі про ФДМУ написано, що ми єдині, в кого немає конфлікту інтересів між виробленням політики та її реалізацією: ми ані міністерство, ані відомство, хоча професійно можемо стати агенцією.

В середині 2020 року ми оновили структуру корпоративного департаменту, збільшили кількість людей з 60 осіб до 100 і продовжуємо набирати нових. Ми ввели нові ІТ-системи для того, щоб мати план фінансової діяльності станом на початок року, а не наприкінці. Тепер у підприємств під нашим управлінням щомісячна, в когось навіть щотижнева панель операційних фінансово-економічних показників. Ми бачимо, що у них коїться: доходи, контроль собівартості, завантаження виробництва, витрати, заборгованості, cash flow. Цим безпосередньо займається мій заступник Денис Кудін.

Ми також розділили підприємства на кластери: тимчасового управління, реструктуризації, фінансового оздоровлення та управління нерухомістю. Бо навіть якщо ти називаєшся "Інститут N", але в тебе 75%+ надходжень від оренди, то ми тобою управляємо як об'єктом нерухомості, відповідно, треба скласти паспорт нерухомості, земельної ділянки, усунути перешкоди продажу і вести контроль ціни за орендою, поки вона там діє.

На жаль, велика кількість компаній була доведена попереднім неефективним керівництвом до банкрутства, ліквідації, але переважно,- просто до жалюгідного фінансового стану. Наприклад "Електроважмаш" нам передали з кредитом (Сбербанку – ІФ) у 857 млн грн, за яким не проводилося належне обслуговування, зі скороченням персоналу з 4,7 тис. до 3 тис., з 4 млн грн на рахунку, коли треба заплатити в місяць тільки 40 млн грн зарплати. На підприємстві через створені свої прокладки $9 млн було виведено на офшори, з якими ми зараз судимось, по світу їх ловимо. Однак продовжується "прокурорський безлад", проходять численні суди зі звільнення призначеного Фондом директора Віктора Буська.

Окремо ми беремось за ліквідацію підприємств: разом із народними депутатами зараз працюємо над удосконаленням закону про банкрутство, тому що, за нашими спільними розрахунками, від 1200 до 1500 державних компаній з 3600 доведеться ліквідувати. Це має бути відповідно ресурсно забезпечено, а усі штучні перешкоди мають бути зняті.

- Які висновки ви зробили після кадрових проблем на ОПЗ та ОГХК?

- Ми наймаємо менеджмент з чіткими KPI та задачами, навіть розробили разом з НАЗК стандартизовану форму контрактів для керівників тих підприємств, що знаходяться в процесі приватизації.

Два КРІ є ключовим: перший – це успішний результат аукціону, другий – це не погіршення наявного стану об’єкта. Тому незалежно від особи нового керівника, ми все одно їх контролюємо в межах цих встановлених червоних ліній. Для цього ми застосовуємо регулярний моніторинг, фінансову звітність, онлайн-системи, завдяки яким зв’язуємося з кожним підприємством. Якщо ми бачимо відхилення, наприклад, закупки пішли не так або ж гальмуються продажі, то робимо кадрові висновки. Саме тому й виходить, що спочатку приходить одна людина, потім друга, третя…

- Чи зможе ОПЗ нарешті провести відкритий аукціон з відбору "давильця" природного газу?

- Може з третьої, може з четвертої спроби, але ми впевнено рухаємось до цього. Ми також ведемо переговори із НАК "Нафтогаз України" для того, щоб реструктуризувати заборгованість перед НАК та визначити можливості прямих поставок газу. Такий підхід буде правильним, але все це треба робити паралельно: зафіксувати наявні борги та їх обсяг, зафіксувати графік погашення і підписати прямий договір на поставку газу.

- ОПЗ, який вже тричі виставляли на приватизацію, є в переліку приватизації й на цей рік.

-- На початку 2020 року ми з радником з приватизації активно почали готувати об'єкт, але, законом, який прийняли в березні, заборонили вчиняти будь-які дії з підготовки до великої приватизації плюс забрали всі кошти на оплату радникам, що фактично змарнувало нам вісім місяців. Зараз цей процес активно поновили, і вже пройшли три етапи з загальних п’яти з радником (консорціум на чолі з Pericles Global Advisory – ІФ). Наразі моделюємо стратегію щодо реструктуризації боргів, ведемо переговори з НАКом, а паралельно радник пропонеє декілька варіантів, як бути з іншим боргом (на суму більше $250 млн перед Ostchem Holding Limited Дмитра Фірташа - ІФ).

Наразі завод працює стабільно за давальницькими контрактами, і зараз правління ОПЗ планує новий конкурс на лютий. Але може нам вдасться перейти на прямі поставки з "Нафтогазом" синхронно з реструктуризацією боргів. Фонд підтримує таку ідею.

- З приватизацією ОПЗ треба поспішати, поки непогана кон’юнктура на ринку міндобрив.

- Бізнес виробництва добрив має сезонність. Взимку кон'юнктура вже знову погана. Хоча, розуміючи економіку і місце на ринку, ОПЗ все одно цікавий актив. Але там є питання і боргів і технічного стану: треба модернізувати і причальні стінки, і залізничні колії, і друга аміачна колона потребує значних інвестицій.

По всіх підприємствах, які знаходяться у нас в управлінні ми запустили цілу програму позбавлення від непрофільних активів. Хочемо показати приклад іншим міністерствам та державним підприємствам. Наприклад, знаєте скільки ОПЗ витрачало на баскетбольний клуб? $100 тис. на місяць плюс утримання спортивного комплексу, готелю і т.д. Тому ми кажемо, що платити має той, хто любить баскетбол. Скажімо, місто Южне отримує 25 млн грн на місяць податків від ОПЗ. Або є новий губернатор, сподіваюся у співпраці ми знайдемо оптимальні рішення. Я навіть говорив на цю тему з міністром спорту Вадимом Гуцайтом.

Але треба відділити мух від котлет. Це виробниче підприємство і давайте порахуємо, наприклад, скільки коштуватиме йому не утримувати також свій лікувально-оздоровчий комплекс з усім персоналом, а просто застрахувати всіх співробітників в нормальній страховій компанії. І це додаткові кошти для оборотного капіталу, яких не вистачає. Та й приватні бізнесмени краще курують санаторіями, профілакторіями і т.д.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Ми знайшли нове місце для аеропорту на Закарпатті – голова "Укрінфрапроекту"

Венедіктова: Всі причетні до скоєння злочинів і по відношенню до Стерненка будуть притягнуті до кримінальної відповідальності - є моя гарантія

Україна буде пріоритетом для адміністрації Байдена, і немає сумнівів, що телефонна розмова між президентами США й України відбудеться - тимчасова повірена у справах США в Україні

Перший віце-спікер Стефанчук: Всеукраїнський референдум – це не лише про можливість прийняти рішення, а й про необхідність нести відповідальність за нього

​​​​​​​Постійний представник МВФ в Україні: Найголовніше для розкриття потенціалу зростання в Україні - зміцнення верховенства права та викорінення корупції

Мінреінтеграції спільно з Міносвіти запроваджують підготовчі курси для вступників з окупованих територій - заступник міністра Драганчук

Обраний ректор КНУ ім. Шевченка Бугров: Освіта – це інвестиція в людський капітал

З березня починаємо активну роботу за програмою Велика реставрація - Олександр Ткаченко

Заміна цієї команди "Нафтогазу" стала б великою помилкою для України – голова наглядової ради

​​​​​​​Керівник Офісу Націнвестради: Ми вже бачимо перші ознаки повернення інвесторів

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА