11:34 07.04.2021

Голова НБУ Шевченко: У нас немає цілей по обліковій ставці. Ціль – повернути інфляцію до нашого таргету

19 хв читати
Голова НБУ Шевченко: У нас немає цілей по обліковій ставці. Ціль – повернути інфляцію до нашого таргету

Перша частина ексклюзивного інтерв‘ю голови Національного банку України Кирила Шевченка агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Дмитро Кошовий, Анна Говоруха

 

- Як Національний банк України оцінює макроекономічні результати першого кварталу 2021 року? Чи розвиваються вони згідно із прогнозом НБУ? Чи не занадто великою виявилася інфляція?

- Інфляція дійсно виявилась вищою за прогноз. Ще й локдаун у другій половині березня послабив економіку. Зрозуміло, що всі ці фактори будуть враховані в нашому макропрогнозі.

Щодо інфляції. Ми очікували, що вона досягне 7,6% в березні, але вже бачимо 7,5% в лютому. Що стосується базової інфляції, то ми очікували 5,7% на березень, але також вже маємо 5,6% в лютому. Нагадаю, що інфляція - це дійсно найважливіший показник для НБУ.

Є досить цікаві цифри, за рахунок яких саме чинників зросла інфляція. Незважаючи на локдаун, маємо зростання споживчого попиту: роздрібний товарообіг в січні додав 3,5%, а в лютому його зростання прискорилося до 5,6%.


- Це "доковідне" порівняння?

- Так. Це рік до року, а перші два місяці минулого року були "доковідні". Ми розуміємо, що, скоріш за все, основним чинником цього зростання (особливо в січні) було збільшення заробітної платні: збільшення мінімальної вплинуло й на збільшення реальної.

У нас непогані показники щодо безробіття, в тому числі завдяки діям уряду. Це теж впливає на споживчий попит. Є також гарна кон’юнктура зовнішніх ринків щодо експортних позицій: з точки зору цін початок 2021 року значно кращий, ніж ми очікували. Ціни на сталь майже на 9-річному максимумі - +72% р/р (SteelBilletExp FOB Ukraine - $584 за тонну тонна). Залізна руда майже на 10-річному максимумі - +90% р/р (SteelIronOre FE62% AustraliaCost, InsuranceandFreightChina - $186,7 за тонну). Ми рахуємо світові ціни, тому що в експортних бувають викривлення за рахунок трансфертних можливостей.


- По руді золотий дощ на українські ГЗК падає вже котрий рік…

- Ні, я б так не сказав. Але підемо далі. Ціни на зовнішніх ринках б’ють рекорди. Соняшникова олія майже на 8-річному максимумі, пшениця більше 6-річного максимуму. Ціна на нафту марки CrudeOil-Brent зросла до $64,1 за баррель, природний газ (Natural Gas Netconnect Germany, NCG) подорожчав до майже $234 за тис. куб. м.

Зростання світових цін зумовив головно китайський фактор. Китай формує запаси і в АПК, і в основних галузях, зокрема сталі. Це була б хороша можливість для наших експортерів, та, на жаль, ми не змогли повною мірою скористати з цієї можливості через природні умови: за великих мінусів у портах виникали проблеми з льодоутворенням, ще були складнощі через сильні вітри. Проблеми торкнулися й автомобільного транспорту, бо були завірюхи та перемети.

Наприкінці березня трапився такий собі "чорний лебідь" – корок в Суецькому каналі. Але можемо сказати, що він практично не вплинув на Україну з точки зору експорту та імпорту товарів.


- Якщо підсумувати ваші слова, то інфляція в нас вища за прогноз, а от стосовно платіжного балансу все більш менш нормально, навіть позитивно.

- Так, платіжний баланс ми очікуємо абсолютно нормальним, його сальдо залишається додатним. Тут ми абсолютно спокійні.


- А як оцінюєте темпи зростання економіки? Про погоду ми вже поговорили, а ось березневі локдауни, які, схоже, в минулорічні прогнози не входили?

- Ми оцінювали негативний вплив січневого локдауну на річний ВВП в 0,2в.п. Тобто він незначний. Здавалося, він мав вплинути на споживчі настрої, бо попередні локдауни суттєво позначалися на роздрібній торгівлі, ресторанному та готельному бізнесі. Але ми бачили приріст роздрібного товарообігу. А вплив локдауну на інші галузі, такі як металургія, агро, взагалі мінімальний.

Ми не очікуємо приросту ВВП за перший квартал, найімовірніше зберігатиметься деякий мінус в річному вимірі. Бо, по-перше, січень-лютий 2020-го року ще були доковідними. По-друге, як я вже зазначав, ми не змогли повністю скористатись хорошою кон’юнктурою на зовнішніх ринках. По-третє, складна ситуація у тваринництві, зокрема через погіршення із захворюваністю тварин та стрімке подорожчання кормів, що позначилося на рентабельності галузі. Обсяги виробництва за два місяці скоротилися на 6,1% р/р, а складна ситуація у тваринництві вплинула на скорочення обсягів виробництва м'ясних та молочних продуктів.

Через нижчі минулорічні врожаї та активний експорт олії на тлі високих світових цін знизилися запаси олійних, внаслідок чого спад у виробництві олії та жирів поглибився: за січень-лютий - 22% р/р. Нижчі врожаї, а також збільшення виробничих витрат призвели до спаду у виробництві борошномельної продукції - на 20,6% р/р, хліба й хлібобулочних виробів - на 6,6% р/р.


- Яким в підсумку буде вплив локдауну?

- За нашими оцінками, локдаун у березні матиме доволі незначний вплив на ВВП, менший, ніж у січні. Остаточна оцінка залежатиме від фактичних параметрів карантину. Звичайно, певну підтримку надаватиме статистичний ефект бази порівняння – минулого року з другої половини березня діяв дуже жорсткий карантин по всій території країни.

Щодо нових локдаунів (так званий "карантин червоних зон"), то ми розглядатимемо їх у нашому наступному макропрогнозі, який робитимемо у квітні. Зараз беремо кілька сценаріїв локдауну для розрахунків нашої моделі: залежно від того, які сценарії обере уряд, такими й користуватимемося. Звісно, у квітневому прогнозі ми врахуємо посилення обмежень через потрапляння області/міста до червоної зони карантину. Це ризик, який реалізувався.

Проте, оцінюючи фактор карантину, треба зважати на два аспекти, про які я вже вище трохи говорив. По-перше, карантинні заходи впливають на економіку неоднорідно: майже не впливають на такі галузі економіки як промисловість, сільське господарство, й суттєво впливають на сектор послуг, транспорт. По-друге, економіка вже значною мірою адаптувалася до карантинних заходів, навіть у секторі послуг. Відповідно їх вплив не такий руйнівний, як у другому кварталі 2020 року.

До того ж на відміну від минулого року, коли локдаун був уведений по всій Україні, наразі до "червоної" зони потрапило 11 регіонів – 10 областей та Київ. Це також враховано в наших оцінках.

Ми очікуємо, що світові ціни на товари, які переважають в українському експорті, залишатимуться високими, в той час як ціни на енергоносії, за нашими оцінками, залишатимуться відносно стабільними. Додатковий чинник – існує ймовірність ліпшого врожаю, оскільки метеорологічні умови були сприятливими взимку, а також була збільшена площа посівів під озимими культурами


- Про монетарну політику. Основний виклик – це інфляція, яка більша за прогнозовану. Перший крок ми бачили – підвищення ставки на 0,5 процентних пунктів. Учасники ринку очікують, що будуть і наступні кроки. А з іншого боку, як ви сказали, відновлення економіки ще не почалося, тож НБУ, мабуть, треба зважувати, щоб не зупинити це відновлення. (Хоча розуміємо, що з урахуванням бази другого кварталу 2020 року, якийсь плюс точно буде). Як зберегти перше зростання та як боротися з інфляцією?

- Ми з вами говорили, що темпи інфляції прискорюються. Наше завдання як НБУ полягає в тому, щоб це не переросло в небезпечну тенденцію. Ми для цього маємо дієвий інструмент - облікову ставку, і не вагаємося в разі необхідності його застосувати. У березні ми вже підвищили ставку.

Ситуацію з інфляцією нам потрібно розглядати в двох ракурсах: що вже відбулося й відбудеться у найближчі місяці, і що буде в більш тривалій перспективі. Ми говорили про те, які чинники призвели до поточної інфляції, зокрема, це відновлення економіки в світі, китайський фактор. Це хороша новина, але наслідком пожвавлення економіки є пришвидшення зростання цін. Роль центробанків у приборканні інфляції в тих країнах, де застосовується інфляційне таргетування, є ключовою. Наше завдання - повернути інфляцію до запланованої цілі 5% +-1в.п. Якщо НБУ для того, щоб досягти цієї цілі, потрібно буде підвищити відсоткову ставку, ми абсолютно готові це зробити.


- І навіть вище того прогнозу, який ви оголосили минулого разу – 7%?

- Ми оголошуватимемо прогноз у квітні. І він базуватиметься на фактичних даних Держстату (по інфляції – ІФ).

Якщо дивитися на ринки, що розвиваються, то вже чимало центробанків прийняли рішення про підвищення ставки. Грузія 17 березня підвищила на 0,5% - у них зараз 8,5%, Бразилія в той же день - на 75 б.п., до 2.75%. Туреччина 18 березня - на 200 б.п. - до 19%. Навіть Банк Росії 19 березня підвищив базову ставку на 25 б.п. - до 4,5%. Зокрема, ситуація в Туреччині є дуже промовистою з точки зору необхідності збереження інституційності можливості центрального банку контролювати інфляцію. Тому що втрата довіри до центрального банку через політичне втручання дуже боляче відбилося на обмінному курсі турецької ліри, яка втратила майже 20%.

Облікова ставка - це інструмент. У нас немає цілей по обліковій ставці. Ціль – повернути інфляцію до нашого таргету. Наші очікування тенденцій, які є в макропрогнозі НБУ: до вересня 2021 року інфляція може зберігатись на рівні вище цільового діапазону. Але потім завдяки діям НБУ і таким факторам, як новий врожай, ми очікуємо переломного моменту - це орієнтовно 8-9-й місяць.

Повторюся, зараз ми розробляємо новий макропрогноз. Він буде презентований після оголошення облікової ставки 15 квітня.


- У 2019 році команда НБУ підкреслювала, що в боротьбі з високою інфляцією їй допомогло суттєве зміцнення гривні. Наскільки зараз розглядається можливість такого інструменту, як укріплення гривні?

- Коли за рахунок великої пропозиції іноземної валюти зміцнюється курс, це є одним з каналів приборкання інфляції. Але обов’язковою умовою для зміцнення гривні є наявність пропозиції валюти на внутрішньому ринку. А в нас пропозиція і попит з початку року майже збалансовані. За аналогічний період з 1 січня по 15 березня 2020 року НБУ виходив з інтервенціями 34 рази, у 2019-му – 39 разів, а цього року – лише 10. Тобто ринок збалансований, а ми повністю дотримуємося стратегії поступової мінімізації участі НБУ на валютному ринку.

На стабільність валютного ринку вказує також поведінка населення, яке в березні значно збільшило пропозицію валюти: чистий продаж населення готівкової та безготівкової валюти становив $270 млн проти чистої купівлі у лютому $9 млн.

Залишки ОВДП в портфелі нерезидентів з початку 2021 року зросли більш як на 19 млрд грн ($680 млн в еквіваленті), однак продаж ними іноземної валюти становив менше 50% ($267 млн), що не створювало значного тиску на валютний курс в бік ревальвації гривні.

Обсяги купівлі валюти з метою репатріації дивідендів порівняно з початком 2020 року знизилися на 34% й становили приблизно $500 млн.

Тобто сьогодні ринок досить добре збалансований. Штовхати його в один чи інший бік - це не наше завдання. Ми можемо за якихось надмірних коливань згладжувати їх.


- А завдання збільшувати резерви зараз вже не є таким актуальним?

- Ми з початку року поповнили резерви на $200 з лишком мільйонів. Але для чого НБУ це робив? Щоб згладжувати коливання. Подивіться на курсову динаміку в порівнянні з минулим роком. З початку цього року курс гривні зміцнився на 1,6%, тоді як в минулому році за той самий період втратив понад 15%. Це показує, що сьогодні ринок є більш збалансований.

За ці два місяці 85% пропозиції на валютному ринку формували не нерезиденти, а традиційні експортери - компанії гірничо-металургійного комплексу та аграрників.


- Особисто ви вважаєте, що в 2019 році зміцнення гривні було надмірним?

- Я вважаю, що таке надмірне зміцнення гривні не пішло на користь українській економіці. Це моє переконання.

Наразі ми не бачимо можливості повторення курсової динаміки 2019 року у 2021-му. По-перше, інтерес інвесторів-нерезидентів до ринку ОВДП можна охарактеризувати як стриманий. По-друге, економіка поступово відновлюється після 2020 року, цілком імовірне пожвавлення туризму, відповідно попит на валюту буде більшим. З іншого боку, високі ціни на руду, метал, агропродукцію збільшують пропозицію валюти.

В нас немає "таргету" чи "коридору" для курсу. Повторюся – ми залишаємося відданими режиму плаваючого курсу. Наша оновлена стратегія валютних інтервенцій фактично дублює попередню.


- Які фактори вплинули на послаблення курсу гривні в кінці березня?

- Коливання курсу наприкінці березня в бік девальвації не виходили за межі звичайної курсової волатильності останніх місяців: вони спостерігалися лише в окремі дні й не перевищували 0,5%, тоді як в цілому за березень курс гривні зміцнився на 0,2%. Відверто кажучи, ми не бачимо великого сенсу в щоденному коментуванні незначних курсових коливань. Нам здається, це не те, що дійсно є актуальним.

Якщо подивитися на динаміку співвідношення попиту та пропозиції валюти в березні в попередні роки, то ми бачимо, що зазвичай в першій половині місяця превалює пропозиція валюти, а в другій – попит на неї. Це пов’язано із тим, що в першій половині місяця відбувається сплата річного та квартального податків на прибуток, і багато компаній з цією метою продають великі обсяги валюти. Природно, що курс за таких умов зміцнюється. Потенційні покупці валюти в цей період, навпаки, вичікують, аби купувати валюту за більш привабливим курсом.

У другій половині місяця пропозиція валюти вже менша (оскільки податки вже сплачені), тоді як покупці, навпаки, починають поводитись більш активно. Тобто присутня звичайна сезонність, спровокована фіскальними циклами.

В цілому за березень попит та пропозиція були майже збалансовані: $317 млн та $315 млн в середньому за день відповідно. Це зумовлювало мінімальне втручання НБУ в роботу валютного ринку: інтервенції НБУ за місяць (купівля) становили $50 млн.


- Яку динаміку депозитних і кредитних ставок ви прогнозуєте у нових умовах зростання інфляції та облікової ставки? Чи є загроза, що позитивна тенденція минулого року та такі низькі ставки, яких Україна давно або ніколи не бачила, зміниться на протилежну?

- Мені подобається цитата з однієї із зустрічей, на які періодично Кабмін збирав велику промисловість, банкірів, центральний банк. Тодішній голова НБУ на питання виробників "Коли банківська система дасть довгі та дешеві кредити?" відповів: "Коли ви дасте довгі та дешеві депозити".

Зрозуміло, що динаміка ставок базується на інфляції. У нас немає людей, які понесуть свої кровно нажиті гроші в банк за ставку нижчу за інфляцію. Тому безумовно є прив’язка, що, зважаючи на зростання інфляції, можуть зростати ставки на депозити та кредити. Але є також інша складова - процентна маржа в банківській системі. Ми вбачаємо, що банківська система здатна як мінімум утримати динаміку по ставках за рахунок звуження своєї процентної маржі.

Другий чинник – є впевненість, що завдяки діям НБУ, у тому числі, інфляція повернеться до свого цільового діапазону. Тож ці два чинники здатні втримати подальше можливе зростання ставок за депозитами.


- Я правильно розумію, що якби ви залишалися комерційним банкіром, то за короткими депозитами/кредитами ви могли би ставки трохи підняти, але довгострокові ресурси навряд чи зачіпали б?

- Зважаючи на те, що я довго був комерційним, хоч і державним (посміхається), банкіром, я б зробив саме так. Для ресурсів, що виходять за ту межу, коли інфляція повертається у цільовий діапазон, воно не є економічно доцільним.

Є ще одна складова. Для того, щоб банківська система зменшувала свою маржу, треба повертатися до захисту прав кредитора. Тому що розмір цієї маржі безпосередньо залежить від рівня ризику. Чому за ОВДП найнижчі ставки? Тому що це безризиковий інструмент. Чому споживчі кредити мають найвищу ставку? Тому що це найризикованіший інструмент. Тож ми, як НБУ, просто щотижня щось робимо, проте лишається купа питань щодо захисту прав кредиторів, які знаходяться, на жаль, поза межами мандату Нацбанку.

Як ви знаєте, минулого року ми розпочали дискусію про фінансовий суд. Це теж поза мандатом НБУ. Однак ми розпочали цю дискусію, наразі обговорюємо це питання з МВФ і профсередовищем.

Створення такого спеціалізованого суду значно покращить ситуацію із платіжною дисципліною. На мою думку, цей суд має охоплювати три питання: взаємовідносини кредитор/позичальник, інвестор/об’єкт інвестиції та доступ до банківської таємниці, бо сьогодні слідчий суддя будь-якого району щодо доступу до банківської таємниці виносить рішення, котре не підлягає оскарженню. Банкіри вам можуть навести багато яскравих прикладів.

Дуже важливо, щоб відбір суддів у такий суд відбувався нормально та прозоро. Щоб забезпечити довіру, це можна робити навіть за участю представників міжнародної спільноти. Це суттєво вплине на результат.


- У різних владних кабінетах вже є якась підтримка цієї вашої ідеї?

- Ви ж бачите, що у нас у питанні судової реформи є зрушення. Наприклад, законопроект про Вищу раду правосуддя врешті потрапив у Раду.

Щодо фінансового суду, то ми зараз на самому початку цієї дискусії, ми поки що ще піонери цієї ідеї. Втім зрозуміло, що є прихильники – банківська спільнота. Це ті, хто потерпають. І є противники – ті, хто використовує прогалини судів загальної юрисдикції, адміністративної - будь-якої… Повірте, я за своє життя з таким стикався, що важко навіть уявити.

Сьогодні НБУ є стороною багатьох судових проваджень. Найбільша кількість судів у нас пов’язана з ПриватБанком та його колишніми власниками – біля 100. Ми залучені до них кожного дня. У нас є суди, пов’язані з виведенням банків з ринку, - це також довга історія. І є ще суди, де з НБУ хочуть стягнути гроші співробітники Нацбанку, але це зовсім інше.


- Минув майже рік, як почали запроваджувати різні програми допомоги: "5-7-9", довгострокового рефінансування, портфельних гарантій, пільгової іпотечної програми. Що та де треба в них підправити? Нещодавно вийшло інтерв’ю міністра фінансів Сергія Марченка, де він каже, що програму "5-7-9" треба трохи переглянути, щоб у ній було менше рефінансування і все ж таки більше інвестицій, як це і задумувалося.

- Якщо говорити про програму "5-7-9", то вона має декілька складових - "5-7-9", а її початок був у лютому минулого року. ЇЇ розробляли саме з акцентом на нові кредити для малого бізнесу, на нові інвестиції, стартапи, на створення нових робочих місць. Приміром, передбачена пільга у відсотковій ставці залежно від кількості створених робочих місць. Тобто це було метою програми. Але потім прийшов COVID, і цілком логічно, що програма перетворилася не лише на інструмент створення нового бізнесу, а й інструмент підтримки існуючого.

Ми повинні підтримувати існуючий малий бізнес. Доки він потерпає від COVID, треба його підтримувати, зокрема й за рахунок рефінансування. Але згодом, коли завдяки вакцинації та всім зусиллям світової спільноти ми будемо вважати нашу епоху постковідною, то цілі зазначеної програми мають повернутися до тих, з яких вона починалася: створювати нові робочі місця, щоб передусім добре освічена молодь, яка володіє і вільно розмовляє іноземними мовами, працевлаштувалася в Україні та створювала тут щось своє, а не вишукувала будь-який спосіб виїхати за кордон.


- Щодо нової програми портфельних держгарантій? Як ви наразі її оцінюєте?

- Обсяги за перші два місяці незначні, однак це очікувано, адже програма "5-7-9" також не одразу стала популярною. Тим паче, що програма портфельних держгарантій дещо складніша для використання банками. Але вважаю, що у неї такі самі перспективи, як у "5-7-9", і ці 3,93 млрд грн лімітів видачі гарантій, які отримали 11 банків, будуть досить швидко використані. Загалом у програми є значний потенціал.


- Банки ще не приходили за рефінансуванням з цими гарантіями?

- Ні. Гарантії у нас не включені в інструментарій щодо рефінансування – у цьому немає жодної практичної потреби.


- Плануєте розширювати цей інструментарій?

- Поки що ні. Нагадаю, що ми розширили його минулого року на муніципальні програми та гарантовані урядом облігації держпідприємств.


- Були вже пропозиції переглянути програму довгострокового рефінансування. На ваш погляд, ще не час згортати програму чи взагалі відмовитися від неї?

- Проста відповідь: була низка антикризових заходів, і одне з них – довгострокове рефінансування. Очевидно, що в час відновлення економіки після Covid банківська система, швидше за все, не потребуватиме значного обсягу довгострокової ліквідності. Поступове зниження системних ризиків вже вплинуло на скорочення попиту банків на кредити рефінансування. Це можна простежити за статистикою приросту кредитів рефінансування у 2021 році.

Те саме стосується інструменту свопу процентної ставки. Залежно від того, коли економіка почне відновлюватися, у банків не буде необхідності у використанні таких інструментів НБУ. Тоді будемо поступово згортати ці інструменти.

За поступового відновлення економіки та нормалізації умов функціонування фінансової системи НБУ згортатиме екстрені заходи для підтримки банків, що запроваджувалися у зв'язку із коронавірусом. Це, зокрема, передбачено і Основними засадами грошово-кредитної політики на 2021 рік. Зараз ми визначаємося щодо термінів.


- До речі, своп процентної ставки великої популярності так і не набув. Чи цей інструмент виявився занадто складним для наших банкірів?

- Своп - це цікавий інструмент, як на мене, а я свого часу працював у казначействі, дилером. Його дуже добре розпробували банки наприкінці минулого року, коли обсяг був обмежений і почалася активна конкуренція на аукціонах.

Цей інструмент використовує дуже обмежена кількість країн у світі, але він надає банківській системі більше впевненості саме у довгострокових проектах, бо можна захеджувати свій ризик процентної ставки.


- Як прогнозуєте, банки надалі користуватимуться цим інструментом?

- Так. Ми його будемо використовувати цього року, втім, як і минулого, він буде в обмеженому обсязі. Почнемо аукціони і подивимося.

Ми, як регулятор ринку, показали, що цей інструмент в принципі може працювати в Україні, тож очікуємо, що ринок підхопить цю тенденцію, і процентні свопи уже створюватимуть самі банки без участі НБУ.


- Питання про МВФ. Раніше ви говорили про можливість трьох траншів від Фонду цього року. Наразі очевидно, що трьох вже не буде. Наскільки велика загроза того, що ми не отримаємо від МВФ грошей, і як це може позначитися на фінансовому стані України?

- Маленький коментар щодо фіскальної складової. Так, у цьому році зберігається тенденція доволі значного дефіциту державного бюджету на початку року. У лютому дефіцит державного бюджету розширився до 14,9 млрд грн, тому що зростання видатків прискорюється. Основні видатки - охорона здоров’я, соціальний захист – цілком логічні. Зрозуміло, що вони фінансуються за рахунок запозичень, що також абсолютно природньо. Це поточна діяльність Мінфіну.

Головним припущенням нашого макропрогнозу залишається продовження співпраці з МВФ. З огляду на більш тривалий перебіг перемовин ми можемо орієнтуватися на два транші. Зараз, навіть у випадку зниження обсягів (хоча я не готовий говорити про обсяги), немає нічого загрозливого. Ці кошти можуть бути заміщені розміщенням євробондів. Ми ж з вами знаємо, що МВФ – це насамперед не про гроші, а про довіру до країни. Це потужний сигнал інвесторам.

Ми очікуємо також від МВФ додаткової емісії Спеціальних прав запозичення (СПЗ). Це нова ініціатива, анонсована Фондом. Її мета – забезпечити додаткову ліквідність світової економічної системи через поповнення міжнародних резервів держав-членів МВФ Оголошений загальний обсяг $650 млрд. Сподіваємося, що Україна зможе отримати додаткове фінансування в межах цієї ініціативи. Для цього необхідно, щоб її спочатку затвердила Виконавча Рада МВФ, потім - Рада керуючих.


- Це може статися вже на цих весняних зборах?

- На весняних зборах Міжнародного валютно-фінансового комітету це питання обговорюватиметься. Але прийняття рішення відбудеться згідно із процедурою, про яку я говорив раніше.


- Скільки додаткової емісії СПЗ планується надати Україні?

- Понад $2,7 млрд пропорційно квоті України в МВФ. Більш точна цифра залежатиме від курсу валют, які входять до кошику СПЗ . Минулого разу Фонд робив подібну операцію у 2009 році. Це була реакція на кризу. Така ініціатива МВФ для України може стати позитивним фактором.


- Як довго ще пауза у фінансуванні Фонду може бути безболісною для ставок запозичень Мінфіну? Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю казав, що без МВФ Мінфіну навряд чи варто виходити на ринок з євробондами, і що йому без Фонду вже некомфортно.

- Без МВФ жити справді некомфортно. У нас тут немає жодних розбіжностей з Мінфіном. Ми очікуємо, що після того як Верховна Рада повернеться у звичайний робочий режим, вдасться прийняти усі необхідні для продовження співпраці з МВФ закони.


- Міністр фінансів, прем’єр та ті, хто вище, - вони розуміють, що якщо не буде МВФ, то вони не зможуть отримати заміну у вигляді фінансування Нацбанку?

- Дуже багато спекуляцій на цю тему вже було минулого року. Я можу лише знову процитувати улюблену статтю закону про НБУ №54: "Національний банк не фінансує дефіцит державного бюджету". Ані НБУ, ані я не плануємо відступати від цього пункту.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Уже в 2050-х роках Україні знадобиться 15 нових атомних енергоблоків - глава "Енергоатому" про меморандум з Westinghouse

Заступник керівника Офісу президента Свириденко: Цього року ми прогнозуємо зростання ВВП на рівні 3,8%

Голова Бюро ВООЗ в Україні: В Україні реально можна вакцинувати понад 70% населення

Голова Держлісагентства: Реалізація програми "Зелена країна" вже почалась

Уже в наступному році ми побачимо заклади McDonald's на трасах - директор з розвитку

Віце-президент Світового банку Анна Б'єрде: Основним викликом для України залишається вихід на стійке економічне зростання

"Епіцентр" відкриє у Львові перший торгово-розважальний центр у мережі – заступник гендиректора компанії "Епіцентр К" Гончаров

Голова ВАКС: можна сказати, що невідворотність покарання за корупцію в Україні стає нормою

Монастирський: П'ять структур МВС – це той кулак, який може гарантувати безпеку держави

Звільнення Тарана з посади міністра оборони має стати першою кадровою зміною цієї осені - нардеп Рудик

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА