Перша частина ексклюзивного інтерв'ю заступника голови НБУ Юрія Гелетія інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна"

Автори: Анна Говоруха, Дмитро Кошовий

 

 

– Рішення про утримання облікової ставки на рівні 7,5% було неочікуваним для ринку. Водночас Нацбанк заявив про згортання антикризових інструментів: довгострокового рефінансування та процентного свопу. Чи планує НБУ запропонувати взамін нові інструменти?

– Довгострокове рефінансування та процентний своп запроваджувались навесні минулого року як один з важливих інструментів підтримки економіки і банків під час кризи. Ми вважаємо, що вони виконали свою роль і підтримали банківську систему та кредитування та підсилили ефект інших стимулюючих заходів Національного банку.

Антикризові інструменти дали банкам розуміння, що вони можуть розраховувати на нас у кризовий час для підтримки ліквідності. Це також дало позитивний сигнал їх клієнтам.

Важливо зазначити, що криза, яку переживала банківська система та економіка у минулому році, не супроводжувалась неплатоспроможністю банків, відтоком депозитів з банківської системи та погіршенням якості кредитного портфелю. Ми спостерігали приплив коштів до банків у 2020-му та поточному році. Українські банки успішно пройшли коронакризу.

Зараз ми спостерігаємо відновлення економіки, стабілізацію ситуації на фінансових ринках та профіцит ліквідності у банківській системі. Зокрема, на коррахунках банків та у депозитних сертифікатах наразі знаходиться більше 200 млрд грн. Тому в цілому ситуація з показниками банківської системи в частині ліквідності є абсолютно задовільною. У цих умовах антикризові заходи починають втрачати свою актуальність. Тому ми і почали їх згортання.

Продовження використання антикризових заходів могло б спровокувати матеріалізацію низки ризиків. Перш за все – у банків втрачається мотивація до залучення нових клієнтів, оскільки вони розуміють, що у них є доступ до фондування НБУ. Також може відбутися викривлення ринкових механізмів ціноутворення та погіршитися монетарна трансмісія.

Згортання відбувається поступово: ми не робимо різких рухів і комунікуємо наші дії та наміри з банками. Це потрібно, щоб мінімізувати ризики для банківської системи. Поки ми обмежили суму рефінансування. Починаючи з липня – до 5 млрд грн, з серпня – до 4 млрд грн і з вересня – 3 млрд грн. Також з липня ми знизили граничну строковість тендерів з 5 до 3 років.

Далі все залежатиме від динаміки COVID-2019. Ми будемо її моніторити і, у разі виникнення нових витків кризи та за умови необхідності, підтримаємо банки. Тобто, якщо ми бачитимемо перспективу запровадження нового локдауну, то обговорюватимемо доцільність запровадження екстрених заходів.

– Стрімке поширення штаму "Дельта" може стати причиною до повернення цих антикризових заходів?

– Зараз я би не фокусувався на якихось конкретних критеріях, які могли б спричинити розгортання цих заходів. Ми сподіваємось, що шок, який ми бачили у минулому році, не повториться, що ситуація буде стабільною. І ми, відповідно, продовжимо згортання.

Наприклад, січневий карантин та карантин червоних зон не мали такого суттєвого впливу на економіку, як карантинні обмеження минулого року. За нашими оцінками, від'ємний вплив карантинних обмежень у першому півріччі цього року на річний реальний ВВП склав всього 0,6 в.п.

– Подальше згортання буде зумовлюватися обмеженням обсягів чи ви можете скоротити термін рефінансування?

– Зараз скорочення відбулось як по обсягах, так і по термінах. Наш пріоритет – це продовження згортання. Відповідно ми будемо дискутувати ці питання в залежності від ситуації, яка буде складатись з COVID-2019 та моніторити стан нашої банківської системи.

– Чи планує НБУ запропонувати інший інструмент довгострокового фінансування? Бо якщо зі ставками прогрес очевидний, то про терміни залучення грошей на ринку цього сказати не можна. Мало хто несе гроші в банк більше, аніж на рік, а п’ятирічне рефінансування та процентний своп давали банкам можливість мати довгострокові гроші. Без цього, наприклад, не буде проектного фінансування.

– Банки повинні конкурувати та залучати ресурс. Я розумію, що питання довгострокового фінансування є вкрай важливим для банківської системи. Але НБУ уже видав рефінансування терміном на п’ять років на 82 млрд грн. Ми вирішили скоротити строковість таких кредитів до трьох років, бо наданих обсягів абсолютно достатньо для сприяння кредитуванню. Тим більше, що задовге використання цього інструменту може викривити механізм ціноутворення і погіршити якість монетарної трансмісії. Ми моніторимо ситуацію і, якщо буде необхідність, реагуватимемо. Але ми орієнтуємося на повне припинення надання довгострокового рефінансування.

– Як оцінуєте наслідки впровадження процентного свопу?

– В умовах кризи він разом із з довгостроковим рефінансуванням були необхідними. Ми бачили, що банки у минулому році активно використовували процентний своп для хеджування процентних ризиків, ми бачили попит на нього.

Але процентний своп фактично передбачає перенесення процентних ризиків з комерційних банків на Національний банк. Тому, за нормалізації умов на ринку, ми маємо відмовлятися від нього. Тож ми скоротили як за обсягами цей інструмент, так і за строковістю, та плануємо відмовитися від нього у разі відсутності значних шоків.

– Але ринковий інструмент натомість не з‘явився і поки не видно, щоб щось змінилося

– На даний момент ми не ведемо дискусій про заміну іншими інструментами рефінансування та процентного свопу. Це була наша реакція на кризу. Це були ефективні інструменти на момент активної фази коронакризи та поступового відновлення економіки після неї. Зараз настав час їх згортати. Окрім того, наша присутність на ринку на певному етапі може почати перешкоджати його розвитку, бо ми конкуруємо з іншими потенційними учасниками.

Тому ми поступово відмовляємося від цих інструментів і нові поки не напрацьовуємо.

– Можливо ви плануєте згортати якісь і інші кризові інструменти? Звужувати перелік забезпечення за стандартними кредитами рефінансування?

– Інших планів по згортанню на даному етапі не передбачається. Про рішення відносно довгострокового рефінансування та свопу ми попередили ринок заздалегідь. Ми вели розмову з банками про можливість відмови від них ще до дискусії на засіданні КМП (комітету з монетарної політики – ІФ). Поки нових обговорень у цьому напрямку не ведемо і, відповідно, планів не маємо.

Це стосується і прийнятного забезпечення за стандартними кредитами рефінансування. Наразі в якості забезпечення паралельно з облігаціями, депозитними сертифікатами та валютою також надаються облігації місцевих позик та облігації підприємств з державною гарантією. Вони складають менше 5% в загальній вартості сформованого забезпечення і лише 0,3% від загальної вартості забезпечення, що фактично використовується. Але для системи важливо, щоб був широкий перелік інструментів застави. Зараз це скоріше про "психологічну підтримку" ринку.

– Якими є перші результати повернення до депозитних сертифікатів терміном на 14 днів? Чи є плані щодо подальшого розширення їх строку?

– Наразі ми не розглядаємо додаткове збільшення термінів розміщення депсертифікатів. Центральні банки своїми інструментами, зазвичай, оперують на короткому сегменті кривої дохідності і вкрай рідко мова йде про залучення коштів на довший термін.

Після повернення строковості до 14 днів ми встигли провести лише два тендери за 14-денними депозитними сертифікатами (2 і 9 липня). Наразі висновки робити зарано. Зі свого боку ми очікуємо, що банки поступово відреагують на зміну в цьому операційному дизайні і почнуть більш відповідально і ефективно управляти своєю ліквідністю та більш активно працювати на міжбанківському кредитному ринку.

– А в чому зараз ви бачите цю недостатню ефективність управління?

– Я не можу сказати, що ми зараз бачимо неефективність. Ми вважаємо, що ця зміна підвищить ефективність, але про якусь незадовільність, безумовно, не йдеться.

– Які ваші очікування щодо перегляду прогнозу ВВП і прогнозу інфляції?

На початку поточного року відновлення економічної діяльності, яке ми спостерігали з середини 2020 року, дещо пригальмувало. Падіння реального ВВП у I кварталі, на жаль, було швидшим, аніж очікувалось: ми прогнозували 1,5%, але по факту воно сягнуло 2,2%. Це було спричинено як тимчасовими чинниками, такими як карантинні обмеження, прохолодніша погода, так і більш системними: посилення конкуренції на зовнішніх ринках, стагнацією у тваринництві.

Але частина з них вичерпалася у II кварталі. Поряд з цим на повну силу запрацював статистичний ефект бази порівняння. Саме на II кв. 2020 року припав найсуворіший карантин, що разом із об’єктивною невизначеністю щодо подальшого розвитку ситуації з пандемією спричинило глибоке падіння економіки.

Водночас, за наявними щомісячними та іншими високочастотними індикаторами ми бачимо, що в багатьох секторах економіки активність пожвавилась навіть без урахування ефекту бази порівняння. У квітні, майже половина областей була в карантині червоних зон, але сезонні показники промисловості, будівництва та роздрібної торгівлі демонстрували доволі значний приріст. Промисловість зросла на 2,7%, а роздрібний товарооборот на 4,7%. Додатковим чинником була безумовно сприятлива зовнішня кон’юнктура, яка підтримала нашу добувну промисловість та металургію.

Про пожвавлення економічної активності, а також про стійкий споживчий попит у травні-червні свідчили також високочастотні індикатори: значні обсяги продажів авто, зростання обігу закладів харчування вище докризового рівня та поліпшення споживчих настроїв.

Водночас були галузі, що демонстрували падіння чи сповільнення зростання. Так, на показниках аграрного сектору позначились нижчі врожаї минулого року. Висока вартість кормів є однією з причин падіння в тваринництві, що також позначилось на харчовій промисловості.

Але в цілому відновлення економіки тривало, що відповідало нашим очікуванням. Незважаючи на гірший реальний ВВП у I кварталі, кон'юнктура на світових ринках є сприятливою. Тому наразі, на мою думку, ризики прогнозу відносно ВВП у нас збалансовані. Вже 22 липня ми озвучимо новий прогноз на пресбрифінгу.

– Він буде новий, цей прогноз?

– Ми будемо його переглядати.

– А наскільки збалансовані ризики попереднього прогнозу інфляції?

– Ми бачили, що в травні вона продовжила прискорюватись вище за прогноз НБУ – до 9,5%. Це передусім пов’язано з суттєвим подорожчанням газу і соняшникової олії внаслідок дії тимчасових факторів пропозиції.

Відхилення інфляції у червні було меншим: вона сягнула 9,5%, у той час, як за нашими прогнозами це мало бути 9,2%. Соняшникова олія і газ все ще формували проінфляційний тиск, але, з іншого боку, інфляція стримувалась сповільненням зростання цін на сирі продукти харчування.

Ми будемо це обговорювати на липневому засіданні та адекватно реагуватимемо. Ми готові розглядати варіанти з підвищенням облікової ставки.

– Стосовно зміни сировинного суперциклу і можливості підвищення ставок ФРС і іншими головними центральними банками. Коли наразі, за оцінками Нацбанку, це може статися і які ризики несе для України?

– Ми слідкуємо за діями Європейського центрального банку та ФРС. Цю ситуацію і можливі наслідки для України будемо обговорювати в липні.

Більше уваги експертних кіл в Україні було прикуто до питання "чому НБУ зберіг облікову ставку за результатами останнього засідання". Ми це питання проговорювали і з нашими міжнародними партнерами.

Нашим пріоритетом є послідовність монетарної політики. Тобто вона має відповідати нашій Стратегії та forward guidance. Згідно з нашою стратегією НБУ має реагувати на можливе зростання інфляції на горизонті монетарної політики – це 9-18 місяців – а не на поточне зростання цін. Власне для цього ми і готуємо макроекономічний прогноз. Якщо наш прогноз покаже зростання інфляції у майбутньому, то НБУ відреагує на це підвищенням облікової ставки.

Наше засідання у червні було проміжним, на той час у нас не було оновленого макропрогнозу. Тож ми спиралися на результати аналізу ризиків відхилення інфляції від траєкторії прогнозу. З цієї точки зору у нас не було достатніх ознак, що фундаментальний інфляційний тиск є сильнішими, аніж ми очікували.

Перевищення інфляцією нашого прогнозу, як я вже сказав, було зумовлено здебільшого підвищенням цін на газ та соняшникову олію, що є високоволатильними та короткостроковими чинниками пропозиції, на які зазвичай не реагують центральні банки.

Окрім того, протягом останніх місяців інфляційні очікування бізнесу та населення хоч залишались підвищеними, але ми спостерігали їх стабілізацію. Тож умови підвищення ставки, оголошені у квітневому forward guidance, не були виконані.

Коли ми прийматимемо наступне рішення щодо облікової ставки – вже в липні – у нас буде більша визначеність щодо ситуації на світових фінансових ринках, зокрема в контексті політики ФРС і ЄЦБ. Також будуть враховуватись внутрішні інфляційні процеси, стійкість попиту, стан економіки тощо. Якщо ми бачитимемо ризики для повернення інфляції до цілі на горизонті політики, то реагуватимемо.

–  До речі, прогноз траєкторії ставки ви також будете розглядати?

– Звичайно, ми це кожного разу обговорюємо в межах макропрогнозу.

–  Якою є ймовірність її зміни?

– Я б не хотів озвучувати позицію допоки рішення не прийнято.

–  Перейдемо до теми валютного ринку та валютної політики. Довгий час НБУ не виходив з інтервенціями на міжбанк. Та й взагалі в цьому році його присутність на ринку істотно скоротилася. Що змінилося?

– Відповідь на питання, чому ми виходимо з інтервенціями на ринок чи не виходимо дуже проста: ми дивимося на ситуацію на ринку – на стан попиту і пропозиції – і приймаємо рішення. У нас діє плаваюче курсоутворення, і ми від нього відмовлятися не збираємося. Ми не протидіємо фундаментальним тенденціям на валютному ринку і виходимо на ринок, коли бачимо надмірні коливання.

Упродовж квітня та більшої частини травня попит та пропозиція балансувались, тому потреб в інтервенціях не було. Починаючи з 21 квітня (як послабилася напруга на нашому кордоні), по 7 липня гривня зміцнилась з 28,06 грн/$ до 27,25 грн/$, тобто майже на 3%. В останню декаду квітня курс укріпився на 1-2%, в травні – на 1%, а в червні – 0,9%. Окрім зменшення військової напруги цьому сприяло зростання попиту з боку нерезидентів на ОВДП, яке спостерігалось до середини червня. Зокрема, нерезидентами було продано валюти на $390 млн.

В червні в окремі дні значну перевагу пропозиції над попитом забезпечували деякі державні компанії, які продавали валюту. Ми також виходили на ринок, дивились на ситуацію і, якщо спостерігались надлишкова пропозиція валюти, то поповнювали резерви. Після тривалого перевищення пропозиції над попитом ми спостерігали певну корекцію. Попит перевищив пропозицію, ми виходили з незначними інтервенціями і в окремі дні продавали валюту.

Загалом з початку року ми купили в резерви $824 млн, і зараз наші валютні резерви знаходяться на достатньо високому рівні – це $28,4 млрд.

Протягом поточного року ми виходили з інтервенціями 24 рази. Для порівняння – за аналогічний період минулого року НБУ здійснив 81 інтервенцію. Тобто зараз ринок добре самобалансовується, і ми сподіваємося, що необхідність у наших інтервенціях залишатиметься несуттєвою.

– Ще не так давно третьою причиною виходу на ринок було поповнення валютних резервів. Зараз це вже не так актуально?

– Поповнення міжнародних резервів не є для нас головною метою. Ми купуємо валюту лише за умови, якщо ця купівля не буде протидіяти фундаментальним тенденціям ринку. У нас високі показники композитного рейтингу (по достатності резервів він перевищує 90%), тому ситуація задовільна. Стан резервів також залежить від залучення фінансування від наших міжнародних партнерів: МВФ, ЄС в рамках макрофінансової допомоги і Світового Банку.

– $2,7 млрд СПЗ від МВФ, які мають надійти наприкінці серпня, додають впевненості?

– Додатковий розподіл Міжнародним валютним фондом 2,7 млрд СПЗ дійсно сприятиме покращенню стану наших резервів. Вже є рішення Ради директорів, але ще повинно бути рішення Ради керуючих. Наскільки нам відомо, орієнтовно в кінці серпня має відбутися розподіл СПЗ. Ми би хотіли, щоб ці кошти надійшли в резерви та суттєво покращили наші позиції. За нашими даними, МВФ має надати "guidance" тобто "керівництво для подальших дій", а фінансовим агентом щодо СПЗ виступає Мінфін.

–  Рішення щодо того, хто отримуватиме ці гроші – Нацбанк чи уряд – приймає уряд?

– Кошти надійдуть у НБУ, а далі Мінфін прийматиме рішення. Ми готові долучатися до дискусії щодо їх подальшого використання. Пріоритет НБУ за умови надходження $2,72 млрд був би безумовно один – резерви. Але також треба враховувати те, що уряд повинен виплатити $2,8 млрд в першій декаді вересня. Ми повинні виходити з позиції ліквідності уряду, з календаря платежів до кінця року.

– Скільки траншей від МВФ НБУ планує отримати цього року?

– Продовження співпраці з МВФ для НБУ, українських стейкхолдерів і всіх держустанов – це найважливіше завдання. Зараз потрібно рухатися до досягнення Staff Level Agreement, що означитиме оновлення нашого меморандуму про співпрацю до першого перегляду Радою Директорів. В цьому році календарно ми можемо встигнути отримати транш.

У тому числі для продовження співпраці ми виконуємо структурні маяки. Один з останніх – це прийняття 30 червня закону №4367 "Про зміни до закону про банки та банківську діяльність в частині посилення вимог до корпоративного управління". Також ми проводимо самооцінку за Базельськими принципами щодо наглядового процесу, наглядової звітності і наглядового інструментарію.

Крім того було прийнято закон №4546 про зміни в законі "Про гарантування вкладів", який є також структурним маяком в межах діючого меморандуму. Важливим кроком було прийняття в першому читанні закону про приєднання Ощадбанку до ФГВФО, який додатково передбачає врегулювання платоспроможності Фонду та підвищення гарантованої суми з 200 тис. грн до 600 тис. грн.

Тож динаміка позитивна. Увага МВФ зараз прикута до питань антикорупційної політики та енергетики.

– На яке ще міжнародне фінансування цього року розраховуєте?

– Перш за все, на макрофінансову допомогу від ЕС (другий транш обсягом EUR600 млн) і другу частину DPL від Світового Банку на $350 млн. Водночас можливість отримання цього фінансування Україною напряму залежить від успіхів у співпраці з МВФ.

– А є вже розуміння щодо співпраці з МВФ у 2023 році?

– Ще не обговорювали це питання. Ми сфокусовані на реалізації діючої програми.