11:35 13.09.2021

Віце-президент Світового банку Анна Б'єрде: Основним викликом для України залишається вихід на стійке економічне зростання

18 хв читати
Віце-президент Світового банку Анна Б'єрде: Основним викликом для України залишається вихід на стійке економічне зростання

Інтерв'ю віце-президента Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анни Б'єрде агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Дмитро Кошовий

 

Віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде 12-15 вересня 2021 року перебуває зі своїм першим офіційним візитом в Україні.

Під час візиту пані Б'єрде зустрінеться з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем та іншими представниками уряду України. Вона також проведе зустрічі з представниками іноземних посольств, партнерами з міжнародних організацій з розвитку, представниками українських наукових кіл.

У ході поїздки пані Б'єрде відвідає приватне фермерське господарство, щоб ознайомитись із впровадженням земельної реформи, яку підтримує Світовий банк.

Пані Б'єрде, громадянка Швеції, є віце-президентом Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії з 1 травня 2020 року. На цій посаді вона керує стратегічною, аналітичною, операційною роботою банку та обміном знань у регіоні.

Більше: https://www.worldbank.org/en/about/people/a/anna-bjerde

 

- Уряд визначив "точки зростання" – пріоритетні галузі (технологічне виробництво, енергетична безпека, безпека життя, транспорт/інфраструктура і "Місто майстрів"/розвиток місцевих, унікальних виробництв), які стимулюватиме і розраховує за інвестицій в $1 млрд на додаткове зростання економіки на 1-2%. Ви погоджуєтеся з такою оцінкою? Як Ви оцінюєте потенціал такого підходу?

- Я вітаю той факт, що розробники політики визначили пріоритетні сфери та визнали необхідність мобілізації інвестицій. Україні потрібне більш швидке, більш стійке та більш стале зростання, яке покращує добробут усіх українців. Тому я вважаю правильним, що уряд зосереджує свою увагу на підвищенні якості майбутнього зростання (більш стабільного, більш екологічного, більш стійкого до всіляких потрясінь, інклюзивного та такого, що сприяє створенню робочих місць). Зокрема, ми вважаємо, що зусилля щодо зміцнення соціальної стійкості та інклюзії шляхом інвестування та захисту людей дуже на часі.

Однак я хочу підкреслити один важливий аспект, який не був особливо висвітлений у планах уряду – важливість людського капіталу. Сума освіти, навичок, досвіду, інноваційності та здоров’я населення є, згідно з дослідженнями, найважливішим ресурсом для сталого економічного зростання – це клей, який об’єднує інші фактори виробництва, у тому числі фізичний капітал чи інфраструктуру. Неадекватність людського капіталу може значною мірою вплинути на розвиток. Без належного людського капіталу додаткові інвестиції у фізичний капітал можуть не дати очікуваних дивідендів.

 

- Наскільки ефективно Україна використовує ресурс допомоги, наданої у рамках $90 млн Проекту "Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні"? Наскільки задовільними є темпи вакцинації в Україні, як їх можна порівняти із сусідами в регіоні? Що робити для пришвидшення темпів вакцинації?

- Завдяки Проекту "Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні" у розмірі $90 млн, який був підписаний у травні 2021 року, Світовий банк надає Україні ресурси для закупівлі вакцин та інвестицій у холодовий ланцюг для вакцин, а також для відшкодування витрат установам, які забезпечують постачання вакцин для населення (через Національну службу здоров’я України). Мета Світового банку – допомогти Уряду України забезпечити вакцинацію всіх громадян України, а особливо тих, хто найбільше ризикує заразитися COVID-19, зокрема осіб з важкими захворюваннями. Доброю новиною є те, що Україна вже використала ресурси Світового банку для закупівлі необхідних вакцин. Але, на жаль, процес вакцинації населення відбувається недостатньо добре: Україна має один з найнижчих показників вакцинації в Європі: станом на 10 вересня тільки 14,3% населення отримало принаймні одну дозу і лише 11,5% повністю вакциновані. Порівняйте ці дані з відповідними даними сусідніх країн: у Польщі повністю вакциновані 50% населення, у Словаччині – 40%, у Туреччині – 47%, навіть у сусідній Молдові – понад 21%. Зокрема, потрібно докласти більше зусиль та уваги, щоб охопити людей похилого віку (старших за 60 років), рівень вакцинації яких відстає від середнього по країні, при тому, що вони найбільш вразливі до важкої форми перебігу захворювання на COVID-19. Світовий банк готовий і надалі підтримати Україну і надавати фінансуванням та рекомендації на основі найкращих світових практик з метою сприяння вакцинації проти COVID-19.


- В Україні триває дискусія щодо реформи системи охорони здоров‘я, на яку вплинула ситуація з Covid-19. Якими є актуальні поради Світового банку з цього приводу, в тому числі враховуючи досвід інших країн регіону?

- Згідно нещодавньої доповіді Світового банку про реформу системи охорони здоров’я в Україні, загалом реформа рухається у правильному напрямку і значного прогресу досягнуто у тих критично важливих сферах, які спрямовані на покращення якості та ефективності цієї системи. Безумовно, пандемія COVID-19 стала свого роду тестом на стійкість для української системи охорони здоров’я. Як і в усіх інших країнах світу, вона виявила слабкі місця, зокрема у сфері санітарно-епідеміологічного нагляду та у сфері функціонування відділень інтенсивної терапії. Але стали помітними і сильні сторони. Наприклад, завдяки нещодавнім реформам фінансування системи охорони здоров’я, яке тепер здійснюється за принципом "гроші йдуть за пацієнтом", у Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я України є механізм швидкого розширення пакету гарантованих послуг. Серед них і ті сервіси, які пов’язані з COVID-19 (наприклад, тестування, лікування та вакцинація), їх оплата через акредитованих надавачів медичних послуг відповідно до потреб населення та з урахуванням фактичної спроможності таких надавачів. Це допомогло розгорнути програму тестування на COVID-19, зміцнити екстрену медичну допомогу, забезпечити додаткові ліжка інтенсивної терапії обладнанням та киснем, необхідними для лікування COVID-19, та збільшити кількість надавачів медичних послуг, які можуть проводити щеплення. У рамках Проекту Світового банку "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей" $57 млн надано на підтримку лікування хворих на COVID-19. У рамках цього ж Проекту (загально сумою $350 млн) ми продовжуємо фінансування модернізації лікарняної мережі в Україні, визначення і надання необхідного пакету медичної допомоги, реформування механізму виплати коштів лікарням. Все це має вирішальне значення для створення такої системи охорони здоров’я, яка забезпечить надання якісної медичної допомоги та фінансову стабільність медичних закладів.


- Якими є умови отримання Україною 2-го траншу "Позики на політику розвитку в сфері економічного відновлення" на суму в $350 млн? Коли можуть надійти ці гроші у разі виконання умов?

- Ми у Світовому банку пишаємося тим, що підтримали Україну у її зусиллях побудувати краще майбутнє, і ми продовжуємо підтримувати ці зусилля. Перспективи другого траншу "Позики на політику розвитку в сфері економічного відновлення" залежать від підтримання адекватної макроекономічної бази. Вони також залежать від прийняття того необхідного законодавства, яке встановить належну інституційну базу для функціонування нещодавно відкритого ринку землі, особливо від ухвалення закону, який запускає Фонд часткового гарантування кредитів для допомоги малим та середнім фермерам отримати доступ до фінансування.

Знаменне рішення щодо відкриття ринку землі прийнято, але потрібно ще багато зробити, аби повною мірою скористатися можливостями, які пропонує сільськогосподарський сектор України, зокрема полегшити доступ до кредитів для дрібних фермерів. Наприклад, відкладено ухвалення закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сфері сільського господарства, яким забезпечувався б доступ дрібних фермерів до фінансування.

Успішна реалізація земельної реформи – це важливий шанс дати поштовх до економічного зростання України в майбутньому.


- Як ви оцінюєте наразі ситуацію з корпоративним управлінням в Україні? Чи можна вважати, що вона нормалізувалася і участь незалежних експертів у номінаційному комітеті і загалом робота комітету налагодилася?

- На жаль, у порівнянні з більшістю інших країн, в Україні пряма участь держави в економіці залишається надмірною і обмежує роль ринкових сил у ній. Державі належить близько 3500 підприємств у різних галузях - від машинобудування до готельного бізнесу - більшість з них збиткові. Ясно, що Україні треба менше державних підприємств, а нині працюючі мають вдосконалити свою систему управління.

За останні роки досягнуто значних успіхів у прийнятті законодавства та зміцненні систем, які регулюють діяльність державних підприємств. У державних банках успішно здійснено перший раунд реформ корпоративного управління, у 2020-му році в енергетичному секторі проведено анбандлінг "Нафтогазу". Електроенергетика теж поступово лібералізується. Тарифи тут зросли і очікується, що реформи сприятимуть залученню інвестицій у старіючу інфраструктуру виробництва та передачі електроенергії. Зростають також інвестиції у відновлювану енергетику.

Водночас відстає впровадження практики корпоративного управління, де у певних питаннях відбувся навіть відкат назад. Наприклад, тільки у дев’ятьох державних підприємствах наглядові ради призначені згідно нових положень. Право управління державними підприємствами та нагляд за їхньою діяльністю залишаються розпорошеним між 96 міністерствами та відомствами, що ускладнює подальше впровадження реформи. В результаті державні підприємства продовжують функціонувати в умовах надмірного політичного впливу, неконкурентної практики у виборі на ключові керівні посади, непрозорих систем оплати праці для вищого персоналу і неефективних механізмів контролю та підзвітності.

Отже, важливо, щоб у виконання спостережними радами державних підприємств та їх членами своїх управлінських функцій не здійснювалося втручання, щоб вони мали простір для виконання своєї роботи. Ми також закликаємо Національний банк України зберігати свою роль незалежного спостерігача за банківським сектором. Група Світового банку підтримувала реформи, спрямовані на покращення управління державними підприємствами та суб’єктами господарювання в Україні в минулому і залишатиметься непохитною та послідовною у наших рекомендаціях щодо неможливості та неприпустимості повернення цього поступу у зворотному напрямку.

Ми всі добре знаємо, що для вдосконалення корпоративного управління деяких державних підприємств потрібно зробити більше, у тому числі й остаточно ухвалити новий закон про корпоративне управління на державних підприємствах та реалізувати його вимоги на практиці.


- Як Світовий банк сприймає рішення Уряду зменшити тариф на електроенергію для населення, що споживає менше 250 кВт-год на місяць, до 1,44 грн. /кВт-год? Чи вважаєте Ви, що це – розворот від реформ? Чи може це рішення вплинути на політику Світового банку щодо України?

- Світовий банк підтримує зусилля України, спрямовані на те, щоб підтримувати баланс між фінансовою стійкістю сектора завдяки тарифам, які відображають витрати, та захистом малозабезпечених верств населення. Банк допомагав уряду покращити програму житлових субсидій і це дозволило значно зменшити тиск на людей, пов'язаний з необхідністю підвищення цін на енергоносії через подорожчання газу та інші чинники. Після переходу на монетизацію житлових субсидій ця програма стала набагато прозорішою, зменшилися відтоки коштів до заможних споживачів, зросли стимули для отримувачів субсидій покращувати енергоефективність. Крім того, Світовий банк підтримав розширення програми державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, яка є хорошим цільовим інструментом підтримки малозабезпечених громадян.

Але я б хотіла наголосити також на важливості реалізації напрямку на дедалі більшого відшкодування витрат в енергетичному секторі. Це особливо актуально з огляду на поточний фінансовий дефіцит у даній галузі, частково спричиненого високими ставками "зеленого" тарифу для відновлюваної енергетики. Виходячи з аналізу Світового банку, тариф на електроенергію для населення треба поступово підвищувати до рівня, що відображає її вартість. Ми привітали попереднє рішення Уряду скасувати пільгові ціни на споживання до 100 кВт-год на місяць. Нещодавнє рішення скасувати реформу та знизити тариф на електроенергію для домогосподарств, які споживають менше 250 кВт-год на місяць, може поставити під загрозу фінансове оздоровлення сектора, яке ще більше послаблюється через пандемію COVID-19. Крім того, ціна на електроенергію для житлового сектору традиційно субсидується за рахунок ціни для комерційних та промислових споживачів. Незважаючи на підвищення тарифів на електроенергію у 2015 та 2017 роках, перехресне субсидування не було припинено, як це планувалося раніше. А останнє рішення по тарифам для населення може призвести до збільшення перехресних субсидій, що потенційно негативно вплине на міжнародну конкурентоспроможність енергоємних галузей України. Більше того, дуже важко буде залучити інвестиції в енергосектор. Також, у зв‘язку з продовженням субсидування, кошти державного бюджету і надалі вимиватимуться. А це перешкоджатиме розвитку таких важливих напрямків як, наприклад, людський капітал, про який я говорила вище.

Міжнародний досвід проведення тарифних реформ свідчить, що захист малозабезпечених верств населення так само важливий, як і досягнення завдань із покриття витрат та ефективності. Оскільки направлені на покриття витрат реформи мають доповнюватися програмами соціальної допомоги, які захищають бідні верстви населення від стрімкого зниження доходів після зростання тарифів. Україна вже має досвід впровадження добре функціонуючих програм надання житлових субсидій, а також програми державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Коригування цих інструментів дозволило б Україні виконати всі завдання реформи тарифів. Банк готовий підтримати уряд у вирішенні такого делікатного питання.


- Як Ви оцінюєте старт земельної реформи в Україні? У Верховній Раді пропонують скоротити з 1 січня 2024 року максимальну площу земельних ділянок, дозволену для купівлі громадянами України та юридичними особами, з 10 000 га до 500 га, а також запровадити низку обмежень для недопущення концентрації землі в одних руках. Як, на вашу думку, такі нововведення можуть вплинути на ринок землі? Чи будуть ці пропозиції, якщо вони будуть схвалені, для Вас сигналом про "згортання" реформи?

- Ми вважаємо, що відкриття 1 липня ринку землі в Україні – це історична віха, яка має великий потенціал для покращення добробуту як фермерів, так і всіх українців. Ми сподіваємося, що позитивним результатом відкриття ринку землі для власників земельних ділянок стане збільшення вартості землі та орендної плати, для фермерів – отримання доступу до кредитів, а для місцевих громад – збільшення місцевих доходів, краще планування використання земель та покращення захисту екологічно чутливих територій. Тому я хотіла б привітати президента та керівні органи влади України з тим, що вони нарешті зробили цей давно необхідний крок.

Але багато ще треба зробити. Необхідно швидко ухвалити решту земельних законів та нормативних актів, а їх виконання ретельно відстежувати, щоб оцінити ступінь реалізації очікуваної вигоди (і вжити відповідних заходів, якщо результати треба скоригувати). Зокрема, треба терміново здійснити три першочергові кроки. По-перше, щоб забезпечити швидке надання кредитів малим та середнім фермерам, Верховній Раді необхідно якомога швидше прийняти закон, яким створюється Фонд часткового гарантування кредитів. А наразі, має бути тимчасова програма надання кредитів тим фермерам, які їх потребують. По-друге, необхідно створити прозору систему моніторингу для публічного звітування у режимі реального часу про кількість, обсяг та ціни земельних операцій. І по-третє, для того, щоб блокувати шахрайські операції, необхідно забезпечити повну сумісність даних між реєстрацією земельної ділянки і земельним кадастром. Кабміну було б добре схвалити і віддати контроль за впровадженням стратегії проведення земельної реформи на Міністерство аграрної політики та продовольства, яке врахувало ці та інші кроки для реалізації всього потенціалу реформи.

Що стосується запропонованих обмежень, згідно міжнародного досвіду такі заходи, як адміністративні обмеження щодо розмірів землі, окремі оператори можуть легко обійти. Тому тут краще звертатись до керівних установ. Граничні обмеження, включені до закону про обіг земель сільськогосподарського призначення і ухвалені минулого року Верховною Радою, відображають ретельно продуманий компроміс. Будь-які зміни до них слід розглядати лише у тому випадку, якщо результати першого етапу відкриття ринку потребуватимуть такого кроку, а інших відповідних варіантів не буде.


- Стратегія економічної безпеки України до 2025 року передбачає створення трирівневої пенсійної системи, але без зростання навантаження на зарплатний фонд і зі збільшенням надходжень в бюджет Пенсійного фонду України. Наскільки ефективним ви вбачаєте впровадження саме такої моделі? Які переваги і ризики?

- Пенсії в Україні залишаються низькими, і наші прогнози показують, що якщо нічого не змінити, то вони і надалі зменшуватимуться у порівнянні із рівнем заробітної плати. Тому реформа потрібна. Але реформування системи – це складне технічне завдання, яке потребує ретельного врахування інтересів різних поколінь. Світовий банк має широкий глобальний досвід у цій сфері, і ми бачимо, що цей міжнародний досвід системних реформ досить різний. Їх успіх залежить від дуже обережних та продуманих підходів. Ми бачили сусідні країни, де реформи з впровадження накопичувального рівня у системі пенсійного забезпечення або не виправдали очікувань, або навіть були скасовані.

Наша порада українським розробникам пенсійної політики - не поспішати та ретельно планувати, аби шанс на здійснення реформи не був марним. Впровадження добре функціонуючого накопичувального компонента пенсійної системи вимагає детальної та спільної технічної роботи як у формуванні політики, так і в її реалізації, а також тісній координації з іншими реформами у фінансовому секторі, фіскальній системі та у сфері соціального захисту.

Важливо також усвідомлювати, що рішення щодо адекватності пенсійних виплат необхідні вже сьогодні, але накопичувальний компонент – це довгострокове рішення, і потрібні будуть десятиліття, щоб він повністю визрів і всі могли побачити його переваги. Ми знаємо, що уряд вирішив питання адекватності, ввівши основні надбавки до основної пенсії для літніх людей, але як разовий захід і без належної правової бази чи довгострокового фіскального планування. Тому ми вважаємо, що необхідна комплексна реформа, яка цілісно вирішує питання у різних частинах пенсійної системи. Світовий банк із задоволенням надасть допомогу та поділиться міжнародним досвідом у цій сфері.


- Яке ви вбачаєте оптимальне рішення проблеми дефіциту Пенсійного фонду при впровадженні накопичувального рівня пенсійної системи?

- Тут треба згадати уроки 2016 року. Тоді, через зниження ставки соціальних внесків удвічі, Україна не змогла провести належну індексацію пенсій, нові виплати було скорочено, а проблеми дефіциту Пенсійного фонду стали постійними. Подальше скорочення соціальних внесків очевидно і надалі спричинятиме дефіцит Пенсійного фонду та зменшить можливості уряду нині виплачувати гідні пенсії. Ми вважаємо, що впровадження накопичувального компоненту не повинно здійснюватися за рахунок теперішніх пенсіонерів чи майбутніх платників податків. Тому, у разі прийняття рішення про продовження руху до запровадження накопичувальних пенсій, у суспільстві має бути відкрита та прозора дискусія щодо фінансування такого нового інструменту.

Це може, наприклад, відбутися через певну форму розподілу витрат між роботодавцем, працівником та урядом, без впливу на поточні надходження Пенсійного фонду. Інше важливе завдання – це потреба перегляду витрат Пенсійного фонду, які фактично зростають за рахунок державних пільг та гарантій, але не завжди є частиною пенсійних зобов’язань. Насправді, об’єднання різних грошових виплат та надбавок, які фінансуються із загального бюджету, у чітку та універсальну програму базових пенсій, яка б доповнювала основну схему страхування, значною мірою вирішило б проблеми щодо дефіциту Пенсійного фонду.


- Україна у Стратегії економічної безпеки зазначила ціль – зростання ВВП на 6% щороку. Як ви оцінюєте шанси на реалізацію такого зростання в найближчі 2-3 роки? Які реформи для цього треба пришвидшити?

- Основним викликом для України є не те, як досягти стрімкого високого зростання протягом наступних 2-3 років, а як вийти на сталий економічний ріст, який триватиме довго. В останні десятиліття в України були кілька епізодів високого зростання, але переважно через сприятливі зовнішні умови, а не через інституційну силу економіки.

Складно забезпечити істотне стале зростання з високими темпи протягом десяти чи двадцяти років, але це можливо. Як свідчить досвід інших країн, зокрема сусідньої Польщі, стале зростання не відбувається спонтанно. По-перше, це вимагає від політичних лідерів взяття на себе довгострокових зобов’язань, виконання яких потребує терпіння, наполегливості та прагматизму. По-друге, темпи зростання визначаються передусім здатністю мобілізувати продуктивні інвестиції (і державні, і приватні). У цьому контексті відновлення економіки після COVID-19 надає можливості мобілізувати нові інвестиції для вирішення таких майбутніх викликів як зміна клімату, посилення цифровізації, поглиблення торговельно-економічних зв'язків з Європейським Союзом. По-третє, для підтримки високих темпів економічного зростання потрібен міцний приватний сектор.

Таким чином, для досягнення тривалого зростання треба реформи, які трансформують пряму участь держави в економічній діяльності у створення нею сприятливих умов для процвітання приватного сектору. Довгострокові перспективи України щодо зростання, де провідну роль відіграватиме приватний сектор, залежать від реформ, спрямованих на усунення вузьких місць у сфері залучення інвестицій та на забезпечення сталого макроекономічного розвитку.

Хоча успішна реалізація ключових реформ, що стосуються ринку землі, банківського сектора, демонополізації та концесійних проектів, має покращити середовище для приватних інвестицій, основні проблеми все ж залишаються. Ключовими серед них є слабкість верховенства права, слабкість механізму контролю за виконанням контрактів, системна корупція. Судова реформа все ще перебуває на ранніх стадіях, а тому буде критично важливою своєчасна реалізація нещодавно ухвалених законів у цій сфері.


- Над якими новими спільними проектами працюють Світовий банк та Україна? Які з них можуть розпочатися 2022 року?

- Наша мета – сприяти розвитку України в усіх ключових секторах. Світовий банк працює над проектами в державному секторі, а наш підрозділ Міжнародна фінансова корпорація (IFC) працює з приватним сектором.

Для Світового банку нашими пріоритетами впродовж наступного року є підтримка сталого відновлення України від спричиненої COVID-19 кризи, а саме підтримка тих реформ та інвестицій, які мають ключове значення для трансформації економіки України в "зелену" економіку. Найближчим першочерговим завданням стане надання додаткових ресурсів, необхідних Україні для подальшого здійснення вакцинації населення від COVID-19.

Щодо середньострокової програми зростання, то тут ми продовжимо співпрацювати з Урядом, як у напрямку підтримки держбюджету з метою здійснення реформ, так і над земельною реформою з подальшою всебічною підтримкою аграрного сектору. Ми також будемо працювати з Україною по ключових інфраструктурних проектах: міський транспорт, модернізація та підвищення ефективності і фінансової стійкості "Укрзалізниці", покращення рівня безпеки на автошляхах та автомагістралях України.

Ще одним ключовим напрямком буде енергетичний перехід. Ми сподіваємось працювати над підтримкою України у сфері реформування політики та залучення інвестицій, необхідних для досягнення її кліматичних цілей. Одним із аспектів декарбонізації буде допомога Україні у синхронізації її енергетичної системи з європейською мережею, у тому числі шляхом підвищення ефективності роботи Оператора газотранспортної системи України і зміцнення його технічного та інституційного потенціалу. Ми також будемо працювати над підвищенням ефективності споживання енергії, скороченням викидів парникових газів та забруднювачів повітря на муніципальному рівні. Ми з нетерпінням чекаємо співпраці з Україною з метою підтримки її відходу від вугільної залежності. В цьому контексті, ми вітаємо Оновлений національний визначений внесок України у межах підготовки до зустрічі COP26 (прим. - Конференція ООН з питань зміни клімату в Глазго в листопаді 2021 року) і її більш амбіційні завдання зі скорочення викидів до 2030 року.


- Як темпи реформ в Україні виглядають на фоні інших країн регіону? Раніше Світовий банк оцінював у півстоліття термін, у який Україна може наздогнати за рівнем розвитку Польщу? Якими є поточні оцінки?

- Дійсно, за існуючих темпів зростання Україні треба 50 років, щоб досягти нинішніх рівнів доходів Польщі. Це спричинено як сьогоднішніми повільними темпами зростання, так і стартовими умовами. Приблизно половина поточного розриву в доходах між Україною та Польщею пояснюється затримкою реформ в Україні, яка і призвела до економічного колапсу на початку перехідного періоду. В Україні падіння тривало довше – спочатку було майже 10 років скорочення економіки порівняно з тільки 3,8 роками у країнах Центральної та Південної Європи і країнах Балтії.

Складність завдання на майбутнє полягає в тому, що навіть сьогодні економічний перехід України до повноцінної ринкової економіки залишається незавершеним. Одним із проявів цього є все ще велика присутність держави, про що я говорила вище. Інша складність – слабкість українських інституцій, про що свідчать постійні проблеми з верховенством права.

Буду відвертою – можна легко втратити віру в майбутнє через темпи реформ в Україні або втрачені у минулому можливості. Два кроки вперед, за якими часто йде один, а іноді й два кроки назад, можуть призвести до песимізму.

Але я оптиміст. За останні п'ять років перед Україною постали масштабні виклики. Ми також повинні бути реалістами щодо сил, які чинять опір прогресу. Незважаючи на це, вже багато вдалося зробити. Що я ціную в Україні - незважаючи на її виклики, країна ставить амбітні цілі для майбутнього, яке вона може будувати власноруч. Світовий банк сподівається підтримати Україну в досягненні її прагнень, а також спонукати та підтримати наших українських колег до здійснення необхідних кроків для повної реалізації цих амбіцій.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Голова Держлісагентства: Реалізація програми "Зелена країна" вже почалась

Уже в наступному році ми побачимо заклади McDonald's на трасах - директор з розвитку

Намагаємося повернути міністерство в нормальний вигляд з повноваженнями і можливостями - міністр енергетики Галущенко

Із новою моделлю ПСО ринок електроенергії повинен припинити генерувати борги - міністр енергетики Галущенко

Наша рекомендація для МОЗ – не скорочувати інтервали між першою і другою дозами вакцини - голова НТГЕІ Лапій

Рішення щодо вступу України та Грузії до НАТО є та було підтверджено на найвищому політичному рівні в Альянсі - заступник генсека НАТО

Глава Мінфіну Сергій Марченко: “Статки українців переважно незначні, тож нема потреби в загальному декларуванні”

Сильний громадський сектор – це, зокрема, і сильна країна – президент Фонду Східна Європа Віктор Лях

Гутцайт: Держава робить все, щоб спортсмени залишалися у своїй країні

Можна просто написати нам: "Слухайте, є така ідея...", це працює – президент Фонду Східна Європа Віктор Лях

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА