Ексклюзивне інтерв’ю Посла ЄС і Голови Представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса для інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна": 

Розмовляли: Олександр Мартиненко, Наталя Пушкарук

– Нещодавно Україна отримала статус кандидата в ЄС. Які ваші особисті почуття після прийняття цього історичного рішення? Ви поділяєте точку зору, що це був аванс для України? 

– Я відчув величезну радість, я був дуже щасливий. Коли я приїхав в Україну в 2019 році, я вручив вірчі грамоти президенту Зеленському. Після церемонії у вас є 20 хвилин з президентом, тож Зеленський мене запитав, коли Україна стане членом ЄС. Я думав, якою буде моя відповідь. Тоді я сказав: "Пане президенте, ми обоє доживемо до цього дня". Тепер це набагато конкретніше, і це станеться, доки ми ще молоді. 

Все сталося набагато швидше, ніж я думав тоді. Звичайно, каталізатором цього дуже швидкого карколомного розвитку подій стала жахлива війна для України – абсолютно неспровокована і невиправдана. Але це історичні переломи в історії людства, і це один із них. Ви всі пам’ятаєте ці справді драматичні обставини, коли президент Зеленський разом із прем’єр-міністром та головою Верховної Ради підписали заяву на п’ятий день війни. Це дуже добре відображає історичний момент. 

Я сам, будучи молодим державним службовцем Естонії, пережив п’яте розширення в 1990-х і на початку цього століття. Це також було після падіння Берлінської стіни – справді було відчуття, що сталася історія. Зараз в Україні сталася історія, і я неймовірно щасливий.

– Є список із семи вимог до України щодо реформ, які ми маємо здійснити, щоб і надалі бути країною-кандидатом на вступ до ЄС. За вашими спостереженнями, після прийняття рішення, які кроки вже робить українська влада? 

– Спершу маю вас з повагою виправити, це не вимоги, це рекомендації. У рішенні саміту Ради ЄС йдеться про те, що над цими певними напрямками ведеться робота. Якби я розробляв це рішення, то вжив би слово віра, що за цими семи напрямками робота ведеться. Це вияв довіри до України. Ви знаєте, що зазвичай відбувається навпаки, як, до речі, той метод, який був застосований щодо Грузії: спочатку ви робите це, це і це – потім ми розглядаємо статус кандидата. Довіра до України в ЄС наразі настільки висока, що наші лідери змогли прийняти таке рішення. Знову ж таки, я дуже пишаюся цим. 

Все це було б неможливим без Угоди про асоціацію, яка фактично стала поштовхом до Революції Гідності, а також стала причиною того, що Путін розпочав війну проти України у 2014 році. Реалізація угоди за останні 5 років зблизила нас, навчила нас працювати разом, а також допомогла Україні рухатися в напрямку ЄС у кількох сферах. 

За всіма тими напрямками, які зараз є в цих рекомендаціях, робота вже зроблена, справа йде. Візьмемо судову реформу. Влітку минулого року Верховна Рада прийняла два новаторські закони: про Вищу раду юстиції та Вищу кваліфікаційну комісію суддів, які фактично передбачають повну перебудову судової системи. Це питання також близьке мені особисто, я дуже тісно працював з кількома українськими політиками та лідерами, щоб досягти цих законів. Реалізація почалася, і тепер її потрібно завершити. Я дуже пишаюся тим, що Вища рада юстиції дуже швидко відновилася після початку війни, також Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила про відновлення роботи. 

Я не кажу, що потрібно робити небагато, але ми дуже добре знаємо, що ЄС готовий допомогти вам, а українська влада знає, що потрібно зробити. Для виконання цих рекомендацій не потрібні історичні інновації. Я дуже пишаюся тим, що на моїх зустрічах зараз після 23 червня з українським керівництвом, міністрами та радниками Зеленського є розуміння терміновості та щире бажання виконати ці рекомендації. Можливо, у деяких сферах з боку ЄС більшою проблемою буде підтримувати темп, щоб мати можливість якомога швидше розпочати обговорення деталей щодо деяких із цих рекомендацій, але щодо більшості ми також маємо деталі.

– Ви сказали про кроки, які зробила Україна. Що ви думаєте про проблему антикорупційного прокурора? Наскільки це критично для України та для підтримки України ЄС? 

— Я б не хотів проводити такий зв'язок, на який ви натякаєте в питанні. Я не хочу встановлювати такий зв’язок між допомогою ЄС і конкретними кроками. Ми не хочемо і не повинні діяти з нашими українськими колегами так, що "якщо ви цього не зробите – то цієї допомоги не буде". Ні, це не спосіб нашої співпраці. 

Ще в грудні завершила роботу комісія з призначення САП. Тож справді, якщо запитати мене, що є технічно найпростішим з цього списку, то це точно має бути цей пункт. Чекаємо подальших кроків української влади. 

– Як ви вважаєте, війна є настільки великою перепоною на шляху до реформ, зокрема судової реформи та реформи Конституційного суду? Чи можна вважати війну Росії виправданням для України у зволіканні з реформами? 

– Звичайно, війна не тільки вбиває людей, але й ускладнює багато речей. Це зрозуміло. Хтось може виправдано сказати: "Як можна реформувати службу безпеки, поки триває війна?" Одним із величезних досягнень України під час цієї війни є збереження уряду та демократії в Україні. Тож навіть у березні в дуже важкі дні, перші тижні Верховна Рада збиралася і ухвалювала реформи та закони. Це дає мені надію та впевненість у тому, що проблеми, які я зазначив щодо рекомендацій, можна вирішити. На мій погляд, у цьому списку немає особливих проблем, щодо яких можна було б стверджувати, що це неможливо під час війни. 

- У яких сферах ЄС може допомогти Україні в проведенні реформ? Можливо, про це вже йдуть переговори з українською владою? 

- Так. Візьмемо ту саму судову реформу, про яку ми роками не лише ведемо розмови, але й надаємо допомогу, технічну допомогу, експертизу та висуваємо експертів до ради з етики, наприклад. Я дуже радий, що моя співвітчизниця Лавлі Перлінг, колишній головний прокурор Естонії, є там, як це пропонував ЄС і як це прийняла українська сторона. Тому ми постійно працюємо майже над кожною з рекомендацій. Співпраця вже триває. 

– Розкажіть, будь ласка, про першу оцінку прогресу України, яка буде наприкінці року? Як вона буде виконуватися? 

- У мене немає деталей, але ЄС має багаторічний досвід оцінки країн розширення. Я пройшов через це як державний службовець Естонії, в 1990-х роках я працював з комісаром ЄС з питань розширення Оллі Реном, 12-13 років тому над такими країнами, як Албанія, Чорногорія, тож у нас є методологія. 

У цих семи сферах прогрес здебільшого досить легко оцінити. Можуть виникнути питання, наприклад, з антиолігархічним законом: куди приведе Україну впровадження цього закону. Але зазвичай особливих питань виникати не повинно.

– Чи можете ви повідомити нам про останню фінансову допомогу ЄС Україні? Чи правда, що Німеччина блокує пакет допомоги Україні на загальну суму 9 млрд євро? 

– З початку російської агресії ЄС мобілізував близько 4,1 млрд євро для підтримки загальної економічної, соціальної та фінансової стійкості України у формі макрофінансової допомоги, бюджетної підтримки, екстреної допомоги, реагування на кризу та гуманітарної допомоги. 

Заходи військової допомоги також були надані в рамках Європейського фонду миру на загальну суму 2 млрд євро, які будуть використані для відшкодування державам-членам військової підтримки України в натуральній формі. 

У період з березня по травень 2022 року Україні було виділено 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги. ЄС також надає додаткову грантову підтримку в розмірі 120 млн євро для підтримки держави та зміцнення стійкості. 348 млн євро виділено на проекти гуманітарної допомоги цивільному населенню, постраждалому від війни в Україні. Це 335 млн євро для України та 13 млн євро для Молдови відповідно на допомогу людям, які тікають від агресії. Ця гуманітарна допомога ЄС забезпечує їжу, воду, медичне обслуговування, притулок і допомагає задовольнити основні потреби людей.

Крім того, у травні Європейська комісія запропонувала надати Україні додаткову макрофінансову допомогу у вигляді позик у розмірі до 9 млрд євро ще у 2022 році. Зазвичай Комісія лише висуває пропозицію, а країни-члени колективно приймають рішення, консультуючись з Європейським парламентом та іншими двосторонніми та багатосторонніми міжнародними партнерами, включаючи G7. І правда полягає в тому, що ці дискусії тривали довше, ніж у деяких попередніх випадках. Але я на 100% впевнений, що ЄС виконає свої обіцянки, включно з цією.

Щодо звичайної допомоги ЄС, ми, у Представництві, маємо портфель у 250 млн євро на рік – на всі проекти ЄС. Усім їм дозволили перепрофілюватися для підтримки стійкості України. Візьмемо флагманську програму ЄС Антикорупційна ініціатива ЄС (EUACI). Люди, які до 24 лютого боролися з корумпованими суддями, у березні закуповували тим самим суддям бронежилети та шоломи, щоб допомогти Україні вистояти.

- Прокоментуйте, будь ласка, результати Луганської конференції для України. Як ви думаєте, коли почнеться відновлення України за допомогою ЄС і окремих країн ЄС? 

– Деяке відновлення вже триває, в тому числі за допомогою ЄС. Все ще невеликий, але існує фонд, куди країни-члени ЄС платять, наприклад, для відновлення ліній електропостачання. Коли йдеться про відновлення, реконструкцію, то ніби автоматично думаєш – коли закінчиться війна і Україна переможе. Насправді реконструкцію потрібно робити паралельно, і Україна це робить досить ефективно, відновлюючи мости. Кілька разів я їздив дорогою з Києва до Львова і в зворотному напрямку, спочатку через тимчасовий міст в Ірпіні, а останні кілька разів його вже відновили. 

Я вважаю, що головним результатом конференції в Лугано було об’єднання цих країн та інституцій, у тому числі міжнародних фінансових інституцій, які допомагатимуть Україні. Це був прояв солідарності. Грошові перекази – це приємно, і обіцянки, і заяви окремих політиків, лідерів, які сюди приїжджають, і тих, до кого президент Зеленський звертається по відеозв’язку – це, звісно, ​​гарно, добре і потрібно, але також дуже добре зібратися в одному залі (слава Богу, ми можемо зробити це знову після Covid) і відчути цю солідарність. Це я вважаю головним досягненням. Кілька країн, партнерів та інституцій, як-от Комісія ЄС, взяли на себе зобов’язання. Це теж дуже важливо. Прем’єр-міністр Шмигаль представив підготовку України – теж дуже важливо, тому що це повинні робити українці, це не може бути хтось інший. Фінансування йде, але робота буде виконуватися тут, і має бути міцна українська структура. Нам здається, що Україна досить добре до цього готова.

 І також є принципи, наприклад, прозорість. Якими б не були обставини, платники податків країн, які прийдуть на допомогу, захочуть знати, що корупційні ризики зменшені, а прозорість, нормальна конкуренція приходить у процес створення кращого і екологічнішого.

Значна частина економіки України, не тільки інфраструктура, а й економіка зруйнована і знищена. Це також тепер вибір, як почати її відновлення. І одним із варіантів є впровадження нових технологій, щоб стати екологічнішими, стійкішими. Ми знаємо, за якими принципами відбуватиметься майбутня реконструкція. 

Щодо фінансування. Справедливо, що агресор повинен заплатити. Для цього слід використовувати російські активи, які були конфісковані у ваших партнерів. Це дуже простий принцип, який тут не так легко реалізувати. Що стосується ЄС, то існує різне національне законодавство. Італія, наприклад, яка має досвід конфіскації грошей людей у ​​боротьбі з мафією, має надійну правову базу, в інших країнах її може не бути. І, звичайно, набагато більшою проблемою, ніж конференція в Лугано, є доля конфіскованих російських державних активів, таких як активи Національного банку. Це зовсім інша дискусія. 

Крім того, який би внесок це не забезпечило – знадобляться внески країн, установ, фінансових установ. Ці дискусії ще тривають: як це виглядатиме, як будуть спрямовуватися гроші, через скільки різних платформ чи фондів. Правда також полягає в тому, що суми, потреби зростають щодня, але ми в будь-якому випадку говоримо про сотні мільярдів євро. Управління цими дуже різними джерелами та дуже великими грошима потребує досвіду, якого насправді немає, оскільки справа настільки унікальна. Тому все це ще потребує часу.

– Ви наголошували на солідарності з Україною в Лугано та інших форумах – це правда. Але ви знаєте, що є точка зору, що, можливо, деякі органи влади, деякі країни чи платники податків втомилися від України, української кризи. Чи відчуваєте ви це у своїх розмовах з дипломатами, офіційними особами різних країн? 

– Ні. Я знаю, що для керівництва України це є, в одному із розрахунків, одне із побоювань. Дійсно, люди неймовірно адаптивні, і це в людській природі, що люди звикають до багатьох речей. Навіть під час війни люди також закохуються, одружуються і продовжують своє життя. Це також означає, що те, що вчора вважалося абсолютно неприйнятним і безпрецедентним, тепер стає частиною реальності. Ми опинилися в ситуації, коли ядерна держава в Європі атакує свого сусіда без будь-якої причини, з чітко сформульованою метою розірвати його територію. Це надто велика і надто серйозна загроза для безпеки всієї Європи, щоб про неї просто так забути. Дійсно, українське керівництво робить дуже хорошу роботу, щоб українське питання, війна проти України не зникали з радарів, і поки що вони робили це дуже успішно. 

Для вас не секрет, що однією з головних причин, якщо не основною причиною рішення про надання статусу кандидата для відкриття дверей ЄС для України, була громадська думка в державах-членах ЄС. Звичайно, не тільки вона, політичний клас, політичне керівництво також відчувають і розуміють всю серйозність ситуації і серйозність загрози для власних країн. Але у всіх країнах ЄС, окрім однієї, понад 50% дотримувалися думки, що Україна має бути членом ЄС, і це допомогло. Поки що підтримка громадської думки однозначно є. 

– Щодо платформи відновлення, запропонованої Єврокомісією. Коли вона буде запущена на практиці? Які механізми контролю будуть запущені та на яких рівнях контролюватимуться надходження коштів на реконструкцію? 

– Це питання, на яке я не можу відповісти, дискусії всередині інституцій ЄС і дискусії з нашими партнерами тривають, але ми підтримуємо хороший контакт з українським керівництвом щодо цього. 

Я можу лише додати, що знадобляться серйозні глобальні фінансові зусилля, щоб відбудувати Україну після воєнних руйнувань. Зусилля з відновлення мають очолити українська влада в тісному партнерстві з ЄС і ключовими партнерами, такими як G7 і G20, та іншими третіми країнами, а також міжнародними фінансовими установами та міжнародними організаціями.

Щоб підтримати план реконструкції, Європейська комісія запропонувала створити механізм "RebuildUkraine" як основний юридичний інструмент для підтримки ЄС шляхом поєднання грантів і позик. Він буде закладений у бюджет ЄС, забезпечуючи таким чином прозорість, підзвітність і надійне фінансове управління цією ініціативою з чітким зв’язком з інвестиціями та реформами.

- За вашою інформацією, коли ЄС погодить 7-й пакет санкцій ЄС проти Росії, до літніх канікул чи ні? Що в ньому буде? 

– Європейська комісія ще не запропонувала його. Прогнозувати будь-що – це насправді не те, на що я маю право або чого хочу як відповідальна сторона в цій розмові. Але мені важко це передбачити. Сьогодні 12 липня, а пакет ще не запропоновано. Я не впевнений, чи можна його прийняти до літніх канікул. Водночас перші пакети були запропоновані та прийняті протягом кількох днів, тому я також не можу повністю відкидати цього.