Діалог про те, що в продовженій угоді про "транспортний безвіз" можна змінити так, аби не нашкодити українським перевізникам і водночас покращити ситуацію для польських перевізників, триватиме
Ексклюзивне бліц-інтерв'ю заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергія Деркача агентству "Інтерфакс-Україна"
Текст: Альона Манжело
- У Facebook Міністерства розвитку громад, територій і інфраструктури за день до того, як Міністерство інфраструктури Польщі уклало з протестувальниками угоду про розблокування пунктів пропуску на кордоні з Україною, 15 січня з’явився допис, в якому повідомлялось, що наприкінці грудня команда міністерства мала зустріч з новою командою Міністерства інфраструктури Польщі, на якій було погоджено перелік заходів для розблокування кордону. Попри те, що переважну більшість вимог українська сторона виконала, у питанні деблокування кордону "жодних змін не сталось". Слід розуміти, що у Мінвідновлення не знали про те, що вже підготовлено угоду з протестувальниками, і це для вас стало сюрпризом чи таким чином хотіли до кінця зберегти інтригу?
- Наші колеги у Польщі вели перемовини з протестувальниками з середини грудня. Минулого понеділка (8 січня) у нас вкотре відбулась двостороння нарада, під час якої ми проговорили всі проблемні питання і ще раз оновили список умов, необхідних для розблокування кордону, сформованих на зустрічі віце-прем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад, територій і інфраструктури Олександра Кубракова і міністра інфраструктури Польщі Даріуша Климчака (вона відбулась 20 грудня), а також на рівні заступників (від України перемовини проводили Сергій Деркач і Юрій Васьков – ІФ-У) 22 грудня. На нараді з польською стороною у понеділок ми ще раз почули, що від української сторони нічого додатково не вимагається, а також, що страйк може бути завершений до кінця тижня. Проте, цього не сталось, тому ми вийшли з такою комунікацією 15 січня.
Пізно ввечері (15 січня) ми отримали інформацію від Міністерства інфраструктури Польщі про те, що проєкт угоди для розблокування кордону вже готовий і він містить тільки ті умови, які з Україною вже були погоджені – нічого додатково. Нас ще раз спитали чи все в силі з нашого боку? Ми це підтвердили і чекали на зустріч, яка і відбулась у Варшаві (Даріуша Климчака з лідерами протестувальників – ІФ-У).
Після того, як угода про розблокування польсько-українського кордону була підписана, о 16:00 за київським часом відбулась офіційна зустріч Кубракова і Климчака.
- Зустріч відбувалась онлайн?
- Саме так! Я теж був на ній присутній і мій колега заступник пана Климчака. Ми ще раз проговорили усі питання, які були частиною наших обов’язків у підписаній з протестувальниками угоді, та домовились працювати далі, щоб уникнути подальших блокувань.
- Протестувальники вимагали чотири окремих смуги для руху пустого вантажного транспорту на пункті пропуску "Ягодин-Дорогуск", а також, окремої реєстрації для них в "е-Черга". Ці вимоги виконані у повному обсязі?
- Частина угоди, яка стосується зобов’язань взятих українською стороною, містить декілька пунктів. Перший, це створення окремих смуг руху на ПП "Ягодин-Дорогуськ". Цей пункт ми виконали ще 18 грудня, коли створили окрему чергу у системі для порожніх (авто). Тобто, ми розділили в онлайн-черзі завантажені та порожні (авто).
- У вимогах протестувальників йшлося про необхідність створити чотири окремі смуги руху на ПП "Ягодин-Дорогуськ", а у пості міністерства уFacebookсказано про одну смугу…
- Смуг руху, які працюють виключно для порожніх транспортних засобів (ТЗ) на ПП "Ягодин-Дорогуськ" саме чотири. Також створена окрема е-черга для реєстрації порожніх ТЗ. Наразі ті, хто хоче зареєструватись мають обрати вид черги на ПП: для порожніх ТЗ чи для завантажених. Раніше цього не було. Це пілотний проєкт, який ми вже запустили, проте він не має поки ніяких результатів, оскільки ПП "Ягодин-Дорогуськ" був заблокований протестувальниками: через нього проїжджало не більше 30 ТЗ на день (тоді як щоденно його можуть перетинати на виїзд 680 вантажівок – ІФ-У). Коли пункт пропуску буде деблокований і запрацює на повну потужність, ми побачимо наскільки такий механізм був ефективним.
У нас і до блокади були смуги руху для порожніх ТЗ на Ягодині. Зараз ми їх просто вивели в окрему електронну чергу.
Другий пункт стосується пілотного проєкту на ПП "Нижанковичі-Мальховіце". Нагадаю, через цей пункт пропуску їдуть тільки порожні ТЗ. Контекст був такий: на всіх перемовинах протестувальники наполягали на повному скасуванні онлайн-черги для порожніх або ж виведення авто на номерах ЄС з системи "є-Черга". На нашу думку, і на думку Євросоюзу це повністю дискримінаційні вимоги щодо інших перевізників, не лише українських. На останній зустрічі з польськими колегами у Києві ми запропонували пілотний проєкт саме на Нижанковичах. Спробувати протягом місяця скасувати потребу реєстрації у системі, тобто щоб порожні там могли їхати у живій черзі. Загалом, протестувальники вимагали два пункти пропуску без "є-Черги" взагалі. Ми сказали, що вже є "Угринів-Долгобичув", відкритий під час блокади для порожніх, там немає онлайн-черги, і ми запроваджуємо пілотний проєкт на Нижанковичах. Подивимось, які результати будуть, скільки складатиме фізична черга. Після цього подумаємо, як запустити електронну чергу назад, щоб всім було зручно, і тривалих черг як таких не було навіть в онлайні.
- У тексті угоди, примірник якої опублікував у Facebook представник протестувальників Рафал Меклер сказано, що правила функціонування "е-Черга" мають бути однаковими для перевізників з Польщі і з України, як це розуміти?
- Цей пункт стосується не нас, а міністерства Польщі більше. Протестувальники не вірять у те, що умови, які діють в електронній черзі, однакові як для польських, так і для українських перевізників. З свого боку ми запевнили польське Міністерство інфраструктури, що це так – запроваджені правила однакові для всіх країн реєстрації автомобілей: України, Польщі, Молдови, Туреччини, Словаччини, тощо. Вони не дають українцям жодних преференцій і не дискримінують перевізників жодної з європейських країн. І, вочевидь, польське Міністерство інфраструктури це розуміє, адже на перемовинах Кубракова і Климчака про це не згадувалось.
- Найголовніше питання, яке всіх хвилює, у тексті угоди, який був опублікований Меклером, сказано, що Міністерство інфраструктури Польщі продовжить діалог з Єврокомісією про зміни в угоді про "транспортний безвіз". Про які саме зміни йдеться?
- Ще 22 грудня 2023 року на зустрічі з польським колегою, заступником міністра інфраструктури Польщі Павелом Ганцажем ми домовились про створення двосторонньої робочої групи на рівні двох міністерств для обговорення питань вантажних перевезень. Перше засідання групи відбулось 8 січня. Домовились що до участі у засіданнях будуть запрошені представники перевізників. Ця робоча група має вивчити угоду про лібералізацію перевезень і визначити, які зміни до неї потрібно внести, аби ми могли продовжити її дію після закінчення і забезпечити паритетність у перевезеннях. Йдеться про майбутню угоду, яка буде укладена після продовження (діюча угода закінчиться 30 червня 2024 року – ІФ-У). Підкреслюю: питання змін до діючої угоди не піднімається.
- На сьогоднішній день немає жодної загрози для продовження "транспортного безвізу" з ЄС?
- Жодної. На зустрічі (Кубракова з Климчаком 16 січня – ІФ-У) ми підкреслили, що угода про лібералізацію перевезень є надважливою для України на період війни. І фактично ми плануємо якісно працювати для того, щоб її продовжити. Водночас, діалог про те, що може бути в угоді змінено так, аби не нашкодити українським перевізникам і водночас покращити ситуацію для польських перевізників, буде тривати. Ми будемо говорити про це дуже детально.
- Протестувальники взяли на себе обов’язок розблокувати пункти пропуску до 1 березня. Слід розуміти, що якщо вам не вдасться дійти консенсусу, у тому числі і у питанні стосовно угоди про лібералізацію перевезень, вони відновлять блокаду?
- Даріуш Климчак на зустрічі з Олександром Кубраковим повідомив, що досягнуті з протестувальниками домовленості діятимуть до 1 березня. Він дуже сподівається, що усі пункти, які містяться в угоді, підписаній з протестувальниками, будуть виконані. Зокрема, польське Мінінфраструктури проведе перемовини з Єврокомісією щодо виплати компенсацій перевізникам, які несуть збитки через втрату східних ринків у результаті вторгнення рф в Україну. Протестувальники запевнені, шо також буде підніматись питання про перегляд угоди про лібералізацію перевезень. Ключовий меседж, який дали наші польські колеги, що вони мають намір до змін. У будь-якому разі рішення стосовно цього питання будуть розглядатись і остаточно затверджуватись Євросоюзом. Вже ближче до березня ми будемо бачити, яка ситуація у цих перемовинах.
- Про яку суму компенсацій польським перевізникам ідеться?
- Колеги не повідомляли, тому не знаю.
- До 1 березня протестувальники так само можуть відновити блокаду у будь-який з днів?
- Ні, до 1 березня не відновлять, оскільки все, про що з ними домовились, буде виконуватись. Як і обіцяли колеги з Міністерства інфраструктури Польщі вже за два тижні вони проведуть з нами нараду.
- Такожбуде посилений контроль, як вимагають протестувальники, за автомобільними перевезеннями для недопущення порушень угоди про "транспортний безвіз", зокрема, перешкоджання каботажним перевезенням?
- Так, це до Міністерства інфраструктури Польщі вимога. Вона є. Дійсно польські колеги запевнили протестувальників, що посилять контроль. Проте особисто мені здається, що контроль у них і так достатньо серйозний щодо українських перевізників. Останні два місяці вони постійно стояли на кордоні і перевіряли наших перевізників. Українські перевізники цього не бояться, оскільки не припускаються порушень. Вони готові до перевірок і посилення контролю. Поруч з цим, якщо ми говоримо за каботажні перевезення – то таких порушень фактично не було знайдено за цей час. Ми запитували у польських колег приклад, в Єврокомісії. Підтверджень цим заявам фактично не було.
- Українська сторона виконала усі взяті на себе зобов’язання у рамках домовленостей з протестувальниками? Ще якісь пункти лишились?
- Ми виконали всі взяті на себе зобов’язання. На "Нижанковичи-Мальховіце" "е-Черга" на один місяць зупинена з 16 січня. З 17 січня автомобілі можуть ставати на цьому пункті пропуску у "живу чергу". Ця умова діє за умови деблокування усіх трьох пунктів пропуску, в тому числі "Ягодин-Дорогуськ".
- Щиро кажучи, склалось враження, що протестувальники без угоди про "транспортний безвіз" або радикальних змін до неї стоятиму до кінця. А тут вони пішли на поступки, що їх спонукало? Можливо, вам відомо і ви можете поділитись інформацією, що відбувається за офіційними лаштунками?
- Мені складно відповісти на таке запитання… я не хочу спекулювати щодо комунікації, яка відбувалась між протестувальниками і владою. Думаю, що за великим рахунком всі розуміли, що змінити цю угоду швидко неможливо. Тому ця вимога протестувальників, вона заводила всіх у глухий кут. Ми неодноразово казали польським колегам, що протестувальники використовують цю вимогу, аби фізично не пускати українські автомобілі у Польщу. Це було вигідно певному прошарку польських перевізників.
Важливим аргументом стали цифри, якими ми з колегами офіційно обмінялись 8 січня. До цього моменту, наші польські колеги вважали що певною мірою протестувальники мають рацію. Минулого тижня ми з цифрами від Державної митної служби переконливо довели, що польські перевізники не втрачають в об’ємі перевезень. Перевезення ТЗ з польською реєстрацією знизились тільки на 5% (у 2022 році порівняно с 2021 роком – ІФ-У), тоді як українці збільшили перевезення виключно за рахунок палива і гуманітарної допомоги, військової допомоги, що є нагальною потребою воюючої країни, а не заробітком для перевізників. Я думаю, це стало значним аргументом у перемовинах з польськими протестувальниками: їм озвучили, що інформація, про яку вони говорять, не відповідає дійсності. Підкреслю, це дуже важливий аргумент. Адже, наші польські колеги неодноразово наголошували, що для них важливо підтримувати польських перевізників. І якщо дійсно вони сильно втратили, їх потрібно підтримати. Коли колеги побачили, що польські перевізники так сильно ринок не втратили, вони взагалі нічого не втратили, то, можливо, і сама розмова змінилась.