14:00 30.04.2024

Ми вивчаємо практики спеціальних економічних зон у різних країнах, а також співпрацюємо з потенційними інвесторами - мер Миколаєва

10 хв читати
Ми вивчаємо практики спеціальних економічних зон у різних країнах, а також співпрацюємо з потенційними інвесторами - мер Миколаєва

Як живе місто з майже півмільоним населенням - без центрального постачання питної води, з урізаним майже вдвічі бюджетом, але з ясним розумінням, яке та як будувати майбутнє - в інтерв'ю мера Миколаєва Олександра Сєнкевича агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Оксана Гришина


- Які найкритичніші напрямки функціонування міста зараз і як вони вирішуються?

- На зараз найбільша проблема: відсутність питної води. З 12 квітня 2022 року, після руйнування росіянами водопроводу з Дніпра, у Миколаєві немає централізованого питного водопостачання. Для того, щоб забезпечити місто будь-якою водою, хоча б технічною, ми побудували водопровід і використовуємо воду з річки Інгулець. Але цю солонувату воду ми не можемо очистити до рівня питної, використовуємо її як технічну.


- Минулого року були проблеми з інженерією внаслідок цієї занадто солоної води?

- Так, солонувата вода руйнує труби. Щоб уникнути продовження цього процесу навколо міста зробили близько 100 свердловин, поставили осмотичні установки від наших партнерів. Ми очищуємо воду і надаємо її людям безкоштовно. Таким чином сьогодні містяни забезпечені питною водою, хоч і незручно, що їм треба ходити її набирати.


- Отриманих від донорів систем осмосу не вистачить для міста. Які системні рішення розглядаєте?

- Системне рішення ми вже відпрацювали з французькою компанією Egis, яка запропонувала концепцію, розробила ТЕО забезпечення водопостачання. Зараз ми працюємо з Мінівідновлення по цьому проєкту.


- Проєкт був розроблений Egis, а скільки потрібно для його реалізації?

- Перший етап реалізації може скласти близько EUR130 млн, а етапів три. Тому потрібно шукати джерела фінансування: і державні кошти, і донорські. Саме тому нам потрібна була міжнародна організація, типу Egis, щоб отримати експертизу, яка була б зрозумілою донорам.


- Які запобіжні кроки щодо інженерії ви прораховуєте виходячи з акценту росіян на знищення нашої енергетичної інфраструктури?

- Ми аналізуємо варіанти малої генерації, щоб компенсувати можливі проблеми.

Це і газова генерація електрики, різні альтернативні рішення. Ми встановлюємо сонячні панелі на критичну інфраструктуру, на медзаклади, на школи. Для кожного з таких проєктів шукаємо гранти, донорську допомогу.

Ми проводимо ефективно роботу з різноманітними міжнародними організаціями, зокрема, і з питання енергоефективності підприємств Миколаєва та відновлення інфраструктури.

Завдяки Уряду Королівства Данія спільно з Міністерством закордонних справ Данії вдалось забезпечити електро- та теплопостачання у Миколаївській області шляхом закупівлі генераторів різної потужності, мобільних котелень, блоків живлення та іншого обладнання. Також в рамках проєкту енергетичної безпеки USAID надав нам технічну допомогу для відновлення інфраструктури громади.

Нещодавно ми підписали грантову угоду з NEFCO для впровадження реконструкції системи водопостачання у Корабельному районі міста. Це перший масштабний проєкт для Миколаєва. У Корабельному районі планується встановлення 55 головних лічильників з дистанційним збором даних у багатоповерхових будинках, буде заміна труб і насосів на трьох насосних станціях району. Це важлива допомога для нашого міста, адже труби вже застарілі, а солона вода руйнує їх ще більше.

Це лише декілька прикладів з тих проєктів, які ми встигли реалізувати за цей час.


- А скільки зараз мешкає у Миколаєві на фоні таких системних проблем?

- Зараз ми оцінюємо населення Миколаєва близько 430 тисяч людей — за підрахунками мобільних операторів, з обсягу споживання питної води і утилізації побутового сміття. До повномасштабного вторгнення у Миколаєві проживало 480-500 тисяч, у найгірші часи у місті знаходилось десь близько 230-250 тисяч людей.


- Тобто зараз кількість населення майже відновилась до довоєнного рівня? Більшою частиною за рахунок ВПО?

- І ВПО, і миколаївці, які повернулися. Насправді дві найгостріші проблеми у міста – окрім відсутності води, ще відсутність офлайн-навчання. Моя сім'я, наприклад, досі не повернулася до міста, бо у Миколаєві можна навчатися у школі виключно онлайн. Я сподіваюсь, що з 1 вересня ми запустимо офлайн-навчання у тих школах, де ми облаштували найпростіші укриття. У більшості миколаївських шкіл будуть облаштовані найпростіші укриття.


- Такі жорсткі методи, як Харків з підземною школою, ваші освітяни не розглядають?

- Ні, це (харківська школа – ІФ-У) більш медійна історія. По-перше, офлайн-навчання заборонено під землею, по-друге, дуже дорого — це коштувало понад 80 мільйонів (грн - ІФ-У). А у нас критично скоротився бюджет, внаслідок того, що у громад забрали ПДФО з військовослужбовців.


- Наскільки у вас зменшився міський бюджет?

- До повномасштабної війни ПДФО складало в нас близько 26%, у 2022-2023 роках, коли зупинилось все і збільшилась зарплата у військових, ПДФО почало складати 46%. Тобто після передачі цього податку до держбюджету, місцевий скоротився вдвічі. Саме тому у нас немає можливості робити якісь великі інфраструктурні проєкти.

Розуміючи це, торік ми зупинили багато проєктів, щоб зекономити якісь кошти.

Фактично зараз бюджетний кодекс нам забороняє використовувати бюджетні кошти навіть на відновлення житла. Наразі ми можемо використовувати кошти лише на допомогу армії, на захищені статті, зарплату комунальної сфери та будівництво бомбосховищ.

Але я написав листа (місяць тому) на Кабмін та ВР, щоб нам дозволили також відновлювати зруйноване житло. Мова йде перш за все про пошкоджені багатоповерхівки, що ми могли використовувати міський бюджет на першочергові заходи, щоб їх не руйнували дощі.


- Такі комплексні проєкти, передбачалось, мали реалізуватись Агенцією відновлення?

- Як всі, ми заповнюємо реєстр пошкодженого та зруйнованого майна. (Проєкти відновлення багатоповерхівок ще не реалізуються Агенцією в Миколаєві). Мешканці, чиє житло повністю знищене, отримують сертифікати за програмою "єВідновлення" і купують за них квартири у Миколаєві.


- Ви аналізували, миколаївці отримують житло в інших регіонах чи залишаються у Миколаєві?

- Не можу казати про всіх, але перші 30 власників, які отримали сертифікати за знищене майно, всі купили житло в Миколаєві.

- Наскільки загострилась у вас проблема з орендним житлом на фоні руйнації житлового фонду та припливу ВПО?.

- Так, є проблеми з орендним житлом, його не вистачає, ціни трохи підвищились, у тому числі завдяки тим, хто отримує компенсацію на оренду.


- Ви ніяк не коригуєте, у вас немає хоча б усної домовленості з рієлторами?

- Ні, це ринок, і він диктує правила, але ми прораховуємо варіанти муніципального орендного житла, який має зробити ці послуги доступнішими. Зараз працюємо з різними міжнародними організаціями, у тому числі з Міжнародною організацією міграції, USAID, у напрямку реконструкції деяких старих занедбаних гуртожитків під такі формати. Потенційно, на першому етапі, так можуть бути реалізовані два великих проєкти, а саме відбудова двох-трьохпід'їзних п'ятиповерхівок. Після того, як війна закінчиться, ми зможемо їх використовувати як револьверний фонд.


- Оптимально, скільки потрібно такого револьверного фонду соцжитла для сталого розвитку міста?

- Чим більше, тим краще. Соціальне житло не лише спосіб розв’язання нагальних стресових проблем, але й варіант залучити молодих спеціалістів, таке перше житло для них. Тому за цим є майбутнє, і ми також це розглядаємо у майбутньому.


- Миколаїв має унікальне для України співробітництво з Данією. Що стратегічно ви очікуєте від такого партнерства?

- Так, вже багато проєктів реалізовано завдяки синергії, завдяки уряду Данії, амбасадору Данії в Україні Оле Егберг Міккельсену. У Миколаєві вперше відкрито підрозділ посольства.

Зараз, завдяки партнерству, у розробці наш майстер-план, план відновлення. Ми працюємо не просто build back better, але build forward. До його розроблення, завдяки Європейській економічній комісії ООН (UNECE), залучено OneWorks (Італія), а уряд Данії надав своїх консультантів з COWI — це їхня найкраща технічна компанія, яка має багату експертизу щодо інженерних систем, поводження з побутовими відходами тощо. Цей майстер-план вже пройшов перший етап, аналіз, зараз йде більш детальне опрацювання напрямків.


- Є вже оцінка, скільки загалом потрібно в оновлення інженерії, окрім проєкту з відновлення водопостачання?

- Точної цифри зараз немає, адже обстріли нашого міста продовжуються, на жаль.

Я думаю, що у першу чергу, найбільша проблема буде для Миколаєва – створення нових робочих місць. Для цього потрібно залучення інвестицій. Я не розглядаю Миколаїв як ринок послуг товарів, а саме як двері — точка входу інноваційного технологічного виробництва для всеукраїнського ринку.


- Суднобудівництво бачите одним з ключових напрямків, плануєте відновлювати?

- Не в такому масштабі, як це було у Радянському Союзі, але, звісно, розглядаємо.

Ми повинні використовувати наші переваги: вихід до моря, портову зону.

Але все це буде неможливо без додаткових фінансових інструментів, таких як спеціальні економічні зони. Якщо ми кажемо про Миколаїв, Харків, Херсон — це про близькість до Росії, це про ризики. Якщо ми кажемо про ризики, то чим вони вище, тим більше повинна бути маржинальність. Територіям, які ближче до Росії, які у більшій зоні ризику, повинні давати спеціальні економічні інструменти. Можна зняти податкове навантаження: позбавити ці території деяких податків, наприклад, на 10-20-30 років. Ми про такі ініціативи говорили з президентом, він принципово підтримує подібні ідеї. Зараз вивчаємо практики спеціальних економічних зон у різних країнах, а також намагаємось співпрацювати з потенційними інвесторами, щоб від них почути потреби.


- Але ж у вас є розуміння, якого напрямку бізнес бажаєте бачити, які галузі?

- У першу чергу, виробництво будівельних матеріалів, будівельної техніки, транспорту. Експорто орієнтовані виробництва, бо, знову ж таки, Україна після закінчення війни буде одним з великих ринків.

На всіх міжнародних конференціях з післявоєнної відбудови ми бачимо три сторони.

Перша – українці, друга – іноземці, які хочуть заробити грошей на відбудові, і третя сторона — ті, хто все це оплатить. Але, зазвичай, третя сторона не "з'являється". Я вважаю, нам вже потрібно публічно усюди говорити про те, що не повинні європейські платники податків сплачувати за розбій, який творить Росія на території України. За це повинна платити Росія.

Тобто, ми повинні вже усюди казати про екстракцію, забирання, а не просто заморозку активів Росії.


- Це малоймовірно поки.

- Якщо раніше про це взагалі ніхто не казав, то сьогодні вже йде розмова про можливу передачу відсотків з заморожених активів.

Потрібно це озвучувати. Перша відповідь буде – це малоймовірно, на другий раз – сумнівно, третій – можна подумати, четвертий – робімо, а п'ятий – зробили. Ми ці кроки пройшли щодо танків, грошей, авіації. Тобто, потрібно це постійно критикувати, бо насправді хтось боїться, що це може зруйнувати довіру до банківської системи. Але довіра до світових законів вже зруйнована Росією.


- Який у вас план "Б" після світових виборів цього року? Коли невідомо, хто прийде, невідомо, з якими позиціями, наскільки готові будуть продовжувати допомогу?

- Я намагаюсь не думати так далеко, не думати над тими речами, на які я не впливаю. Сьогодні наша задача — робити максимальні зусилля на тому рівні, на якому ми можемо.


- Розкажіть про цифрові інструменти, як ви їх використовуєте, у швидкому реагуванні у проєктах відновлення та розвитку міста?

- Наша громада долучилась до платформи DREAM. Принцип роботи системи DREAM полягає у тому, що фахівці заносять проєкти по відновленню та розвитку міста для можливості співпраці з міжнародними донорами та залучення інвестицій на потреби громад.

Зараз у Миколаєві активно працюють чотири менеджери. Наші зусилля спрямовані на відновлення та розвиток громади. На платформі вже зареєстровано 91 проєкт на загальну суму 5,92 млрд грн.

Ми зараз співпрацюємо зі спецслужбами, як нам потрібно будувати нашу інформаційну безпеку, безпеку ІТ, а також візуальну, наприклад, систему камер відеоспостережень.

Зараз використовуємо іноземну допомогу, щоб порівнювати можливі та наявні цифрові системи. Також співпрацюємо з нашими партнерами, щоб оптимізувати та зробити більше диджиталізованими ряд процедур: надання адміністративних послуг, внутрішнього контролю, аудиту. Зараз Deloitte працює з нашими комунальними підприємствами, робить їхню оцінку доброчесності, аналізує структуру систем, як треба змінити, щоб максимально уникнути корупційних ризиків. Будемо вводити таку практику для всіх комунальних підприємств ради директорів. Також залучили EY у рамках співпраці з Європейськими партнерами, вони проводять функціональну оцінку виконавчих органів Миколаївської міськради.


- Яка мета залучення двох з чотирьох міжнародних консультантів?

- Я структурую міськраду, ми працюємо над процесами оптимізації. Експерти проводять комплексний аналіз моделі управління, ефективності діяльності, бізнес-процесів, використання ІТ-інструментів, корупційних ризиків, політики та процедур, тому що я не вічно буду мером.

Незалежно від того, хто прийде після, навіть якщо недостатньо компетентний або покидьок, який захоче все зруйнувати, я хочу, щоб була вже сформована стала система з запобіжниками, яка не дозволить зробити будь-яке зло громаді та місту.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Туризм - один із найпотужніших видів зброї в арсеналі миру - президент і СЕО WTTC Джулія Сімпсон

Поліцейські вправі вимагати військові документи, але не вручати повістку, додому можуть прийти, якщо військовозобов'язаний у розшуку, – голова Нацполіції України

Шок, який усі пережили на початку повномасштабного вторгнення, еволюціонував у новий рівень комерційних відносин - президент "Київстару"

Голова УІНП Дробович: В Україні формується нова меморіальна мова світового рівня

"Київстар" побореться за всі нові частоти на аукціоні - президент компанії

Атаки РФ на медичну інфраструктуру України у 2024 році посилилися - представник ВООЗ

В інтересах українського народу - змусити владу, правоохоронні органи і суди працювати за законом - голова Ради директорів Arricano Маргус Курм

Цей рік стане роком великих змін на страховому ринку, далі просто вдосконалюватимемося - голова Національної асоціації страховиків України

Найцікавішими для розвитку McDonald's в Україні є локації, які забезпечують усі канали продажу, - директор з розвитку McDonald's в Україні

Звучить це, м'яко кажучи, як диверсія – голова правління "Української біржі" щодо пропозиції регулятора здати ліцензію

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА