2026 рік може стати точкою стратегічного перелому для системи європейської безпеки – експерти

Учасники панелі «Security Perspectives for 2026: Possible Developments» в межах форуму з відбудови України в Бухаресті дійшли висновку, що 2026 рік формується як потенційна точка стратегічного перелому для євроатлантичної безпеки на тлі триваючої війни в Україні, уразливості трансатлантичних зв’язків і зростаючого тиску на ЄС щодо посилення власної оборонної спроможності та стратегічної автономії.

Дискусію модерував журналіст телеканалу Antena 3 CNN Радু Тудор. У панелі взяли участь державний секретар Міністерства національної оборони Румунії Сорін Молдован, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції до ЄС Вадим Галайчук, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, старший науковий співробітник Мюнхенської безпекової конференції Ніко Ланґе та виконавчий директор фонду Kazankai, почесний професор Університету Шідзуока (Японія) Шіґео Мутсушіка.

За словами доповідачів, безпекове середовище Європи у 2026 році визначатиметься поєднанням кількох чинників: тривалим повномасштабним вторгненням РФ в Україну, фрагментацією трансатлантичної єдності та зростанням конкуренції між великими державами, включно з використанням гібридних інструментів. На цьому тлі Європа, на їхню думку, має відігравати «більш зрілу стратегічну роль» – не лише в оборонній сфері, а й у промисловій та енергетичній політиці.

«Європейські держави не можуть більше сприймати безпеку як даність – потрібні власні потужності, які доповнюватимуть, а не замінюватимуть трансатлантичне партнерство», – зазначив Ланґе.

Окрему увагу учасники приділили стабільності Чорноморського регіону та стійкості східного флангу НАТО, які були названі ключовими опорами європейської безпекової архітектури. Було підкреслено, що збереження й посилення підтримки України – військової, економічної та політичної – залишатиметься вирішальним фактором стримування РФ і запобігання подальшій дестабілізації суміжних регіонів. У цьому контексті особливо відзначалися ризики, пов’язані з гібридними загрозами – кібератаками, диверсіями проти критичної інфраструктури, інформаційними операціями.

За підсумками дискусії панель дійшла висновку, що структурні зміни безпекового середовища потребують глибшої координації між європейськими державами, прискорених інвестицій у критично важливі спроможності та адаптації оборонних доктрин до нових операційних реалій. Продовження підтримки України, активне використання західних економічних і правових інструментів – включно з можливим залученням заморожених російських активів – а також зміцнення трансатлантичного партнерства були названі необхідними передумовами збереження регіональної стабільності й формування сталого європейського безпекового порядку.