Рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) здійснити повний аудит усіх дозволів на користування надрами, починаючи з 1994 року, позбавляє гарантій реальних інвесторів у галузь і може загальмувати інвестиції у видобуток, вважає президент гірничодобувної компанії "Кислотоупор" (Донецька область) Олег Тритяченко.

"Ці дії можуть стати своєрідною "скринькою Пандори", коли інвестор шукатиме відповіді на запитання правомочності таких рішень. Де гарантії, що той, у кого відібрали ліцензії, не оскаржить це в суді? Чи не буде твоє підприємство наступним? Інвестор тричі подумає, чи варто йому вкладати гроші у видобуток копалин у країні, де замість можливостей він отримує головний біль і судові витрати", - сказав у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" президент компанії.

За його словами, наявні нині законодавчі норми дають змогу Державній службі геології та надр України (Держгеонадра) самостійно здійснювати аудит та анулювання "сплячих" ліцензій, без ухвалення рішень РНБО.

Водночас Тритяченко зазначив, що втручання РНБО в цей процес ставить його на інший рівень: "Якщо ліцензії відкликають через невиконання ліцензійних умов - це одне. Інша справа - за рішенням РНБО".

На думку президента "Кислотоупору", останні події наочно демонструють гостру необхідність удосконалення широкого спектра нормативних документів, що регулюють питання надрокористування, особливо що стосуються невиконання ліцензійних умов, і чітких правил щодо позбавлення або продовження спеціальних дозволів.

"Правила гри мають бути постійними", - наголосив він.

Водночас він висловив думку, що реальні гірничодобувні компанії та інвестори і внутрішні, і зовнішні підтримують будь-які законні способи вилучення "сплячих" ліцензій, оскільки вони гальмують розвиток галузі.

"У минулі роки була хибна практика, коли ліцензії дарувалися на весілля, опинялися в руках творчих людей, спортсменів, а також чиновників, котрі перебувають при владі, які, використовуючи адмінресурс, оформляли їх на свої компанії і далі нічого не робили. Вони і сьогодні не зовсім знають, що з ними робити. Таке в Україні часто-густо", - роз'яснив Тритяченко.

Крім цього, він звернув увагу на необхідність перерозподілу коштів, які гірничодобувні підприємства сплачують як податок на надра або ренти, зазначивши, що в деяких випадках розмір таких оплат можна порівняти з податком на прибуток. Тритяченко зазначив, що ці відрахування йдуть у місцевий бюджет і мають конкретне цільове призначення, наприклад поліпшення стану ґрунтів або вирішення інших екологічних питань за місцеперебуванням надрокористувача, але це не дає змоги жителям України відчути ефект від передання надр у користування.

"Теза "надра належать народу" має бути переглянута в площині перерозподілу грошових коштів, за якого українці відчують реальний результат від наявності та розроблення корисних копалин своєї країни", - зазначив голова "Кислотоупору".

Як повідомлялося, 19 березня секретар РНБО Олексій Данілов заявив про здійснення аудиту всіх дозволів на користування надрами з 1994 року і повернення їх народу в разі порушень умов.

Данілов пояснив, що таке рішення ухвалено через необхідність привести у відповідність до чинного законодавства та Конституції користування українськими надрами, які згідно з Конституцією належать українському народові, але в реальності ними володіє "народ, який живе на Віргінських або інших островах і в державах, які до України мають не зовсім прямий стосунок".