Законопроект про захист прав інвесторів потребує суттєвого доопрацювання - думка
Прийнятий парламентом у першому читанні законопроект "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (№5091) потребує суттєвого доопрацювання та має бути узгоджений із великими гравцями на ринку, вважає комерційна директорка будкомпанії "Інтергал-Буд" Ганна Лаєвська.
За її словами, низка положень законопроекту, як, наприклад, необхідність узгодження з покупцями проектних змін об'єктів, можуть призвести до збільшення термінів будівництва.
"Зміна обладнання, його виробника або потужностей, зміна точок врізу комунікацій - питання, які, згідно з запропонованими законодавчими змінами, мають погоджувати з усіма покупцями на цьому об'єкті. Чи доцільно й реально це, якщо таких осіб може бути сотні? Звісно, ні. Єдине, до чого це призведе, - до збільшення термінів будівництва", - повідомила Лаєвська під час засідання комітету Конфедерації будівельників України з питань фінансової, банківської та інвестиційної діяльності.
Крім того, необхідно переглянути норму про можливість розірвання договору через затримку введення в експлуатацію об'єкта більше ніж на 6 місяців. За словами Лаєвської, такі затримки виникають переважно через перешкоджання з боку контролюючих органів.
У разі ухвалення законопроекту в нинішньому вигляді слід очікувати зростання цін на первинну нерухомість через оподаткування першої реєстрації прав на майбутній об'єкт нерухомості, вважає експерт. Крім того, такий крок призведе до скорочення обсягу інвестиційних угод на ринку.
Лаєвська також прокоментувала можливість введення гарантійної частки в об'єкті будівництва. На її погляд, така норма працюватиме на практиці лише в разі встановлення гарантійної частки розміром 30-40% від загальної житлової площі об'єкта, а в деяких випадках - іще вище.
Законопроект №5091 також може змусити залишити ринок невеликі будкомпанії, які для своєї діяльності змушені залучати кошти інвесторів, вважає експерт.
"Відсутність проектного кредитування, яке дало б змогу невеликим регіональним компаніям провадити діяльність без залучення коштів від продажу на етапі будівництва, виведе з ринку частину забудовників. Для кінцевого споживача це мінус, адже навіть невеликі гравці стимулюють якісні зміни - поліпшення фасадних рішень, облаштування прибудинкової території тощо, а також гнучкість у формуванні цін і умов купівлі майбутніх квартир", - резюмувала Лаєвська.
