Засуджений до трьох років позбавлення волі акушер-гінеколог Микола Коваленко наполягає на невинуватості в смерті новонародженого й має намір оскаржити вирок, винесений судом першої інстанції.

Як повідомив Коваленко агентству "Інтерфакс-Україна", вирок у грудні 2024 року ухвалив Оболонський райсуд Києва у справі про смерть новонародженої, яка сталася 2020 року через 55 днів після проведеного кесаревого розтину її матері.

За словами Коваленка, під час слідства й судового розгляду було допущено численні порушення, водночас і слідство, і суд проігнорували свідчення й аргументи захисту.

Коваленко також повідомив, що суд не взяв до уваги той факт, що він "не був лікуючим лікарем цієї пацієнтки" й уперше побачив її за 10 хвилин до проведення кесаревого розтину просто як черговий лікар.

"Це підтвердили самі пацієнтка та її чоловік, які підтвердили, що я вперше їх побачив й оглянув за 10 хвилин до початку операції", - сказав він.

Коваленко також зазначив, що лікарка, яка вела пацієнтку й давала свідчення в суді, "кілька разів змінювала свої свідчення, щоб її свідчення були такими, які потрібні суду".

"Я вважаю, що вона змінила свої свідчення лише під тиском органів прокуратури. Вважаю, що цей вирок не лише упереджений, а й незаконний. Мій адвокат готує апеляцію", - сказав він.

Коваленко також зазначив, що під час досудового розслідування зникли дуже важливі докази - скельця з материнською частиною плаценти, які могли б показати, на якому етапі в дитини виникла асфіксія та причини її виникнення.

Зі свого боку медична директорка медзакладу, де відбулися пологи пацієнтки у травні 2020 року, Наталя Шемякіна наголосила, що помилок і порушень під час надання медичної допомоги не було, меддопомога була своєчасною та була надана в повному обсязі, а цей випадок розбирала низка медичних комісій.

"Ми на сьогодні - єдиний медичний заклад, який має JCI-акредитацію. Це найсуворіша американська система акредитації. Її комісія за зверненням пацієнтки розбирала цей випадок і дійшла висновку, що немає порушень у наданні медичної допомоги, що кесарів розтин був проведений вчасно, а незворотні зміни, з якими народилася дитина, настали задовго до її надходження до пологового будинку, не менше ніж за шість-сім годин", - сказала вона.

Аналогічного висновку, за її словами, дійшли експерти клініко-експертної комісії департаменту охорони здоров'я міста Києва.

"Усі ці фахівці після дуже ретельного аналізу дійшли висновку, що медичних помилок не було, недбалості не було і, звісно, жодних порушень медичних протоколів теж не було", - сказала вона.

Генеральний директор медцентру "Лелека" Валерій Зукін, зі свого боку, назвав вирок суду "несправедливим і абсурдним".

"У матеріалах справи було написано, що лікар на годину затримав проведення кесаревого розтину, але в цьому ж суді й у багатьох документах було зазначено, що він уперше бачив пацієнтку за 10 хвилин до проведення кесаревого розтину", - зазначив він.

Зукін також звернув увагу на недосконалість українського медичного законодавства, яке в подібних розглядах фактично залишає медиків без захисту.

Водночас він не виключив, що причиною упередженого ставлення з боку суду й слідства є родинні зв'язки потерпілої та її чоловіка з російським бізнесом, який мститься клініці, що надає медичну допомогу українським військовим і цивільним особам під час окупації російськими військами Київської області.

Як повідомлялося, 24 грудня 2024 року суд визнав винним акушера-гінеколога однієї з приватних клінік Києва, який у травні 2020 року під час проведення пологів припустився медичної помилки, що спричинила смерть новонародженої дитини. За інформацією прокуратури Києва, під час ведення пологів 32-річної жінки лікар зробив неправильну оцінку даних КТГ-моніторингу плода й несвоєчасно прийняв рішення про проведення операції кесаревого розтину. У результаті новонароджена дитина зазнала незворотних змін у центральній нервовій системі, від яких померла через 55 днів.

Водночас прокуратура зазначає, що судова практика за такою категорією справ в Україні невелика. Довести провину медичних працівників, які припустилися помилки, складно через відсутність в українському законодавстві чіткого поняття "лікарська помилка".