Безрецептурні препарати в роздрібному сегменті дають українським фармвиробникам можливість виходиити на зарубіжні ринки, вважає комерційний директор фармацевтичної корпорації "Артеріум" Олександр Партишев.

"Роздрібний сегмент дає змогу швидше виходити на ринок, охоплювати ширшу аудиторію, зокрема завдяки безрецептурним препаратам, дієтичним добавкам та косметиці. Крім того, тут менше державного регулювання націнок, що підвищує його комерційну привабливість", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи тенденції розвитку фармекспорту.

Водночас Партишев зазначив, що компанії, котрі мають розвинений портфель рецептурних препаратів, розуміють важливість присутності в госпітальному сегменті.

"Тут йдеться про реалізацію спеціалізованих препаратів, часто дорожчих, для лікування станів, що потребують перебування в стаціонарі", - пояснив він.

За словами Партишева, експорт у сегменті рецептурних та госпітальних препаратів складніший, адже преференції мають локальні виробники, в той же час він дає можливість працювати з державними закупівлями.

"Українські компанії досягають певних успіхів і тут - завдяки наявності в портфелі широкого спектру сучасних рецептурних препаратів, більш доступних порівняно з європейськими аналогами", - сказав він.

Партишев навів приклад ринок Казахстану, де частка госпітального сегменту серед українських виробників у 2024 році становить 38,4% в USD i 9,4% в упаковках. При цьому приріст експорту в госпітальному сегменті за підсумками 2024 року загалом для українських виробників досягав 72,5% в USD порівняно з приростом на роздрібному ринку (+21,6%).

Коментуючи найбільш привабливими на сьогодні експортні ринки, Партишев насзвав країни Південно-Східної Азії, Африки та Латинської Америки, однак зазначив, що вибір ринку залежить від специфіки продукції компанії, регуляторних вимог, ризиків, особливостей ведення бізнесу та логістичних можливостей.

За словами Партишева, основну увагу "Артеріум" зосереджує, зокрема, на розширенні діяльності в Центральній та Південно-Східній Азії, Європі та в сусідніх регіонах. Зокрема, у 2024 році експорт продукції до країн Центральної Азії зріс на 17% у грошовому вираженні, а ринки Казахстану та Узбекистану є найбільшими та найпривабливішими як за розміром, так і за темпами зростання.

Водночас Партишев підкреслив, що європейський ринок залишається одним з найбільших та найнасиченіших фармринків світу. Він найближчий до України, що зручно логістично.

Зі свого боку, директор "Артеріум ЛТД" Сергій Сур, коментуючи стратегію експорту до Європи, підкреслив сильну регуляторну систему і потужну фармацевтичну промисловість ЄС, однак але пандемія COVID-19 показала певні недоліки цього сектору і необхідність його реформування. У цьому зв'язку в 2020 році Європейська Комісія запропонувала "Нову фармацевтичну стратегію для Європи", метою якої, зокрема, є покращення міжнародних ланцюгів постачання і розвиток єдиного добре функціонуючого фармринку, який покриває всі етапи життєвого циклу ліків – від виробництва до дистрибуції, споживання та утилізації.

"Для підвищення можливості виходу українських лікарських засобів на ринок ЄС важливо гармонізувати законодавство України з таким в ЄС, створити сучасну регуляторну систему і новий орган державного контролю, компетенції, процедури і результати роботи якого будуть визнаватися регуляторними органами ЄС. Для цього потрібно якнайшвидше впровадити норми нового закону про лікарські засоби. Виконання цього завдання потребуватиме значних зусиль і ресурсів як регуляторних органів, так і бізнесу, а також кілька років згуртованої, кропіткої та цілеспрямованої роботи", - сказав він.

Як повідомлялося, за підсумками першого півріччя 2024 року частка експортованої до ЄС української фармацевтичної продукції становила 27,4% від загального виробленого обсягу.