Проєкт правил маркетингу ліків враховує інтереси аптечного бізнесу, пропозиції фармвиробників проігноровано - заява

Пропозиції щодо встановлення правил маркетингу на роздрібному фармринку, надані фармацевтичними виробниками, не були враховані при розробці порядку маркетингу ліків, натомість при підготовці проекту порядку за увагу бралися інтереси аптечного бізнесу, заявляють вітчизняні фармацевтичні виробники.

"Правила гри" на фармацевтичному ринку встановлюються не державою, а п’ятьма непублічними бізнес-групами аптечних мереж, які володіють понад 70% ринку. Проєкт постанови про маркетинг від 14 травня 2025 року, запропонований МОЗ України, передбачає заборону надання маркетингових послуг на рецептурні препарати і при цьому передбачає обмеження доходу аптек від маркетингових послуг на рівні 12% від всього обсягу реалізації лікарських засобів (в тому числі рецептурних)", - йдеться в тексті заяви асоціації "Виробники ліків України" (АВЛУ) та Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості, переданому агентству "Інтерфакс-Україна".

Виробники наголошують, що запропонована модель суперечить законодавству та є очевидною відвертою маніпуляцією не на користь споживача і призведе до зростання роздрібних цін безрецептурних препаратів на 75% до ціни дистриб'ютора.

Оскільки на безрецептурні лікарські засоби, як зазначають асоціації, припадає лише 37% ринку, то відсоток маркетингового платежу в ціні безрецептурного лікарського засобу становитиме понад 40% від оптово-відпускної ціни виробника. Це додатково до дозволеної законодавством України роздрібної надбавки в розмірі 35%. Реальне збільшення ціни безрецептурного лікарського засобу на рівні аптеки для споживача складе 75% до ціни дистриб’ютора, підкреслюють виробники.

"Коли МОЗ України погоджує модель 12% маркетингового платежу без уточнення послуг, результатом стає не реформа, а навантаження в 40% на ціну безрецептурного препарату. Це не ринковий механізм, а регресивний податок на бідних: ті, хто купує препарати без компенсації, сплачують найбільше", - підкреслюють асоціації.

Виробники також зазначають, що проєкт постанови Кабінету Міністрів про маркетинг ліків в цій редакції МОЗ не визначає перелік дозволених маркетингових послуг, спрямованих на споживача в точці продажу, як це пропонували багато учасників громадського обговорення, натомість вводить нічим не обґрунтований платіж у вигляді фіксованого відсотку від загального обсягу реалізації аптекою лікарських засобів.

"Такий підхід більше схожий на платіж "за вхід на полицю" для виробників. Такий платіж без визначення на законодавчому рівні фіксованого переліку зрозумілих, прозорих послуг за європейським зразком не має жодного стосунку до маркетингових активностей виробника і фактично є формою системного рекету", - вважають виробники.

Вітчизняні виробники підкреслюють, що при підготовці проєкту порядку надання маркетингових послуг всі дискусії зводилися до необхідності розробки компенсації падіння рівня прибутковості аптечного бізнесу, який існував до обмеження державою роздрібної націнки до 35%. "Усі зустрічі зведені до обговорення прибутковості аптек. Потреби пацієнта – жодного разу не стали темою обговорення. Це інституційна помилка", - заявляють в асоціаціях.

Вітчизняні фармвиробники наголошують, що аптечний ринок перенасичений і деградований, кількість аптек в Україні у 2–3 рази перевищує європейські нормативи, в великих містах майже на кожному перехресті відкрито три аптеки "двері в двері". Така кількість аптек не відповідає реальній кількості фармацевтів, внаслідок чого у багатьох аптеках працюють особи без відповідної освіти.

"Споживачам та пацієнтам нав’язуються непотрібні препарати виробників, які погодились на маркетинговий платіж, в той час як інших виробників просто прибирають з полиць. "Правила гри" на фармацевтичному ринку встановлюються не державою, а п’ятьма непублічними бізнес-групами аптечних мереж, які володіють понад 70% ринку. Це не ринок — це корпоративна диктатура в умовах відсутності державного арбітра", - наголошують лідери вітчизняної фарми.

Асоціації зазначають, що сьогодні проти тих виробників, хто виступав за прозоре ціноутворення і на підтримку ініціативи президента України, хто знизив ціни на свої основні лікарські засоби на 30%, розгорнуто брудну інформаційну кампанію, лікарські засоби таких виробників фактично прибрані з полиць аптек монопольного картелю, а це топ-5 аптечних мереж фармацевтичного ринку України.

Фармвиробники нагадують, що на підтримку ініціативи президента України та уряду щодо забезпечення доступності лікарських засобів 32 провідні вітчизняні виробники лікарських засобів знизили відпускні ціни на 303 найбільш вживані лікарські засоби, що реалізуються та наявні в аптечних закладах України, на 30% відсотків у порівнянні з відпускними (прайсовими) цінами січня 2025 року.

Вітчизняні виробники зазначають, що 37% українського аптечного ринку складають безрецептурні ліки, більшість з яких купуються щомісяця тими самими людьми.

"Сьогодні вразливі категорії громадян – літні люди, пацієнти з хронічними захворюваннями, мешканці регіонів – першими відчули на собі наслідки непрозорої аптечної політики. Виробників, які знизили ціни на 30% на понад 300 лікарських засобів, фактично "викинули" з аптек. Їхні препарати зникли з полиць, а споживачу залишили дорожчі альтернативи. Це - не ринок, це - дискримінація пацієнта як найслабшої ланки", - зазначають виробники.

Виробники наполягають на прийнятті проєкту постанови Кабміну щодо надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, оприлюдненому МОЗ 26 травня 2025 року, який обмежує витрати маркетинг залежно від того, чи цей лікарський засіб відпускається без рецепту, чи за ним.

"Прийняття цього проєкту поверне логіку реформи до її початкового сенсу – захисту пацієнта, а не балансування бізнес-інтересів аптек і виробників. У центрі – не прибутки, а здоров’я", - підкреслили виробники.