В ініційованому МОЗ України ліцензуванні приховані інструменти тиску на лікарів - думка
В ініційованій Міністерством охорони здоров'я системі ліцензування лікарів приховані інструменти, які дадуть змогу чинити тиск на лікарів, вважає заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) Костянтин Надутий.
"МОЗ пропонує нівелювати найменші прояви самоорганізації в питанні визначення кваліфікації. Зараз в атестаційних комісіях хоча б декоративно представлені представники професійних асоціацій. Водночас МОЗ пропонує, що самостійно відбере, які будуть вищими арбітрами у вирішенні питання надання лікарю права практикувати", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи запропонований МОЗ проект концепції професійного ліцензування.
На думку експерта, на сьогодні вже є багато запитань до чинних процедур відбору кадрів у МОЗ.
"Ліцензування може стати інструментом "полювання на відьом", соціально-політичним фільтром. Додайте до цього, що відбір 30 "вищих медичних суддів" (ліцензійна рада, до складу якої на конкурсній основі увійдуть 30 осіб - ІФ) прагне здійснювати команда, яка повністю виправдала Лінчевського (заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський, обвинувачений у некоректному висловлюванні про неефективне лікування онкохворих за кордоном - ІФ). У результаті - це і корупція, і значно гірше, ніж корупція", - вважає заступник голови правління ВУЛТ.
Водночас К.Надутий вважає, що після заміни процедури атестації на процедуру ліцензування лікарі не отримають якихось переваг, проте у їхніх роботодавців "зросте спокуса перекласти всю відповідальність за якість наданої послуги на лікаря, залишивши його наодинці з адвокатами пацієнта".
Крім того, на думку експерта, впровадження пропонованої системи може спровокувати відплив медичних кадрів.
На його думку, ефективним стимулом підвищення персональної відповідальності лікаря може стати ухвалення закону про лікарське самоврядування (законопроект №8250), що враховує національний досвід професійного самоврядування та світовий досвід лікарського самоврядування, а також пропонує "інноваційний підхід до подолання внутрішньокорпоративних конфліктів інтересів і запобігання корупції".
Як повідомлялося, запропонована МОЗ концепція профліцензування передбачає завершення процесу переходу на професійне ліцензування лікарської діяльності до 2024 року. Перші іспити, за підсумками яких лікарі, що практикують нині, отримуватимуть ліцензії, розпочнуться в 2020 році.
До кінця 2019 року міністерство має намір розробити відповідну нормативно-правову базу.
Згідно з концепцією, для професійного ліцензування лікарів при МОЗ буде сформована ліцензійна рада, до складу якої на конкурсній основі увійдуть 30 осіб. При цьому рішення про видачу ліцензії ухвалюватиме група із семи осіб. Щоб уникнути корупційних ризиків, її склад щоразу змінюватиметься.
Лікарську ліцензію необхідно буде підтверджувати кожні три роки.
Розробляти законопроект про професійне ліцензування лікарської діяльності, яке є для відомства одним із пріоритетів на 2018 рік, МОЗ розпочало наприкінці 2017 року.
