12:43 20.08.2019

Голова НСЗУ: "Якщо людина потрапила в лікарню, будь-який випадок лікування, який обліковується НСЗУ, буде оплачений"

16 хв читати
Голова НСЗУ: "Якщо людина потрапила в лікарню, будь-який випадок лікування, який обліковується НСЗУ, буде оплачений"

Голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Олег Петренко пояснив агентству "Інтерфакс-Україна" які висновки робить НСЗУ з пілотного проекту в Полтавській області по змінах моделі фінансування стаціонарної меддопомоги.

Що зараз відбувається в Полтавскій області, де іде пілотний проект по реформуванню стаціонарної допомоги? Чи ви вже порахували, скільки будуть коштувати медичні послуги?

Пілот в Полтавській області розпочався в квітні. Він має на меті відпрацювання механізму оплати послуг спеціалізованої стаціонарної допомоги. Це більше технічний проект, він відпрацьовує саме нові механізми фінансування, за якими з 2020 року будуть контрактуватися та працювати  заклади вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги і стаціонари, тобто усі лікарні. Ми маємо зараз багато результатів, якими можемо поділитися. Вони непогані.

Що значить "погані" чи "непогані" результати?

Тут є декілька моментів, про які ми б хотіли сказати. Згідно з постановою Кабміну, яка описує реалізацію проекту в Полтавській області, сума на пілот не була збільшена порівняно з попереднім роком, тобто пілот здійснюється в межах історичного бюджету (2018 року - ИФ), який був у області за субвенцією, змінюється механізм фінансування - від утримання лікарні до оплати за конкретно виконану роботу, для стаціонару це оплата за випадок лікування конкретного пацієнта . Відповідно очікувати, що в межах пілоту зразу будуть якісь суттєві помітні населенню зміни, неможливо. Але пілот випробує саме механізми фінансування, а не вивчає ефекти від  збільшення фінансування.  Тому в пілоті ми бачимо тих, хто виграє і тих, хто не будуть вигравати, бо сума, в межах якої працюють заклади, не змінилася. Ті хто ефективно господарюють, починають отримувати результат, і результат цей пов'язаний з тим, що гроші йдуть за кінцевим результатом лікування конкретного пацієнта.

За "кінцевим результатом", це мається на увазі, коли людина вилікувалася?

Результатом для нас є випадок лікування. Насправді не всі люди можуть вилікуватись, деякі хвороби невиліковні. Тому оплата НСЗУ тут залежить від власне випадку лікування. Якщо людина потрапила в лікарню, будь-який випадок лікування, який обліковується НСЗУ, буде оплачений.

Для полтавського пілоту була запропонована схема, яка має компенсувати певні зміни та ризики перехідного періоду. Вся сума коштів, яка виділяється на заклад для фінансування, ділиться на дві частини: 60% оплачується з глобального бюджету, тобто це бюджет, який розраховується на основі історичних даних і  лікарня його отримує незалежно від того, скільки вона пролікувала пацієнтів.

А 40% фінансування лікарня отримує  за кінцевий результат роботи, так звана оплата за випадок лікування за діагностично-спорідненими групами (ДСГ).

Історичні дані – це за який період?

Це дані за 2018 рік.

За чотири місяці пілоту в Полтавській області ми сплатили медзакладам 422 млн грн, з них 286 млн грн. – у вигляді глобального бюджету і 135 млн грн. як оплата за випадок лікування. Тобто кожна лікарня отримала 60% історичного бюджету і 40%  в залежності від ефективності своєї роботи. Всі ці гроші йдуть за договором з НСЗУ.

Чому фінансування розділене за пропорцією 60х40%? Чому не можна було все фінансувати в рамках пілоту за новою моделлю?

Жодна країна не починала перехід на нову модель фінансування за конкретний випадок лікування  без часткового збереження історичного фінансування. Зміна моделі фінансування призводить до суттєвих змін у структурі надання послуг. Є лікарні, які, згідно з даними моделювання, не зможуть пролікувати стільки випадків, скільки більш успішні лікарні, які дають якіснішу послугу. Для таких лікарень це можливість мати час на зміни - їм треба активно шукати своє місце в новій системі.

А хто обиратиме, куди буде звертатися пацієнт? Він сам чи лікар, який виписує направлення?

Людина може обрати сама, куди звернутись за направленням. Якщо лікар первинки видає направлення на планову госпіталізацію (це направлення буде електронне), з цим направленням пацієнт може звернутися в будь-яку лікарню України, яка має контракт з НСЗУ, навіть не в своїй області.

Пропорція оплати 60% за історичним бюджетом, а 40% - за пролікований випадок буде зберігатися у всіх закладах, які увійдуть у реформу?

Перший рік це буде зберігатися в усіх лікарнях, для того щоб не допустити просідань фінансування для тих закладів, які не будуть ефективними, дати їм час для адаптації.

Потім буде пропорція буде поступово змінюватися: 50х50, а потім 40х60. Це наша пропозиція, щоб  компенсувати ризики перехідного періоду. Через три роки, скоріше за все, ми вийдемо на те, що вся оплата буде відбуватися методом оплати  за пролікований випадок. Хоча залишаться певні лікарні, певні види допомоги, які будуть фінансуватися і далі за глобальним бюджетом або змішаним методом.

Які ще були результати пілоту в Полтавської області?

Пілот показує, що новий метод фінансування винагороджує тих, хто працює більше і якісніше, і, відповідно, не винагороджує тих, хто в силу різних причин не може так працювати. Не всі лікарні демонструють позитивну динаміку, але більшість з них користується можливостями автономізації. Наприклад, у нас є лікарні, які дуже добре спрацювали і отримали більше, ніж отримували історично.

Пілот передбачав роботу за новим механізмом на умовах співфінансування з місцевою владою. Але виявилося, що в 33 закладах, які є в пілоті, місцеві бюджети збільшили фінансування, а в 21 закладі місцеві бюджети зменшили свої видатки, вирішивши, що якщо заклади уклали договір с НСЗУ, то і все фінансування буде з НСЗУ. Але реформування передбачає спів фінансування з боку місцевих бюджетів як мінімум на рівні 2018 року. На практиці 60% місцевих громад залишили або збільшили свою долю фінансування, а 40% - вирішили, що не будуть збільшувати. Наприклад, у Решетилівці, відбулося зменшення фінансування лікарні з місцевого бюджету. Загалом місцеві бюджети виконали свої зобов'язання, і в 2019 році у порівнянні з 2018 доплата з місцевих бюджетів на розвиток лікарні збільшилася на 11%, але це, в основному, стосувалося обласних, міських лікарень і крупних районних. Невеликі ж бюджети або припинили, або зменшили фінансування.

Як можна вплинути на місцеву владу?

За законом вони повинні фінансувати як мінімум видатки на енергоносії і комунальні витрати. Але закон передбачає наявність програм місцевих стимулів, які допомагають закладам з точки зору інвестування, ремонтів, тощо. Лікарня ім.Скліфасовського в Полтаві в межах пілоту отримала більше коштів тому, що місцева влада вродовж останніх 1,5 років активно інвестувала в приймальне відділення, в МРТ, нові відділення, пріоритетні послуги. І така лікарня виграє.

За рахунок чого вони отримали більше коштів?

Вони пролікували більше випадків. Не набагато більше, десь на 9%, але збільшилась складність цих випадків і зменшилась тривалість перебування пацієнта в стаціонарі. Це основний результат. Тобто вони розуміють, чим більше випадків вони пролікували, не просто зайняли ліжко, а збільшили кількість пролікованих пацієнтів. Тривалість перебування на ліжку зменшилася на 10%, притому що загалом в Україні вона майже вдвічі більша ніж в ЄС . Складність пролікованих випадків збільшилася, а оплата за більш складні випадки вища.

Ви пам’ятаєте: є базовий тариф, а є коефіцієнти складності випадків. Чим складніші випадки, тим більше коштів отримає заклад, який лікує більш складні випадки.

Всі очікують оприлюднення тарифів на медичні послуги. Чи НСЗУ вже підрахувала, що і скільки буде коштувати? На скільки ці ваші підрахунки відрізняються від підрахунків МОЗу, який критикували за дуже низькі тарифи?

Хочу зробити кілька суттєвих зауважень. Ми оперуємо своїми зобов'язаннями в межах того бюджету, який нам виділила держава. У бюджетній декларації на 2020 рік ми запросили достатньо коштів для того, щоб задовольнити перший етап трансформації.

Сподіваюся, що збільшення фінансування буде. НСЗУ  збільшення фінансування з бюджету зможе перетворити у збільшення базових тарифів для всіх видів послуг. 

Якщо повернутися до тарифів, скільки коштує наприклад апендицит, чи пологи, інфаркт, інсульт, виразка шлунку?

Для розуміння я вам скажу, як це рахується. В Україні минулого року було 8,5 млн госпіталізацій в лікарні. Умовно кажучи, на це лікування через субвенцію виділялося 55 млрд грн., плюс було співфінансувння з місцевих бюджетів. Якщо поділити цю суму на 8,5 млн госпіталізацій, отримаємо середньозважений базовий тариф, хоча, насправді, розрахунки набагато складніші. Так формується середній базовий тариф, але в конкретному закладі випадок може коштувати як більше, так і менше. За результатами досліджень міжнародних проектів по Полтаві, наприклад, пологи за обліком витрат можуть коштувати від 2,5 до 14 тис грн.

Це розрахунки чи реальні витрати?

Це реальні витрати. Коли формується тариф, ми знаємо всі витрати, є медіана, яка покриває вартість цього випадку в більшості закладів. Є вартість того, що пацієнти докупляють – вироби медичного призначення, ліки. До середнього тарифу додається ця розрахункова сума і ми отримуємо тариф, по факту який покриває все. Ми говоримо про підвищені тарифи, що стосуватимуться пріоритетних послуг, як ми їх бачимо в межах Програми медичних гарантій  Наприклад, можу вам сказати, що, за нашими розрахунками станом “на зараз”  пологи будуть вартувати близько 9 тис. грн, ця сума включає в себе всі необхідні  складові. Це не означає, що людина має платити за пологи 9 тис. грн. Це означає, що в закладі, який буде законтрактований НСЗУ, за цю послугу не будуть брати з жінки нічого додатково. Цей тариф повністю покриває видатки закладу і НСЗУ їх сплатить.

Ви розраховуєте на те, що буде співоплата введена?

Я дуже цього хочу

НСЗУ буде якось просувати цю ідею?

Зрозуміло, що треба вносити зміни в законодавство. Ми як орган, який реалізує політику, можемо виходити із законодавчими пропозиціями та  ініціативами і зараз активно працюємо над цим разом з МОЗом. Є проекти законів, які удосконалюють сферу державних фінансових гарантій, в тому числі шляхом повернення в закон співоплати.

Плюс співоплата це те, що додається до гарантованого пакета. Всі розуміють, що є частина співоплати, яка може бути місцем застосування добровільного медичного страхування і його розвитку.

Хто має страхувати, бо страхові компанії не дуже хочуть індивідуального медичного страхування?

Вони ж не знають, що страхувати. Якщо буде співоплата і її відсоток буде офіційно встановлений, то буде чіткий предмет для розрахунку тарифів, щоб розрахувати відсоток на співоплату. Пацієнт буде знати, що є гарантовані державою послуги в Програмі медичних гарантій, а є послуги, які попадають в частку співоплати. Тож він може застрахуватися, і страхова оплатить саме цю частку в разі настання страхового випадку.

А якщо вводити обов'язкове медичне страхування (ОМС)?

Загальнообов’язкове соціальне медичне страхування реалізується в різних варіантах. Те, що зараз в Україні реалізується, це один із видів обов'язкового загального соціального медичного страхування. Воно відрізняється тільки в частині того, як збираються кошти: чи це прямий податок, який стягується з фонду оплати праці працюючого, чи сума береться з загальних податків. Все що ми, НСЗУ, робимо зараз, це виконуємо  функції національного страховика. Просто в Україні  застраховані ВСІ і гроші на страхування йдуть з держбюджету. Тож простими словами -  в Україні вже 1,5 років реалізовується один із видів загальнообов'язкового соціального медичного страхування.

Які гарантії того, що розрахованого на 2020 рік бюджету вистачить для задекларованих змін, щоби не довелося перерозподіляти, як цього року з пілоту по амбулаторній допомозі на оплату послуг первинки?

На первинку не вистачило за планового обсягу коштів тому, що ніхто у середині 2018 не очікував , що підписання декларацій піде так швидко, нам з вами трохи не повірили як пацієнтам та і НСЗУ, бо ми просили більше, але отримали менше. Динаміка обрання лікаря на первинці перевищила всі оптимістичні прогнози. За нашими розрахунками, за 1,5 роки реформи декларації мають приблизно 68-70% українців. За три роки ми дійдемо до 85-90%.

Президент Зеленський та його радник Радуцький говорять, що спочатку треба провести перепис населення, щоб зрозуміти в Україні людей і скільки грошей треба на медицину. Чи можна скористатися розрахунками НСЗУ для того, щоби вирахувати кількість населення?

Перепис як інструмент дуже важливий, в Україні не було перепису з 2000 року, а змінилося дуже багато – міграція, війна, втрати територій. Зараз більшість закладів уклали декларації на більш ніж 50% кількості умовного приписного населення. Ми здійснюємо планування в межах того, скільки потрібно щоб досягти покриття  100% населення.

Є загальні видатки на охорону здоров'я. Ми знаємо, що з державного бюджету виділяється близько 3,5% ВВП, але розрахунки показують, що реально витрачається 7%. Тобто половина витрат іде з кишень пацієнтів, із них майже 80% іде на ліки.

У перспективі частка  коштів, які зараз йдуть з кишень пацієнтів і приводять людей до катастрофічних втрат, повинна зменшуватися. А кількість коштів, які будуть спрямовуватись з державного бюджету в межах гарантованого пакету  — збільшуватися. Але для цього повинен бути прозорий механізм витрат системи охорони здоров’я.

Учасники ринку приватної медицини вважають, що держава не зможе коректно порахувати тарифи і не вірять в успіх медичної реформи.

Ми маємо 20% приватних закладів, які увійшли в реформу первинки. Вони працюють ефективно, їх влаштовують  ті умови, які є. Вони знаходять це економічно вигідним за різних обставин. Відповідно, якщо якісь із операторів ринку або якісь із закладів вважають для себе це не вигідним, то це їх право.

Стосовно занизьких тарифів — НСЗУ буде найбільшим закупівельником, тож вона закуповуватиме послуги у провайдерів за оптовою ціною. Ціна, яку ми запропонуємо, вона буде набагато нижча, ніж та, яку  заклади ставлять у роздріб для конкретної послуги. Ми купуємо гуртом, тому ми диктуємо цю ціну. А ця ціна відповідає економічним можливостям держави. Звісно, що коли ми сказали, що середній тариф за випадок лікування, становить, умовно, 5 тис. грн., то ця цифра буде коливатися в певних межах. Є коефіцієнти , один  випадок буде коштувати 2 тис грн., а інший  20 тис, що в середньому по державі складе  5 тис.

Ми – технократична машина для розрахунків. Важливо, що ми купуємо послуги, які потрібні пацієнтам. Зараз ми працюємо в межах тієї мережі медичних закладів, яка є, яка дісталась нам у спадок від УРСР. Тож їй в новій системі теж прийдеться змінюватись.

Скорочуватися?

У нас є завелика мережа, яка надає одні й ті самі види послуг. Але є послуги, які ми готові купувати, але які не пропонуються на ринку. Це стосується, наприклад, реабілітації і паліативу, які входять в систему державних фінансових гарантій.

А чому складається враження, що місцеві влади не дуже вас підтримують?

Це хибне враження. У нас є приклади фантастично успішних проектів, коли місцева влада працює разом з нами, вона виконує правила, які однакові для всіх, щоб та громада, яка проживає на її території, отримала доступ доналежних послуг. Такі громади розуміють, інвестують, цікавляться, роблять максимум кроків. Але є ті, хто каже, що нічого не будуть робити. З такими доводиться працювати.

- Ніхто не вірить, що ви порахуєте адекватні тарифи, вони очікують, що тарифи, які ви будете сплачувати, будуть дуже низькі, і у них не вистачить коштів на медичну допомогу…

- А як їм зараз вистачає? Якщо пацієнт буде знати, на що у нього є прогарантоване і забезпечене право в межах програми державних гарантій медичної допомоги, він буде цього вимагати, а ми будемо контролювати. От як зараз на первинці. У закладів є договір з НСЗУ, і якщо заклади починають робити якісь дивні речі, то НСЗУ досить ефективно на них впливає.

- Як?

- Призупинили оплату за договором до з’ясування обставин. І все, ніхто вже не грається в ці ігри. Пацієнт іде туди, де є знак НСЗУ, пацієнт знає, які послуги законтрактовані і ці послуги отримує безоплатно. І наша задача максимально пояснити, на що мають право пацієнти.

- Зараз сучасні медичні технології дуже недешеві. Як в межах реформування забезпечити доступ до, наприклад, лапороскопічних чи малоінвазійних операцій, які зазвичай будуть дорожчі, коли тарифи пораховані на звичайні, традиційні технології?

- Тарифи будуть розраховані так, що будуть включати і той, і той варіант. Лапароскопічні операції найчастіше в Україні робляться в гінекології. Якщо ти робиш класичну операцію, то середній термін перебування в лікарні 7-8 днів. Якщо це робити лапороскопічно, то за цей тиждень лікарня може пролікувати 3-х пацієнтів на цьому ліжку. Зробити три операції замість однієї, відповідно отримати оплату за три випадки за той самий тиждень. Рахуйте, клініка отримає втричі більше.

- Останнім часом звучить думка, що перед запровадженням реформи в стаціонарах необхідно провести аудит всіх закладів охорони здоров’я, щоб зрозуміти можливості клінік. Чи ви з цим згодні?

Насправді, ми робимо такий аудит, який не снився до цього нікому. Тобто ми вже інвентаризували всю первинку. Раніше ніхто не знав, взагалі скільки цих закладів. Зараз ми знаємо скільки їх, знаємо, яке в них оснащення, бо всі вони мають подати інформацію в НСЗУ, коли підписують з нами контракт. Тобто можна сказати, що зміна моделі фінансування - це і є найкращий аудит.

Так само в стаціонарах: коли заклад підписує договір, він надає нам інформацію про відповідність нашим вимогам. Ми не просто беремо інформацію з ліцензії, ми перевіряємо це. Якщо заклад декларативно взявся лікувати пріоритетно інсульт, то у нього має бути КТ. І якщо це КТ не працює два місяці, то за ці місяці ми не заплатимо, якщо не було КТ.

Тобто ви перевіряєте це?

- Перед кожною оплатою ми будемо перевіряти так само як і зараз по деклараціях. 

- Тоді чому ви не використовуєте такі загальновживані і популярні назви як "аудит", "страхова медицина"?

Скажу так: ми зараз здійснюємо загальнообов’язкове солідарне медичне страхування, коли застраховано все населення України. Залучення коштів відбувається за рахунок коштів держбюджету, а не прямого податку на фонд оплати праці, який називається соціальним страховим внеском.  

По аудиту: контрактуючи заклади, ми переконуємося  в тому, що їхній рівень відповідає певному стандарту. Ми проводимо повний аудит наявності відповідного кадрового і матеріально-технічного забезпечення, щоб все заявлене було насправді. То це і є аудит.

Коли НСЗУ буде оплачувати діагностичні послуги, які були передбачені програмою «Безкоштовна діагностика» і чи буде ця діагностика сучасною? Наприклад,  НСЗУ буде оплачувати колоноскопію під медикаментозним сном чи тільки колоноскопію без знеболювання?

Заклад, який надає спеціалізовані амбулаторно-поліклінічні послуги, отримає глобальний бюджет на основі історичних даних, які він надав. Але є хороша новина: крім глобального бюджету, який історично порахований за кількістю наданих ним діагностичних послуг, він може отримати додаткові кошти у вигляді оплати пріоритетних послуг. Пріоритетними послугами є в тому числі, наприклад, і колоноскопія, яка входить в Програму медичних гарантій в комплекс досліджень для ранньої діагностики онкозахворювань. В більшості країн світу колоноскопія відбувається за певними правилами, під знеболенням, в тому числі в стані медикаментозного сну. Ясно, що НСЗУ передбачає, що тариф, який покриває колоноскопію,  передбачатиме наявність медикаментозного сну. І заклад, який планує проводити таке дослідження, має подумати і підготуватися до того, як робити це в стані медикаментозного сну. Гроші на це будуть йти, як оплата за послугу за пріоритетність такого дослідження. І це буде додатково до історичного глобального бюджету.

І все ж таки, чому програма «Безкоштовна діагностика» не запрацювала з липня місяця, як це було заплановано?

Програму безкоштовної діагностики ми активно чекаємо, не дивлячись, що відбувся певний перерозподіл коштів, які були заплановані на цю програму. Річ у тім, що заклади до цієї програми не підготувались. Щоби програма запрацювала, заклади повинні були бути автономізовані і комп’ютеризовані. Виявилося, що на сьогодні є регіони, де з цим, м’яко кажучи, не поспішають. Наприклад, місто Київ,  – автономізовані всього 19% амбулаторних закладів.

НСЗУ як і в будь-якій країні, де працює державний закупівельник, а це – технократичний  орган, який в інтересах пацієнтів переконується в тому, що кожна людина отримує необхідну медичну послугу безпечно і належної якості. І якщо НСЗУ купила цю послугу у закладів для пацієнта, то ця послуга включатиме в себе все. І з пацієнта не можуть брати ніяких додаткових коштів.

З вами консультуються новообраний парламент, президент?

Ми все робимо для того, щоб українці могли реалізувати свої медичні гарантії з 2020-го року для всіх рівнів допомоги. Коли у нас питають, ми завжди з задоволенням розповідаємо все в деталях.

І тут є один нюанс: на етапі політичної ейфорії у людей виникає дуже багато простих рішень для дуже складних проблем, а це не працює. До нас постійно звертаються люди з такими "простими" рішеннями, але ми їм показуємо, як будуть працювати запропоновані ними моделі, бо ми вже їх прорахували і перевірили. Коли ми показуємо новим експертам, скільки роботи вже було зроблено, вони дуже дивуються, в хорошому розумінні. Головне, що ми будемо і надалі зберігати принцип: правила однакові для всіх.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

МОЗ має намір створити Офіс пацієнта в Україні - міністр

Зростання кількості пожеж поблизу Києва останнім часом негативно позначилося на стані повітря в столиці - КМДА

Продовження реформи еHealth в Україні обговорили в Офісі президента

Депутати мають намір продовжити міжнародні закупівлі лікарських засобів мінімум на два роки - Стефанишина

Асоціація "ЕСО здоров'я України" запускає програму для ефективного управління медичними закладами

Суд відкрив справу за позовом про визнання недійсною Інструкції про проведення судмедекспертизи

"Голос" розробив законопроекти для забезпечення МОЗ інструментами зниження цін при бюджетних закупівлях ліків

Глава МОЗ України відзначила необхідність існування системи eHealth

Радник міністра охорони здоров'я Чумак представить проект концепції фармполітики України

Скалецька: Насамперед ми маємо опрацювати екстрену медичну допомогу і трансплантацію

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА