До такого висновку прийшли учасники круглого столу "Стійкість до антибіотиків і мікробіом: що буде, якщо бактеріальні інфекції стануть невиліковними", який відбувся в рамках другого Міжнародного конгресу "Раціональне використання антибіотиків в сучасному світі Antibiotic resistence stop!" у Києві. Організатором круглого столу виступив Biocodex Microbiota Institute - перша міжнародна платформа з розміщення даних про мікробіом людини.

"Якщо немає рецепту, то завжди є спокуса відпустити антибіотик без рецепта. Електронний рецепт спростить завдання контролю за призначенням антибіотиків, за випадковими призначеннями і за їх застосуванням", - вважає завідувач кафедри фармакології Національного медичного університету ім. Богомольця Анна Зайченко. Вона зазначила, що лікарі "повинні зробити все, щоб рецепт на антибіотик був правильно і грамотно оформлений".

Зайченко також підкреслила, що для боротьби з антибіотикорезистентністю важливо не допускати генеричну заміну призначених лікарем препаратів. "Це важливий момент тому, що біоеквівалентність антибіотиків погано вивчена. У кращому випадку, лише один генеричний антибіотик має доведену біоеквівалентність, виробники багатьох генериків не хочуть цього робити", - сказала вона.

Крім того, Зайченко зазначила, що лікарі первинної ланки і фармацевти часто не володіють навиками подачі інформації про побічні реакції застосування лікарських засобів, в тому числі - антибіотиків. "Наше завдання навчити лікарів первинної ланки та фармацевтів це робити", - сказала вона.

Також, за словами Зайченко, існує проблема промислового використання антибіотиків, яка призводить до того, що значна кількість антибіотиків потрапляє в організм людини з продуктів харчування, а не від застосування лікарських засобів.

У свою чергу, декан педіатричного факультету НМАПО ім. Шупика Марина Маменко підкреслила, що "чим менше ми використовуємо антибіотики для лікування банальних респіраторних інфекцій, тим більше у нас інструментів залишається для порятунку пацієнтів".

"Те, що антибіотики можна купити без рецепта - це біда, яку не можна виправдати війною, але важким економічним становищем", - сказав вона. Маменко зазначила також важливість дотримання призначень лікаря.

"Якщо лікар говорить, що потрібно захищати мікробіом, значить потрібно слухати лікаря. Пацієнту потрібно говорити, що приймати треба не тільки той антибіотик, який призначив лікар, але і той пробіотик, який призначив лікар. Тому, що тільки лікар розуміє, в якій ситуації як якийсь препарат працює", - сказав вона. Також експерт зазначила проблему відсутності стандартів для пробіотиків.

Зі свого боку завідувач кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії НМАПО ім. Шупика Наталія Харченко зазначила, що "бактерії - ця форма життя, без якої ми не виживемо, а призначаючи антибіотики, ми її руйнуємо".

"Уже після першого прийому антибіотиків ніколи мікрофлора не буде такою, якою була спочатку, кожен прийом антибіотиків призводить до суттєвих змін в мікрофлорі, і не потрібно сподіватися, що прийом корисних бактерій допоможе виправити дисбіоз. Які б корисні бактерії ми б не призначали, вони не приживуться і будуть виведені з організму. Тільки своя сильна флора виштовхне патогенну ", - сказав вона.

У свою чергу, член адміністративної ради "Всесвітнього альянсу проти стійкості до антибіотиків" (WAAAR) Івана Галускова-Балтер закликала Україну приєднається до цієї організації і підкреслила, що при необґрунтованому і безконтрольному застосуванні антибіотиків заходи терапії у багатьох випадках виявляються неефективними.

"Світовий досвід показує, що в деяких країнах витрати на боротьбу з антибіотикорезистентністю порівнянні з витратами на оборону. До 2050 року стійкі до антибіотиків супербактеріі приведуть до смерті 10 млн осіб на рік у всьому світі", - сказала вона.

Галускова-Балтер наголосила на необхідності посилення контролю над призначенням і застосуванням антибіотиків, а також ефективність в цьому питанні механізму реімбурсації.

"Реімбурсація дозволяє контролювати застосування антибіотиків. Це дуже ефективний інструмент для того, щоб лікарі були відповідальні при призначенні препарату, а пацієнти не займалися самопризначенням і самолікуванням", - сказав вона. Експерт зазначила, що додаткові витрати на лікування інфекцій, стійких до антибіотиків в світі становлять $ 20 млрд на рік.