Аудит програми сільської медицини, проведений Рахунковою палатою, був спрямований на пошук механізмів для завершення розпочатих у рамках програми об'єктів і забезпечення сільських жителів якісною медичною допомогою, а не на припинення програми, повідомив заступник голови Рахункової палати Андрій Майснер.

"Потрібно завершити об'єкти. Якщо ми не завершимо об'єкти, ми отримаємо довгобуди. Зупинивши будівництво ми хіба що продемонструємо, що кошти, які були направлені на програму, використані неефективно. Але люди потребують якісних медичних послуг на рівні первинної медичної допомоги, значить потрібно добудувати ці об'єкти. Основне завдання аудиту - дати ту дорожню карту, реалізувавши яку ми зможемо уникнути в майбутньому збитків для держави", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна".

За словами Майснера, Міністерство розвитку громад та територій під час аудиту ініціювало передання на 2020 рік залишків виділених на цю програму коштів для завершення розпочатих об'єктів будівництва - сільських амбулаторій.

"Це буде в рамках перевірених 6 млрд грн, які було передбачено на програму, починаючи з 2017 року", - сказав він.

Коментуючи результати аудиту, проведеного у восьми областях України, Майснер зазначив, що вони продемонстрували, що проблеми виконання програми були досить типовими.

"За результатами аудиту ми бачимо, що, як і на центральному рівні, тобто на рівні профільного міністерства-розпорядника коштів (це - Мінрегіон), так і особливо безпосередньо регіональної влади не забезпечено належне управління коштами субвенції з держбюджету", - сказав він.

За словами Майснера, аудит показав, що "основне запитання до регіонів - елементарно не приймалися своєчасно якісні управлінські рішення".

"Це вже не вперше ми бачимо, що в більшості регіонів субвенції чиновниками на місцях сприймаються як манна небесна, це легкі для них гроші, і якщо є субвенції, їм як би вже не так гостро потрібно в рамках децентралізації збільшувати дохідну базу місцевих бюджетів. Вони очікують, доки держава їм скине субвенцію, а вони ці гроші вже якось використовують там у себе на місцях", - сказав він.

Водночас Майснер звернув увагу, що умовою цієї субвенції є обов'язкове співфінансування з місцевих бюджетів щонайменше 10%.

"Ні головний розпорядник коштів (Мінрегіон), ні Мінфін не впорядкували механізм співфінансування на державному рівні, й в результаті ми бачимо, що співфінансування за фактом немає в більшості випадків", - сказав він.

"Зазвичай регіони звинувачують у всьому центр, а центр - регіони. Центр не витрачає бюджетні гроші, він розподіляє і направляє їх у регіони, а вже в регіонах говорять, що гроші прийшли пізно, немає чіткого порядку, умов використання коштів субвенцій тощо. Ці байки ми слухаємо постійно", - сказав він.

За оцінкою Майснера, внаслідок організаційних проблем та управлінської недолугості місцевої влади є ризик того, що програма розвитку сільської медицини так і не реалізується повною мірою.

"В області необхідно вжити відповідних заходів, тобто ухвалити належні своєчасні управлінські рішення, елементарно контролювати будівельні роботи за цими амбулаторіями. Сказати, що ця робота зовсім не проводилася не можна, але цифри говорять самі за себе. На момент проведення аудиту побудовано лише 17% амбулаторій із тих, що були заплановані. Ми, по суті, маємо неефективне управління коштами на великі суми, тому що в загальному ця програма оцінюється в 6 млрд грн - це велика сума", - сказав він.

Коментуючи реалізацію програми в областях, де здійснювався аудит, Майснер повідомив, що в окремих випадках, зокрема в Житомирській області, РП виявила ознаки пов'язаності осіб на рівні замовника і підрядника. Крім того, в Житомирській області "перешкоджали проведенню аудиту: не надавали інформацію, не допускали на територію об'єктів, для того щоб ми не могли переконатися, який фактичний стан будівництва".

"Я як член Рахункової палати звернувся до правоохоронних органів з цього приводу, і прокуратура ініціювала кримінальне провадження за ст.351-1 Кримінального кодексу. У дуже багатьох областях різниця разюча між тим, що бачимо на папері й тим, що за фактом. У деяких випадках є зловживання. За рішенням РП ми наразі готуємо інформацію про ознаки кримінальних правопорушень щодо декількох десятках випадків і відправляємо інформацію до Генпрокуратури", - сказав він.

Майснер зазначив, що в регіонах, де проведено аудит, показник будівництва амбулаторій загалом виконано на 23%, проте в чотирьох областях - Житомирській, Запорізькій, Тернопільській та Чернігівській, протягом півтора року не було завершено будівництво жодної амбулаторії.

"Нам усе пояснюють форс-мажорами, проблемами, але коли ми починаємо розбиратися, пояснення однакові: вони пізно нам гроші дали, а ми не встигли і не знали як точно і тому подібне. Це не серйозна розмова, гроші в регіони йдуть, але організація, управління коштами на місцях і контроль у центрі не були забезпечені. Все це наслідки безгосподарності та неналежного виконання посадових обов'язків чиновниками", - сказав він.

Майснер повідомив, що за результатами аудиту також виявлено порушення законодавства з питань містобудівної діяльності на суму майже 0,5 млрд грн.

У низці випадків не підтверджено обсяги виконання будівельних робіт. Таких випадків більше ніж достатньо в Житомирській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Запорізькій областях.

Крім того, на 20 об'єктах до актів здачі-прийому виконаних робіт включено вартість будівельних матеріалів і обладнання на загальну суму понад 21 млн грн, які фактично в роботах не були використані й для огляду на будівельних майданчиках не пред'явлено.

За словами Майснера, також досить поширеною схемою, виявленою під час аудиту програми розвитку сільської медицини, є включення до проекту будівництва амбулаторій також обладнання і матеріалів, які не потрібні під час безпосередньо будівництва, наприклад меблів, медобладнання і навіть витратних медматеріалів.

Майснер зазначив, що це дає змогу штучно завищувати вартість об'єкта й уникати прозорих процедур закупівель обладнання, меблів та іншого, що явно не потрібно під час виконання будівельних робіт.

"Ми вже не першу субвенцію перевіряємо, де є капітальні вкладення, по суті - інвестиції держави у розвиток соціальної, медичної, освітньої інфраструктури. Майже всюди використовується ця схема. Ми впевнені, що цьому пора покласти край", - сказав він.

Майснер зазначив, що реалізація програми розвитку сільської медицини поки що не дала змоги вирішити кадрові проблеми з лікарями на місцях і складності з поліпшенням доступу сільського населення до якісної первинної медичної допомоги.

"Є деякі амбулаторії, де, хоча це не було передбачено табелем оснащення амбулаторій, купили меблі, мікрохвильовки, чайники в житлові приміщення для лікарів, але лікарів так і не знайшли. Гроші витратили, але мотивувати медичний персонал приїхати в село не змогли", - сказав він.

Коментуючи результати аудиту щодо програми розвитку телемедицини в сільській місцевості, Майснер зазначив, що в регіонах було використано лише 2% запланованого обсягу коштів на закупівлю телемедичного устаткування для діючих медзакладів.

Майснер також звернув увагу на те, що аудит показав, що "у нас у селах багато наявної медичної інфраструктури, субвенцію було передбачено не лише на нове будівництво, а й на реконструкцію і ремонт наявних об'єктів".

"Майже всі регіони витратили кошти тільки на нові об'єкти. Але ми побачили, що коли люди з села масово їдуть, питання використання, утримання та експлуатації наявних та нових об'єктів лише посилюється з точки зору ефективності бюджетного фінансування", - сказав він.

Майснер наголосив, що до усунення виявлених під час аудиту проблем підключилися Мінрегіон і МОЗ.

"Обидва міністерства погодилися з рекомендаціями в повному обсязі, й ці відомства працюватимуть із губернаторами, керівництвом областей, щоб виправити цю ситуацію й завершити якомога швидше та якісніше будівництво цих амбулаторій", - сказав він.

В областях, де не здійснювався аудит, ті самі ризики. Виявлено типові помилки, які полягають насамперед у неякісних і несвоєчасних управлінських рішеннях.

Майснер також повідомив, що у 2020 році Рахункова палата планує аудит заходів, пов'язаних із цукровим і нецукровим діабетом, а також аудит щодо розвитку екстреної медичної допомоги за рахунок коштів субвенції з державного бюджету для областей.

Як повідомлялося, за підсумками аудиту Рахункова палата виявила, що асигнування, виділені на будівництво сільських амбулаторій із початку 2018 року до 1 серпня 2019 року, були використані на 39%, побудовано лише 17% запланованих амбулаторій.

Згідно з даними аудиту, проведеного у восьми областях (Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій) доступ сільських жителів до первинної медичної допомоги за рахунок використання коштів субвенції не покращав.

За інформацією Рахункової палати, в 2018-2019 роках було затверджено фінансування для будівництва 561 амбулаторії, однак станом на 1 серпня поточного року побудовано лише 94 об'єкти, або 17%, з яких готові до експлуатації 55, або 10%.

Водночас аудитори зазначають, що в Кіровоградській області з 22 затверджених проектів побудовано й отримано декларації про готовність об'єкта до експлуатації щодо 18 амбулаторій, у Рівненській - 27 з 37 (декларації зареєстровано щодо 10), Дніпропетровській - 12 із 18 (за всіма 12 об'єктами зареєстровано декларації про готовність об'єкта), Миколаївській - 11 із 14 (декларації зареєстровано щодо шести).

Водночас у 11 областях (Волинській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Львівській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській) протягом досліджуваного періоду не побудовано жоден із запланованих 247 медзакладів, і "є суттєвий ризик, що вони переважно не будуть завершені до кінця 2019 року".

У 2018 році на програму будівництва сільських амбулаторій було виділено 5 млрд грн. Не всі гроші було використано протягом року, тому вони стали перехідними. У бюджеті на 2019 рік майже 3,8-4 млрд грн будуть направлені на розвиток сільської медицини.

Планувалося, що, згідно з програмою розвитку сільської медицини, до березня 2019 року буде побудовано майже 500 нових сільських амбулаторій, ще 400-500 будуть побудовані протягом 2019 року.