Закон про продовження автономізації клінік не усуває небажання деяких місцевих органів і головлікарів змінювати методи роботи - юрист

Закон про продовження автономізації клінік (законопроект №2428), який дозволить медзакладам увійти в медичну реформу (переданий на підпис президенту України у п'ятницю), не усуває небажання деяких місцевих органів і головних лікарів окремих клінік змінювати методи роботи, вважає радник юридичної компанії "Правовий альянс" Віталій Савчук.

"Закон не прибере небажання окремих місцевих органів влади та головних лікарів нести відповідальність і змінювати методи роботи. Я чув, що це називають "консерватизмом", проте слово "саботаж" я назвав би більш точним", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна".

Юрист зазначив, що ухвалений закон подовжує для медзакладів термін на пільгову процедуру автономізації. "Це важливо і добре, особливо для Києва", - сказав він.

Савчук нагадав, що у 2017 році до законодавства України ввійшло поняття "медичні послуги", також було змінено принципи фінансування закладів охорони здоров'я залежно від обсягу наданих пацієнтам медпослуг, а не залежно від кількості ліжок у лікарнях.

"Закладам охорони здоров'я надали фінансову та управлінську автономію для ефективного використання своїх ресурсів. Фактично медзаклади наділені повноваженнями суб'єктів господарювання. Отже, фінансування лікарень має залежати від якості роботи їхнього менеджменту, лікарів і ефективного використання наявних ресурсів", - сказав юрист, при цьому пояснивши: умови, на яких медзаклади могли входити в реформу й переходити на нові умови оплати, передбачають насамперед необхідність реорганізації в неприбуткові підприємства (казенні та комунальні некомерційні підприємства, НКП), так званої "автономізації" клінік.

При цьому закон про медреформу, ухвалений у 2017 році, передбачав, що до кінця 2018 року лікарні матимуть пільгові умови автономізації без необхідності попередньо розраховуватися з боргами та здійснювати оцінювання майна.

"Аж ніяк не всі заклади скористалися своїм шансом у пільговий період. Наразі не лише завершився пільговий період (автономізації - ІФ), а й діє норма Цивільного кодексу, яка забороняє реорганізацію закладів шляхом реформування. "Здавалося б, автономізація завершилася, принаймні для тих, хто не встиг (її провести - ІФ)", - сказав він.

Як повідомлялося, 20 грудня Верховна Рада підтримала в цілому законопроект №2428 про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері охорони здоров'я, що передбачає, зокрема, продовження на рік пільгового режиму автономізації медзакладів. Законопроект передбачає розблокування можливості реорганізації закладів охорони здоров'я шляхом реформування, як це передбачено в законі №2002-VIII.

Документ також передбачає перенесення встановленого законом про медгарантії терміну впровадження програми медичних гарантій для всіх видів медичної допомоги на 1 квітня 2020 року, що дозволить закладам охорони здоров'я завершити розпочату процедуру реорганізації.

Крім того, передбачається пільговий період для реформування закладів охорони здоров'я з бюджетних установ у казенні та комунальні некомерційні підприємства, який триватиме до 31 грудня 2020 року. Пільговий період передбачатиме: звільнення від виконання кредиторських зобов'язань при реорганізації та необхідності отримання згоди на зміну боржника у зобов'язаннях, від необхідності проведення обов'язкової оцінки майна; спрощену процедуру передання нерухомого майна; можливість використання власних надходжень для формування статутного капіталу підприємств тощо.