В Україні досі не створено ефективної системи тестування на COVID-19, незважаючи на збільшення кількості тестів вона досі не дає змоги виявляти безсимптомних хворих і стримувати розвиток епідемії, вважає екс-заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

"Система тестування на COVID-19 не працює який місяць. Ми наразі робимо майже 20 тис. ПЛР-тестів на день. Це, звісно, більше, ніж було в березні чи квітні, це тому, що зростає захворюваність. Ця система пасивна: кількість тестувань зростає тому, що більше людей заражається і їх доводиться тестувати, а не тому, що ми краще виявляємо нові випадки. Якби була нормальна система тестування, порівнянна з Європою, то тестів мало би бути, щонайменше, втричі більше", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна".

Ковтонюк пояснив, що, згідно з європейською практикою для визначення ефективності системи тестування і виявлення захворювання, кількість позитивних тестів потрібно розділити на кількість проведених тестів. При цьому цей показник не залежить від кількості населення і чим він менший, тим краще.

"Якщо цей показник дорівнюватиме одиниці, то це означатиме, що ми тестуємо тільки явно хворих людей, які потрапили до лікарні. Якщо ж він як, наприклад, у Німеччині на рівні 0,9%, то це означає, що тестів роблять набагато більше, ніж людей з явними симптомами, значить тестів здається набагато більше і знаходять нових хворих. Це активна система виявлення", - сказав він.

Ковтонюк також пояснив, що показник, який може свідчити про ефективність системи тестування і виявлення захворювання не має перевищувати 5%.

"Показник 5%, як показник того, що країна нормально тестує, як у Європі, хоча в Польщі він становить 3%, при тому, що в Польщі роблять ті самі 20 тис. тестів на день, що і в Україні, але там всього за 500 випадків захворювання на день, тоді як в Україні виявляють понад 2 тис. Щоб відповідати цьому показнику в Україні мають проводити 100 тис. тестів на добу", - сказав він.

Окрім того, Ковтонюк відзначив проблему низької пропускної здатності лабораторій, коли "люди очікують результату тиждень або два, але результат через два тижні не потрібен, він потрібен сьогодні або завтра, щоб можна було відстежити контакти, інакше в ньому немає сенсу".

При цьому, за словами Ковтонюка, в регіонах актуальною залишається проблема нестачі лабораторного обладнання, а також кваліфікованих фахівців-лаборантів.

"Вузьке місце не тільки в аналізаторах, а й в лаборантах. Зрозуміло, що їх вчити довго, цим потрібно було зайнятися ще в квітні. Наприклад, приватні лабораторії можуть навчити лаборантів, вони пропонували це. Якщо мало тестів, і якщо їх довго роблять, це означає, що є багато людей, які поширюють вірус", - наголосив він.

Ковтонюк зазначив, що нині, зокрема, в Києві майже 80% тестів на Sars-Cov-2 роблять приватні лабораторії, що дає змогу значно збільшити обсяги тестування в столиці. Водночас приватні лабораторії не інтегровані в єдину систему з державними.

"Якби приватні лабораторії перебували в одній системі з державними, коли у пацієнта, який звернувся до медзакладу з симптомами, взяли тест і в рамках єдиної системи скерували до приватної лабораторії, це дало б змогу значно збільшити охоплення тестуванням. Але це так не працює, і пацієнти самі йдуть до приватних лабораторій, щоб прискорити отримання результатів", - сказав він.

Ковтонюк вважає, що така інтегрована система було б можлива, якби приватним лабораторіям оплачували проведені тести з "ковідного фонду".

"Приватні лабораторії були готові йти на це і самі пропонували це. Сьогодні приватні лабораторії статистично інтегровані, вони передають дані про тести, але клінічно вони не інтегровані", - сказав він.

Ковтонюк зазначив, що ще одним фактором ризику є 1 вересня і початок навчального процесу в школах.

"Це додатковий фактор ризику, фактор поширення. Ми не знаємо, заразяться чи ні, ніхто у світі не знає. Досі наука говорить про те, що діти передають коронавірус і ризики зростають", - сказав він.

"Якби ми з квітня до вересня збільшили охоплення тестування в декілька разів, якби ми могли відстежувати кожен спалах, ми розуміли б, з чим ми і йдемо в шкільний сезон. На жаль, у нас система тестування пасивна. Нині зростає тестування тільки тому, що зростають випадки захворювання, якби випадки захворювання не зростали, то і не тестували б. Я дивлюся динаміку тестування і динаміку виявлення, і ці криві повторюють одна одну. Потрібно, щоб тестували більше, ніж зростають випадки", - резюмував він.