Фармацевтична компанія "Фармак" (Київ) у першому півріччі посіла п'яте місце на фармринку Узбекистану, частка компанії становить 2,3%.

Як повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" директор із маркетингу та продажу до країн СНД "Фармак" Антон Зубов, за січень-червень 2021 року компанія збільшила продаж на ринку Узбекистану на 61% у грошовому еквіваленті порівняно з аналогічним періодом 2020 року.

"Наш приріст був би ще вищим, проте ми були змушені в період пандемії обмежити експорт еноксапарину натрію (входить до протоколів лікування COVID-19) на користь першочергового задоволення потреб українського пацієнта", - сказав він.

За словами Зубова, Узбекистан є ключовою країною в експортних продажах компанії. У структурі відвантажень продукції "Фармак" до країн СНД він займає 50%.

Говорячи про основні драйвери розвитку ринку, Зубов зазначив фокус на закупівлю вакцин і стрімке зростання COVID-асоційованих препаратів, переважно антибіотиків та антикоагулянтів.

"Саме збільшення споживання цих препаратів привело до такого суттєвого приросту ринку цього року", - уточнив він.

Зубов наголосив, що експорт є стратегічним напрямом для "Фармак", а Узбекистан посідає перше місце в його загальній структурі.

"Згідно з даними оцінки експорту за перше півріччя 2021 року, "Фармак" є беззаперечним лідером серед українських фармацевтичних компаній, що постачають свою продукцію до країн СНД. Наша частка становить 32%, що більше ніж удвічі перевищує частку найближчого до нас конкурента. Минулого року приріст за аналогічний період до попереднього року становив 23%, цього - 9%. Ринкова частка зросла на 1,4 процентних пункти", - сказав він.

Зубов уточнив, що під час пандемії COVID-19 на перше місце вийшов препарат "Фленокс", який використовують для лікування і профілактики тромбоутворення.

Крім того, затребуваним є і ендокринологічний портфель компанії, з ключовим препаратом "Діаліпон".

Компанія також відзначає стабільно високий попит на противірусну групу, зокрема на препарат "Амізон" і на проносний засіб "Піколакс".

Водночас Зубов зазначив, що, як і багато країн регіону СНД, Узбекистан намагається захищати інтереси внутрішнього виробника.

"Ми бачимо, що цим шляхом рухається Білорусь, вводячи суворі квоти на імпортні товари й обмежуючи імпорт на аптечних полицях. У Казахстані, наприклад, є правило "третій зайвий", коли за наявності двох пропозицій від локальних виробників третя пропозиція від імпортера автоматично знімається. Узбекистан також активно відстоює інтереси "своїх" виробників. Оцінюючи очевидні тенденції, наша компанія планує локалізацію виробництва з випуску твердих лікарських форм на території цієї країни", - сказав він.

За словами Зубова, наразі "Фармак" активно розвиває проект локалізації виробництва в Узбекистані на базі фармкластера, будівництво якого відбувається біля Ташкенту.

"Фармак" уже задекларував свої наміри локалізуватися в Узбекистані. Наразі ми ведемо активні переговори з Дирекцією фармкластера і наразі перебуваємо на етапі узгодження інвестиційної угоди", - сказав він.

Зубов нагадав, що задекларований обсяг інвестицій становить $10 млн, однак "уже зараз ми бачимо, що за фактом сума інвестицій, найімовірніше, перевищить спочатку заплановану". "Гарне обладнання та фахівці коштують дорого", - пояснив він.

Зубов уточнив, що традиційно фармацевтичний ринок Узбекистану четвертий за величиною в СНД. За даними компанії IQVIA, його обсяг у 2020 році становив $1,3 млрд проти $1,6 млрд у Казахстані, проте Узбекистан розвивається більш динамічно і може вийти на третє місце вже в 2022 році.

За січень-червень 2021 року фармринок Узбекистану зріс на 75% у грошовому (у доларах США) і на 45% у натуральному вираженні (у кількості упаковок).