Вітчизняні фармацевтичні компанії у першому кварталі 2022 року зуміли налагодити логістику та відкоригували номенклатуру з урахуванням обставин воєнного часу.

Про це в компаніях розповіли агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи підсумки першого кварталу 2022 року.

Як розповів агентству голова ради директорів Darnitsa Group Дмитро Шимків, майже на всіх ділянках роботи – у постачанні сировини, логістиці, дистрибуції – з початку війни були проблеми.

"Суттєво змінилася структура попиту на ліки. Ажіотажний попит, який ми спостерігали на початку, спав. Географічно попит на ліки в аптечних мережах змістився на захід України, куди виїхало багато українців зі сходу та центру країни. Але кияни почали повертатися до столиці, тут налагоджується життя, і ми бачимо підвищення попиту на лікарські засоби", – сказав він.

Шимків розповів, що на початку війни через виниклі проблеми з логістикою для того, щоб забезпечити безперебійне постачання ліків, "Дарниця" відкрила вакансії водіїв вантажівок і відшукала транспорт, який відповідає технічним вимогам для перевезення лікарських засобів.

"На сьогодні логістику налагоджено. До того ж відновилася робота поштових операторів та логістичних компаній", - сказав він.

Шимків повідомив, що в першому кварталі через війну значно зросла частка госпітальних закупівель: зокрема, у березні 2022 року у "Дарниці" вона становила близько 40% портфеля, тоді як зазвичай частка госпітального ринку з урахуванням міжнародних закупівель становила 7,5-8%.

Водночас він прогнозує, що у зв'язку з відновленням роботи дистрибуційного каналу аптечний продаж відновиться.

Голова ради директорів Darnitsa Group повідомив, що "Дарниця", постачаючи продукцію до 15 країн світу, працює над новими експортними маршрутами та "не має наміру відмовлятися від цього стратегічного напряму діяльності". Водночас Шимків наголосив, що з початку 2015 року "Дарниця" не поставила до РФ жодної упаковки ліків, "на відміну від інших українських виробників".

"Ще тоді ми знищили всі види упаковок, які дозволяли прямо або через треті країни постачати до РФ. Це була принципова позиція. А тепер під час війни ми додатково вирішили скасувати всі безстрокові реєстраційні свідоцтва в РФ та Білорусі. Ми не бачимо жодного бізнесу в майбутньому, навіть після війни, у країнах, які здійснюють воєнну агресію та заохочують геноцид щодо України та її народу", - сказав він.

Коментуючи зміну собівартості виробництва, Шимків зазначив, що "з початком військових дій витрати на логістику та сировину зросли, тоді як доходи впали".

"Фармвиробництво – це імпортозалежна галузь, тому сировинна складова собівартості лікарських засобів підвищилася. Але, незважаючи на зростання цін на сировину, матеріали, паливо та логістику, "Дарниця" намагається утримати відпускні ціни на довоєнному рівні", - сказав він.

Коментуючи зміну попиту на ліки вітчизняного виробництва, Шимків зазначив, "війна змінила кон'юнктуру ринку лікарських засобів, оскільки частина імпортних ліків майже зникла з ринку через логістичні проблеми, а багато українців змінили ставлення до іноземних фармкомпаній, які залишилися працювати на ринку країни-агресора".

"Наші фахівці неодноразово фіксували ситуації, коли люди шукали препарати українського виробництва. Вони вже знають, що вітчизняна фармацевтична галузь давно здатна виробляти ліки, які не поступаються іноземним ні за якістю, ні за ефективністю", - сказав він.

Шимків прогнозує подальше зростання попиту на українські ліки та зміну структури споживання лікарських засобів на користь вітчизняного виробника.

Коментуючи забезпечення виробництва сировиною, Шимків зазначив, що "Дарниця" підготувала певний запас сировини у січні-лютому, що дало змогу компанії не зупиняти виробництво.

"Наразі процес постачання сировини поступово відновлюється. Є окремі виробники сировини, які розташовані в зоні бойових дій, але навіть за таких умов ми активно працюємо над отриманням та доставкою всіх необхідних компонентів для своєчасного виготовлення ліків. Саме наявність запасів сировини була і залишається невід'ємною частиною стратегії "Дарниці", - сказав він.

Шимків прогнозує, що "після нашої перемоги держава приділить увагу фармацевтичній безпеці та запропонує вітчизняним фармвиробникам прозорі та прогнозовані правила гри, які дадуть змогу бізнесу сміливіше інвестувати в розвиток".

"Йдеться про створення розвиненої системи складів із запасами сировини, науково-дослідних центрів", - сказав він.

У свою чергу в корпорації "Артеріум" зазначили, що з початку війни на фармрику відзначається кілька трендів, водночас найбільш відчутними зміни у квітні-травні.

"У березні ринок показав падіння і в грошах, і в упаковках із незначним превалюванням падіння в імпортних товарах. Роздрібні категорії, в яких спостерігалося зростання: заспокійливі, серцево-судинні, гіпоглікемічні, замісні гормональні терапії, кровоспинні та ін., тобто препарати, які використовують під час хронічних захворювань", - повідомили в корпорації.

У корпорації повідомили, що "Артеріум", як і більшість компаній, розташованих у Києві та на сході України, зіткнувся "з найбільшими логістичними викликами за весь час існування фармацевтичної індустрії".

"Наші основні склади були в зоні бойових дій у Бучанському районі. На жаль, за цей час багато складів у нашому районі було знищено разом із продукцією, тому метою було зберегти та організувати евакуацію складів на захід України та водночас відвантажувати продукцію. В умовах, коли більшість співробітників евакуювалися, транспортні сполучення перервані і ризик для життя був високий, це було завдання, яке потребувало самовідданих та нестандартних зусиль від кожного", - повідомили в корпорації.

Водночас в "Артеріумі" відзначили відсутність доступного автотранспорту на ринку.

"Незважаючи на те, що ціни на перевезення зросли вчетверо-вп'ятеро, пропозиція транспорту на ринку скоротилася в кілька разів. Багато транспортних компаній зупинили роботу та перемістили весь транспорт на захід України", - повідомили в корпорації.

В "Артеріумі" зазначили, що "фармкомпанії були змушені перебудувати логістичні ланцюги та брати на себе більше функцій, зокрема ті, які досі виконували дистриб'ютори".

"Ми організували два додаткові логістичні центри у Львові та Тернополі та збільшили кількість точок доставки нашої продукції, зокрема, до найдрібніших клієнтів", - повідомили в корпорації.

Коментуючи постачання сировини, в "Артеріумі" зазначили, що через те, що морське та авіасполучення не працює нині в Україні, потрібно було переорієнтуватися на доставки в Україну лише автомобільним транспортом.

"Контейнери, які вже пливли до Одеси, та інші вантажі були перенаправлені в інші порти Європи і звідти автотранспортом попрямували до України. На жаль, це збільшило вартість та час транспортування у кілька разів", - повідомили в корпорації.

Водночас у корпорації зазначають, що "на сьогодні рано говорити про тотальний дефіцит сировини, оскільки більшість виробників має запаси на кілька місяців роботи, українські компанії потроху відновлюють роботу, а закордонні партнери готові постачати сировину".

Водночас у корпорації назвали значним негативним фактором те, що "в поточній ситуації більшість міжнародних страхових компаній не готові страхувати контракти постачання в Україну, тому вітчизняні виробники змушені перейти на умови попередньої оплати за сировину, що посилює ситуацію з обіговими коштами".

За оцінками "Артеріуму" , через війну собівартість зросла за рахунок вищих логістичних витрат і вартості окремих матеріалів, що мають обмежену пропозицію в поточних умовах.

"Поки що ми можемо говорити про зростання собівартості до 20%", - повідомили в корпорації.

Зі свого боку генеральний директор української фармгрупи компаній "Юрія-Фарм" Дмитро Деркач зазначив, що з перших днів війни вітчизняні фармпідприємства відчули суттєву підтримку уряду та МОЗ у швидкому вирішенні всіх поточних проблем, з якими компанії стикалися у процесі виконання покладених на них завдань.

"Ми справді конструктивно співпрацюємо", - сказав він.

Деркач зазначив, що одним із напрямків діяльності "Юрія-Фарм", крім виробництва фармпродукції, є її дистрибуція. У кожному регіоні України розташовані склади готової продукції компанії загальною площею понад 33 тис. кв. м, "які, хоч і мали запаси продукції, проте потребували її регулярного поповнення".

"Проблеми з логістикою – це перше, з чим ми зіткнулися в перші дні війни. Гостро постало питання забезпечення паливом, переміщення великогабаритного транспорту через блокпости, розташовані в містах, відсутність можливості нашим водіям фізично дістатися до автомобілів у деяких регіонах. Проте, незважаючи на це, нам вдалося зберегти безперервність ланцюгів постачання", - сказав він.

Деркач повідомив, що з першого дня всі склади готової продукції компанії продовжували відвантажувати продукцію та розвозити її малолітражними автомобілями до шпиталів, зокрема в Харкові та Миколаєві.

"Уже за кілька днів нам вдалося повністю відновити логістику. Крім того, наші клієнти власними силами організовували самовивіз продукції, адже у багатьох регіонах було запроваджено комендантську годину, і ми не мали відповідних перепусток", - сказав він.

Коментуючи зміну частки госпітальних закупівель, Деркач зазначив, що те, що держава взяла на себе зобов'язання забезпечувати поранених та військових, збільшило потребу в певних категоріях продуктів.

"Зокрема, в умовах у воєнного часу значно зросла потреба у протишокових, кровозамінниках, засобах для вгамування болю, а це категорія лікарських препаратів, значну частка яких забезпечували саме вітчизняні фармацевтичні компанії", - сказав він.

Деркач наголосив, що з перших днів війни компанія тримала на контролі наявність достатніх запасів сировини в умовах блискавичних змін попиту.

"З перших днів ми вирішували питання зміни маршрутів доставки сировини та матеріалів з-за кордону. Питання вирішували, перенаправляючи вантаж до сусідніх європейських країн, і вже звідти доставляли на виробництво, проте зміна маршрутів впливала на вартість доставки", - сказав він.

Деркач зазначив, що в березні компанія обмежила постачання за експортними контрактами через пріоритет забезпечення внутрішньої потреби в ліках, а також через порушення ланцюгів поставок, проте наразі "Юрія-Фарм" шукає шляхи вирішення питань логістики продукції за кордон.

"Для низки країн ми вже напрацювали нові маршрути та процеси відвантаження продукції, а для низки регіонів питання ще вирішується. Основні складнощі: відсутність авіа- та морських відвантажень з України та пов'язана з цим необхідність доставки зазначеної продукції до авіа- та морських портів Європи, що призводить до значного подорожчання та збільшення термінів доставки", - сказав він.

За оцінкою "Юрія-Фарм", нинішня ситуація призвела до зростання вартості доставки, водночас виробнича собівартість у березні не змінилася, проте компанія готується "до того, що вона зростатиме в подальшому".

Зі свого боку виконавчий директор компанії "Фармак" Володимир Костюк також зазначив, що одним із найбільших викликів воєнного часу залишається складна логістика через закриття портів та аеропортів України.

"Особливо затребуваними для компанії були пакувальні матеріали. На сьогодні організовано логістику критичної сировини та матеріалів з Європи та від українських постачальників на підприємство. Наразі готова продукція компанії поставляється до регіонів Полтави, Запоріжжя, Дніпра, Одеси, Західної України, Києва, Житомира, Вінниці. Працюємо над можливими варіантами доставки власним автопарком ліків до Харкова, Чернігова, Сум, Миколаїв, Маріуполя, Херсона. Ці області отримують лікарські засоби через військові адміністрації інших регіонів", - сказав він.

Костюк зазначив, що з початку війни в аптеках був великий попит на "Корвалол", тому компанія почала виробляти його навіть без вторинної упаковки, на доставку якої чекали з-за кордону.

Водночас він зазначив, що в районах, які постраждали від активних бойових дій, попит на лікарські засоби значно впав, проте "часткова компенсація відбулася за рахунок західної частини України".

"Але і там люди намагаються заощаджувати. Препарати сучасного спокійного життя відійшли на другий план. Серед них вітаміни, дієтичні добавки, протизаплідні лікарські препарати, засоби профілактики. Через активні бойові дії, еміграцію, закриття бізнесів тощо фармацевтичний ринок відкинуло на п’ять-десять років назад", - сказав він.

Костюк нагадав, що "Фармак" і Благодійний фонд родини Жебрівських активно підтримують ЗСУ, медичні заклади, територіальну оборону та мирне населення. Загальний обсяг благодійної допомоги на користь ЗСУ з грудня 2021 року до сьогодні сягнув понад 12 млн грн. Із них лікарськими засобами – близько 9 млн грн.

Крім цього, "Фармак" опікується логістикою гуманітарного постачання ліків від зарубіжних партнерів. Частину з них на загальну суму до EUR1,4 млн уже розвантажено в Україні.