Українські суди з 2015 року відкрили 199 проваджень у справах про фальсифікацію  ліків та контрафакту, проте за цей період винесено лише один вирок.

Як розповів агентству "Інтерфакс-Україна" юрист юрфірми "Правовий Альянс" Олександр Цуркан, згідно з даними Єдиного держреєстру судових рішень, починаючи з 2015 року судами було відкрито, зокрема, 175 справ із незаконного використання торгових марок (комерційні підробки), 10 справ із контрафактної продукції та 14 за фальсифікаціями.

Однак у цих справах суди ухвалили лише три вироки за фальсифікацію лікарських засобів, які набули чинності.

"У двох справах із трьох винесених вироків було укладено угоду з прокурором про визнання винності з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. У третій справі судом апеляційної інстанції було винесено вирок про визнання винним у здійсненні фальсифікації лікарських засобів та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Підсумовуючи (можна сказати – ІФ-У), що. починаючи з 2015 року, суди ухвалили лише один вирок, де суди встановили наявність вини особи у фальсифікації ліків та застосували покарання", - сказав юрист.

Цуркан зазначив, що за більш ніж 10 років існування статті у Кримінальному кодексі України про фальсифікацію лікарських засобів активної судової практики немає, а також майже відсутні факти притягнення до відповідальності.

"Справа, за якою було винесено вирок, стосувалося директора компанії, який організував та здійснив незаконне нанесення на флакони маркування щодо зазначення виробника, серії та терміну придатності. І хоча сам вміст хімічного складу лікарських засобів був ідентичним зареєстрованому в Україні лікарському засобу, проте зразки лікарських засобів не відповідали вимогам методів контролю за якістю лікарського засобу", - розповів юрист.

Цуркан уточнив, що лікарський засіб було виготовлено з маркуванням, яке не відповідає відомостям, внесеним до Держреєстру лікарських засобів, а такі дії вважаються фальсифікацією.

"Суд апеляційної інстанції притягнув порушника до відповідальності і вперше за останні 8 років ухвалив вирок за фальсифікацію лікарських засобів", - сказав він.

У таких справах, як зазначив юрист, головною перешкодою слідства є встановлення та доказ факту, що особа заздалегідь знала про те, що лікарський засіб є підробленим.

"В результаті справи розглядаються по 5-10 років, оскільки слідство не може довести суб'єктивну категорію "завідомо фальсифікованих лікарських засобів". Однак одним із доказових інструментів виступають контрольні закупівлі та інші негласні слідчі дії, за результатами яких можна довести факт явної фальсифікації", - сказав він.

При цьому Цуркан зазначив, що незареєстрований лікарський засіб не є фальсифікатом, оскільки згідно з національним законодавством фальсифікованим лікарським засобом може бути лише зареєстрований препарат.

Водночас Україна є стороною міжнародної конвенції Medicrime, що превалює над національним законодавством та визначає, що фальсифікатом може бути не лише зареєстрований лікарський засіб, а взагалі будь-який продукт, зокрема незареєстрований, який намагається бути схожим та видає себе за зареєстровані ліки.

"Наразі судові органи не застосовували конвенцію Medicrime при вирішенні справ про фальсифікат лікарських засобів, але сподіваємось скоро побачити застосування норм права цієї конвенції у судових рішеннях", - сказав юрист.

За його словами, в Україні не розвинуто практики притягнення до кримінальної відповідальності за фальсифікат лікарських засобів, а також майже не криміналізоване вироблення фальсифікатів, які не є лікарськими засобами, наприклад косметичних засобів (креми, бальзами, мазі, товари FMCG тощо). За фальсифікат товарів, які не є лікарськими засобами, передбачено лише штраф без застосування позбавлення чи обмеження волі.

"Санкція за контрафакт лікарських засобів, а тим більше інших товарів, м'яка та непропорційна можливим наслідкам - шкоді для здоров'я пацієнтів та споживачів. Це провокує недобросовісні сторони здійснювати незаконну діяльність з відкриття підпільних виробництв із виготовлення підробок лікарських засобів та їхньої подальшої реалізації в інтернеті, що ще більш ускладнює процедуру виявлення порушників", – сказав він.

Цуркан також наголосив на необхідності проведення комплексу законодавчих змін, особливо у положення статті Кримінального кодексу України про фальсифікат, а також у прискорених темпах запровадити систему нанесення QR кодів на лікарські засоби.

"Окрім законодавчих змін, не завадило б також запровадити для правоохоронних органів обмін досвідом розслідування та передання до суду справ про фальсифікат. Із власного досвіду ми бачимо, що у багатьох юрисдикціях ці процеси набагато менш неповороткі, ніж в Україні", - резюмував юрист.