Працівники сфери охорони здоров'я через війну виїжджають за кордон, але працевлаштовуватися там не поспішають

Працівники сфери охорони здоров'я через війну виїжджають за кордон, але працевлаштовуватися там не поспішають.

Як повідомив Український центр охорони здоров'я (УЦОЗ) за результатами свого дослідження "Медицина під час війни: вплив повномасштабного вторгнення Росії на систему охорони здоров'я України", у якому, зокрема, було використано дані Національної служби здоров'я України (НСЗУ), що враховують лише тих медиків, які працювали в законтрактованих із нею медзакладах, загальна кількість медиків: лікарів, середнього і молодшого медперсоналу в Україні у 2022 році знизилася на 14% порівняно з 2021 роком.

При цьому найбільше скоротилася кількість молодшого медперсоналу (на 16,5% порівняно з довоєнним рівнем). Найбільше скоротилася кількість медпрацівників у регіонах, де точаться активні бойові дії або на тимчасово окупованих РФ територіях.

Водночас в УЦОЗ зазначили, що на тлі скорочення кількості медперсоналу в прифронтових і на деокупованих територіях помітного припливу медичних працівників у тилових регіонах не відбулося, окрім Полтавської області, де дещо збільшилася кількість лікарів.

Водночас аналітики центру звернули увагу на те, що, зокрема, у Польщі станом на кінець лютого 2023 року працевлаштувалися трохи більше 2,3 тис. лікарів і понад 1060 медсестер і санітарок за майже 1,8 млн зареєстрованих у Польщі, згідно з офіційними даними, українських біженців.

"У Польщі працевлаштувалися менше 1% довоєнної кількості українських медиків", - констатують в УЦОЗ.

Своєю чергою, як повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" в медичній мережі "Добробут", приблизно 350, або понад 10%, співробітників мережі, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення, на сьогодні не повернулися.

При цьому, як повідомила агентству HR-директор медичної мережі "Добробут" Ольга Луштей, на початку повномасштабного вторгнення виїхали більше половини з 3 тис. працівників медмережі, проте за кілька місяців значна кількість повернулася.

"Велика кількість фахівців виїхала за кордон - деякі повертаються, але все ж таки багато залишаються там", - сказала вона.

За оцінкою Луштей, незважаючи на повернення частини співробітників, які виїхали, "певний відтік кваліфікованих кадрів стався".

Зі свого боку, агентству у фармкомпанії "Фармак" повідомили, що за кордоном залишилися менше ніж 5% співробітників компанії, які виїхали з України після початку повномасштабного російського вторгнення.

За словами директора з персоналу Вікторії Кондрашихіної, остання хвиля міграції спостерігалася в листопаді 2022 року, коли почалися блекаути.

"Є випадки, коли люди восени звільнилися, а зараз повертаються в Україну і хочуть знову працювати на "Фармак", - сказала вона агентству.

При цьому, за її словами, завдяки науковому партнерству компанії з більш ніж 50 компаніями та науково-дослідними установами в різних країнах світу, працівникам "Фармака" "нескладно отримати роботу за кордоном, але значного відтоку кадрів через війну не сталося", основна група менеджерів, які займаються розвитком міжнародного бізнесу, працюють у Києві, а в більшості з шести міжнародних представництв і компаніях "Фармака" працюють локальні експерти.

Водночас Кондрашихіна вважає, що повномасштабна війна позначилася на загальній картині кадрового потенціалу України, і молодь, яка емігрувала, може не повернутися в Україну.