У США у вівторок відбудуться 60-ті президентські вибори.

Основний день голосування призначено на 5 листопада. Перші виборчі дільниці відкриються в штаті Вермонт о 05:00 ранку за місцевим часом (10:00 кч). Останні дільниці закриються на Гаваях і Алясці в середу о 00:00 (06:00 кч) і 01:00 (08:00 кч) відповідно.

За посаду президента США борються кандидат від Демократичної партії та віцепрезидентка Камала Гарріс і представник республіканців, експрезидент США Дональд Трамп. Разом із президентом буде обрано і віцепрезидента США. Кандидатом від демократів на цю посаду виступає губернатор штату Міннесота Тім Волз, від республіканців - сенатор від штату Огайо Джей Ді Венс.

Крім того, на пост президента США претендують кандидат від Лібертаріанської партії Чейз Олівер, представниця Партії зелених Джилл Стайн, а також представники менш відомих партій і незалежні кандидати.

Також у вівторок, окрім президентських виборів, відбудуться вибори всіх членів Палати представників Конгресу США і третини членів американського Сенату.

Основними темами передвиборчих кампаній кандидатів у президенти стали проблеми абортів, зміни клімату, демократії, економіки, освіти, зовнішньої політики, охорони здоров'я та міграції. Під час різних опитувань респонденти здебільшого називали економіку найважливішим фактором, яким вони керуватимуться під час голосування на президентських виборах.

Вибори відбуваються за двоступеневою системою: після всенародного голосування відбувається голосування колегії виборщиків від кожного з 50 штатів і округу Колумбія, які віддають голоси відповідно до того, як проголосувала більшість виборців у їхньому штаті. Кількість виборщиків від кожного штату дорівнює кількості його представників у Конгресі.

Загалом у США налічується 244 млн виборців. Низка штатів надала виборцям можливість проголосувати достроково. За даними Флоридського університету, до початку листопада понад 75 млн громадян США достроково взяли участь у голосуванні. Станом на вечір понеділка понад 78 млн американських виборців достроково взяли участь у виборах.

Для перемоги на виборах одному з кандидатів необхідно набрати щонайменше 270 голосів виборщиків.

Зазвичай у США стає зрозуміло, хто став переможцем президентських перегонів, уже в ніч наступного дня після виборів. Однак цього року через напруженість передвиборчих перегонів багато експертів очікують, що підрахунок результатів може тривати до кількох днів.

Багато в чому результат виборів залежить від штатів, що "коливаються": у США називають так штати, в яких напередодні президентських виборів спостерігається приблизно рівний рівень популярності кандидатів від обох основних партій. До таких штатів належать Аризона, Джорджія, Мічиган, Невада, Північна Кароліна, Пенсильванія і Вісконсин.

Згідно з результатами останніх опитувань, Гарріс дещо випереджає Трампа за популярністю серед виборців. Так, дані опитування YouGov свідчать про те, що Гарріс підтримують близько 50% респондентів, а Трампа - 47%.

Однак аналіз The Hill і сайту з відстеження виборів Decision Desk HQ на основі 324 опитувань засвідчив, що Гарріс випереджає Трампа лише на 0,3 в.п.

Камала Гарріс народилася 20 жовтня 1964 року в м. Окленд (штат Каліфорнія). У 1981-1982 рр. Гарріс навчалася в канадському коледжі Ваньє, а пізніше вступила до Гарварду, який закінчила 1986 року зі ступенем у сфері політології та економіки. У 1989 році закінчила юридичний коледж Гастінгса Каліфорнійського університету.

Кар'єру Гарріс почала 1990 року як заступниця прокурора округу Аламіда (штат Каліфорнія). Незабаром стала окружним прокурором Сан-Франциско, цю посаду вона обіймала з 2004 до 2011 року. Після цього і до 2017 року - генеральна прокурорка Каліфорнії.

У 2017 році Гарріс стала сенаторкою від штату. У сенаті вона перебувала до 2021 року. У 2019 році оголосила про намір поборотися за посаду президента США на виборах 2020 року. Її вважали багатообіцяючою кандидаткою, однак під час дебатів у межах демократичних праймеріз Байден звернув увагу на її роботу на посаді прокурора, зокрема, на її надмірно жорстку політику щодо боротьби зі злочинністю. Після цього її популярність почала падати.

Наприкінці 2019 року Гарріс зняла свою кандидатуру, а 2020 року підтримала кандидатуру Байдена. Пізніше майбутній президент призначив її своєю кандидаткою на посаду віцепрезидентки. Разом вони змогли виграти вибори, і Гарріс стала першою жінкою на цій посаді, а також першою афроамериканською та азійською американкою.

Гарріс також мала балотуватися на пост віцепрезидентки і 2024 року, проте 21 липня Байден оголосив, що покидає президентські перегони, і закликав Демократичну партію висунути кандидатом у президенти Гарріс. Пізніше вона заручилася підтримкою достатньої кількості делегатів, щоб стати кандидатом у президенти США від демократів.

Під час передвиборчої кампанії Гарріс пропонувала ініціативи щодо підвищення доступності житла і розширення податкових пільг для дітей. Одночасно вона критикувала такі пропозиції Трампа, як зниження податків для корпорацій, і стверджувала, що вони завдадуть шкоди американським родинам середнього класу.

Гарріс також виступала за необхідність продовження підтримки України та Ізраїлю. Водночас віцепрезидентка заявила про необхідність якомога швидше завершити бойові дії в Секторі Гази, оскільки жителі анклаву зіткнулися з гуманітарною катастрофою через війну Ізраїлю з радикальним палестинським угрупованням ХАМАС. За її словами, Ізраїль має право захищати себе, але не в будь-який спосіб.

Трамп обіймав посаду президента США з 2017 до 2021 року. До цього займався бізнесом, зокрема, розвитком мережі готелів, казино і будівництвом хмарочосів.

Він також брав участь у виборах 2020 року, проте перемогу на них здобув Байден. Після дня голосування Трамп і його соратники активно оскаржували результати, заявляючи про масові порушення.

За останні кілька років Трамп став фігурантом низки судових справ. Одна з них стосується подій 6 січня 2021 року. Колишнього президента США обвинувачують у поширенні недостовірної інформації про вибори 2020 року і спробі скористатися штурмом Капітолія його прихильниками для того, щоб залишитися при владі після поразки на виборах. Трамп своєї провини в жодній із цих справ не визнає і вважає, що заведені проти нього справи - політично мотивовані.

У разі переобрання Трамп обіцяв фундаментально змінити відносини США з Європою, а також переглянути підхід Вашингтона до НАТО. У свій президентський термін він скоротив витрати США на НАТО, а також неодноразово зазначав, що Вашингтон несправедливо платить більше, ніж інші члени альянсу.

Стосовно ситуації в Україні, під час передвиборчої кампанії Трамп заявляв, що якщо стане президентом, то врегулює конфлікт між Росією та Україною протягом 24 годин, водночас він відмовлявся розкрити деталі мирного плану. Він також зазначав, що у нього хороші стосунки як із президентом Росії, так і з президентом України.

За словами Трампа, він має намір проявити більш жорсткий підхід щодо Ірану. Він також обіцяв запровадити мита або торговельні обмеження щодо Китаю і низки європейських країн.