Українці найбільше довіряють ЗСУ, ДСНС і добровольцям, найбільша недовіра до Верховної Ради, держапарату та уряду

Громадяни України найчастіше висловлюють довіру серед державних та суспільних інститутів до Збройних сил України (92% опитаних), Державної служби з надзвичайних ситуацій (86%), волонтерських організацій (81%), добровольчих загонів (78%), Національної гвардії України (72%), Головного управління розвідки (71%), Державної прикордонної служби (70,5%).

Як свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 11-18 листопада в рамках проєкту "Україна: суспільно-політичні виклики переходу від війни до миру та повоєнного відновлення" за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, високий рівень довіри українці мають до Служби безпеки України та Церкви (по 65%), громадських організацій (64%), Міністерства оборони України (63%), Національного банку України (54%).

Також частка тих, хто довіряє, перевищує частку тих, хто не довіряє голові міста (селища, села), в якому живе респондент (відповідно 50% і 42%), місцевій раді (відповідно 49,5% і 41%), Уповноваженому Верховної Ради з прав людини (відповідно 48% і 34%). Частка тих, хто довіряє президенту України, статистично значуще не відрізняється від частки тих, хто йому не довіряє (відповідно 48% і 45%), це само стосується українських ЗМІ (відповідно 48% і 45%), Державного бюро розслідувань (відповідно 40% і 42%).

Більшість респондентів висловлюють недовіру Верховній Раді України (не довіряють їй 76%), державному апарату (чиновникам) (75%), Уряду України (73%), політичним партіям (71,5%), судам (судовій системі загалом) (66%), Прокуратурі (60%), політичній опозиції (59%), українській владі в цілому (57%).

Також частка тих, хто не довіряє, перевищує частку тих, хто довіряє Національному агентству з питань запобігання корупції (відповідно 50% і 32%), комерційним банкам (відповідно 50% і 35%), Національній поліції (відповідно 49% і 45,5%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (відповідно 47% і 37%), Національному антикорупційному бюро України (відповідно 45% і 41%), профспілкам (відповідно 42% і 30%).

"За останній рік найбільш помітне зростання частки тих, хто довіряє антикорупційним інститутам, що пов’язано з викриттям ними низки фактів корупції у вищих ешелонах влади, хоча частка тих, хто довіряє антикорупційним інститутам, навіть зараз залишається меншою, ніж частка тих, хто довіряє", - зазначають у Центрі Разумкова.

Частка тих, хто вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, становила 32,5%, а тих, хто дотримується думки, що вони розвиваються в неправильному напрямі - 48%, що статистично значуще не відрізняється від показників вересня 2024р. і є кращим, ніж перед початком повномасштабної війни (у грудні 2021р. — відповідно 20% і 65,5%). Частка тих, хто вважає, що події розвиваються у правильному напрямі, істотно вища серед тих, хто довіряє українській владі. Ті, хто на можливому референдумі проголосував би за вступ до ЄС, частіше, ніж ті, хто голосував би проти, відповідають, що події розвиваються у правильному напрямку.

Опитування методом face-to-face проводилося серед 2008 респондентів віком від 18 років на всіх територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії, за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками агресії РФ, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.