Президент Польщі Броніслав Коморовський заявляє, що взаємне розуміння правди про події Волинської трагедії сприятиме розвитку міцних українсько-польських відносин.

"Правда в розумінні пережитого може стати прекрасним шансом, щоб точні знання про цю трагедію стали наріжним каменем у польсько-українському примиренні. Ми не хочемо пам'ятати, хто кому був противником! Ми хочемо пам'ятати, жити мудро і побудувати краще сусідство і польсько-українську співпрацю", - заявив польський президент під час виступу на відкритті пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві, яке оприлюднено на сайті президента Польщі.

Б.Коморовський у своєму виступі нагадав слова Івана Павла ІІ про те, що історична пам'ять має об'єднувати, а не розділяти народи, а також спільну декларацію польських та українських церковних ієрархів від 28 червня поточного року про взаємне примирення на основі правди історичних подій.

"У декларації відкрито говориться про "злочини на Волині, символом яких стало те, що відбувається з 11 липня 1943 року. Жертвами злочинів та етнічних чисток стали десятки тисяч безневинних людей, зокрема жінки, діти та літні люди, перш за все поляки, але були й українці, які рятували сусідів і родичів від небезпеки", - зазначив Б.Коморовський.

Він також відзначив важливість того, що українські та польські церковні ієрархи засудили "крайній націоналізм і шовінізм", який і штовхнув до злочинів ОУН 70 років тому. "На щастя, прихильники таких "крайніх поглядів" перебувають у переважній меншості. Ми, поляки та українці, маємо знайти в собі мужність, щоб відкрити свої уми і серця до взаємного прощення і примирення", - зазначено у виступі президента.

У своєму виступі Б.Коморовський також зазначив, що злочини на Волині 1943 мали ознаки геноциду. "Я зворушений тим, що сьогодні зустрічаюся з вами для того, щоб помолитися за душі жертв злочинів на Волині, які мали ознаки геноциду", - сказав польський президент і додав, що ці події стали одними з найболючиших для поляків у часи Другої світової війни .

Б.Коморовський у Варшаві у Волинському сквері взяв участь у відкритті пам'ятника жертвам Волинської трагедії - хреста з фігурою Христа і 18 табличок з іменами тих місць, де були здійснені масові вбивства.

У четвер-п'ятницю у багатьох польських містах тривають жалобні заходи на честь 70-річчя "волинського злочину", а 14 липня в Луцьку заплановані пам'ятні заходи за участю президента Польщі. Крім того, в усіх православних церквах на Волині 14 липня відбудуться заупокійні служби за загиблими 70 років тому під час волинської трагедії.

Як повідомлялося, події 70-річної давнини знову стали приводом для гострих заяв як польської, так і української сторін. У дослідників немає спільної позиції в оцінках жертв серед поляків і українців. А сенат Польщі наприкінці червня ухвалив заяву "У 70-ту річницю Волинського злочину", в якому ці події названі "етнічною чисткою з ознаками геноциду" ("czystka etniczna o znamionach ludobójstwa") і відзначається, що жертвами антипольської акції Української повстанської армії були близько 100 тисяч поляків.

У п'ятницю, 12 липня, Сейм Польщі голосуватиме за проект резолюції щодо волинської трагедії. Депутати голосуватимуть за шістьма поправкам опозиції, зокрема щодо поправки, підтриманої в четвер парламентською комісією з культури, - що посилює визначення до "геноциду" (ludobójstwo).

Українські дослідники зазначають, що Волинська трагедія була наслідком війни Армії Крайової з УПА, в якій брало участь і цивільне населення. Водночас польська сторона також вдавалася до репресій проти цивільного українського населення - кількість жертв з українкою боку оцінюють у 10-20 тиcяч осіб.