Польський сейм не підтримав формулювання "геноцид" для оцінки Волинської трагедії - ЗМІ

Сейм Польщі не підтримав поправки опозиції про застосування формулювання "геноцид" під час розгляду резолюції "У 70-і роковини Волинського злочину", повідомляє польський телеканал TVN24.

"Проти формулювання "геноцид" ("ludobójstwo" - ІФ) стосовно Волинської різанини проголосували 222 депутати, підтримали таку поправку - 212 і троє утрималися", - повідомляє телеканал.

Таким чином, польські депутати прийняли текст резолюції, в якому залишилося формулювання "етнічна чистка з ознаками геноциду" ("czystka etniczna o znamionach ludobójstwa").

Також польський сейм не підтримав пропозиції встановити 11 липня Днем пам'яті жертв Волинської трагедії. "За " проголосували 178 депутатів, проти - 259, один утримався.

За інформацією польського телеканалу, після емоційного обговорення та критики з боку опозиції стосовно фальсифікації історичних подій було проголосовано в цілому фактично первинний текст резолюції, який ухвалив раніше сенат. У цілому резолюцію підтримали 263 представники сейму, проти висловилися 33 та 146 утрималися.

У рамках розгляду цього питання сейм Польщі також ушанував пам'ять жертв Волинської трагедії хвилиною мовчання та молитвою.

Як відомо, сенат Польщі наприкінці червня поточного року прийняв заяву "У 70-і роковини Волинського злочину", в якій ці події названо "етнічною чисткою з ознаками геноциду" й зазначено, що жертвами антипольської акції УПА стали приблизно 100 тис. поляків. Цей крок викликав гостру критику з боку українських націоналістів, які говорили про тисячі вбитих військами Армії Крайової українців.

У свою чергу 148 народних депутатів від Партії регіонів, Компартії та декілька позафракційних підписалися під зверненням до польського сейму з проханням визнати "Волинську різанину ОУН-УПА геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів".

Президент Польщі Броніслав Коморовський під час відкриття пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві 11 липня заявив, що злочини на Волині 1943 року "мали ознаки геноциду", й закликав український і польський народи до взаємного пробачення та примирення. А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський незабаром закликав польських політиків не ухвалювати жодних рішень, які зашкодили б підписанню угоди про асоціацію Україна-ЄС.

У МЗС України закликали українських і польських політиків не політизувати цього питання й наголосили на важливості зосередити увагу на належному вшануванні всіх жертв трагічних сторінок українсько-польської історії в роки Другої світової війни.

11-12 липня у багатьох польських містах відбуваються жалобні заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Волинської трагедії. 14 липня в Луцьку плануються пам'ятні заходи за участю президента Польщі. Крім того, в усіх православних церквах на Волині 14 липня відбудуться заупокійні служби за загиблими.

В істориків багато запитань викликають події, які відбувалися 11-12 липня 1943 р., - цей період називають кульмінацією трагедії, коли, за різними даними, підрозділи УПА атакували від 60 до 100 польських населених пунктів. Українські дослідники зазначають, що Волинська трагедія була наслідком війни Армії Крайової з УПА, в якій брало участь і цивільне населення. При цьому польська сторона також вдавалася до репресій проти цивільного українського населення - кількість жертв з українського боку оцінюють у 10-20 тисяч людей.