Радянські заводи Європі не потрібні, але і масове безробіття в Україні не почнеться - політолог Рар
Закриття промислових об'єктів радянського часу, що неминуче станеться після взяття Україною курсу на Євросоюз, аж ніяк не призведе до масового безробіття, як передбачають противники євроінтеграції. Про це у програмі "Маятник Фуко" на телеканалі Tonis розповів німецький політолог, журналіст, професор Олександр Рар.
"У Східній Європі це теж сталося - у Польщі, Угорщині, Чехії, Прибалтиці старі радянські заводи були закриті. Але зате з'явилася добре діюча європейська система сервісів, з'явилися інші форми середнього і дрібного бізнесу, не монополізованого державою, який дуже швидко почав наводити економічний лад у країні, отримувати робочу силу і заробляти гроші. Тому я не думаю, що в Україні з дня на день може початися моторошне безробіття, як пророкує Росія", - зазначив експерт.
Співавтор програми, український політолог Дмитро Видрін погодився з цією думкою, помітивши, що на модернізацію української економіки необхідні інвестиції. "Безумовно, наближення до Європи через асоціацію відкриє вікно для переформатування економіки України, зміщення акценту з величезного олігархічного на дрібний і середній бізнес, що, напевно, цікаво для 99% населення. Якщо закриваються старі мастодонти - якісь пострадянські старезні підприємства, що неможливо модифікувати, то замість них мають відкриватися невеликі, гнучкі, суперсучасні, що обслуговуватимуть машини екстра-класу і створюватимуть нові робочі місця. Але для того, щоб переформатувати економіку, потрібні, як мінімум, дві речі: гроші і нові технології", - вважає політолог.
За словами Олександра Рара, в європейців створюється враження, що Україна хоче отримати від Європи дешеві кредити, безвізовий в'їзд, а українські олігархи - ще й захист свого бізнесу. Але, увійшовши в правовий економічний простір Європи, Україні необхідно буде розвиватися далі. І тут потрібно зрозуміти, чи хоче вона рухатися до ЄС, яким він є сьогодні. Адже, пішовши шляхом Болгарії, Румунії і прибалтійських держав, які повністю відкрили свій ринок для сервісних, страхових і банківських структур Заходу, Україна втратить частину свого економічного суверенітету і буде дедалі більше влади віддавати Брюсселю.
"Чи хоче цього українська еліта, український народ? Я не знаю, але про це треба відкрито говорити. Росія це називає колонізацією України з боку ЄС. Щось у цьому є. Але водночас Україні потрібно подумати, що їй вигідно, а що ні", - сказав він.
Можливо, вважає Олександр Рар, Україна захоче зберегти свою промисловість у надії на те, що вона знову запрацює, можливо, країна бачить себе не як частина Західної Європи, а як слов'янська Європа на стику двох цивілізацій - Росії та ЄС. "Тоді Україні необхідно після підписання статусу асоційованого члена ЄС домовитися про введення європейських норм законодавства не з дня на день, а протягом якогось часу - 10-20 років", - наголосив німецький політолог.
