Основною інтригою саміту Східного партнерства, який відкриється в четвер увечері у Вільнюсі, залишається питання - підпише чи ні Україна угоду про асоціацію.

Несподіване рішення офіційного Києва припинити підписання угоди зробило українське питання найважливішим на порядку денному. Й хоча шанси для підписання становлять 0,01%, у коридорах Брюсселя лічені оптимісти очікують від президента України Віктора Януковича "дива".

Саме від його слова залежить, чи стане саміт історичною подією, як про це ще шість місяців тому говорили в Брюсселі. "У нас був д'Артаньян і три мушкетери, й цілком очевидно, що д'Артаньяном була Україна. А сьогодні д'Артаньян утік у протилежному напрямку, інший мушкетер просто зник. Тому Вільнюс не стане проривною подією", - сказала напередодні саміту експерт Європейського політичного центру Аманда Пол.

При цьому вона категорично унеможливила підписання, аргументуючи необхідністю для В.Януковича отримати підтримку Росії на наступних президентських виборах. "Майбутнє України вирішуватиметься на майбутніх президентських виборах, а не на саміті у Вільнюсі", - переконана експерт.

Саміт відкриється офіційною вечерею в королівському палаці Литви, побудованому ще у XV сторіччі. Очікується, що з європейської сторони будуть присутні президент Ради ЄС Герман ван Ромпей, президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрін Ештон, європейські комісари Штефан Фюле і Карл де Гухт, президент Європейського парламенту Мартін Шульц.

Україну представлятиме президент Віктор Янукович, Вірменію - президент Серж Саргсян, Азербайджан - президент Ільхам Алієв, Молдову - прем'єр-міністр Юрій Лянке й Білорусь - міністр закордонних справ Володимир Макей.

Очікується, що під час саміту ЄС парафує угоди про асоціацію з Грузією та Молдовою, підписання яких має відбутися ще до завершення повноважень нинішньої Європейської Комісії - восени.

Розуміючи складність ситуації з Києвом, у Брюсселі вже заявили про готовність підписати угоду про асоціацію і після саміту. Можливою датою названо майбутній саміт Україна-ЄС, який може відбутися наприкінці зими - на початку весни. "Двері залишаються відкритими", - стверджують високопоставлені європейські чиновники.

При цьому в Європі визнають, що Брюссель припустився помилки, недооцінивши російський чинник. Президент Польщі Броніслав Коморовський сказав: "Брюссель зробив помилку в оцінці проблеми у відносинах між ЄС і Україною. Нею не є Тимошенко (екс-прем'єр Юлія Тимошенко - ІФ). Проблемою є політика тиску й шантажу, які до України застосував її східний сусід".

Вирішення ситуації з Ю.Тимошенко як символу вибіркового правосуддя було однією з вимог, висунених раніше ЄС Україні для підписання угоди про асоціацію. Серед інших вимог, офіційно оформлених у висновках Ради ЄС у грудні 2013 року, було вирішення проблем законодавства про вибори, реформування судової системи й імплементація реформ, закладених на порядку денному асоціації.

У Києві взяли до відома таку позицію Ради ЄС і запевнили у продовженні проведення реформ у зазначених сферах для підписання угоди з ЄС. "Зі свого боку Україна залишається відданою продовженню процесу реформ у відповідних сферах. Уряд України налаштований вживати необхідні заходи з метою досягнення відчутного прогресу в цьому напрямі", - заявили в МЗС України у відповідь на рішення Ради ЄС.

Президент України В.Янукович також регулярно запевняв Брюссель, що Київ здійснить необхідні реформи, незважаючи на їх складність. "Вимагаю від уряду забезпечити безумовне виконання домовленостей, досягнутих із керівництвом Європейської ради та Європейської Комісії. Маємо докласти всіх необхідних зусиль для підписання угоди про асоціацію під час саміту ініціативи "Східне партнерство", - сказав він на одному з засідань Кабінету Міністрів України в лютому поточного року.

Водночас що реальніша ставала перспектива підписання угоди й наближався саміт, то більше заяв і конкретних торговельних санкцій відбулося з російської сторони. В Москві твердять про негативні наслідки для торговельно-економічних відносин України та Росії.

Уже в серпні було застососвано перші торговельні санкції стосовно українських товарів, у пресі події дістали назву "торговельна війна". "Тут немає нічого, пов'язаного зі спробою вчинити тиск на суверенне право ухвалювати рішення. Ми просимо все подивитися і порахувати, а якщо наші аргументи колеги визнають неспроможними, не ображатися на нас за те, що ми будемо змушені, захищаючи свої інтереси, застосовувати певні обмеження", - заявив президент РФ Володимир Путін у вересні.

Цифри втрат, якими користується Кремль, за словами тих, хто їх бачив, "просто страхітливі". Брюссель, у свою чергу, стверджує, що для цього немає жодних підстав.

У той час, як європейський і український політикуми захоплено стежили за вирішенням ситуації з Ю.Тимошенко, роботою місії Європейського парламенту у складі Пета Кокса й Александра Квасневського, провалом в українському парламенті необхідних євроінтеграційних законопроектів, президент В.Янукович провів кілька зустрічей зі своїм російським візаві В.Путіним. Про результати зустрічей не відомо. Але вже незабаром, 21 листопада - за тиждень до саміту, і з'явилося рішення українського уряду "поставити на паузу" підготовку до підписання угоди про асоціацію.

У Кабінеті Міністрів пояснили такий крок складною економічною ситуацією, пов'язаною зі зниженням промислового виробництва і погіршенням відносин з країнами СНД.

Прем'єр-міністр Микола Азаров, пояснюючи депутатам причини ухвалення такого рішення, повідомив, що уряд прийшов до цього через відсутність реальних пропозицій з боку ЄС щодо компенсації економічних втрат після підписання документа, а також у зв'язку з украй тяжкими умовами надання кредиту Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Євросоюз в особі єврокомісара Штефана Фюле такі звинувачення відкинув і спростував інформацію про обговорення "компенсаційного пакета". Тиск Москви двоє президентів - Єврокомісії Ж.М.Баррозу і Ради ЄС Г.Ромпей - назвали "неприйнятним".

У Росії ці звинувачення категорично відкинули і, у свою чергу, звинуватили в тиску Брюссель. "По суті, ми почули погрози з боку наших європейських партнерів щодо України, аж до сприяння проведенню масових акцій протесту. Ось це і є тиск, ось це і є шантаж", - заявив В.Путін, відповідаючи на запитання журналістів.

Ці події спричинили масштабні акції протесту в Україні - в Києві та інших містах. У столиці з'явився цілодобовий Європейський майдан на підтримку європейської інтеграції з вимогою підписати угоду про асоціацію. Фото та відео з зображенням багатотисячного мітингу обійшли всі європейські ЗМІ.

У зв'язку з цим президент В.Янукович виступив зі зверненням до народу, а пізніше дав розгорнуте інтерв'ю, в якому заявив, що країна підпише угоду про асоціацію з Євросоюзом, коли сторони домовляться на нормальних умовах, і Україна буде економічно готова. Крім того, він заявив про необхідність проведення тристоронніх переговорів Україна-РФ-ЄС.

Ця тема стане предметом для обговорення на саміті у Вільнюсі.

Крім того, уряд України вже заявив про необхідність розпочати з Росією переговори, щоб нормалізувати торговельно-економічні відносини. "Підписання угоди в березні на саміті Україна-ЄС реальне, якщо всі три сторони - ЄС, Україна і Росія - сядуть за стіл переговорів і спокійно подивляться на спільні інтереси у сфері торгівлі й візьмуть цей аспект як початок створення зони вільної торгівлі від Лісабона до Владивостока. Якщо цього не станеться, то постраждалим буде український народ", - сказала експерт Європейського центру сучасної України Іна Кірш.