Інститут досліджень і прогнозування НАН України оцінив потенційні витрати на адаптацію законодавства України до законодавства ЄС у EUR156,29 млрд, пізніше округлені до EUR160 млрд, виходячи з витрат на ці цілі Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини в період із 1991-го по 2015 роки.

Згідно з оприлюдненими в четвер під час круглого столу "Український форум" даними, вчені з інституту склали всі витрати в цих чотирьох країнах, поділили їх на середню чисельність населення за 1991-2013 роки, а потім помножили на 45,5 млн українців і ще на коефіцієнт 1,5.

Збільшення витрат на 50% для України Інститут НАНУ пояснює "структурним чинником - станом соціальної інфраструктури, зношеністю основних фондів України порівняно з досліджуваними країнами Європи".

Згідно з документом, питомі витрати на душу населення у відібраних чотирьох країнах різняться від EUR776 у Чехії до EUR5,1 тис. в Угорщини за 23 роки.

При цьому на витрати східноєвропейської "четвірки" в період після підписання ними угод про асоціацію з ЄС (з 1991-го по 1994 роки) до вступу в ЄС у 2004 році припало 13,5%, тоді як інша сума - вже на період після того, як вони стали членами Євросоюзу.

Найбільше на етапі асоціації, за даними українських науковців, витратила Угорщина за рахунок включення до витрат Національної програми захисту навколишнього середовища вартістю EUR9,7 млрд - EUR1,1 тис. на людину, тоді як у трьох інших країн ці витрати становили EUR150-250 на жителя.

У Словаччини, наприклад, до розрахунків було включено EUR625 млн допомоги країн членів ЄС на етапі асоціації й витрачено в той самий період EUR62 млн на внутрішню безпеку, витрати на реформування системи охорони здоров'я в EUR190 млн у 2002-2006 роках.

До цієї ж суми увійшли допомога на зупинення реактора атомної електростанції в 2006 році на EUR1 млрд і витрати, що припадають на 2007-2015 роки, у сфері охорони навколишнього середовища - EUR1,15 млрд, в агрокомплексі - EUR870 млн та адаптація стандартів ЄС для підтримки бізнесу - EUR2,5 млрд.

У найбільшій за чисельністю населення Польщі в період асоціації EUR3,56 млрд було витрачено на реструктуризацію економіки, EUR1,4 млрд - на структурні реформи та EUR700 млн - на програму вступу з аграрного і сільського розвитку.

Уже в період членства витрати на сільське господарство, як зазначають українські вчені, становили EUR8 млрд, на продовольчу промисловість - EUR1,6 млрд, модернізацію транспортної інфраструктури - EUR34,3 млрд, у сфері захисту навколишнього середовища - EUR33 млрд і у сфері юстиції та внутрішніх справ - EUR391 млн.

У Брюсселі називають озвучену українською стороною суму непропорційною. "EUR160 млрд, які деякі називають як витрати врегулювання України, - ця цифра є непропорційною, неймовірною. Ця цифра, якщо її розділити на десять наступних років, становить близько 10% українського ВВП", - сказав Ш.Фюле в четвер, виступаючи на бізнес-форумі у Вільнюсі.

Заяви української сторони про те, що підписання угоди про асоціацію з ЄС завдасть серйозних витрат економіці України, не мають підстав, переконаний єврокомісар. "Претензії щодо начебто високих витрат для української економіки, пов'язаних із договором про асоціацію, необґрунтовані і непереконливі, і не ясно, на яких саме даних, якщо такі дані існують, вони ґрунтуються", - заявив він в інтерв'ю "Інтерфаксу".

Він нагадав, що ЄС є найбільшим міжнародним джерелом технічної та фінансової допомоги Україні. "З моменту здобуття Україною незалежності в 1991 році ЄС підтримував її реформи і модернізацію, надавши понад EUR3,3 млрд субсидій", - сказав єврокомісар.

Крім того, наголосив він, Європейський інвестиційний банк та Європейський банк реконструкції і розвитку надали EUR10,5 млрд у вигляді кредитів, а держави - члени ЄС також надавали значну допомогу на двосторонній основі.